Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №520/12878/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №520/12878/26

Суддя: Мар'єнко Л.М.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

11 листопада 2026 року №520/12878/26

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0/18781/2419 від 27.04 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що зареєстрована як платник єдиного податку першої групи. Співробітниками Головного управління ДПС у Харківській області провело камеральну перевірку позивача, за результатами якої встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме, платником податків перевищено граничний обсяг доходу, встановлений п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України та складено податкове повідомлення-рішення області від 27.04.2026 року №0/18781/2419. Позивач зазначає, що в податковій декларації платника єдиного податку за 2025 рік нею допущено технічну помилку щодо загальної суми доходу, яку виправлено шляхом подання уточнюючої декларації, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставним, протиправним та підлягає скасуванню як незаконне.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що за наслідками камеральної перевірки податкової звітності установлено, що позивач у 2025 році перевищив обсяг доходу, який згідно з пп.2 п.291.4 ст.291 ПК України дозволяв йому перебувати на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку першої групи. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 27.04.2026 року №0/18781/2419, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідає вимогам чинного законодавства України.

Представник позивача надіслав суду відповідь на відзив, в якому не погодився з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з даними ІКС "Податковий блок", ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області як фізична особа-підприємець, платник єдиного податку 1 групи.

02.03.2026 року позивачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2025 рік №9438274479 з позначкою "звітна", в якій задекларовано обсяг доходу платника єдиного податку першої групи у розмірі 1600000,00 грн.

Центральним відділом податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Харківській області проведено камеральну перевірку показників, поданої податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, в ході якої встановлено перевищення ФОП ОСОБА_1 обсягу доходу, визначеного у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ для платників єдиного податку 1 групи, відповідно занижено суду єдиного податку за ставкою 15%, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 39600 гривень.

За висновком перевірки показів податкової декларації встановлені порушення вимог підпункту 1 пункту 291.4 статті 291 ПК України.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 17.03.2026 року №11007/20-40-24-19-04.

30.03.2026 позивач, з метою виправлення технічної помилки (суми доходу за звітний період), надала до відповідача уточнюючу декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2025 рік, в якій вказала виправлену суму доходу за звітний період – 548780 грн, замість раніше вказаної – 1600000 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 17.03.2026 №11007/20-40-24-19-04, Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2026 №0/18781/2419, яким згідно до п.1 п.291.4, пп.1, 2 п.293.4 та 293.8 ст.293 ПК України нараховано суму грошового зобов`язання на загальну суму 43560 гривень.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0/18781/2419 від 27.04.2026 року протиправним, а свої права порушеними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до пункту75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно із підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимогст.86 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 у справі №813/87/16, від 04.05.2023 у справі №320/1040/19.

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

У свою чергу, чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку, та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів.

Належних доказів проведення документальної перевірки позивача відповідачем до суду не надано.

Відповідно до пп. 291.4. статті 291 ПКУ, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.Відповідно до 292.1 статті 292 ПКУ, доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Позивач не заперечує, що у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2025 рік (звітній) нею задекларовано дохід у сумі, що перевищує встановлений обсяг доходу платниками єдиного податку першої групи, але вказує, що це відбулося у зв`язку з технічною помилкою, а тому 30.03.2025 позивачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2025 рік (уточнюючу) реєстраційний №9439068997, згідно з якою позивач декларує за 2025 рік дохід у сумі 548780 грн.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З аналізу вказаної норми вбачається, що останньою обмежено право на подачу уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, як наслідок, у випадках отримання акту камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу).

З урахуванням викладеного вище слід дійти висновку про те, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Вирішуючи справи із застосуванням наведених норм права, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 10 січня 2024 року (справа № 805/3164/17-а), від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 03 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14) висловлював позицію, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Аналогічного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі №640/16509/22.

Судом встановлено, що акт камеральної перевірки №11007/20-40-24-19-04 було сформовано 17.03.2026 та направлено позивачеві.

Оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення №0/18781/2419 було прийнято відповідачем 27.04.2026.

Водночас, уточнюючу податкову декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2025 рік позивач подала до контролюючого органу 30.03.2025, що не заперечується відповідачем, тобто до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки.

Відтак, наведене вище підтверджує доводи позивача про те, що спірне у цій справі податкове повідомлення-рішення №0/18781/2419 від 27.04.2026 є таким, що прийнято неправомірно, наслідком чого наявні підстави для визнання такого податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0/18781/2419 від 27.04.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 11 листопада 2026 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua