Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №299/4212/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №299/4212/26

Суддя: Леньо В. В.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4212/26

Номер провадження 2/299/2095/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., секретар судового засідання Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Хемишинець Е.І., в інетересах позивачки ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до Королівської селищної ради, про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовано тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . Заповіту не залишала. Відкрилася спадщина за законом.

3a довідкою Королівської селищної ради від 27.05.2026 №72, останнім місцем її проживання було АДРЕСА_1 . На день відкриття спадщини разом зі спадкодавицею проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 , дочка.

Чоловік спадкодавиці – ОСОБА_4 помер раніше – 22.03.2016.

Після смерті ОСОБА_2 Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я. завела спадкову справу 54/2026, Ne75694418.

Отже, єдиним спадкоємцем за законом першої черги, яка прийняла спадщину - є позивач у справі.

До складу спадщини ввійшов житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

Правовстановлюючі документи на цей будинок не виготовлені, проте будинок обліковується у погосподарській книзі населеного пункту №7, номер об`єкта ПГО 01-0773-1. За записом у книзі цей будинок рахується за ОСОБА_2 .

Через відсутність правовстановлюючого документу нa будинок оформлення спадщини у нотаріальному порядку після смерті ОСОБА_5 є неможливим.

Тому позивач змушена звернутися до суду із позовом про визнання набутого у спосіб спадкування права власності на підставі ст.392 ЦК України.

Відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок є очевидною перешкодою для оформлення спадщини на такий у нотаріальному порядку. Позивачка змушена звернутися до суду.

Таким чином, позивачка просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на спадковий житловий будинок.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали зави про розгляд справи без їх участі.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Хемишинець Е.І. у судове засідання не з`явилися. У прохальній частині позовної заяви просили справу розглядати без участі сторони позивача.

Представником Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області до суду подано заяви про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України.

У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.02.2026 року (а.с. 9).

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про народження позивачки НОМЕР_2 від 22.02.1990 року та свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 від 04.10.2008 року, згідно якого позивачка змінила прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 (а.с. 6, 7).

Чоловік спадкодавці, а позивачки батько – ОСОБА_8 помер раніше – ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 25.03.2016 року (а.с. 8).

За життя ОСОБА_5 заповіту не складала, у зв`язку з чим після її смерті відкрилася спадщина за законом.

3a довідкою Королівської селищної ради від 27.05.2026 №72, останнім місцем проживання ОСОБА_5 було АДРЕСА_1 . На день відкриття спадщини разом зі спадкодавицею проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 , дочка (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_5 . Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я. завела спадкову справу 54/2026, №75694418 (а.с.16).

Отже, єдиним спадкоємцем за законом першої черги, яка прийняла спадщину - є позивач у справі.

До складу спадщини ввійшов житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

Правовстановлюючі документи на цей будинок не виготовлені, проте будинок обліковується у погосподарській книзі населеного пункту №7, номер об`єкта ПГО 01-0773-1. За записом у книзі цей будинок рахується за ОСОБА_2 (а.с.15).

Згідно довідки КП “Виноградівське РБТІ” №484 від 22.07.2026 року житловий будинок в АДРЕСА_1 будівництвом завершений. Згідно архівних даних правовстановлюючі документи не оформлені. Згідно довідки Королівської селищної ради від 12.06.2026 року №03-10/822 житловий будинок Рахується за ОСОБА_2 (а.с. 11).

Житловий будинок пройшов технічну інвентаризацію, на нього виготовлено технічний паспорт. Будинок 1991 року забудови (а.с. 12 - 14).

Через відсутність правовстановлюючого документу нa будинок оформлення спадщини у нотаріальному порядку після смерті ОСОБА_5 є неможливим, що підтверджується відмовою приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.17).

Позивачка є дочкою померлої та відповідно до статті 1261 ЦК України належить до спадкоємців першої черги за законом.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд бере до уваги, що записи у погосподарських книгах можуть бути доказом належності житлового будинку певній особі та підлягають оцінці разом з іншими доказами, зокрема документами щодо його технічної інвентаризації, відомостями про час спорудження будинку та документами, які підтверджують фактичне володіння і користування ним.

У зв`язку з відсутністю оформленого правовстановлюючого документа на житловий будинок виникли перешкоди для нотаріального оформлення спадкових прав на нього, що зумовило необхідність звернення позивачки до суду за захистом свого права.

У пункті 3.1 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 року, зазначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує право власності.

У пункті 3.3 зазначеного Узагальнення звернуто увагу на те, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та державної реєстрації об`єкта нерухомого майна за спадкодавцем суди вирішують питання про визнання за спадкоємцями права власності на таке майно з урахуванням установлених обставин справи та наданих доказів.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст. 216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В ст. 1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Оскільки оформлення спадщини у нотаріальному порядку виявилося об`єктивно неможливим, так як спадкодавець, як власник майна, не оформив правовстановлюючі документи на майно, відсутні перешкоди для переходу права власності на предмет позову в порядку спадкування за законом в судовому порядку, то позивач звернувся до суду на підставі ст.392 ЦК України не безпідставно.

За таких обставин суд вважає, що позивачка, як спадкоємиця за законом першої черги, має право на набуття всіх прав, має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак не змогла його отримати з незалежних від неї причин.

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , набуте в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в цілому на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийЛеньо В. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua