Суд: Сквирський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Домашнє насильство
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №376/960/25
Суддя: Батовріна І. Г.
Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/960/25
Провадження № 1-кп/376/121/2026
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м.Сквира
Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Сквири Київської області матеріали кримінальних проваджень №12025111260000062 від 15.02.2025, №12025111260000298 від 01.10.2025 за обвинуваченням:
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Волинської області Горохівського району с.Мислині, громадянина України, маючого загальну середню освіту, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні «матрос», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за аресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України,
встановив:
ОСОБА_9 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, відповідно до постанов Сквирського районного суду Київської області від 22.01.2024, 18.04.2024 за вчинення ним 01.01.2024 та 17.04.2024 домашнього насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_10 , знаходячись за місцем проживання потерпілої за адресою: АДРЕСА_2 , знову 01 лютого 2025 року умисно вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, що полягало в словесних образах, висловлюванні грубою нецензурною лайкою, приниженні честі та гідності, внаслідок чого потерпілій завдана шкода психологічного характеру, що виразилась у виникненні у ОСОБА_10 комплексу негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я і безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призвели до погіршення її соціального функціонування як особистості та зниження якості поточного життя.( висновок судово-психіатричної експертизи №341 від 14.03.2025)
Не зупинившись на скоєному, ОСОБА_9 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, відповідно до постанов Сквирського районного суду Київської області від 03.07.2025, 26.06.2025, 03.09.2025 за вчинення ним 20.05.2025, 21.05.2025, 03.06.2025 та 09.06.2025 домашнього насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_10 , знаходячись за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_2 , знову 15 вересня 2025 року близько 16.00год. умисно, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_10 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало в образах грубою нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою. Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_9 щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_10 , у останньої зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін (спричинені психологічні страждання) у вигляді переживання страху, побоювання тривожних очікувань, почуттів приреченості та безсилля, додаткових переживань за благополуччя дитини та її майбутнє, напруги, почуттів приниженої гідності та сорому, настороги та відчутттів погіршення настрою, підвищення рівня тривоги, виснаженості, фіксованості на поточній життєвій ситуації, що призводить до погіршення її соціального функціонування та погіршення якості життя.
Дії ОСОБА_9 вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину визнав та пояснив, що ОСОБА_11 являється його колишньою дружиною, але проживали вони разом, часто сварились, здебільшого через стан алкогольного сп`яніння, в ході сварок використовував нецензурну лайку та образи, знав що має терміновий заборонний припис, проте продовжував кривдити потерпілу, про що жалкує.
Потерпіла ОСОБА_12 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву з проханням проводити судовий розгляд без її участі у зв`язку зі зміною місця проживання через переслідування з боку обвинуваченого та небезпечною військовою ситуацією в регіоні, просила призначити найсуворіше з можливих покараннь, оскільки діями обвинуваченого їй спричиненні моральні страждання та непоправна психологічна травма.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, вивченням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом`якшуює покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.
Що стосується обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 за кримінальним провадженням №12025111260000062 від 15.02.2025, а саме: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, то суд вважає необхідним зазначити наступне.
Поняття вчинення злочину з використанням умов воєнного стану означає, що винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.
Дана обтяжуюча покарання обставина, передбачена п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України, а саме вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій може бути врахована судом лише в аспекті індивідуалізації кримінальної відповідальності.
Аналогічна правова позиція вказана в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року у справі 722/594/22.
У даному випадку, сторона обвинувачення не мотивувала та судом не встановлено, яким саме чином ОСОБА_9 використав умови воєнного стану, при вчиненні ним кримінального правопорушення, а отже така обтяжуюча обставина підлягає виключенню з обвинувачення.
За змістом частин 1 і 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною в учиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує вимоги пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, їх тривалість, особу винного, який не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога, характеризується посередньо, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності протягом 2025 року за правопорушення передбачені ст.ст. 173, ч.2 ст. 173-8, 183,185 КУпАП, позицію потерпілої сторони, яка наполягала на суворій мірі покарання, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень в майбутньому.
Судом встановлено, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, однак, незважаючи на застосовані до нього заходи адміністративного та кримінально-правового впливу, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти протиправні дії щодо потерпілої, що свідчить про його стійку протиправну поведінку та підвищену суспільну небезпечність.
Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених злочинів та являлись передумовою для застосування ст.ст.69, 69-1,75 КК України, судом не встановлено.
Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, цілком відповідати тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі винного, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 за даними кримінальними провадженнями не обирався, клопотань про його обрання до суду не надходило.
Керуючись ст.ст.349,370,374 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
Запобіжний захід не обирати.
Початок відбуття строку покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання, після набрання законної сили.
Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Сквирському районному суді Київської області.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua