Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №333/9643/26
Суддя: Піх Ю. Р.
Єдиний унікальний номер № 333/9643/26
Провадження № 3/333/2191/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Піх Ю.Р., розглянувши матеріали що надійшли з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , керівника ТОВ «ПАВЕРЛОГ»,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу №94/15-32-07-05-13 від 31.08.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , керівник ТОВ «ПАВЕРЛОГ» порушила ведення податкового обліку згідно акту перевірки від 27.08.2026 № 42320/15-32-07-05-20, а саме: в порушення п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6, ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI(із змінами та доповненнями), ТОВ «ПАВЕРЛОГ» завищено податковий кредит декларації з ПДВ за червень 2026 року у сумі 1281356 грн., в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI(із змінами та доповненнями та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, із змінами та доповненнями, встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 2231955 грн. та відсутнє право на врахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку в сумі 2231955 грн. Перевірка проведена з 17.08.2026 по 21.08.2026, адреса вчинення: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 7 каб. 217, що є порушенням ч.1 cт. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В судове засідання, ОСОБА_1 не з`явилась, її представником адвокатом Єрашовим І.Є. подані заперечення на протокол, в яких зазначено, що постановою Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 по справі № 916/36/25 визнано ТОВ «Паверлог» (код ЄДРПОУ 45389393) банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Клигіну Ірину Володимирівну (свідоцтво № 903 від 14.05.13). Про наявність невідшкодованого ПДВ ліквідатор ТОВ «Паверлог» ОСОБА_1 дізналась із листа ГУ ДПС в Одеській області та доданих нею документів, балансу на 31.12.2024 року. Будь-які документи від колишнього директора або бухгалтера до ліквідатора не передавалось.
Зазначено, що відповідно до ч.1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Згідно ч. 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; забезпечує виконання вимог частин четвертої - шостої статті 25 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", крім випадків продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, та несе відповідальність за їх недотримання; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Таким чином, ліквідатор не несе відповідальність за відсутність бухгалтерського обліку, а здійснює повноваження щодо завершення ліквідаційної процедури – ліквідатор як керівник несе відповідальність, якщо йому були передано всі документи.
Відповідно до п.2 ст. 59 КУзПБ протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. Уразі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов`язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.
Проте, останнім керівником ОСОБА_2 не було передано бухгалтерської та фінансової документації (окрім деяких договорів та актів виконаних робіт), які б дали можливість вести фінансову та бухгалтерську звітність у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», уникаючи викривлення бухгалтерської, фінансової звітності, а значить і податкової.
Окрім того, саме останнім керівником ОСОБА_2 з метою ухилення від передачі документів в процедурі розпорядження майном боржника було змінено юридичну адресу з м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 на іншу адресу: м. Запоріжжя, вул. Східна, 9.
Якщо ліквідатор фізично не мав документів для складання звіту, та надання документів, то немає об`єктивної можливості виконати цей обов`язок. Без вини немає правопорушення.
Податковий орган звинувачує у неподанні звітності, проте, згідно з реєстраційними даними самої ДПІ, особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, було зазначено громадянина ОСОБА_2 . Таким чином, суб`єктом відповідальності за формування та подачу звітності за відповідні періоди (або особою, яка заблокувала доступ до обліку) є саме він, а не ліквідатор, який об`єктивно не приймав справ від чинного за базою даних ДПІ головного бухгалтера».
Головне управління ДПС в Одеській області листом від 25.08.2026 року № 14489/ КПР/15-32-07-05-06 повідомило ТОВ «Паверлог», а не фізичну особу ОСОБА_1 про необхідність з`явитись 27.08.2026 року об 16:00 год. до Головного управління ДПС в Одеській області для ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення та його підписання.
Тобто, ОСОБА_1 як фізичну особу не повідомили про дату та час розгляду даного протоколу.
ГУ ДПС в Одеській області було надано фіскальні чеки, але з їх копії неможливо встановити дату та час відправлення будь-яких листів, дата надходження листа до Отримувача, дата повернення листа, адреса направлення листа до Одержувача, що унеможливує встановити ті обставини, про які зазначає податкова в акті від 31.08.2026 року про неявку посадових осіб для складання Протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області позбавило можливість ОСОБА_1 надати свої пояснення, міркування та відповідні докази відносно адміністративного правопорушення. Просить закрити провадження по справі.
За таких обставин, та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог статті 268 КУпАП не є обов`язковою, суд вважав за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справі, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно акту від 27.08.2026 № 42320/15-32-07-05-20, який долучено до матеріалів справи, особи відповідальні за ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПАВЕРЛОГ» у періоді, за який проведено перевірку є керівник ТОВ «ПАВЕРЛОГ» - ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «ПАВЕРЛОГ» .
Однак, матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження означених фактів, крім примітки яка міститься в акті перевірки.
Тобто, суддя позбавлений можливості перевірити чи є ОСОБА_1 відповідальною особою за ведення фінансово-господарської відповідальності підприємства, і чи саме вона повинна нести відповідальність за правопорушення, яке їй інкримінується.
Таким чином, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП може бути лише суб`єкт господарювання. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання суду не надано (наказ про прийняття на відповідну посаду, тощо).
Крім того, в матеріалах справи наявна постанова Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 по справі № 916/36/25, якою визнано ТОВ «Паверлог» (код ЄДРПОУ 45389393) банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Клигіну Ірину Володимирівну.
Як зазначається в протоколі, перевірка проведена з 17.08.2026 по 21.08.2026, вже коли підприємство визнано банкрутом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Підсумовуючи вищенаведене та аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, уповноважена особа не дотрималась вимог закону щодо необхідності встановлення ознак складу даного адміністративного правопорушення та долучення доказів на підтвердження винуватості особи у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому справа відносно останньої підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 163-1, 245, 247, 251, 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду впродовж десяти днів з моменту проголошення постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Суддя : Ю.Р. Піх
Оригінал: reyestr.court.gov.ua