Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №420/30576/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30576/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 01 жовтня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі-відповідач), третя особа на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно ОСОБА_1 відомостей про порушення поточним здобуттям освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме відображення у відповідному полі значення «Ні, порушує»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_1 та забезпечити відображення у розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» значення: «Так, не порушує».

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі наказу №139 від 14.08.2026 року ОСОБА_1 був зарахований на 1 курс до Вiдокремленого структурного пiдроздiлу «Одеський фаховий коледж комп`ютерних технологій Одеського національного університету імені І.І. Мечникова» за спеціальністю «Машинобудування (Технологічні машини та обладнання», де продовжує навчання. 18.09.2026 р. на ім`я позивача було сформовано довідку №298 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (надалі ЄДЕБО), яка в полі довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» містить наступну інформацію: «НІ, ПОРУШУЄ».

Представник позивача звернувся з адвокатським запитом з цього приводу до Міністерства освіти і науки України, у відповіді відповідача від 25.09.2026 року, вказано що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, тому сформовано дані «Ні, порушує». Також Міністерством освіти і науки України було відмовлено у виправленні результату, зазначивши, що підстав для внесення змін немає.

Позивач вважає довідку №298 від 18.09.2026 р. такою, що не відповідає вимогам закону та істотно порушує його права, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному законодавством.

На думку позивача, дії відповідача, пов`язані із відображенням у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, є протиправними. При цьому, відповідач не забезпечив належних дій щодо організації системи ЄДЕБО та щодо встановлення таких вимог до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО, за яких встановлення послідовності навчання відбувалося б виключно на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Міністерство освіти і науки України позовних вимог не визнає та вважає їх безпідставними й необґрунтованими.

Обґрунтовуючи свою позицію, Міністерство посилається на положення Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Зазначає, що право на відстрочку від призову за підставою здобуття освіти мають особи, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий, із дотриманням послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». На підтвердження такого права подається довідка про здобувача освіти, сформована на підставі відомостей ЄДЕБО.

Міністерство зазначає, що з метою реалізації зазначених положень законодавства було розроблено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти та доопрацьовано програмне забезпечення ЄДЕБО. Відповідно до цього алгоритму, за наявності в ЄДЕБО відомостей про попереднє навчання на рівні, не нижчому за рівень поточного навчання, у довідці зазначається, що поточне здобуття освіти порушує встановлену послідовність. При цьому Міністерство посилається на те, що його лист від 03.06.2024 № 1/9758-24 має інформаційний та роз`яснювальний характер і не встановлює нових правових норм.

Стосовно позивача Міністерство вказує, що, за даними ЄДЕБО, у 2012– 2013 роках він навчався в Одеській державній академії будівництва та архітектури для здобуття освітнього ступеня бакалавра (6 рівень НРК), однак був відрахований за порушення умов контракту. У серпні 2026 року позивача зараховано до відокремленого структурного підрозділу «Одеський фаховий коледж комп`ютерних технологій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова» для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (5 рівень НРК). На думку Міністерства, оскільки попереднє навчання позивача здійснювалося на вищому рівні, ніж поточне, а відомості про його поновлення або переведення на поточне навчання в ЄДЕБО відсутні, у довідці правомірно зазначено, що поточне здобуття освіти порушує встановлену послідовність. Міністерство також вважає, що особа, відрахована до завершення освітньої програми, має продовжувати навчання шляхом поновлення, а не повторного вступу для здобуття освіти на тому самому або нижчому рівні.

Щодо вимоги про зобов`язання внести зміни до відомостей ЄДЕБО Міністерство зазначає, що відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» та Положення про ЄДЕБО, затвердженого наказом МОН від 08.06.2018 № 620, Міністерство є розпорядником ЄДЕБО та здійснює організаційні й контролюючі функції щодо її функціонування, тоді як ДП «Інфоресурс» є її технічним адміністратором. Водночас обов`язок щодо внесення та підтримання в актуальному й достовірному стані відомостей про здобувачів освіти покладено на відповідні суб`єкти освітньої діяльності. Отже, на думку Міністерства, безпосереднє внесення таких відомостей належить до компетенції закладу освіти, а не Міністерства.

З огляду на викладене Міністерство вважає, що діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, а тому підстави для визнання його дій протиправними та зобов`язання внести зміни до ЄДЕБО відсутні.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

Копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року про відкриття провадження по справі доставлено до електронного кабінету Міністерство освіти і науки України - 05 жовтня 2026 року о 19 год. 50 хв., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку.

02 листопада 2026 року до суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

02 листопада 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Станом на 11 листопада 2026 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивачки, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

У 2010-2013 роках ОСОБА_1 навчався в Одеській державній академії будівництво архітектури за програмою підготовки бакалавра за спеціальністю «будівництво».

Наказом №30/сз від 01 лютого 2013 року ОСОБА_1 відрахований за порушення умов контракту, диплом про здобуття фахової чи вищої освіти позивачу не видавався.

Наказом №139 від 14.08.2026 року ОСОБА_1 був зарахований на 1 курс для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (НРК 5) до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, де продовжує навчання.

18.09.2026 року на ім`я позивача було сформовано довідку №298 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (надалі ЄДЕБО), яка в полі довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» містить наступну інформацію: «НІ, ПОРУШУЄ».

18.09.2026 року позивач через свого представника звернувся з адвокатським запитом до Міністерства освіти і науки України.

Листом від 25.09.2026 року Міністерство освіти і науки України за результатом розгляду адвокатського запиту представника позивача, з посиланням на лист Міністерства освіти і науки України від 18.09.2026 року «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», повідомило позивачу про те, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України в іншому випадку (коли у порівнянні з даними про здобуту освіту послідовність рівнів не порушено) здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче поточного навчання, за яким формується довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, у полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначається «Ні, порушує», а якщо інформація відсутня «Так, не порушує». Так, згідно з інформацією в ЄДЕБО, ОСОБА_1 у 2010-2013 роках навчався в Одеській державній академії будівництво архітектури за програмою підготовки бакалавра (НРК 6) за спеціальністю «будівництво» та був відрахований з цього закладу за порушення умов контракту. У 2026 році вступив (був зарахований) для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (НРК 5) Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Здобуття освіти на рівні, нижчому ніж рівень попереднього навчання, не вважається послідовним. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Враховуючи вищевикладене, позивача повідомлено про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.

Вважаючи протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовності, визначені частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».

Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність порушення позивачем послідовності здобуття рівнів освіти.

Закон України «Про освіту» регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту», бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту», здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва. Отже, після одержання повної загальної середньої освіти особа має право вступити як до закладу вищої освіти для здобуття початкового рівня (короткий цикл) вищої освіти, так і до закладу вищої освіти для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 Закону України «Про вищу освіту», документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Тобто, для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Згідно з ч. 23 ст. 1 Закону України «Про освіту» рівень освіти - це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Відповідно до п. 3 розділу І «Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки», затвердженого наказом МОН України від 09.05.2024, відрахування зі складу здобувачів освіти - це втрата особою статусу здобувача вищої освіти в порядку, визначеному цим Положенням, що має наслідком припинення прав та обов`язків здобувача вищої освіти.

Як встановлено судом при розгляді справи та не спростовано відповідачем, у 2010-2013 роках ОСОБА_1 навчався в Одеській державній академії будівництва та архітектури за програмою підготовки бакалавра (НРК 6) за спеціальністю «будівництво» та був відрахований з цього закладу за порушення умов контракту наказом №30/сз від 01 лютого 2013 року, внаслідок чого втратив статус здобувача вищої освіти. Диплом про здобуття вищої освіти позивачу не видавався, тобто перший (бакалаврський) рівень вищої освіти ним не здобутий.

В подальшому, наказом №139 від 14.08.2026 року позивач був зарахований на 1 курс до Відокремленого структурного підрозділу «Одеський фаховий коледж комп`ютерних технологій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова» для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю G11.03 «Машинобудування (Технологічні машини та обладнання)» з наказу №139] для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (НРК 5), де продовжує навчання.

Ключовим для вирішення спору є розуміння терміну «здобутий». Він означає «вже завершений», тоді як «здобуває» вказує на процес, який триває. Закон пов`язує здобуття рівня освіти із успішним виконанням освітньої програми, проходженням атестації та видачею документа про освіту. Законодавець використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.

Незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд. У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.10.2025 у справі №200/5372/24 (провадження №К/990/398/25) Суд виснував, що до отримання диплома бакалавра особа, яка має лише повну загальну середню освіту, реалізує право на здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти вперше. Якщо така особа була відрахована до здобуття цього рівня і не отримала диплома, продовження навчання на цьому рівні не є повторним здобуттям освіти і не порушує послідовності, передбаченої ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту». Верховний Суд відхилив доводи МОН про те, що в такому випадку особа повторно формує знання, уміння та компетентності на тому самому рівні.

У постанові від 15.01.2026 у справі №300/2794/25 (провадження №К/990/48232/25) Верховний Суд виходив з того, що послідовність здобуття освіти дотримана, коли поточний рівень освіти є вищим за попередній, а ключове значення має наявність раніше здобутого рівня освіти, підтвердженого документом. Особа, яка має повну загальну середню освіту і не отримувала документа про вищу освіту, не порушує послідовності, здобуваючи поточний рівень освіти.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує зазначені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Обставини цієї справи є подібними: позивач був відрахований до здобуття бакалаврського рівня, диплома про вищу освіту не отримував, тож має лише повну загальну середню освіту. Вступ у 2026 році на навчання за вищим для нього рівнем, ніж раніше здобутий, є послідовним у розумінні п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

З урахуванням викладеного суд критично ставиться до посилання МОН на те, що попереднє навчання позивача за освітнім рівнем бакалавра у 2010-2013 роках свідчить про порушення послідовності здобуття ним освіти.

Отже, зазначення у довідці від 18.09.2026 року №298 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є протиправним, і відповідно дії Міністерства освіти і науки України в цій частині також є протиправними.

Відображення в ЄДЕБО значення «Ні, порушує» є активною дією МОН як розпорядника ЄДЕБО, що спричиняє юридичні наслідки для позивача, тому така дія підлягає судовому контролю.

Щодо листа Міністерства освіти і науки України від 18.09.2026 року «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», на підставі якого було сформовано довідку, суд враховує наступне. Цей лист було надіслано керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс», ним роз`яснено особливості формування довідки про здобувача освіти на основі даних ЄДЕБО.

Суд зазначає, що лист МОН України не є нормативно-правовим актом, має лише розяснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж зазначений лист. У своїх розясненнях МОН фактично прирівнює «відрахування» до «здобутого рівня освіти», що суперечить закону.

Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база). Держателем Електронної бази є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових. Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратором Електронної бази є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази.

Відповідно до пункту 1 розділу І «Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти», затвердженого наказом МОН України від 08.06.2018 №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування ЄДЕБО як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності.

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених субєктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення. Зокрема, розпорядник ЄДЕБО вживає організаційних заходів, повязаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО визначеної Положенням інформації. Адміністратор ЄДЕБО забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО, здійснює заходи із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення, а також оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів освіти.

Таким чином, повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти позивачем мають МОН як розпорядник ЄДЕБО та ДП «Інфоресурс» як її технічний адміністратор. Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.10.2025 у справі №200/5372/24, порядок формування довідки, апаратне й програмне забезпечення ЄДЕБО є результатом виконання саме МОН закріплених за ним законом повноважень як володільця інформації ЄДЕБО, тому МОН є належним відповідачем у таких справах. ДП «Інфоресурс» залучене до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог, тому обов`язок внести відповідні зміни покладається на МОН.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що позов слід задовольнити шляхом зобов`язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , забезпечивши відображення відсутності порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, п. 58, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).

Суд також звертає увагу сторін на практику Європейського суду з прав людини, а саме щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007 у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 у справі «Мелтекс ЛТД та Месроп Мовсесян проти Вірменії») і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява №22750/02, зазначено, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в сумі 1064,96 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до до Міністерства освіти і науки України, третя особа на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс», про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовності, визначені частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1064 грн 96 коп. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185).

Третя особа: Державне підприємство «Інфоресурс» (вул. Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381)

Суддя С.О. Cтефанов