Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №635/8568/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №635/8568/26

Суддя: Сегеда О. М.

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №635/8568/26

Пр. №2/521/9989/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Вороні А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі – ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до Харьківського районного суду Харківської області із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 11 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (далі - ТОВ «Клай Інвест») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №240386, шляхом подачі останньою в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Клай Інвест» заявки на отримання кредиту №240386.

ТОВ «Клай Інвест» на підставі заявки ОСОБА_1 на отримання кредиту №240386 направило відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтвердила прийняття умов кредитного договору №240386 від 11 серпня 2023 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідачці на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Таким чином, відповідачка уклала кредитний договір №240386 від 11 серпня 2023 року з ТОВ «Клай Інвест» та на підставі платіжного доручення Яневіч К.Х. були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000,00 грн. Кредитний договір №240386 від 11 серпня 2023 року було укладено строком на 14 днів, тобто до 24 серпня 2023 року.

Законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом.

Вказував, що 19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу №568/ФК-24, у відповідності до умов якого ТОВ «Клай Інвест» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Клай Інвест» права вимоги до Боржників, у тому числі і за кредитним договором №240386 від 11 серпня 2023 року.

14 вересня 2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВ «Займер» на ТОВ «Клай Інвест».

Так, відповідно до Договору факторингу №568/ФК-24 від 19 квітня 2024 року, сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 10950,00 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн.; - заборгованість за відсотками становить 7950,00 грн.

Оскільки відповідачка ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, позивач просив суд стягнути з останньої суму заборгованості за кредитним договором №240386 від 11 серпня 2023 року в розмірі 10950,00 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн.; - заборгованість за відсотками становить 7950,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Харьківського районного суду Харківської області від 18 серпня 2026 року вищевказану справу було передано на розгляд до Хаджибейського районного суду м. Одеси за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2026 року справу передано на розгляд судді Сегеді О.М.

Справа отримана суддею 16 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 18 вересня 2026 року було відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.24-24а).

Представник позивача, діючий за договором про надання правової допомоги №42649746/02 від 01 червня 2026 року в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, разом з позовом надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.12,45-47).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце слухання справи повідомлялася судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, причини своєї неявки суду не сповістила, у встановлений судом строк відзиву на позов не надала (а.с.68,73).

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» є юридичною особою та діє на підставі Статуту.

Встановлено, що 11 серпня 2023 року в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Клай Інвест», ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №4759358.

ТОВ «Клай Інвест» на підставі заявки ОСОБА_1 на отримання кредиту №240386 направило відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтвердила прийняття умов кредитного договору №240386 від 11 серпня 2023 року.

Отже, 11 серпня 2023 року між ТОВ «Клай Інвест» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №240386 від 11 серпня 2023 року на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов`язувалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

За умовами Кредитного договору №240386 від 11 серпня 2023 року сума кредиту складає 3000,00 грн., строком на 14 днів, термін (дата) повернення кредиту – 24 серпня 2023 року.

На підставі платіжного доручення, ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 3000,00 грн.

За статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Встановлено, що 19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу №568/ФК-24, у відповідності до умов якого ТОВ «Клай Інвест» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Клай Інвест» права вимоги до Боржників, у тому числі і за кредитним договором №240386 від 11 серпня 2023 року.

14 вересня 2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТОВ «Займер» на ТОВ «Клай Інвест».

Відповідно до розрахунку заборгованості через невиконання зобов`язань за кредитним договором, у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 10950,00 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 3000,00 грн.; - заборгованість за відсотками становить 7950,00 грн.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Тобто, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №240386 від 11 серпня 2023 року в розмірі 10950,00 грн.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1049 даного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі в порядку, визначеному цим договором.

Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов`язку та не повернула надані їй кредитні кошти в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідачкою не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутньою у судових засіданнях відповідачка також розпорядилася на свій розсуд.

Таким чином, встановлення факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №240386 від 11 серпня 2023 року вказує на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, не спростовані відповідачкою, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі і з відповідачки слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №240386 від 11 серпня 2023 року у розмірі 10950,00 грн.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., та понесено витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволенні у повному обсязі, тому витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст. ст. 526, 549-552, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 22 червня 2018 року, орган, який видав: 6351, РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за кредитним договором №240386 від 11 серпня 2023 року в розмірі 10950 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 22 червня 2018 року, орган, який видав: 6351, РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 22 червня 2018 року, орган, який видав: 6351, РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) витрати на правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua