Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №278/2586/25
Суддя: Дубовік О. М.
Справа № 278/2586/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 267980 від 16.08.2018 у сумі 27048,04 грн, а також судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.08.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 267890. Відповідно до умов договору відповідачу наданий кредит у розмірі 7000 грн, які були перераховані на рахунок відповідача безготівковим шляхом.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено Договір факторингу № 1.
06.12.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено додаткову угоду № 9 та на виконання договору факторингу № 1 від 12.04.2018 підписано реєстр прав вимоги № 10 від 12.04.2018 про те, що право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 267980 від 16.08.2018 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Крім цього, на суму заборгованості нараховано інфляційні збитки та річні в сумі відповідно 74323,01 грн інфляційних втрат та 1621,03 грн річних.
25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС». Враховуючи те, що відповідач всупереч умов надання кредиту, не повертає кредитні кошти, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Провадження у даній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 54).
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання (а.с. 53); рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 59-60). Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Інших заяв чи клопотань до суду не надходило.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.08.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 267980, за умовами якого надано відповідачу кредит у сумі 4500 грн строком на 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1,71 %, які нараховуються щоденно від суми кредиту у межах строку його надання (а.с. 35-37).
Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно листа ТОВ «Авентус Україна» № 165/24-Е від 11.02.2025, повідомлено про успішність перерахування коштів, де зокрема зазначено, що здійснено зарахування за кредитним договором № 267980 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 39-40).
12.04.2018 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» уклали Договір факторингу № 1 (а.с. 31-33).
06.12.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено додаткову угоду № 9 та на виконання договору факторингу № 1 від 12.04.2018 підписано реєстр прав вимоги № 10 від 12.04.2018 про те, що право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 267980 від 16.08.2018 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (а.с. 25).
25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (а.с. 38).
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на момент відступлення права вимоги 12.04.2018 загальна сума заборгованості становить 17995,00 грн, з яких: сума основного боргу - 4500,00 грн, сума боргу за процентами - 2430,00 грн, сума боргу за пенею і штрафами - 11065,00 грн. Крім цього, на суму заборгованості нараховано інфляційні збитки та річні в сумі відповідно 7423,01 грн інфляційних втрат та 1621,03 грн річних (зворот а.с. 13).
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
При цьому, згідно з ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ іншим учасникам відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначеної законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно з ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору.
Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У порушення положень договору та вимог ст. 509, 526, 1049, 1054 ЦК України, відповідач користуючись коштами наданими їй Банком не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснених платежів на виконання умов Договору у відповідача утворилась заборгованість за вищезазначеним договором.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що кредит надавався строком на 30 днів, то ТОВ «ВІН ФІНАНС», відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем визначений період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з 19.03.2022 року по 19.03.2025 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Оскільки заявлені інфляційні втрати та 3 % річних нараховані за період з 19.03.2022 по 19.03.2025, правові підстави для їх стягнення відсутні.
Вказаний пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким Цивільний кодекс України доповнено Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX, поширюється на випадки прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого кредит (позику) надано банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем). На період воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом передбачено списання кредитодавцем (позикодавцем) неустойки та інших платежів, передбачених відповідними договорами, нарахованих із 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань.
При застосуванні зазначених приписів суд ураховує правові висновки Верховного Суду. Так, у постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на кредитні договори. У постанові від 11.07.2024 у справі № 727/1033/21 (провадження № 61-1504св24) Верховний Суд розмежував проценти за користування кредитом та інфляційні втрати за статтею 625 ЦК України, вказавши на правомірність стягнення інфляційних втрат лише за період до 23 лютого 2022 року.
Крім того, у постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) Верховний Суд змінив судове рішення в частині стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Верховний Суд виходив із того, що за кредитним зобов`язанням зазначені нарахування підлягають стягненню за період до 23.02.2022 включно, а починаючи з 24.02.2022 позичальник звільняється від такої відповідальності. Аналогічне застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відображено у постанові Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22 (провадження № 61-7585св24).
За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що нараховані ТОВ «ВІН ФІНАНС» інфляційні втрати в сумі 7423,01 грн та три проценти річних у сумі 1621,03 грн за період із 19.03.2022 до 19.03.2025 не підлягають стягненню з відповідача, оскільки цей період повністю охоплюється дією воєнного стану. Заміна кредитора внаслідок відступлення права вимоги не змінює кредитної природи зобов`язання та не є підставою для незастосування передбаченого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України. Отже, у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині слід відмовити.
Крім того, виходячи з установлених судом умов договору — 4500,00 грн кредиту, 30 днів користування та фіксованої процентної ставки 1,71 % на день — розмір процентів за строк користування кредитом становить 2308,50 грн (4500,00 грн ? 1,71 % ? 30 днів). Таким чином, заявлені до стягнення договірні проценти у розмірі 2430,00 грн підлягають задоволенню в частині 2308,50 грн.
За таких обставин, позов ТОВ «ВІН ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню, стягнувши з відповідача на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у сумі 6808,50 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі - 4500,00 грн; заборгованості відсотками у сумі - 2308,50 грн. У стягненні інфляційних втрат у розмірі 7423,01 грн та 3 % річних у розмірі 1621,03 грн слід відмовити.
Крім того, в порядку ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слідує стягнути судовий збір у сумі 670,18 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 258, 525, 526, 527, 530, 549, 598, 599, 612, 625, 629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 267980 від 16.08.2018 у сумі 6808,50 грн, з яких: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2308,50 грн - сума боргу за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» судовий збір у сумі 670,18 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя О. М. Дубовік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua