Суд: Гощанський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Побої і мордування
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №557/862/26
Суддя: Тишкун П. В.
Справа № 557/862/26
В И Р О К
Іменем України
10 листопада 2026 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026186080000039 від 22 травня 2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської області, зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера по інвалідності ІІІ-ї групи, раніше судимого вироком Гощанського районного суду від 16 жовтня 2025 року за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Гощанського районного суду Рівненської області в порядку ст. 302 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.
Суд, вивчивши в порядку спрощеного провадження вказаний обвинувальний акт з долученими до нього письмовою заявою підозрюваного ОСОБА_2 , складеною в присутності захисника адвоката ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку; письмовою заявою потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, матеріалами досудового розслідування, вважає встановленим наступне.
ОСОБА_2 , 18 травня 2026, близько 23 години 00 хвилин, всупереч вимог ст.28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи на вулиці Шевченка, неподалік господарства під № 2 в с. Мнишин Рівненського району Рівненської області, на грунті особистих неприязних стосунків, в ході словесної суперечки зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , з якою спільно проживає однією сім?єю, але не перебуває у шлюбі та у розумінні п.3 ч.1 ст.1, п.5 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» перебуває у сімейних відносинах, умисно вчинив домашнє насильство стосовно останньої.
У той же час, реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх наслідки, під час словесного конфлікту ОСОБА_2 , йдучи по вулиці Шевченка, неподалік господарства під № 2 в с. Мнишин Рівненського району Рівненської області, спільно з ОСОБА_4 , діючи умисно, завдав останній побоїв, які виразились у заподіянні не менше двох ударів кулаком правої руки в область грудної клітки та в ділянку правого вуха, чим спричинив для останньої фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України, а саме – умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
На виконання вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, судом у вироку за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначено встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Щодо призначення ОСОБА_2 виду й розміру покарання за вказаний кримінальний проступок, суд виходить з наступного.
Санкцією ч. 1 ст. 126 КК України передбачено як альтернативні такі види основних покарань, як штраф до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
У ході вирішення питання про призначення покарання суд, зважаючи на положення ст.ст. 50, 65 КК України, бере до уваги, зокрема дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, судимість не знята, не погашена, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, посередню характеристику за місцем проживання, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що судом визнається як обставини, що пом`якшують покарання, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах у якості обставини, що обтяжує покарання. Крім того, суд враховує, що обвинуваченому, який є непрацездатною особою, не може бути призначено покарання у виді виправних робіт.
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією цієї норми.
З огляду на те, що обвинувачений та потерпіла є співмешканцями, тобто, особами, які спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а нанесення побоїв, мордування між родичами відповідно до вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відноситься до фізичного насильства, як форми домашнього насильства, тобто, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, пов`язане з домашнім насильством, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд застосовує вимоги ст. 91-1 КК України, якими передбачені обмежувальні заходи до осіб, які вчинили домашнє насильство. Тобто в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, а саме, в даному випадку відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України на обвинуваченого необхідно направити для проходження програми для кривдників.
Суд вважає, що, застосування вказаної програми до обвинуваченого буде формувати у останнього досягнення позитивних змін шляхом розвитку та підтримки навичок ефективного самоконтролю, зміни насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Саме комплексний підхід, у даному випадку, на думку суду, є найбільш дієвим, оскільки метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння ним своїх негативних наслідків та виправлення останніх.
На думку суду, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме тяжкості правопорушення, не буде становити особистий тягар для обвинуваченого, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи. Суд вважає, що саме застосування в даному випадку матеріальних та соціально-виховних заходів без ізоляції обвинуваченого від суспільства змусить останнього усвідомити необхідність правомірної поведінки. Підстав сприймати таке покарання явно несправедливим суд не вбачає.
Крім того, з даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що він раніше судимий за вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 16 жовтня 2025 року за 126-1 КК УКраїни до покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік. За цим вироком невідбута частина покарання у виді пробаційного нагляду складає 5 місяців 4 дні.
Обвинувачений після постановлення цього вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення.
Отже остаточне покарання, коли обвинувачений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин застосовується призначення покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.
Згідно з положень ч. 3 ст. 72 КК основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Отже, положення ч. 3 ст. 72 КК не тільки не виключають можливості застосування положень статей 70, 71 КК щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. У той же час ч. 3ст. 72 КК передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.
Цивільний позов у справі не заявлено, речові докази та процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК засукупністю вироків, шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 16 жовтня 2025 року, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 5 (п`ять) місяців 4 (чотири) дні з покладеням на ОСОБА_2 обов`язків, передбачених п. 1-3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, та штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Застосувати відносно ОСОБА_2 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України та поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом трьох місяців.
Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_2 програми для кривдників, контроль за виконанням ним програми для кривдників, та контроль за його поведінкою в частині застосування обмежувального заходу покласти на Бабинську сільську раду Рівненської області.
Попередити ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) діб з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua