Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Вбивство через необережність
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №946/4965/26
Суддя: Швець В. М.
Єдиний унікальний № 946/4965/26
Провадження № 1-кп/946/462/26
ВИРОК
Іменем України
11 листопада 2026 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий – суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,
потерпіла ОСОБА_6 , представник потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000421, за обвинуваченням -
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Київ, громадянина України, із вищою освітою, маючого інвалідність третьої групи, працюючого водієм ТОВ «Сторекс Трейд», одруженого, маючого на утриманні одну нeпoвнoлiтню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Судом встановлені наступні фактичні данні.
01 травня 2026 року приблизно о 22 годині, більш точно час не встановлено, біля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке розташоване по АДРЕСА_3 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник раптовий конфлікт, на ґрунті словесної перепалки, який переріс в штовханину, в ході якої ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи необережно та не передбачаючи можливості настання тяжких наслідків своїх подальших дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не розглядаючи настання смерті потерпілого як один із можливих наслідків своєї поведінки у вигляді злочинної недбалості, відштовхнув від себе ОСОБА_9 , від чого останній впав на задню поверхню тіла, а ОСОБА_4 впав на нього зверху. Далі, після того, як ОСОБА_4 встав та потерпілий також почав підводитись, ОСОБА_4 , умисно, наніс не менше двох ударів руками по голові, одного удару ногою по голові та одного удару ногою по тілу потерпілого, внаслідок чого потерпілий знов впав з положення напівсидячи , в результаті вказаних дій потерпілому ОСОБА_9 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна в лобовій ділянці зліва, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження. Після цього, потерпілий встав, а ОСОБА_4 , який, діючи необережно та не передбачаючи можливості настання тяжких наслідків своїх подальших дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не розглядаючи настання смерті потерпілого як один із можливих наслідків своєї поведінки у вигляді злочинної недбалості взяв ОСОБА_9 , за одяг в області шиї ззаду та почав тягти в бік сходів, перебуваючи біля сходів ОСОБА_4 , діючи необережно, з прикладанням сили та наданням у зв`язку з цим потерпілому прискорення, потягнув потерпілого за одяг вниз, в результаті чого, від дій ОСОБА_4 , потерпілий впав та вдарився потиличною ділянкою голови об бетонне покриття, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травм у вигляді забійної рани в потиличній ділянці ліворуч, крововиливу у м`які тканини голови лівої лобово-тім`яно-скронево-потиличної ділянки, крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововиливу під м`які мозкові оболонки великих півкуль та мозочка, перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливів у м`яких тканинах голови, субарахноїдального та контузійного крововиливу головного мозку з нерівномірно вираженою перифокальною клітинною реакцією, геморогічним розм`якшення та нагноєнням у м`яких тканинах голови та м`яких мозкових оболонках, набряку та набухання головного мозку, венозного повнокров`я органів, які складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс відкритої черепно-мозкової травми та оцінюватись роздільно не можуть та за критерієм небезпеки для життя мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 помер в лікарні, не приходячи до свідомості. Смерть ОСОБА_8 перебуває у прямому причинному зв`язку саме із виявленою у нього відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку та крововиливів під м`які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочка, перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливів у м`яких тканинах голови, субарахноїдального та контузійного крововиливу головного мозку з нерівномірно вираженою перифокальною клітинною реакцією, геморогічного розм`якшення та нагноєння у м`яких тканинах голови та м`яких мозкових оболонках, набряку та набухання головного мозку, вторинних периваскулярні крововиливів у глибині півкуль головного мозку, венозного повнокров`я органів, яка утворилась в результаті падіння на площині в результаті придання прискорення та ударі головою при падінні. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 є вогнищева травма головного мозку.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що правопорушення він вчинив за вище описаних обставинах через те, що не обдумав наслідки своїх дій, не бажав настання смерті потерпілого. У скоєному кається.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.
У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.
При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів. Суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим вона не знайома. Потерпілий є її братом. Через що між ними стався конфлікт їй не відомо. Також потерпіла надала суду заяву в якій повідомила, що матеріальну шкоду їй відшкодовано, вона просить обрати покарання обвинуваченому міру покарання не пов`язану з позбавленням волі, свій цивільний позов просить залишити без розгляду.
Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив вбивство, вчинене через необережність.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65 - 67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, висновок органу пробації, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання.
До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить відсутність попередніх судимостей, щире каяття в скоєнні злочину, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, наявність інвалідності, відшкодування матеріальної шкоди.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства із призначенням покарання в межах мінімальної санкції, передбаченою ч. 1 ст. 119 КК України.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Розглянувши у відповідності до норм ст. 128, 129 КПК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 73440грн та моральної шкоди в сумі 500000грн, а також судових витрат в сумі 40000грн, враховуючи, що потерпіла надала заяву про залишення позову без розгляду, суд залишає цивільний позов без розгляду.
Керуючись ст. 369 –371, 373 –375 КПК України, суд –
У Х В А Л И В :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки та шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням строком на один рік та шість місяців. На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи.
Запобіжний захід до набрання законної сили вироку відносно ОСОБА_4 не обирати.
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку суду на підставі ч. 1 ст. 165 КВК України.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання час перебування під вартою із розрахунку день утримання під вартою за день позбавлення волі за період з 02 травня 2026 року по 15 липня 2026 року.
Арешт на речові докази, якій накладений згідно ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2026 року – скасувати. Речові докази: один змив на марлевий тампон - знищити; тактичну флісову кофту зеленого кольору, тактичні брюки зеленого кольору – повернути потерпілій ОСОБА_6 ; куртку синього кольору із застібкою білого кольору, спортивні штани чорного кольору, спортивні кросівки зеленого кольору, сумку через плече – повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ; оптичний DVD-R диск з відеозаписами – зберігати в матеріалах провадження.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 73440грн та моральної шкоди в сумі 500000грн, а також судових витрат в сумі 40000грн – залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеськім апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua