Суд: Любомльський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №163/1773/26
Суддя: Павлусь О. С.
Справа № 163/1773/26
Провадження № 2/163/657/26
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( З А О Ч Н Е )
09 листопада 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Костюк Р.М.,
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
У позовній заяві представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 кредитну заборгованість за договором № 101802697 від 18.06.2025 в загальній сумі 26773,21 гривень.
Вимоги обґрунтовано тим, що кредитний договір № 101802697 від 18.06.2025 відповідач як позичальник уклав із ТОВ «Мілоан». За умовами договору відповідач отримав 6000,00 грн зі сплатою відсотків та інших платежів, що передбачені договором. Право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі укладеного із ТОВ «Мілоан» договору відступлення права вимоги № 29-12/2025/Т від 29.12.2025. Загальний розмір заборгованості відповідача за указаним кредитним договором становить 26773,21 грн, з яких: 5988,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 3941,06 грн – заборгованість по відсотках, нарахованих на дату відступлення права вимоги, 4848,15 грн – заборгованість по відсотках, нарахованих з моменту відступлення права вимоги, 8000,00 грн – штраф/пеня, 3996,00 грн – заборгованість по комісії.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 29.07.2026, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У зв`язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали без вручення з причин відсутності адресата за зареєстрованою адресою, ухвалою від 03.09.2026 судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з`явились.
Представник позивача у позовній заяві просила розглянути справу за її відсут-ності, висловила згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач про розгляд справи по суті двічі у встановленому порядку був повідомлений, у тому числі шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
З огляду на викладене суд провів заочний розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст.247, ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
18.06.2025 між ТОВ «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір про споживчий кредит № 101802697 (далі – кредитний договір).
Кредитний договір укладений в електронній формі, відповідачем підписаний із використанням одноразового ідентифікатора 414549.
За умовами кредитного договору:
п.1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2 договору у кредит (далі – кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі – плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальник не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.
п.1.2. Сума кредиту становить 6000,00 грн.
п.1.3. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 18.06.2025 (дата надання). Строк, на який надається окрема частина кредит, встановлюється графіком платежів.
п.1.4. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) - 13.06.2026.
п.1.5. Загальні витрати позичальника за кредитом складають 21223,50 грн. Денна процентна ставка - 0,98%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 27223,50 грн.
п.1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1350,00 грн, яка нараховується за ставкою 22,50%від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
п.1.5.2. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 9768,00 грн., що нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.
п.1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом.
п.1.5.4. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.
Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть: 10105,50 грн.
п.2.1. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
п.4.1. У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати триває більш як 2 днів.
Додаток № 1 до кредитного договору містить графік платежів за кредитом за період з 18.06.2025 по 13.06.2026.
У цей же день відповідач ознайомився і підписав паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови кредитування.
Перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів в сумі 6000,00 грн на картковий рахунок відповідача підтверджується квитанцією LIQPAY ID операції №2663873310 від 19.06.2025.
29.12.2025 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №29-12/2025/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до боржників, зазначених у відповідному Реєстрі.
З реєстру боржників до цього договору факторингу вбачається, що до нього включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором №101802697 від 18.06.2025 із загальною сумою заборгованості 21925,06 грн, яка складається із суми заборгованості по залишку кредиту – 5988,00 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитом – 3941,06, комісії за обслуговування кредиту – 3996,00 грн, неустойки (пеня, штраф) - 8000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 09.07.2026, загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №101802697 від 18.06.2026 становить 26773,21 грн та складається з: 5988,00 грн – заборгованості по тілу кредиту, 8789,21 грн – заборгованості по відсотках, 3996,00 грн – заборгованості по комісії, 8000,00 – пеня/штраф.
З цього розрахунку вбачається, що у період з 30.12.2025 по 12.06.2026 позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» здійснило нарахування відсотків за кредитом в сумі 4848,15 грн за відсотковою ставкою 180,0% річних.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статті 512, 514 ЦК України передбачають, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору і отримання за ним кредитних коштів в сумі 6000 грн під відсотки, порядок нарахування яких, термін нарахування та відсоткова ставка чітко визначені умовами цього договору.
Факт укладення кредитного договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» і це, окрім самого договору, доводиться анкетою-заявою відповідача на кредит, паспортом споживчого кредиту та довідкою про ідентифікацію.
Після підписання договору у його сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування, а також комісії.
Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання кредитодавець ТОВ «Мілоан» виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.
Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав.
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги до відповідача за цим кредитним договором на підставі укладеного договору відступлення права вимоги, а тому є належним позивачем.
Заборгованість відповідача перед первісним кредитором ТОВ «Мілоан» станом на 29.12.2025 становила 21925,06 грн і складалась із тіла кредиту – 5988,00 грн, нарахованих відсотків – 3941,06 грн, комісії – 3996,00 грн, пені/штрафу – 8000,00 грн.
Після відступлення прав вимоги новий кредитор ТОВ «Факторинг Партнерс» продовжив нараховування відсотків за користування кредитними коштами і таке нарахування відповідає умовам самого Кредитного договору № 101802697 від 18.06.2025 щодо процентної ставки та строку кредитування, а також договору факторингу, за умовами якого фактор набув до відповідача право вимоги, яке означає усі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Станом на останній день кредитування 12.06.2026 та на дату звернення позивача із цим позовом до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором є ідентич-ною і становить 26773,21 грн, з яких: 5988,00 грн – тіло кредиту, 8789,21 грн – відсот-ки, 3996,00 – комісії, 8000,00 – пеня/штраф.
Доказів погашення відповідачем кредитної заборгованості після укладення дого-ворів факторингу матеріали справи не містять та суду відповідачем не надано.
Такі складові заборгованості відповідають умовам кредитного договору, однак перш за все вони повинні узгоджуватися із нормами чинного законодавства України.
Так, стосовно нарахованої і заявленої до стягнення комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в сумі 3996,00 грн встановлено, що нарахування такої комісії у зазначеній сумі передбачено п.1.5.2 кредитного договору.
Разом з тим, 10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Частина 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування») передбачає, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Частина 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з ч. 2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, ураховуючи такі законодавчі приписи, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Отже, наведене свідчить, що визначена кредитним договором комісія за обслуговування кредитної заборгованості є фактично встановленою платою позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Тому покладення основного фінансового навантаження за кредитним договором на комісію, а не на відсотки, є порушенням принципу добросовісності у договірних відносинах.
У цій справі позичальнику було встановлено комісію за обслуговування кредиту, проте не наведено чіткого переліку того, що саме має виконати товариство, надаючи таку послугу. Розмір комісії, який значно перевищує суму самого кредиту, є явно непропорційним за технічні послуги, які надано первісним кредитором.
За таких обставин, оскільки було встановлено щомісячну плату за послуги кредитодавця, які за Законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення кредитного договору №101802697 від 18.06.2025 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, у зв`язку із чим заявлені у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Стосовно нарахованої і заявленої до стягнення суми неустойки в розмірі 8000,00 грн, суд враховує такі законодавчі приписи.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває нині, що є загальновідомим фактом.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором відбулося у період дії на території України воєнного стану, у зв`язку із чим нарахована відповідачу неустойка підлягає списанню в силу Закону, а тому заявлена позовна вимога у цій частині також задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищенаведені висновки суду щодо заявленої позивачем до стягнення суми по комісії за обслуговування кредиту та суми по неустойці, суд встановив наступну суму реальної заборгованості відповідача за кредитним договором.
Зі складеної первісним кредитором ТОВ «Мілоан» відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №101802697 від 18.06.2025 вбачається, що на погашення кредитної заборгованості відповідач ОСОБА_1 сплатив всього 3580,95 грн, які первісним кредитором спрямовані на погашення: тіла кредиту – 12,00 грн, відсотків по кредиту – 1330,95 грн, комісії за надання кредиту – 1350,00 грн, комісії за обслуговування кредиту – 888,00 грн.
Отже, враховуючи спрямування первісним кредитором внесених відповідачем коштів на погашення комісії на суму 888,00 грн, які в силу закону позичальник не зобов`язаний сплачувати і даний пункт договору визнається нікчемним з моменту укладення договору, суд вважає необхідним зазначену суму коштів зарахувати в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту. Відтак, сума заборгованості по тілу кредиту становить 5100,00 грн (5988,00 – 888,00).
Таким чином, після здійснення такого зарахування сума заборгованості відпові-дача за кредитним договором №101802697 від 18.06.2025 становить 13889,21 грн, з яких: 5100,00 грн – тіло кредиту, 8789,21 грн – відсотки.
При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
На підставі досліджених у справі доказів суд встановив доведеність існування у відповідача перед позивачем кредитної заборгованості по тілу кредиту та відсотках в загальній сумі 13889,21 грн та повну безпідставність заявлених вимог в частині стяг-нення заборгованості по комісії та неустойці.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
До стягнення позивач заявив 13000,00 гривень витрат на правову допомогу.
Надання позивачеві правничої допомоги підтверджується: заявкою на надання юридичної допомоги №266 від 01.06.2026, прайс-листом АО "Лігал Ассістанс", договором №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, витягом з акту №38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026.
Питання витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, урегульоване ст.137 ЦПК України.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяль-ність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оп-лата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення то-що визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати ви-трачений адвокатом час.
Разом з цим, під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також кри-терію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.
Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу ви-словив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані, належними та допустимими доказами.
Проте, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рі-шення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та вер-ховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвока-том, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вере-сня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у кон-тексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд пови-нен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, урахо-вуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постано-ви Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Також суд зауважує, що надані адвокатським бюро послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» договору про надання правової допомоги, який свідчать про надання адвокатським бюро аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та ро-зумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані ви-ди послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позо-ву, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповіда-ча пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 51,88% таких вимог, та відповідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1381,25 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 2075,20 грн.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101802697 від 18.06.2025 в загальній сумі 13889 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 21 копійку, яку становлять:
- 5100 (п`ять тисяч сто) гривень заборгованості за тілом кредиту;
- 8789,21 (вісім тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 21 копійку заборгованості по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» 1381 (одну тисячу триста вісімдесят одну) гривню 25 копійок судового збору та 2075 (дві тисячі сімдесят п`ять) гривень 20 копійок витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повно-го заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Факторинг Партнерс»; місце знаходження – вулиця Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, місто Київ; код ЄДРПОУ – 42640371;
відповідач – ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь
Оригінал: reyestr.court.gov.ua