Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №154/1338/26
Суддя: Лутай А. М.
154/1338/26
1-кп/154/486/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026030510000033 від 18.01.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зимне Володимир-Волинського району Волинської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, військовослужбовця Збройних Сил України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19.05.2025 у справі № 932/3383/25, яка набрала законної сили 26.08.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Разом з тим, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність зазначеної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим із нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконувати, у порушення ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, продовжував керувати транспортними засобами, чим ухилився від виконання вказаної постанови.
Так, 17 січня 2026 року о 16 год 10 хв ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19.05.2025, будучи зобов`язаним та маючи реальну можливість виконати даний судовий акт, умисно його не виконував, зокрема керував автомобілем марки «Mercedes-Benz», моделі «ML 270», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі по вул. Привокзальній у м. Володимир Волинської області, де був виявлений та зупинений працівниками СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області.
Крім того, 17 січня 2026 року о 18 год 52 хв ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19.05.2025, будучи зобов`язаним та маючи реальну можливість виконати даний судовий акт, умисно його не виконував, зокрема, керував автомобілем марки «Mercedes-Benz», моделі «ML 270», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі по вул. Князя Олега у м. Володимир Волинської області, де був виявлений та зупинений працівниками СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив про обставини його вчинення, які є аналогічними тим, що викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх. У скоєному щиро каявся.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Отже, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю встановлена в ході судового розгляду, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини та щирому каятті, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має двох малолітніх дітей, проходить військову службу в Збройних Силах України, за місцем служби характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 382 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
Речові докази у справі:
- автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі «ML 270», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 — залишити за належністю власнику, якому передано на відповідальне зберігання;
- оптичні диски DVD-R із відеозаписами подій від 17.01.2026 — зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Головуючий ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua