Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №504/4601/26
Суддя: Якимів А. В.
Справа № 504/4601/26
Номер провадження 1-кп/504/657/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2026 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12026166330000058 від 02.09.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Степове, Комінтернівського району, Одеської області, громадянин України, українець за національністю, з середньою освітою, офіційно працевлаштований в КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» експлуатаційне трамвайне депо N? 2 на посаді слюсаря, одружений, 2-оє неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , вироком Доброславського районного суду Одеської від 02.07.2025 ОСОБА_4 призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі (вирок не набрав законної сили, у зв?язку з апеляційним оскарженням), у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
у січні 2025 року, більш точну дату та час не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на отримання посвідчення водія без дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України N? 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», з метою його подальшого використання.
На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_4 , не пізніше січня 2025 року, під час перегляду мережі Інтернет, на веб-сайті Facebook, знайшов оголошення щодо придбання посвідчення водія без дотримання встановленого порядку та вступив у злочину домовленість з невстановленою слідством особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), якій передав в електронному вигляді свої паспортні дані, фотокопію свого паспорту громадянина України та свою фотокартку задля подальшого виготовлення підробленого посвідчення водія з відкритими категоріями «А1», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на його ім?я.
Надалі, у невстановлений судом день та час, невстановлена особа за попередньою змовою з ОСОБА_7 , використовуючи надану ним копію паспорту громадянина України та фотокартки, підробила посвідчення водія на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із від цифрованою фотокарткою, посвідчення серії ТХН N? 335550 видане ТСЦ 0541 від 28.02.2025, яке видається установою, що має право видавати чи посвідчувати такі документи.
У подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_4 не пізніше січня 2025 року діючи всупереч встановленим вимогам постанови Кабінету Міністрів України N? 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», перебуваючи у відділенні N?1 ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: вулиці Центральна будинок 3 в селі Кремидівка Одеського району Одеської області отримав виготовлене невстановленою особою (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження) підроблене посвідчення водія серії ТХН НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_4 . За надану послугу останній сплатив 17 тисяч гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України - підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає право, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, ОСОБА_4 , 02.09.2026 приблизно о 09 годині 18 хвилин„керуючи транспортним засобом марки «RENAULT KANGOO» держаний номерний знак НОМЕР_2 , біля залізничної станції «Учительська», шо в межах села Переможне Олевського району Одеської області. був зупинений у порядку п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейським Відділення поліції N? 3 Одеського РУП N? 2 ГУНП в Одеській області. Під час перевірки на вимогу поліцейського документів, ОСОБА_4 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою підтвердження права керування транспортним засобом, пред?явив посвідчення водія з серійним номером ТХН N? 335550, видане ТСЦ 0541 від 28.02.2025 на своє ім?я. Перевіркою по базі даних ІПНП посвідчення водія поліцейським встановлено, його відсутність, що викликало підозру у його достовірності та стало підставою реєстрації до ЄРДР.
Відповідно до висновку судової експертизи за спеціальністю 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3 «Дослідження друкарський форм та інших засобів виготовлення документів» проведеної на вимогу органу досудового розслідування в межах кримінального провадження, встановлено, що пред?явлене ОСОБА_4 посвідчення водія серійним номером ТХН N? 335550, видане ТСЦ 0541 від 28.02.2025 за своїми характеристиками не відповідає встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Таким чином, ОСОБА_8 використав завідомо підроблений документ, а саме - посвідчення водія серії ТХН НОМЕР_1 , видане на його ім?я усвідомлюючи протиправність своїх дій чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
В судовому засіданні, обвинувачений свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся, надав показання, які відповідають встановленим судом обставинам. Обвинувачений вказав, що був позбавлений права керування транспортним засобом, знайшов оголошення у фейсбуці про можливість отримання посвідчення водія без іспитів, зв`язався з продавцем, надіслав документи, сплатив грошові кошти та отримав посвідчення водія, яке в подальшому пред`явив працівникам поліції для підтвердження права керування транспортним засобом.
Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, що будуть досліджуватися, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого. Обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.
На підставі вищезазначеного, оцінюючи відомості надані сторонами у судовому засіданні, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 . за ч. 3 ст. 358 КК України, а саме - підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає право, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, яка передбачена ст. 66 КК України та пом`якшує покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття. Обставин, які передбачені ст. 67 КК України та які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок та нетяжкий злочин, ним не заподіяно майнової і немайнової шкоди – потерпілі відсутні, відповідно до досудової доповіді органу пробації, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства – високий, обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем роботи, а тому суд вважає, що необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, буде покарання за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі ближче до мінімальних меж санкції цієї норми, а за ч. 4 ст. 358 КК України у виді максимального штрафу, застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд встановив, що вироком Доброславського районного суду Одеської від 02.07.2025 обвинуваченому призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, вирок законної сили не набрав.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 у справі № 766/39/17 міститься висновок щодо застосування норм права: при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, зокрема, якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
Злочини, в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, а тому остаточне покарання призначається судом за правилами, передбаченими ст. 71 КК.
Вказана позиція є незмінною, а тому підлягає застосуванню у цьому кримінальному провадженні, а тому доводи прокурора про необхідність призначення обвинуваченому покарання без застосування ст. 71 КК України слід відхилити, як такі, що не узгоджуються із вимогами матеріального закону.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз 4183 гривні 60 копійок.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від слід скасувати.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Клопотань про застосування запобіжних заходів не надходило.
Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
за вчинення кримінального правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
за вчинення кримінального правопорушення, що передбачене ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;
На підставі ч. 1 ст.70 КК України, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати покарання призначене вироком Доброславського районного суду Одеської від 02.07.2025 та із застосуванням п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років та 7 (семи) місяців позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 4183 (чотири тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Арешт майна, а саме посвідчення водія на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із від цифрованою фотокарткою, посвідчення серії ТХН N? 335550 видане ТСЦ 0541 від 28.02.2025 накладений ухвалою слідчого судді від 15.09.2026 скасувати.
Речовий доказ: посвідчення водія на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із від цифрованою фотокарткою, посвідчення серії ТХН N? 335550 видане ТСЦ 0541 від 28.02.2025 передати до ГЕКЦ Державної прикордонної служби для використання у експертній діяльності та формування криміналістичних обліків.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Доброславський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua