Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №299/4648/26
Суддя: Леньо В. В.
Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4648/26
Номер провадження 2/299/2321/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.11.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Леньо В.В. секретар судового засідання Бордей О.Ю. розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович,
В С Т А Н О В И В :
Адвокат Нечаєв В.В., в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ТОВ «Дніпрофінансгруп» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 15-06/12-2007, згідно якого останній взяв на себе зобов`язання з повернення отриманого кредиту в сумі 15000,00 доларів США та відсотків за його використання у розмірі 14,49% річних, строком до 12.06.2017 року. Згідно умов кредитного договору Позичальник зобов`язувався повернути кредит та нараховані відсотки шляхом щомісячної, до 10 числа поточного місяця, сплати суми мінімально необхідного платежу розмір якого складає 249,00 доларів США. Отримання кредитних коштів в сумі 15000,00 дол. США. підтверджується меморіальним ордером № 412 від 22.06.2007 року.
Заочним рішенням Виноградівського районного суду у справі № 299/2453/14-ц від 07.08.2014 вирішено Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ задовольнити частково. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, 88018, Закарпатська область, м.Ужгород, Слов`янська набережна (вул.Возз`єднання), буд.13, код 20025456, заборгованість за кредитним договором №15-06/12-2007 від 13.06.2007 року у загальній сумі 362402,35 грн. (триста шістдесят дві тисячі чотириста дві гривні 35 коп.), що визначена в гривні за офіційним курсом Національного банку України станом на 11.06.2014 року із суми загальної заборгованості за кредитним договором у розмірі 31157,78 доларів США (тридцять одна тисяча сто п"ятдесят сім доларів США 78 центів), а з них: по кредиту 10989,42 доларів США; по відсотках 2866,25 доларів США; та пеня за порушення строку сплати платежів у розмірі 201244,24 грн. (двісті одна тисяча двісті сорок чотири гривні 24 коп.). Стягнути із Відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ судові витрати в розмірі 3624,02 грн. (три тисячі шістсот двадцять чотири гривні 02 коп.) у рівних частках із кожного: по 1812,01 грн. (одна тисяча вісімсот дванадцять гривень 01 коп.).
Вся сума всієї заборгованості була зафіксована у судовому рішенні, яке набрало законної сили, як ОСОБА_1 , так і його дружина винні банку солідарно у загальній сумі 362402,35 грн. (триста шістдесят дві тисячі чотириста дві гривні 35 коп.).
Ухвалою Виноградівського районного суду від 12.04.2021 вирішено Заяву ТОВ "Фінансова компанія Дніпрофінансгруп" - задоволити. Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія Дніпрофінансгруп" (код ЄДРПОУ 40696815) по цивільній справі № 299/2453/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Видати дублікати виконавчих листів по справі № 299/2453/14-ц. Поновити ТОВ "Фінансова компанія Дніпрофінансгруп" строк для пред`явлення виконавчих листів відносно боржників до виконання по цивільній справі № 299/2453/14-ц.
Після завершення судового провадження та видачі дублікатів виконавчих листів та заміни стягувача – приватним виконавцем Роман Р.М. було відкрито виконавче провадження № 65992337 постановою від 06.07.2021, підстава: виконавчий лист суду № 299/2453/14-ц, після чого з ОСОБА_1 та його дружини розпочато примусове стягнення вищевказаного боргу, відбувались стягнення із заробітної плати та інших платежів.
Проте, станом на вересень 2026 року ОСОБА_1 довідався, що розмір його боргу по кредиту не становить 362402,35 грн, а значно більше, і що приватний виконавець виконує стягнення на додаткову суму по кредитному договору у розмірі 690 234,69 грн, хоча жодної додаткової судової справи на додаткову суму не існувало.
19 квітня 2021 року приватним нотаріусом Ричкою Ю.О. вчинено виконавчий напис №822 про стягнення з ОСОБА_1 , грошової суми у розмірі 690 234,69 грн на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за договором іпотеки від 22.06.2007 року, що забезпечував виконання зобов`язань за кредитним договором.
Згідно зі змістом виконавчого напису, підставою для звернення стягнення стало прострочення виконання кредитних зобов`язань у період з 01.05.2018 р. по 13.04.2021 р.
Згідно напису: « … про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: 49089, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815, p/ НОМЕР_1 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299) право вимоги перейшло на підставі договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_І_6, посвідченого 30 липня 2020 poкy приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В, за реєстровим №1456, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Дніпрофінаногрун», (далі»-«Стягувач»),з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт.Королево Виноградівського р-ну Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , заборгованості яка виникла за Договором Іпотеки, посвідченим 22 червня2007 року приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Она Н.М. зареєстровим 21040, який укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» в забезпечення за Кредитним Договором №15-06/12-2007 від 13 червня 2007 року та згідно виписки з рахунку боржника становить від 13.04.2021 року 690 234,69 гривень (шістсот дев`яносто тисяч двісті тридцять чотири гривні 69 копійок) та складається з наступного: 304 260,77 гривень (триста чотири тисячі //двісті шістдесят гривень 77 копійок) - основний борг, 353 801,42 гривень (триста п`ятдесят три тисячі вісімсот одна гривня 42 копійки) - відсотки, 32 172,50 гривень (тридцять дві тисячі сто сімдесят дві гривні 50 копійок) - комісія. Строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.05.2018 р. по 13.04.2021 р. Розмір плати, сплачений стягувачем у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) підлягає стягненню з боржника.
Кредитний договір не посвідчений нотаріально, а тому на його підставі не можна виносити виконавчий напис нотаріуса, внаслідок чого такий не підлягає виконанню з огляду на наступне.
13.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 15-06/12- 2007, згідно якого останній взяв на себе зобов`язання з повернення отриманого кредиту в сумі 15000,00 доларів США та відсотків за його використання у розмірі 14,49% річних, строком до 12.06.2017 року. Згідно умов кредитного договору Позичальник зобов`язувався повернути кредит та нараховані відсотки шляхом щомісячної, до 10 числа поточного місяця, сплати суми мінімально необхідного платежу розмір якого складає 249,00 доларів США. Отримання кредитних коштів в сумі 15000,00 дол. США. підтверджується меморіальним ордером № 412 від 22.06.2007 року.
ПАТ КБ «Надра», на підставі Договору про відступлення прав вимоги, відступлено право вимоги за даним кредитом на користь ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП».
Кредитний договір не був нотаріально посвідчений. Не дивлячись на це, нотаріус, порушивши приписи законодавства, вчинив оскаржуваний виконавчий напис.
Ще 2014 року Виноградівський районний суд ухвалив рішення, яким стягнув солідарно з позивача в цій справі та його дружини на користь банку заборгованість за спірним кредитним договором. Тобто кредитор реалізував своє право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом до звернення до позичальника з вимогою в жовтні 2020 року про погашення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за час фактичного користування кредитом.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється в разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені.
Звернувшись у 2014 році з позовом про стягнення з позичальника всієї заборгованості за кредитним договором, банк змінив строк виконання зобов`язання на цей рік, а тому нарахування процентів після відповідної дати є безпідставним, однак згідно з наданим банком нотаріусу розрахунком проценти нараховувалися після 2014 року і нотаріус запропонував звернути стягнення в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами в більшому розмірі.
Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином як у безспірності розміру заборгованості, з метою погашення якої запропоновано звернути стягнення за виконавчим написом, так і в самому розмірі такої заборгованості.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив факт безспірності заборгованості, відносно якої вчинявся виконавчий напис, а також не перевірив дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку на звернення, чим порушив ст.88 ЗУ «Про нотаріат». З наявних документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення виконавчого напису позивач мав безспірну заборгованість перед відповідачем, заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. З виконавчого напису неможливо зрозуміти, яким саме чином здійснювались розрахунки задля вчинення цього напису, та на підставі чого нараховуються і стягуються строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Таким чином, виконавчий напис №822 від 19.04.2021 року вчинено з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню на підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та практики Верховного Суду (зокрема, постанова ВС від 21.09.2021 у справі №910/10374/17).
Крім того, однією з підстав позову була невідповідність виконавчого напису Переліку №1172, оскільки на день його вчинення редакція Переліку з урахуванням судових рішень передбачала можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору і не передбачала можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса на підставі кредитних договорів.
Виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, адже на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису діяла редакція Постанови КМУ №1172, котра не передбачала можливість стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів з підстав, що випливають з кредитних договорів, а тому відповідач безпідставно звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, а нотаріус без правових підстав такий напис видав.
У зв`язку з цим позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №822, вчинений 19 квітня 2021 року приватним нотаріусом Ричка Ю.О. Дніпровського міського нотаріального округу, відповідно до якого, з ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , підлягає стягненню заборгованість 690 234,69 грн.
Позивач ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився.
Представник позивача – адвокат Нечаєв В.В. подав до суду заяву від 21.10.2026 року та від 09.11.2026 року про розгляд справи без їх участі та задоволення вимог позову.
Представник відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» подав до суду заяву про визнання позову. Розгляд справи просив провести без їх участі. У поданій заяві зазначено, що ТОВ “Дніпрофінансгруп” визнає позовні вимоги у частині визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №822 від 19.04.2021, який видав приватний нотаріус Дніпровського МНО Ю.О. Ричка про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 690 234,69 на користь ТОВ “ФК ”Дніпрофінансгруп".
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.Ю., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. заяв чи клопотань з приводу розгляду справи до суду не подавали.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновків про прийняття визнання позову, оскільки таке не суперечить закону.
Судом встановлено, що 13.06.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 15-06/12-2007, згідно якого останній взяв на себе зобов`язання з повернення отриманого кредиту в сумі 15000,00 доларів США та відсотків за його використання у розмірі 14,49% річних, строком до 12.06.2017 року. Згідно умов кредитного договору Позичальник зобов`язувався повернути кредит та нараховані відсотки шляхом щомісячної, до 10 числа поточного місяця, сплати суми мінімально необхідного платежу розмір якого складає 249,00 доларів США. Отримання кредитних коштів в сумі 15000,00 дол. США. підтверджується меморіальним ордером № 412 від 22.06.2007 року.
Заочним рішенням Виноградівського районного суду у справі № 299/2453/14-ц від 07.08.2014 вирішено Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ задовольнити частково. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, 88018, Закарпатська область, м.Ужгород, Слов`янська набережна (вул.Возз`єднання), буд.13, код 20025456, заборгованість за кредитним договором №15-06/12-2007 від 13.06.2007 року у загальній сумі 362402,35 грн. (триста шістдесят дві тисячі чотириста дві гривні 35 коп.), що визначена в гривні за офіційним курсом Національного банку України станом на 11.06.2014 року із суми загальної заборгованості за кредитним договором у розмірі 31157,78 доларів США (тридцять одна тисяча сто п"ятдесят сім доларів США 78 центів), а з них: по кредиту 10989,42 доларів США; по відсотках 2866,25 доларів США; та пеня за порушення строку сплати платежів у розмірі 201244,24 грн. (двісті одна тисяча двісті сорок чотири гривні 24 коп.). Стягнути із Відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ судові витрати в розмірі 3624,02 грн. (три тисячі шістсот двадцять чотири гривні 02 коп.) у рівних частках із кожного: по 1812,01 грн. (одна тисяча вісімсот дванадцять гривень 01 коп.).
Ухвалою Виноградівського районного суду від 12.04.2021 вирішено Заяву ТОВ "Фінансова компанія Дніпрофінансгруп" - задоволити. Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія Дніпрофінансгруп" (код ЄДРПОУ 40696815) по цивільній справі № 299/2453/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Видати дублікати виконавчих листів по справі № 299/2453/14-ц. Поновити ТОВ "Фінансова компанія Дніпрофінансгруп" строк для пред`явлення виконавчих листів відносно боржників до виконання по цивільній справі № 299/2453/14-ц.
19 квітня 2021 року приватним нотаріусом Ричкою Ю.О. вчинено виконавчий напис №822 про стягнення з ОСОБА_1 , грошової суми у розмірі 690 234,69 грн на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за договором іпотеки від 22.06.2007 року, що забезпечував виконання зобов`язань за кредитним договором.
Згідно зі змістом виконавчого напису, підставою для звернення стягнення стало прострочення виконання кредитних зобов`язань у період з 01.05.2018 р. по 13.04.2021 р.
Згідно напису: « … про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: 49089, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815, p/ НОМЕР_1 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299) право вимоги перейшло на підставі договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_І_6, посвідченого 30 липня 2020 poкy приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В, за реєстровим №1456, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Дніпрофінаногрун», (далі»-«Стягувач»),з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт.Королево Виноградівського р-ну Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , заборгованості яка виникла за Договором Іпотеки, посвідченим 22 червня2007 року приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Она Н.М. зареєстровим 21040, який укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» в забезпечення за Кредитним Договором №15-06/12-2007 від 13 червня 2007 року та згідно виписки з рахунку боржника становить від 13.04.2021 року 690 234,69 гривень (шістсот дев`яносто тисяч двісті тридцять чотири гривні 69 копійок) та складається з наступного: 304 260,77 гривень (триста чотири тисячі //двісті шістдесят гривень 77 копійок) - основний борг, 353 801,42 гривень (триста п`ятдесят три тисячі вісімсот одна гривня 42 копійки) - відсотки, 32 172,50 гривень (тридцять дві тисячі сто сімдесят дві гривні 50 копійок) - комісія. Строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.05.2018 р. по 13.04.2021 р. Розмір плати, сплачений стягувачем у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) підлягає стягненню з боржника.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій: шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Разом з тим нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом розділом ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).
Крім того, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18) та у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
У відповідності до статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено статтею 76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), зроблено висновок, відповідно до якого встановлено, що якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Встановлені судом фактичні обставини не дають суду підстав вважати вказаний в оскаржуваному виконавчому написі розмір заборгованості позичальника безспірним, а виконавчий напис вчинений відповідно до чинного законодавства України.
Оцінивши усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, в розумінні вказаних норм, а тому підлягають задоволенню в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У позовній заяві вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - 1065,00 грн. за судовий збір та 605.60 грн. судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, витрати на правову допомогу – 20 000 грн.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Понесення позивачем витрат у зв`язку із розглядом справи - 1065,00 грн. за судовий збір та 605,60 грн. судовий збір за подання заяви про забезпечення позову підтверджено доданими квитанціями.
Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем вимоги позову визнано до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову та за забезпечення позову.
Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір за подання позову, а також за подання заяви про забезпечення позову, 50 відсотків вказаних витрат мають бути стягненні з відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №822, вчинений 19.04.2021 року приватним нотаріусом Ричка Ю.О. Дніпровського міського нотаріального округу, відповідно до якого, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , підлягає стягненню заборгованість 690 234,69 грн.
Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 сплаченого судового збору у розмірі 50 відсотків при поданні позову та за забезпечення позову, а саме – 532,5 гривень за подання позовної заяви та 302,8 гривень за подання заяви про забезпечення позову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» код ЄДРПОУ: 40696815, адреса: 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 9 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 сплаченого судового збору у розмірі 50 відсотків при поданні позову та за забезпечення позову, а саме – 532,5 гривень за подання позовної заяви та 302,8 гривень за подання заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийЛеньо В. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua