Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №400/1488/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №400/1488/26

Суддя: Дерев'янко Л.Л.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 р.№ 400/1488/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення податкового боргу у сумі 98 287,18 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогами:

стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) податкову заборгованість в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 98 287,18 грн. на користь місцевого бюджету Вознесенської ТГ.

В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, зазначив, що відповідач припинила свою діяльність як фізична особа-підприємець 26.12.2019. На виконання судового рішення у справі № 400/3172/20 органом виконавчої служби здійснено стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 298820,35 грн. На погашену суму податкового боргу, починаючи з 18.02.2019 року, та закінчуючи 12.09.2025, була нарахована пеня у сумі 98 287,18 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 19.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відзиві відповідач висловила незгоду з позовом і зазначила, що податкове зобов`язання відповідача виникло саме за єдиним податком, відповідно, його нарахування припиняється з моменту, коли відповідач припинив свою діяльність як суб`єкт підприємницької діяльності, а саме з 26.12.2019. Відповідачка звернула увагу, що чинним законодавством України чітко визначено обмеження по терміну нарахування пені платнику податків, що позивачем не враховано. Також, сума податкового зобов`язання, зазначена в позові, не відповідає сумі, зазначеній в податковій вимозі від 12.02.2019 року і сам позивач визнає, що вона ним не складалась та відповідачу не надсилалась, що, в свою чергу, унеможливлює задоволення заявлених позовних вимог. Крім того, нарахування позивачем пені з 01.03.2020, без урахуванням дії карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", також, на думку відповідачки, є безпідставним, що є самостійною правовою підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог. Крім того, посилаючись на норми абзаців 2, 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України відповідач вказала на те, що оскільки вона була зареєстрована як фізична особа підприємець у місті Вознесенськ, Миколаївська область, який згідно наказу № 309 відносився до територій можливих бойових дій, підстави вимагати стягнення пені з 24.02.2022 у позивача відсутні.

Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, в якій з відзивом не погодився, звернув увагу суду на те що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику, якщо її направлено за останнім відомим місцем реєстрації боржника рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Ніяких інших вимог щодо порядку направлення податкової вимоги, в тому числі документального оформлення поштового відправлення, що містить у собі податкову вимогу, податкове законодавство не має, а відтак твердження відповідача про обов`язок контролюючого органу надати опис вкладення до цінного листа є не релевантним. Позивач вказує, що з моменту винесення податкової вимоги, а це 12.02.2019 року, та до моменту подання позову про стягнення податкового боргу до суду, за відповідачем обліковується безперервний податковий борг, що можна встановити з ІКП платника. Податкова вимога дійсна протягом всього терміну існування податкового боргу та її дійсність не залежить від методу нарахування податкового зобов`язання, різновиду податку чи збору. Щодо строків нарахування пені, позивач зазначив, що початок нарахування пені відбувся до внесення змін до Податкового кодексу України згідно з Законом № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Також, з підпунктом 69.9 пунктом 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи зазначені приписи справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 по справі № 400/3172/20 встановлено такі обставини:

« ОСОБА_1 була зареєстрована с статусі фізичної особи підприємця з 06.09.2017 по 26.12.2019, перебувала на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи, є платником податків і зборів». «В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив суму зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 301 678,18 грн», «У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 12.02.2019 року № 2662-17 на суму 218267,35 грн».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеним рішенням суд постановив стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету податковий борг у сумі 301 678,18 (триста одна тисяча шістсот сімдесят вісім грн вісімнадцять коп).

З відомостей інтегрованої картки платника податків суд встановив, що вказана заборгованість була погашена.

Позивач стверджує, що таке погашення відбулось в процесі примусового виконання судового рішення по справі № 400/3172/20. Відповідачка це твердження не спростувала, як і відомості щодо строків погашення заборгованості, відображених в інтегрованій картці платника податків.

Відповідно до розрахунку позивача ним нараховано пеню в зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачкою податкових зобов`язань, підтверджених судовим рішенням по справі № 400/3172/20:

нарахування пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 2 451,53 грн., строк сплати – 23.07.2021, часткова сплата – 32,13 грн., залишок несплаченого зобов`язання – 2 419,4 грн., за період 18.02.2019-23.07.2021

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 5 594,37 грн., строк сплати – 23.04.2024, за період 18.02.2019-23.04.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 5 175,89 грн., строк сплати – 24.04.2024, за період 18.02.2019-24.04.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 5 812,5 грн., строк сплати – 15.05.2024, за період 18.02.2019-15.05.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 2 939,78 грн., строк сплати – 24.05.2024, за період 18.02.2019-24.05.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 8 930 грн., строк сплати – 04.06.2024, за період 18.02.2019-04.06.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 9 272,4 грн., строк сплати – 09.07.2024, за період 18.02.2019-09.07.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 9 611,45 грн., строк сплати – 13.08.2024, за період 18.02.2019-13.08.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 9 843,93 грн., строк сплати – 06.09.2024, за період 18.02.2019-06.09.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 52925435 вiд 31.10.2018 у сумі 5 823,28 грн., строк сплати – 08.10.2024, за період 18.02.2019-08.10.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 14784920 вiд 07.02.2019 у сумі 3 795,74 грн., строк сплати – 08.10.2024, за період 18.02.2019-08.10.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 14784920 вiд 07.02.2019 у сумі 4 820,54 грн., строк сплати – 21.11.2024, за період 23.05.2019-21.11.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 19274372 вiд 06.05.2019 у сумі 791,75 грн., строк сплати – 21.11.2024, за період 19.08.2019-21.11.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 24221083 вiд 06.08.2019 у сумі 2 734,2 грн., строк сплати – 21.11.2024, за період 18.11.2019-21.11.2024

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 24221083 вiд 06.08.2019 у сумі 5 375,7 грн., строк сплати – 03.07.2025, за період 18.11.2019-03.07.2025

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 24221083 вiд 06.08.2019 у сумі 3 591,14 грн., строк сплати – 08.08.2025, за період 18.11.2019-08.08.2025

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 9262444081 вiд 08.11.2019 у сумі 5 006,02 грн., строк сплати – 08.08.2025, за період 20.02.2020-08.08.2025

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 9262444081 вiд 08.11.2019 у сумі 375,65 грн., строк сплати – 11.08.2025, за період 20.02.2020-11.08.2025

- нараховано пені на податкову декларацію платника єдиного податку № 9262444081 вiд 08.11.2019 у сумі 3 499,45 грн., строк сплати – 12.09.2025, за період 20.02.2020-12.09.2025

- нараховано пені на податкове повідомлення-рішення № 0010495205 від 16.03.2020 у сумі 2 873,99 грн., строк сплати – 12.09.2025, за період 06.04.2020- 12.09.2025.

У зв`язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків нарахованої пені, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У відповідності до пп.14.1.153 п. 14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

На виконання вказаних вимог ПК України, відповідачу було виставлено податкову вимогу від 12.02.2019 року № 2662-17 на суму 218267,35 грн, яку надіслано відповідачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Як зазначено вище, факт направлення податкових вимоги встановлено судовим рішенням у справі № 400/3172/20 і цей факт має преюдиційне значення в цій справі.

Щодо невідповідності між сумою боргу, зазначеною в податковій вимозі і сумою, що стягується в межах цієї справи, суд враховує норми ст. 59 ПК України, за якими у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, Податковий кодекс України не містить обов`язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу.

Разом з тим, матеріалами справи, а саме відомостями інтегрованої картки платника податків підтверджується, що податковий борг відповідачки був безперервним з моменту винесення податкової вимоги від 12.02.2019.

Відтак, суд відхиляє посилання відповідачки про неналежне здійснення позивачем заходів, що є передумовою для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Щодо нарахування пені після припинення відповідачкою підприємницької діяльності.

За правилами п. 97.3 ст. 97 ПК України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Судом встановлено, що стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 26.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності.

Питання стягнення податкового боргу з фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, врегульоване Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року №462 (далі - Порядок).

Так, у відповідності до пп. 4 п. 11.32 Порядку державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Згідно з пп. 5 п. 11.32 Порядку у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Положеннями пп. 6 п. 11.32 Порядку також передбачено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установленні строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

З аналізу цих норм вбачається, що припинення підприємницької діяльності не скасовує обов`язок особи, яка провадила таку діяльність, здійснити сплату податкових зобов`язань і застосованих санкцій за їх невиконання.

Відносно тверджень відповідачки про нарахування позивачем пені за межами встановлених податковим законодавством строків.

У відповідності до пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 ст. 129 ПК України нараховується на суми грошового зобов`язання, (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку установленому для погашення податкового боргу.

Так, у відповідності до ст. 129 ПК України, відповідачу було проведено нарахування пені в розмірі 98287,18 по платежу «єдиний податок з фізичних осіб».

Підпунктом 87.11 ст. 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п. 102.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Приписами п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Так, відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Абзацом 11 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу.

Пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений відповідно до законодавства.

Отже, станом на дату подання адміністративного позову зупинено строки давності визначені нормами ПК України.

За таких обставин, суд відхиляє посилання відповідача на порушення порядку і строків нарахування пені.

Щодо норм підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України, як правої підстави заперечень проти позову.

Нормою абз.1 зазначеного пункту передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225

Разом з тим, відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, що відповідач, керуючись підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків», подала до позивача заяву про відсутність можливості виконання податкового обов`язку.

При цьому, лише той факт, що відповідач була зареєстрована як фізична особа підприємець у місті Вознесенськ, Миколаївська область, який згідно наказу № 309 відносився до територій можливих бойових дій, не є підставою для застосування до спірних правовідносин норм підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ і звільнення відповідача від виконання податкових зобов`язань.

Підсумовуючи викладене беручи до уваги те, що суму заборгованості у розмірі 98287,18 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатила; наявність у неї вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки, розрахунком формування податкової заборгованості, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що податковий борг має бути стягнутий з позивача, як фізичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДПС у Миколаївській області доведено наявність податкового боргу відповідачки, правомірність звернення позивача з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто, позовні вимоги позову ГУ ДПС у Миколаївській області відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (відзиву на позовну заяву відповідач не надав), в зв`язку з чим позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) податкову заборгованість в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 98287,18 (дев`яносто вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 18 коп) грн на користь місцевого бюджету Вознесенської територіальної громади

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua