Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №500/5055/26
Суддя: Чепенюк Ольга Володимирівна
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/5055/26
11 листопада 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом №66 від 29.07.2026, про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації,
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі створеної при ньому Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ) з урахуванням висновків суду.
Позов обґрунтований тим, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, бо у нього на утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років. 25.07.2026 позивач через центр надання адміністративних послуг подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, долучивши необхідний обсяг документів. Рішенням Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленим протоколом №66 від 29.07.2026, ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з причин відсутності документів, а саме свідоцтва про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного.
Представник позивача не погоджується з таким рішенням та зазначає, що у 2025 році ОСОБА_1 двічі звертався з аналогічними заявами та отримав відстрочку спочатку до 05.11.2025 та потім до 03.02.2026. Натомість 05.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив позивачу у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, мотивуючи своє рішення тим, що відсутні документи, а саме свідоцтва про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного. Вказана відмова була предметом оскарження у справі №500/1621/26, у якій рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі створеної при ньому Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.03.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення. Дане рішення суду виконане відповідачем 25.06.2026, адже у зазначений день позивачу у застосунок "Резерв+" надійшло сповіщення про отримання відстрочки.
Враховуючи перебування позивача у шлюбі з ОСОБА_2 , які проживають однією сім`єю з трьома неповнолітніми дітьми, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та з огляду на смерть ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 , біологічного батька ОСОБА_5 , вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовляючи у відстрочці, не здійснила належної перевірки поданих документів, не скористалася правом запитів до державних реєстраторів і не надала оцінки довідкам органу місцевого самоврядування, рішенню Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №500/1621/26, а також іншим поданим документам.
З наведених підстав позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Одночасно цією ухвалою суду зобов`язано відповідача надати належним чином засвідчені копії документів, що стосуються предмету доказування у цій справі.
25.09.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з клопотанням представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 28.09.2026 поновлено ІНФОРМАЦІЯ_3 строк для подання відзиву на позовну заяву до 25.09.2026 та прийнято відзив до розгляду. Одночасно цією ухвалою суду зобов`язано відповідача надати рішення про створення Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 та її склад.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та зазначає, що на його адресу через центр надання адміністративних послуг надходили заяви від 18.02.2026 та повторно від 03.03.2026 про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ з документами, які, на думку ОСОБА_1 , мали підтверджувати у нього таке право. 29.07.2026 Комісією було прийнято рішення стосовно позивача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв`язку з тим, що відсутні документи: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного. Також вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не має повноважень розглядати та приймати рішення про надання відстрочки. Такими повноваженнями наділена комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 . На вимогу пункту 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у відповідному складі. При ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до розпорядження Тернопільської районної військової адміністрації Тернопільської області від 18.12.2025 №334/01-01 була створена Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До складу комісії крім представників відповідача входять представники: Тернопільської районної державної адміністрації; Центру надання адміністративних послуг; Управління соціального захисту населення; Сектору з питань освіти, охорони здоров`я, культури та спорту; Служби у справах дітей (а.с.33-35).
На виконання ухвали суду відповідачем надано розпорядження Тернопільської районної військової адміністрації Тернопільської області від 27.07.2026 №177/01-01 щодо створення Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (а.с.54-55).
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_8 , є військовозобов`язаним.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №500/1621/26 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом №22 від 05.03.2026 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі створеної при ньому Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.03.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення (а.с.19-21).
Дане рішення суду виконане відповідачем, 25.06.2026 позивачу у застосунок "Резерв+" надійшло сповіщення про отримання відстрочки (а.с.18).
25.07.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом подання в електронній формі через центр надання адміністративних послуг заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII на новий період.
На підтвердження підстав для отримання відстрочки позивачем до цієї заяви надано копії наступних документів: свідоцтва про народження, рішення суду або інші документи про утримання дитини; документи, що підтверджують сімейні зв`язки батьків або відсутність осіб, зобов`язаних утримувати дітей; документи, що підтверджують сімейні зв`язки батьків або відсутність осіб, зобов`язаних утримувати дітей (якщо не біологічний батько, але має неповнолітніх падчерок чи пасинків); рішення суду (а.с.44).
Ця заява розглядалася на засіданні Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішення прийняте у формі протоколу №66 від 29.07.2026. Комісією відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв`язку з тим, що відсутні документи щодо виникнення обов`язку утримання падчерки (а.с.47-48).
У повідомленні №20260725-948678 від 30.07.2026, яким позивача проінформовано про результати розгляду його заяви, вказано таку причину відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації: відсутні документи на підставі яких у військовозобов`язаних виник та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного обов`язок утримувати падчерку до досягнення нею 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (а.с.6).
Позивач, не погодившись з відмовою у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Як установлено частиною шостою статті 2 Закону №2232-ХІІ, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є одним із видів військової служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (затверджено Законом від 03.03.2022 №2105-IX) оголошено про проведення загальної мобілізації.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Пунктом 11 Положення №154 також установлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначено перелік військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, згідно з пунктом 3 частини першої названої статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Норма пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не ставить право військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу у залежність від того, чи є він батьком таких дітей (тобто від батьківства), водночас вирішальне значення має саме факт перебування дітей (трьох і більше віком до 18 років) на його утриманні.
З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
Відповідно до пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.
До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Додатком 5 до Порядку №560 визначений Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:
свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше);
рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;
рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;
письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;
свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) "стягнення аліментів" з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.
Предметом позову у цій справі є відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, позаяк відсутні документи щодо виникнення обов`язку утримання падчерки.
Виходячи з опису документів, які надавав позивач разом з заявою про надання відстрочки, відповідачу були надані, серед іншого, копії двох свідоцтв про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного ОСОБА_1 та свідоцтво про народження дитини дружини від іншого шлюбу.
У даному випадку додані позивачем документи підтверджують батьківство двох дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обоє ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 02.02.2022 та свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 02.02.2022 (а.с.39 зворот, 40), тому у ОСОБА_1 наявний обов`язок щодо їх утримання.
Спірним є питання стосовно утримання позивачем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , доньки дружини від попереднього шлюбу.
При цьому Комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 в рішенні підставою для відмови у наданні відстрочки вказує відсутність документів щодо виникнення обов`язку утримання падчерки.
Судом встановлено, що батьком ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 28.01.2009 є ОСОБА_6 (а.с.39), який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 08.05.2025 (а.с.46).
За змістом довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.02.2026 №112 за адресою: АДРЕСА_1 , проживають: ОСОБА_1 (заявник), ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_5 (дочка дружини - падчерка, ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_3 (дочка, ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_4 (дочка, ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_7 (дочка, ІНФОРМАЦІЯ_9 ), (а.с.8).
Актом підтвердження спільного проживання від 27.02.2026, проведеним комісією Великоберезовицької селищної ради, установлено, що ОСОБА_1 проживає однією сім`єю разом з дружиною ОСОБА_2 , дочкою ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), дочкою ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), дочкою ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), дочкою дружини ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та ведуть спільне господарство (а.с.9).
Відповідно до довідки №02-25/10 від 25.02.2026 за підписом в.о.директора та класного керівника Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов, виданій ОСОБА_5 , учениці 11-Б класу цієї школи, вона дійсно навчається у зазначеному навчальному закладі та регулярно бере участь у навчальному процесі й шкільному житті класу і школи. Ще у довідці зазначено про підтвердження того, що ОСОБА_5 проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 та вітчимом ОСОБА_1 . Вітчим активно підтримує контакти зі школою, цікавиться успішністю дитини, спілкується з вчителями та спільно з матір`ю відвідує батьківські збори, шкільні свята та заходи; бере участь у вихованні та розвитку дитини; забезпечує матеріальне утримання та покриває усі потреби дитини (а.с.22).
Такі документи подавалися також разом з заявою позивача про надання відстрочки, за результатами розгляду якої відповідачем було відмовлено у наданні відстрочки, що було предметом судового розгляду у справі №500/1621/26, в якій рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом №22 від 05.03.2026 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі створеної при ньому Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.03.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
За змістом положень статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якою визначено поняття сім`ї, сім`я створюється не лише на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення.
Конституційний Суд України у Рішення від 03.06.1999 №5-рп/99 надав офіційне тлумачення поняття "член сім`ї": членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Сімейне законодавство визначає безумовний обов`язок щодо утримання батьками своїх неповнолітніх дітей, тоді як стосовно вітчима (мачухи) передбачені певні застереження.
Відповідно до частини першої статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За правилами частини першої статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
За приписами частини першої статті 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже, позивач, який не є батьком дитини своєї дружини, не несе безпосереднього обов`язку щодо утримання дитини, яке він може здійснювати з власної волі. Натомість вітчим зобов`язаний утримувати падчерку, пасинка, якщо у них немає інших родичів або вони не можуть здійснювати утримання.
У цій справі суд встановив той факт, що батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . При цьому актом підтвердження спільного проживання від 27.02.2026 та довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.02.2026 №112 засвідчено проживання позивача спільно з дружиною ОСОБА_2 та з її неповнолітньою донькою ОСОБА_5 , тобто, вони проживають однією сім`єю у розумінні статті стаття 3 СК України і мають спільні права та обов`язки, ведуть спільне господарство.
Посвідченням багатодітної сім`ї серії НОМЕР_6 від 29.01.2024 також вказує на те, що подружжя перебуває у зареєстрованому шлюбі, спільно проживає та виховує трьох дітей (а.с.7).
Баба та дід (за їх наявності), які проживають окремо, не є членами цієї конкретної сім`ї. При цьому баба, дід, які можуть надавати матеріальну допомогу, зобов`язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII важливо не те, чи є військовозобов`язаний єдиним можливим, хто може здійснювати утримання дитини, а те, чи перебуває дитина, батько якої помер, на фактичному утриманні позивача. У цьому разі виконання такого обов`язку виникає внаслідок спільного проживання однією сім`єю та через відсутність іншого законного годувальника.
Викладені в акті підтвердження спільного проживання від 27.02.2026 обставини вказують на участь позивача в утриманні не тільки дітей, батьком яких він є, а й дитини дружини від попереднього шлюбу, батько якої помер.
Водночас Комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 не надала належної оцінки поданим заявником документам та відмовила у наданні відстрочки, наполягаючи саме на відсутності документів щодо виникнення обов`язку утримання падчерки.
Суд зауважує, що перелік документів, які подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначений в додатку 5 до Порядку №560, не є вичерпним, оскільки використана мовна конструкція "(або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності)" дозволяє стверджувати, що такий факт може бути підтверджено не виключно рішенням суду, а й іншими документами. У цьому контексті суд зазначає, що зі змісту додатку 5 Порядку №560 випливає, що рішення суду про факт утримання дітей, може бути долучено для надання відстрочки за інших обставин, ніж є у цій справі.
Матеріали справи не містять інформації, чи має можливість дружина позивача працювати (при тому, що двом дітям виповнилося лише 4 роки) та самостійно утримувати свою неповнолітню дитину (третю дитину), батько якої помер; чи наявні інші родичі, зазначені в частині першій статті 268 СК України, які її утримують.
Водночас пункт 60 Порядку №560 наділяє Комісію повноваженнями отримувати інформацію від відповідних органів державної влади та використовувати інформацію з публічних електронних реєстрів. У такий спосіб можливо не лише підтвердити інформацію, про яку вказав заявник, а й спростувати надану.
Не може залишитися поза увагою й та обставина, що позивачу неодноразово надавалася відстрочка до 05.11.2025 (а.с.16), до 03.02.2026 (а.с.17), а також на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №500/1621/26, яким зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі створеної при ньому Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_8 від 03.03.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення (а.с.18). Відповідач дану обставину не спростував та не зазначив, як змінилися обставини на час розгляду заяви позивача від 25.07.2026.
На переконання суду, ІНФОРМАЦІЯ_3 не провела належної перевірки поданих документів та за необхідності не звернулася до компетентних органів чи до відповідних держаних реєстрів для встановлення усіх обставин, які мають значення для прийняття обґрунтованого та законного рішення.
Суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Комісії про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (оформлене протоколом №66 від 29.07.2026) в частині, що стосується позивача, не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Комісію повторно розглянути заяву позивача від 25.07.2026 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини другої статті 2 КАС критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Пунктом 60 Порядку №560 визначено, що на підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Отже, саме Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки під час призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 у даному випадку має виключну компетенцію в питаннях оформлення відстрочки від мобілізації. У спірному випадку відповідач не надавав правової оцінки всім документам, поданим на підтвердження підстав для отримання відстрочки позивачем.
З огляду на викладене вище, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання Комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 31.07.2026 (а.с.24).
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №66 від 29.07.2026 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 в особі створеної при ньому Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 11 листопада 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua