Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №331/6264/26
Суддя: Каретник Ю. М.
Справа № 331/6264/26
Провадження № 2/331/4448/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої судді Каретник Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Данилевської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 1598 гривень щомісячно на кожну дитину з подальшою індексацією, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення кожною дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка та відповідач є батьками двох неповнолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.04.2020 у справі №310/1816/20 шлюб між сторонами було розірвано.
У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України позивачка з дітьми виїхала до Бельгії, де вони перебувають і на теперішній час. Діти перебувають на її утриманні, відповідач ігнорує питання утримання своїх дітей, не бере участі в їх матеріальному забезпеченні, хоча як батько дітей не звільнений від такого обов`язку, у зв`язку із чим позивачка змушена звернутися із вказаним позовом до суду.
У судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, але представником позивачки скеровано до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення вони не заперечують.
Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а також шляхом направлення судових повісток за місцем його проживання як ВПО, які повернулися до суду без вручення, відзив на позов він не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Взявши до уваги позицію позивачки та її представника, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою судді від 28.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до таких висновків.
У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями повторних свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 27.09.2024 та серії НОМЕР_2 від 27.09.2024 відповідно.
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Матеріалами справи встановлено, що діти проживають разом з позивачкою, що підтверджується довідкою про склад сім`ї, виданою у м.Антверпені 26.05.2026 (переклад здійснено перекладацьким агентством «Гольфстрім», м.Київ).
Відповідач у добровільному порядку не надає кошти на утримання дітей.
Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.
При отриманні доходу в натурі проводиться грошова оцінка такого доходу, а потім з отриманих сум стягуються аліменти. Проте, вартість доходу в натурі може суттєво варіюватися, а крім того, щомісяця вчиняти переоцінку натурального надання дуже складно. Тому замість частки від доходу платника аліментів у якості аліментів суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.
При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує абз. 1 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.
Згідно з абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
При визначенні способу стягнення аліментів, суд погоджується з обраним позивачкою способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у твердій грошовій сумі за вибором позивачки, з якою проживають діти, в силу вимог ч. 3 ст.181 СК України. При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач має обов`язок брати участь в утриманні свого малолітнього сина, а також те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини.
Обставин, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.
Тому, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів дітей, враховуючи покладення законом на батьків обов`язку утримувати дітей до досягнення ними повноліття, відсутність заперечень з боку відповідача, який є працездатним, суд вважає обраний позивачем розмір аліментів в сумі по 1598,00 грн. щомісячно на кожну дитину, з подальшою індексацією, достатнім та таким, що не буде порушувати майнові права дітей та сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17.05.2016 було внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Законом України «Про внесення змін до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 01.09.2020 встановлено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Таким чином, індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, повинна проводитись відповідно до вищевказаного законодавства органом виконавчої служби або підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти підлягають стягненню від дня пред`явлення позову до суду, тобто з 27.07.2026.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивачки, яка подала позовну заяву через систему «Електронний суд» і яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 1064,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183 СК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ) на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у твердій грошовій сумі у розмірі по 1598 (одній тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок щомісяця з індексацією відповідно до закону, починаючи з 27 липня 2026 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок на користь держави.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складення повного судового рішення – 23 жовтня 2026 року.
Суддя Юлія КАРЕТНИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua