Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №400/5496/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №400/5496/26

Суддя: Брагар В. С.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 р.№ 400/5496/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) та просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в частині невиплати ОСОБА_1 під час виплати на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №320/17250/21 індексації грошового забезпечення (за період з 22 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 64 438, 41 грн.) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з місяця, наступного за місяцем за який було нараховано ОСОБА_1 відповідні суми індексації грошового забезпечення по день фактичної їх виплати – 30 квітня 2026 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення (за період з 22 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 64 438, 41 грн.) за період з місяця, наступного за місяцем, за який було нараховано ОСОБА_1 відповідні суми індексації грошового забезпечення по день фактичної їх виплати – 30 квітня 2026 року.

В обґрунтування позову вказує, що відповідачем не було вчасно виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 22 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 64 438, 41 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Однак, виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не проведено.

Ухвалою від 21.05.2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що у відповідності до Закону № 2050 компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затриманні строки їх виплати.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій заперечує обґрунтування відповідача та повністю підтримає позовні вимоги.

Ухвалою від 30.0.2026 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 22.08.2016 року по 26.07.2019 року.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 року у справі №320/17250/21 відповідачем було виплачено позивачу невиплачену індексацію грошового забезпечення у розмірі 63 471, 83 грн..

При цьому, позивачу не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати по день фактичного розрахунку з 22.08.2016 року по 30.04.2026 року, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2016 року по 28.02.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний озов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати по день фактичного розрахунку з 22.08.2016 року по 30.04.2026 року, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2016 року по 28.02.2018 року.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати по день фактичного розрахунку з 22.08.2016 року по 30.04.2026 року, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 22.08.2016 року по 28.02.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua