Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №947/29976/26
Суддя: Мальований В. О.
Справа № 947/29976/26
Провадження № 2/947/6834/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2026 м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Мальованого В.О.
за участю секретаря Кушнір Є.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м.Одеси надійшов позов ТОВ ФК«Тайгер-Фінанс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 19780,80 грн., посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором та стягнення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено. 04.04.2025 між ТОВ ФК«Тайгер-Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №31652939, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 4000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів .
Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 19780,80 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 4000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 13580,80 грн., заборгованість по комісії 200,00 грн., заборгованість за штрафами 2000,00 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2026 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомленням сторін. У відповідності до ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Представник позивача в клопотанні просив про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач відзиву на позов не надав, будь яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенню п. 3 ч. 1 ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України). Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики. Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України). Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Окрім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа. Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Суд встановив, що 04.04.2025 між ТОВ ФК«Тайгер-Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №31652939, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 4000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом.
Кредитний договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором.
Кошти надано шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену позичальником в договорі.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, ТОВ ФК«Тайгер-Фінанс» Фінанс» надав, а ОСОБА_1 отримав в кредит грошові кошти в сумі 4000,00 грн., строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка 0,97 % в день , комісія за видачу кредиту 5,00% від суми кредиту, що складає 200 грн., штрафи передбачені п.4.6 Договору.
Згідно довідки ТОВ ФК «Контрактовий Дім» від 20.04.2026 , перераховано 04.04.2025 на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4000,00 грн., що обумовлено сторонами в договорі. Згідно з розрахунком заборгованості позивача заборгованість відповідача за вищевказаним договором утворилась заборгованість в загальній сумі 19780,80 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 4000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 13580,80 грн., заборгованість по комісії 200,00 грн., заборгованість за штрафами 2000,00 грн.
Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає позов ТОВ ФК«Тайгер-Фінанс» таким, що підлягає частковому задоволенню. Так, суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. В даній справі суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ ФК«Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір. У вказаному договорі сторонами погоджено усі істотні умови, суму і строк кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки тощо. При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання. ТОВ ФК«Тайгер-Фінанс» надало відповідачу кредитні кошти, які останній повинен був повернути разом з процентами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Однак, як встановлено судом, відповідач порушив умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів, отриманих в кредит, разом процентами, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку просить стягнути позивач. Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується відповідним розрахунком, який узгоджується з умовами кредитного договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення. При цьому, суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав і жодним чином позовні вимоги не спростував.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості в частині заборгованості за кредитним договором за основною сумою боргу в розмірі 4000,00 грн., за нарахованими процентами в сумі 13580,80 грн. , та комісії 200,00 грн. підлягає задоволенню. Що стосується заборгованості у виді неустойки (штраф, пеня) за кредитним договором в сумі 2000,00 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню , оскільки у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України). На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та дії наразі. Отже підстав для стягнення штрафних санкцій з відповідача та додатково коштів, як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання, не має.
На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. На підтвердження вказаних витрат позивачем до суду надано: - копію договору про надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025 року; - копія акту №2080 наданих послуг правничої допомоги від 28.05.2026 на суму 8000,00 грн. з детальним опис наданих послуг ; - одрер на надання правничої допомоги адвокатом Усенко М.І від 04.11.2025. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі № 927/237/20). Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат. Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правову допомогу в зазначеному розмірі в сумі 8000,00 грн., адже цей розмір, окрім іншого має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд вважає за необхідне врахувати ціну позову, що матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час, та те, що даний спір є малозначним, типовим і особливої складності не представляє. У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов заявлено на суму 19780,80 грн., а задоволено на суму 17780,80 грн., тобто на 89,89% 17780,80 грн. х 100% / 19780,80 = 89,89%). За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2393,23 грн. витрат зі сплати судового збору (2662,40 х 89,89% / 100% = 2393,23 грн.).
Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82, 89,141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», (ЄДРПОУ 43561909, місце знаходження: 79000 м.Львів вул..Смаль-Стоцького 1 корп.28, IBAN: НОМЕР_3 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) заборгованість за кредитним договором №31652939 від 04.04.2025 в розмірі 17780,80 грн., з яких: - 4000,00 грн .- прострочена заборгованість за кредитом; - 13580,80 грн. -прострочена заборгованість за нарахованими процентами; - 200,00 грн. – прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2393,23 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. , а всього 23174 (двадцять три тисячі сто сімдесят чотири) гривень 03 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Повний текст рішення складений 11.11.2026 року. Учасники справи: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», (ЄДРПОУ 43561909, місце знаходження: 79000 м.Львів вул..Смаль-Стоцького 1 корп.28 . Відповідач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: В. О. Мальований
Оригінал: reyestr.court.gov.ua