Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №161/16438/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №161/16438/26

Суддя: Олексюк А. В.

Справа № 161/16438/26

Провадження № 2/161/7820/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань Опальчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивує тим, що 04.08.2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 7404897, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором, а тому у нього утворилась заборгованість в розмірі 32616,9 грн., з яких: Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 5000 гривень; - Прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 0 гривень; - Прострочена заборгованість за відсотками становить - 22716,9 гривень; - Прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить - 0 гривень; - Заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 4900 гривень;

26.11.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №112-МЛ від 26.11.2024 р.

Просили суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 7404897 від 04.08.2024 року в сумі: 32616,9 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,4 грн. та суми 8000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 06 серпня 2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

31.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат Солтисюк Андрій Петрович, подав відзив на позовну заяву, у якому позов визнав частково. У відзиві зазначено, що відповідач не заперечує факт укладення 04.08.2024 року кредитного договору № 7404897, отримання кредитних коштів у сумі 5000,00 грн та погоджується зі стягненням заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн, відсотками за користування кредитом у сумі 22 716,90 грн (разом - 27 716,90 грн), а також витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 6797,60 грн. Водночас сторона захисту заперечувала проти задоволення позову в частині стягнення неустойки в сумі 4900,00 грн, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

01.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Усенко М. І. подав відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначив, що оскільки відповідач добровільно та письмово визнав укладення договору, отримання 5000,00 грн та правильність нарахування 22 716,90 грн відсотків, ці обставини є безспірними та не потребують доказування. Також деталізував процедуру укладення електронного правочину: ініціювання договору шляхом власноручного заповнення відповідачем Анкети-заяви на кредит, ознайомлення з умовами у Заяві на отримання кредиту № 7404897 та підписання договору одноразовим ідентифікатором 302824, надісланим на вказаний відповідачем номер телефону НОМЕР_1 . Щодо заперечень відповідача в частині стягнення неустойки позивач вказав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року № 3498-IX (набрав чинності 24.12.2023 року) пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» викладено в новій редакції, згідно з якою звільнення від відповідальності поширюється лише на договори, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності цим Законом (до 23.01.2024 року включно). Посилаючись на принцип пріоритету спеціальної норми над загальною (lex specialis derogat legi generali), Позивач наголосив, що оскільки договір укладено 04.08.2024 року, мораторій на неустойку не застосовується. Крім того, обґрунтував підстави стягнення 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі Договору № 0107 від 01.07.2025 року з Адвокатським об`єднанням «Апологет» та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 04.08.2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 7404897, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Згідно з копією заяви на отримання кредиту № 7404897, копією Кредитного договору № 7404897 від 04.08.2024 року та Довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс, укладення договору було ініційоване відповідачем шляхом заповнення Анкети-заяви на кредит на вебсайті товариства, у якій він зазначив свої персональні дані та номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Після ознайомлення з істотними умовами кредитування (строком кредиту, орієнтованою реальною річною процентною ставкою та орієнтованою загальною вартістю кредиту) відповідач здійснив акцепт пропозиції укласти договір шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 302824, надісланим у вигляді смс-повідомлення на номер телефону НОМЕР_1 . Електронна форма індивідуальної частини укладеного договору була розміщена в Особистому кабінеті Відповідача.

За умовами Кредитного договору № 7404897 кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, визначених договором та графіком платежів (Додаток № 1 до договору).

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, - з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 9.1. Кредитного договору сторони узгодили, що цей договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, який містить усі істотні умови та укладений у порядку, спосіб і формі, що відповідають вимогам законодавства; визнання недійсним, неукладеним чи нікчемним будь-якого додатку чи окремої умови договору не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність кредитного договору в цілому.

На виконання п. 2.1. Кредитного договору № 7404897 ТОВ «Мілоан» здійснило безготівковий переказ грошових коштів у сумі 5000,00 грн на рахунок платіжної картки Відповідача, зареєстрованої ним в Особистому кабінеті та визначеної в договорі, що підтверджується копією платіжного доручення.

У встановлені Кредитним договором та графіком сплати кредитних коштів строки Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, отримані кредитні кошти, нараховані проценти та інші платежі не сплатив.

26.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» (Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Новий кредитор, Позивач) укладено Договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ, оплата за яким підтверджується копією платіжної інструкції. Відповідно до умов цього договору, Акта приймання-передачі реєстру боржників та Витягу з реєстру боржників до Договору № 112-МЛ від 26.11.2024 року (наданого Позивачем у порядку ч. 2 ст. 95 ЦПК України) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 7404897 від 04.08.2024 року.

На підставі Договору відступлення прав вимоги № 112-МЛ від 26.11.2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правомірно перейшли всі права кредитора за Кредитним договором № 7404897 від 04.08.2024 року, а тому Позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

01.07.2026 року позивач направив відповідачу письмову претензію вих. № 24008184/1805 з вимогою погасити кредитну заборгованість, яка була залишена Відповідачем без задоволення.

Згідно з випискою з особового рахунка я заборгованість Відповідача за Кредитним договором № 7404897 становить 32 616,90 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000,00 грн; прострочена заборгованість за комісіями за надання та обслуговування кредиту - 0,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 22 716,90 грн; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 4900,00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З договору вбачається, що Кредитний договір укладений в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач з ТзОВ «Мілоан» підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що не заперечується відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У поданому до суду відзиві представник відповідача адвокат Солтисюк А. П. визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 22 716,90 грн (на загальну суму 27 716,90 грн). Оскільки таке визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а розрахунок підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги позивача на суму 27 716,90 грн є безспірними та підлягають задоволенню.

Разом із тим, оцінюючи позовні вимоги в частині стягнення 4900,00 грн неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання, суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Враховуючи, що штраф нарахований відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану, то позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця штрафу за таке прострочення.

Також цим Законом внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаними кредитами, суду не надано.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та позивачем, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Отже з цього можна зробити висновок, що у кредитному договорі умови чітко прописані, позичальник надав свою згоду на укладення кредитного договору, погодився з усіма визначеннями, умовами та змістом та зобов`язувався неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною договору.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач до суду не надав, чим не спростував доказів наданих позивачем.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе зобов`язань в строки передбачені договором належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 7404897 від 04.08.2024 року в сумі: 27 716,90 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 22 716,90 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Разом з тим, ч. 6 ст. 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.05.2024 року, а тому, в силу положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

За наведених обставин, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн. слід компенсувати за рахунок держави.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн Позивач надав Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений із Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М. І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012 року, ордер № 1408806 від 20.10.2025 року), Акт наданих послуг № Д/29234 від 15.07.2026 року та Детальний опис наданих послуг до нього.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п`ята статті 135 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи надані докази через призму критеріїв реальності, розумності та співмірності витрат, суд бере до уваги, що дана цивільна справа не становить значної юридичної складності, є типовим спором про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, а відповідач визнав основну частину позовних вимог у поданому відзиві. Крім того, позов задоволено частково (84,97 %). З огляду на зазначене та майновий стан відповідача, який є особою з інвалідністю, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу (8000,00 грн) таким, що не відповідає критерію співмірності та розумності, а тому визначає до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 7404897 від 04.08.2024 року у загальному розмірі 27 716 (двадцять сім тисяч сімсот шістнадцять) гривень 90 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у справі, а саме: 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за рахунок держави судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., який був сплачений відповідно до платіжної інструкції № 45566 від 27.07.2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua