Суд: Згурівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №365/565/26
Суддя: Хижний Р. В.
Справа № 365/565/26
Номер провадження: 2/365/620/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
11 листопада 2026 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Хижного Р.В.
за участю
секретаря судового засідання Середи Н.В.
прокурорів Подлуцької Н.В., Кривошея С.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію частини земельної ділянки загальною площею 3,8587 га,
В С Т А Н О В И В :
Перший заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області звернувся до суду з позовом, в якому просить припинити право власності громадянки рф ОСОБА_1 на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221980300:05:014:0025, загальною площею 3,8587 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Згурівської селищної територіальної громади, шляхом конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області. Також, просить стягнути з відповідачки на користь Київської міської прокуратури судові витрати.
В обґрунтування позову покликається на те, що Оболонською окружною прокуратурою міста Києва у ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні ЄРДР № 12024105050001061 від 26.09.2024 встановлено, що громадянкою російської федерації ОСОБА_1 набуто право власності на частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Згурівської селищної територіальної громади з кадастровим номером 3221980300:05:014:0025, загальною площею 3,8587 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Згурівської селищної територіальної громади (на момент отримання права Аркадіївської сільської ради Згурівського району Київської області). Право власності набуто на підставі рішення Аркадіївської сільської ради Згурівського району Київської області від 20.12.2019 № 321-33-VII. Прокуратурою встановлено, що право власності ОСОБА_1 на спірну частину земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065986032219. Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 набула право частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення та протягом року не виконала покладений на неї обов`язок, тобто не відчужила земельну ділянку, що є порушенням ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України.
В судовому засіданні прокурори Подлуцька Н.В., Кривошея С.В. позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували.
Представник Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області Безпала Ю.М. у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у відсутність представника Головного управляння, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та має постійне місце проживання на території російської федерації.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Частиною 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи
Приписами ч. 2 ст. 496 ЦПК України передбачено, що іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За правилами ч. 1 ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулюється Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року № 240/94-ВР.
Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє до тепер.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Відповідно до преамбули Закону України від 01.12.2022 «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року» на підставі ст. 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, ст. 24 Закону України «Про міжнародні договори України», зупинено у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчинену від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифіковану Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР, та зупинено дію Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 , вчинену від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифіковану Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР .
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність повідомлення відповідачки ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду цивільної справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Відповідачка ОСОБА_1 правом на подання відзиву не скористалася.
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідачки та провести заочний розгляд справи.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області 11.09.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.08.2025 № 440215170, від 01.06.2026 № 479734490 та від 08.06.2026 № 480792714, ОСОБА_1 , будучи громадянами російської федерації, набула право спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221980300:05:014:0025, загальною площею 3,8587 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Згурівської селищної територіальної громади (на момент отримання права Аркадіївської сільської ради Згурівського району Київської області). Частка відповідачки у праві власності становить 1/2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065986032219, дата державної реєстрації права 01.04.2020. Іншим співвласником земельної ділянки з частко є громадянин України ОСОБА_2 (а.с. 31-32, 41-42, 54-55).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3218951982020 від 19.03.2020 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221980300:05:014:0025 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 07.05.2008, категорія земель «Землі сільськогосподарського призначення», вид цільового призначення «01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (а.с. 35-40).
Земельна ділянка передана у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі рішення Аркадіївської сільської ради Згурівського району Київської області від 20.12.2019 № 321-33-VII (а.с. 47).
З інформації Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області № 8010.5.2-30278/80.3-26 від 04.06.2026 встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до ЦМУ УДМС у м. Києві та Київській області не зверталася; зареєстрованою або знятою з реєстраційного обліку у м. Києві та Київській області не значаться; із заявою про оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання не зверталася. Інформація щодо встановлення, оформлення належності до громадянства України, набуття громадянства України, здійснення проваджень за заявами і поданнями з питань громадянства України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а.с. 60).
Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземці та особи без громадянства (стаття 81 Земельного кодексу України).
Зокрема, іноземці та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до частини 4 статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Разом з цим, за змістом частин 1 статті 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами 2, 4 статті 145 Земельного кодексу України, а саме, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно із ст. 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді.
Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Частиною 3 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 порушила ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України, оскільки, будучи іноземною громадянкою, не відчужила набуту в власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення упродовж року після набуття права власності, що тягне за собою невідкладне вжиття заходів щодо повернення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність держави та її подальше використання з метою забезпечення потреб громадян України.
Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Так, за п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Згідно із п. 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81 вказаної вище постанови).
У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.
Оболонською окружною прокуратурою міста Києва у ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні ЄРДР № 12024105050001061 від 26.09.2024 встановлено, що громадянкою російської федерації ОСОБА_1 набуто право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та у встановлений законом строк її не відчужено, у зв`язку з чим скеровано лист до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області для вжиття заходів організаційно-правового та (або) позовного характеру, направлених на захист прав та законних інтересів держави. Про вжиті заходи Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області мало інформувати Оболонську окружну прокуратуру міста Києва до 10.06.2026 (а.с. 48-50).
Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області листом від 10.06.2026 № 10-10-0.62-5925/2-26, повідомило Оболонській окружній прокуратурі, що вжити заходи щодо конфіскації за рішенням суду вищезазначеної земельної ділянки шляхом подачі позовної заяви не має можливості у зв`язку з недостатністю фінансування для сплати судового збору (а.с. 51-52).
Отже, Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та Київській області було відомо про факт перебування у власності іноземної громадянки зазначеної вище земельної ділянки сільськогосподарського призначення та її невідчуження протягом року, однак, заходи щодо конфіскації земельної ділянки на користь держави на час пред`явлення даного позову не вжито.
З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається як невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідачки критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності.
Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, якою громадянка російської федерації ОСОБА_1 незаконно володіє та користується, є ефективним та належним способом захисту порушених інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземцями.
Задоволення позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави.
Суд вважає встановленим, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 3221980300:05:014:0025, загальною площею 3,8587 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Згурівської селищної територіальної громади, з 01.04.2020 перебуває у власності іноземної громадянки ОСОБА_1 .
Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 01.04.2020 по даний час) не відчужила її, що є підставою для припинення права власності відповідачки на земельну ділянку, шляхом її конфіскації у власність держави.
Судові витрати.
Згідно зі ст.141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
Прокурором при зверненні до суду з даним позовом було сплачено 3328,00 гривень судового збору, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 88), а тому сума цих витрат підлягає стягненню з відповідачки на користь Київської міської прокуратури.
На підставі викладеного та керуючись ст.13 Конституції України, ст.ст. 1, 22, 81, 116, 125, 140, 143, 145 ЗК України, ст. 348 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 263-265, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію частини земельної ділянки загальною площею 3,8587 га - задовольнити повністю.
Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданий 05.06.2013 ТП № 11 МРО УФМС росії по московській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3221980300:05:014:0025, загальною площею 3,8587 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Згурівської селищної територіальної громади Броварського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065986032219, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславська, 45/9, місто Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Сторона позивача: перший заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва, адреса: вул. Героїв полку «Азов», 10, м. Київ, 04212, код ЄДРПОУ 02910019.
Головне управління Держгеокадастру у Києві та Київській області, адреса: вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115, ЄДРПОУ 39817550.
Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Р.В. Хижний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua