Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: членів сімей, які втратили годувальника
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №460/19179/26
Суддя: І.О. Голошивець
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
11 листопада 2026 рокум. Рівне№460/19179/26
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Голошивця І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
в якій просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обчислення та проведення індексації пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 без послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком годувальника ОСОБА_2 (2018, 2019, 2020 роки – 9118,81 грн), на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197; з 01.03.2024 на 1,0796; з 01.03.2025 на 1,115 та з 01.03.2026 на 1,121;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 за період з 12.04.2026 (в межах строку звернення до суду) у спосіб послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком годувальника ОСОБА_2 (2018, 2019, 2020 роки – 9118,81 грн), на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197; з 01.03.2024 на 1,0796; з 01.03.2025 на 1,115 та з 01.03.2026 на 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум та встановлених доплат (надбавок) на індексації.
Ухвалою суду від 16.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням приписів частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач, його представник – ОСОБА_3 , та відповідач про відкриття провадження по справі були повідомлені належним чином, про що свідчить відповідна відмітка про наявність у них реєстрації кабінету електронного суду та відповідної відмітки «доставлено».
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,
В С Т А Н О В И В:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта серії НОМЕР_2 .
Згідно матеріалів справи позивача з 02.10.2024 переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком у 2021 році при досягненні 60-річного віку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019, 2020 роки) – 9118,81 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 09.09.2026 № 1700-0202-8/76524, у відповідь на запит від 03.09.2026, повідомило, що з 02.10.2024 (дати переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника) для обчислення пенсії враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки 9118,81 грн. Розмір коефіцієнта заробітної плати ОСОБА_1 з 11.10.2021 становив 0,57563, з 08.08.2022 — 0,57483 у зв`язку з переходом на пенсію за віком.
Враховуючи дату переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком та норми постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році“, пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2023, з 01.03.2024, не перераховано шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який використовується для обчислення пенсії, на коефіцієнти, визначені такими постановами Уряду (1,197, 1,0796).
Позивач, не погоджуючись з поведінкою відповідача та вважає її такою, що не відповідає чинному законодавству та правовій практиці Верховного Суду, оскільки вона порушує конституційне право позивачки на пенсійне забезпечення у розмірі, відповідному заробітній платі та стажу, порядок врахування яких чітко визначений законом.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ: 21084076) в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У строк встановлений ухвалою суду від 16.10.2026 відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти заявлених вимог, оскільки право на перерахунок та виплату пенсії згідно зі ст. 42 Закону 1058 належало померлому годувальнику ОСОБА_2 . У зв`язку зі смертю годувальника відсутні підстави проведення перегляду пенсійного забезпечення та розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 .
Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 станом на 12.04.2026 становить 3619,26 грн (7051,57 х 50%) + 93,47 - доплата до 100 грн індексації 01.03.2026.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини 2 статті 40 Закону № 1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
-Зп-заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
-Зс-середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії.
Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина п`ята статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).
При цьому, суд звертає увагу на те, що оскільки вказаний Порядок і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проте, враховуючи пункт 1 Порядку № 124, його дія поширюється не лише на проведення індексації пенсій у 2019 році, а й на її проведення в наступні роки.
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 5 Порядку № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 124, під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-ХІІ пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме: станом на 01.10.2017 (3764,40 грн.) до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку № 124 суперечать статті 42 Закону № 1058-ІV з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Так, відповідно до статті 27 Закону України № 1058-ІV, розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
п - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Також суд наголошує, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
При цьому, під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
При цьому суд зауважує, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн.) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
В контексті наведеного суд зазначає, що юридична природа соціальних виплат, зокрема, пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, суд зазначає, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного члена сім`ї, зазначеного у частині другій статті 36 цього Закону, - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше членів сім`ї, зазначених у частині другій статті 36 цього Закону, - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Отже, розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника є похідним від розміру пенсії за віком, на яку мав право померлий годувальник.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.04.2025 у справі №520/9629/24, зазначивши, що визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника нерозривно пов`язане з розміром пенсії, на яку мав право померлий годувальник.
При цьому, Верховний Суд вказав, що індексація пенсії у зв`язку з втратою годувальника має здійснюватися із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії померлого годувальника.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV з 11.10.2021. При її обчисленні відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018 - 2020 роки в розмірі 9118,81 грн.
Відтак, у період отримання ОСОБА_2 пенсії та до його смерті зазначений показник підлягав збільшенню під час проведення щорічної індексації відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Так, з метою забезпечення у 2022 - 2026 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:
- з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,14;
- з 01.03.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,197;
- з 01.03.2024 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796;
- з 01.03.2025 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2024 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,115;
- з 01.03.2026 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,121.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 дійшов висновку, що під час проведення індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV має збільшуватися саме той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо враховувався при обчисленні пенсії, а положення пункту 5 Порядку №124 у частині застосування показника станом на 01.10.2017 не відповідають Закону №1058-IV.
Таким чином, при проведенні індексації пенсії ОСОБА_2 у 2022 - 2024 роках відповідач мав послідовно збільшувати показник середньої заробітної плати за 2018 - 2020 роки у розмірі 9118,81 грн, який безпосередньо був застосований при призначенні його пенсії, на коефіцієнти 1,14, 1,197 та 1,0796 відповідно.
Разом з тим, як встановлено у 2022 - 2024 роках відповідач при проведенні індексації виходив із показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки у розмірі 3764,40 грн, збільшеного на відповідні коефіцієнти, а не з показника 9118,81 грн, який фактично був застосований при призначенні пенсії ОСОБА_2 .
При цьому, та обставина, що безпосередньо позивачу пенсію у зв`язку з втратою годувальника призначено лише з 02.10.2024, не свідчить про відсутність підстав для врахування при визначенні її розміру коефіцієнтів індексації, встановлених у 2022 - 2024 роках.
Суд наголошує, що в даному випадку не йдеться про проведення індексації пенсії позивача за період, коли така пенсія їй ще не була призначена. Зазначені коефіцієнти підлягають врахуванню при визначенні належного розміру пенсії померлого годувальника, від якого, у свою чергу, відповідно до статті 37 Закону №1058-IV визначається розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника.
Отже, при призначенні позивачу з 07.11.2024 пенсії у зв`язку з втратою годувальника її розмір мав визначатися виходячи з пенсії ОСОБА_2 , обчисленої із застосуванням до показника середньої заробітної плати за 2018 - 2020 роки у розмірі 9118,81 грн послідовно коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796, 1,115, а з 01.03.2026 - також на коефіцієнт 1,121.
За встановлених судом обставин, враховуючи те, що відповідач не здійснив індексацію пенсії позивача у визначеному чинним законодавством розмірі, що свідчить саме про протиправну бездіяльність відповідача, суд, керуючись положеннями статті 9 КАС України вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача та визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порущених прав.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № Н3ХЕ-6Х67-М68А-45НЕ від 04.09.2026.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 1064,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вулиця Олександра Борисенка, будинок 7, місто Рівне, Рівненська область, 33028; код ЄДРПОУ: 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок (індексацію) пенсії у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_1 із послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення: у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 118, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 185, у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 209, у розмірі 1,121 з 01.03.2026 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 236, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 12.04.2026.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістсот чотири гривні 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 11 листопада 2026 року
Суддя І.О. Голошивець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua