Суд: Нововолинський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №165/3357/26
Суддя: Ушаков М. М.
Справа 165/3357/26
Провадження 3/165/1182/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ушаков М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вчителя Нововолинської гімназії №7,
за ч.3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №209191 від 17.09.2026, який складений інспектором СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Давидюк Л.С., вбачається, що 23.08.2026 о 23:14 год. гр. ОСОБА_1 , 1978 року народження, перебуваючи за адресою проживання АДРЕСА_1 , ухилився від виконання батьківських обов`язків передбачених ст.150 СК України щодо належного виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2010 року народження, який 23.08.2026 о 23:14 год. вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, але не досяг 16-ти річного віку, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Вважає, що не ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина.
Частиною третьою статті 184 КУпАП передбачено, що вчинення неповнолітніми віком від 14-ти до 16-ти років правопорушення, відповідальності за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених ч.3 або ч.4 статті 173-4 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замініюють, від п`ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги, що при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов`язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
В силу вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів малолітніх та/або неповнолітніх, а об`єктивна сторона за ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Разом з тим, невиконання батьками або особами, які їх заміняють, обов`язків щодо виховання дітей мають містити умисний, систематичний та триваючий характер, що не відповідає даному випадку та спростовано у суді поясненнями гр. ОСОБА_1 і матеріалами справи у їх сукупності.
Так, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП, не зібрано та не долучено до матеріалів безперечних доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Тому в даній ситуації відсутня суб`єктивна сторона та взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247, ч.1 ст.284 КУпАП,-
постановив:
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП провадженням закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанову можна оскаржити до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М.Ушаков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua