Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №380/18649/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 рокусправа № 380/18649/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про скасування акту,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправним наказ від 22.08.2026 №5929 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

зобов`язати внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про наявність відстрочки у зв`язку із вихованням дитини з інвалідністю до 18 років (п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»);

визнати протиправним наказ від 22.08.2026 №244 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати виключити зі списків особового складу військової частини.

В обгрунтування позову зазначає, що у нього була відстрочка від призову під час мобілізації, у зв`язку із вихованням дитини з інвалідністю до 18 років. Вид відстрочки позивача є таким, що оформляється один раз і в подальшому продовжується щоразу, коли продовжується мобілізація. Зазначає, що у разі продовження строку проведення мобілізації надана (оформлена) відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, продовжується районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки без повторного надання військовозобов`язаним документів, що підтверджують право на відстрочку на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки. При цьому, продовження відстрочки здійснюється шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки. Позивач мав оформлену відстрочку від призову під час мобілізації до 04.05.2026 (дата закінчення попередньої мобілізації відповідно до Указу Президента України № 4757-IX). Стверджує, що станом на дату призову, мала бути дійсна відстрочка від призову на час мобілізації, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язаний був її продовжити, хоча цього не зробив.

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві зазначає, що командир військової частини НОМЕР_1 наділений правом видавати накази по особовому складу. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Водночас, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. У межах повноважень військова частина НОМЕР_1 , на підставі наказу від 22.08.2026 №244 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу для проходження базової та фахової підготовки, поставила його на всі види забезпечення та призначила на посаду курсанта. Відтак протиправних дій військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивача до списків особового складу - немає. Командир військової частини не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини, адже він отримав усі передбачені чинним законодавством документи (іменні списки) та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного позивачем наказу. Військова частина НОМЕР_1 , видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу, діяла на підставі іменного списку, наданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та виходила з презумпції належного виконання цим органом обов`язку щодо перевірки наявності або відсутності підстав для надання відстрочки. Наказ про призов на військову службу та направлення для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, а також наказ про зарахування до списків особового складу військової частини як акти індивідуальної дії реалізовано їх застосуванням, а тому їх оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача. ОСОБА_1 в даному випадку набув статусу військовослужбовця з дня відправлення його у військову частину НОМЕР_1 . Після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням № 1153/2008. Після видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2026 №244 між сторонами виникли нові правовідносини, пов`язані з проходженням військової служби, правове регулювання яких здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Законом №2232-ХІІ чітко визначені підстави для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану, а Положення №1153/2008 визначає порядок такого звільнення. Разом з тим Законом №2232-ХІІ не передбачено звільнення з військової служби шляхом визнання процедури призову протиправною. Наказ про зарахування до списків особового складу військової частини вже реалізований, позивач зарахований до військової частини та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а тому визнання процедури призову протиправною не відновлює початковий стан і не призводить до захисту прав та інтересів позивача. Оскільки позивач був призваний на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану, то він втратив статус військовозобов`язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а тому звільнення з військової служби може бути лише на правових підставах, визначених частиною 4 статті 26 №2232-ХІІ.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у відзиві зазначив, що під час проведення мобілізаційних заходів щодо ОСОБА_1 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було перевірено наявність передбачених законом підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. За результатами такої перевірки встановлено відсутність документально підтверджених підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також відсутність відомостей про його перебування на спеціальному військовому обліку (бронюванні). Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («ОБЕРІГ») станом на момент проведення призовних заходів ОСОБА_1 перебував на військовому обліку з типом підкартотеки «підлягає призову на військову службу під час мобілізації». Відомості про перебування позивача на спеціальному військовому обліку (бронюванні) або про наявність у нього права на відстрочку в Реєстрі були відсутні. Позивач ОСОБА_1 відповідно до Протоколу №14 від 03.04.2026 засідання комісії з розгляду заяв щодо надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період володів правом на відстрочку на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізації" з 03.04.2026 по 04.05.2026 на момент тривалості в Україні дій воєнного стану, правового режиму визначеного Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII. Позивач ОСОБА_1 після закінчення строку дії відстрочки наданої до 04.05.2026 відповідно до пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 №560 (далі – Порядок) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особисто через центри надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) із заявою на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізації" не звертався. Внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» неможливо у зв`язку з відсутністю належним чином поданої позивачем заяви про надання відстрочки та, відповідно, відсутністю документів, необхідних для підтвердження наявності відповідної підстави для відстрочки. Після закінчення строку дії попередньої відстрочки позивач особисто через центр надання адміністративних послуг із заявою про надання відстрочки на підставі пункту 5 частини першої статті 23 зазначеного Закону не звертався. За таких обставин у відповідача були відсутні правові та фактичні підстави для внесення до Реєстру відомостей про наявність у позивача відстрочки за вказаною підставою. Позивач уже проходить військову службу, а тому питання його правового статусу має вирішуватися з урахуванням положень законодавства, що регулюють проходження та звільнення з військової служби. Перебування позивача на військовій службі виключає можливість внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього відомостей про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки відстрочка від призову та проходження військової служби є різними правовими статусами, а питання припинення проходження військової служби військовослужбовцем вирішується виключно у порядку та за наявності підстав, визначених статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ухвалою суду від 18.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2 (дочка позивача), ІНФОРМАЦІЯ_5 є дитиною з інвалідністю віком до 18 років (індивідуальна програма реабілітації дитини-інваліда №61, медичний висновок про дитину-інваліда №58).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду заяв щодо надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період №14 від 03.04.2026 року позивачу відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з 03 квітня по 04 травня 2026 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5929 від 22.08.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» відповідно до поіменного списку №20490 від 22.08.2026 року позивача призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №244 від 22.08.2026 року позивача з 22.08.2026 року зараховано до списку особового складу частини та на всі види забезпечення.

Листом від 28.08.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив представника позивача, що позивача 21.08.2026 року у ІНФОРМАЦІЯ_2 запросили працівники Національної поліції для звірки військово-облікових даних. Позивач з 05.05.2026 року не мав права на відстрочку від служби у ЗСУ під час мобілізації. Підтверджувальних документів про виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років не надав. Із заявою про наданні відстрочки у ЦНАП не звертався. Цього ж дня пройшов військово-лікарську комісію, визнаний придатним до військової служби. Позивач 22.08.2026 року призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .

Листом від 03.09.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив представника позивача, що протоколом від 03.04.2026 №14 комісія ухвалила рішення про надання громадянину ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" терміном до 04.05.2026р. Повторно заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі пункту 5 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до ІНФОРМАЦІЯ_8 , не надходила.

Змістом спірних правовідносин є наказ від 22.08.2026 №5929 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період; наказ від 22.08.2026 №244 в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.

В подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений та триває на момент розгляду цієї справи.

Указом Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року, зі змінами, було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з вказаним Указом, мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3543-XII:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина п`ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

При цьому, статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За змістом п.5 ч.1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, з наступними змінами та доповненнями, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Пунктом 2 Порядку №560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

За приписами абзацу другого п.6 Порядку №560, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Відповідно до абзацу тринадцятого п.60 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пунктів 57-58-1 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується шляхом автоматичної зміни дати про закінчення відстрочки засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (військовозобов`язаним СБУ та розвідувальних органів - видачі нової довідки за формою згідно з додатком 6) за наявності законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов`язаним документів для оформлення відстрочки або відомостей, отриманих за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та іншими державними реєстрами або базами (банками) даних) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було вчинено дії щодо мобілізації позивача та його було доставлено для проходження військово-лікарської комісії, за наслідками чого було визнано придатним до військової служби.

В подальшому позивача було направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу, що абзац другий п.6 Порядку №560 передбачає чіткий порядок призову особи на військову службу під час мобілізації.

Одним із етапів вказаного порядку є перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.

Судом встановлено, що згадані раніше матеріали справи підтверджують обставини надання позивачу до 04 травня 2026 року відстрочки у зв`язку із вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.

Станом на день мобілізації позивача його дочка, дитина з інвалідністю не досягла вісімнадцятирічного віку.

Суд зазначає, що відповідач, проводячи мобілізаційні дії стосовно позивача, не дослідив та не взяв уже згаданої обставини з приводу надання позивачу раніше відстрочки на підставі п.5 ч.1 ст. 23 Закону №3543-XII, хоча володів такою інформацією.

Іншими словами, ІНФОРМАЦІЯ_4 у даному випадку не дотримався передбачених чинним законодавством етапів призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Більше того, суд звертає увагу, що пункт 60 Порядку №560 передбачає можливість автоматичної зміни дати про закінчення відстрочки у разі продовження строку проведення мобілізації за наявності законних підстав на відстрочку на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки.

Відтак, відповідач у разі дослідження обставини з приводу надання позивачу раніше відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та встановлення наявності чи відсутності станом на день його мобілізації (21.08.2026 року) підстав для її продовження, був вправі автоматично змінити дату її закінчення до закінчення строку проведення мобілізації на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації або ж повідомити позивача про відсутність підстав для її зміни.

Однак, зазначені дії ним не були проведені.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскільки мобілізація позивача проведена без дотримання етапів такої та відповідачем не були досліджені обставини надання йому відстрочки раніше на підставі п.5 ч.1 ст. 23 Закону №3543-XII, така не відповідає вимогам чинного законодавства.

Як наслідок, спірний наказ від 22.08.2026 №5929 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також, у прямому причинно-наслідковому зв`язку із зазначеним наказом перебуває наказ військової частини НОМЕР_3 22.08.2026 №244 в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а тому такий є також протиправним, в частині що стосується позивача.

Відтак, позовні вимоги з приводу визнання протиправними та скасування цих наказів є підставними та обгрунтованими.

Щодо позовної вимоги з приводу зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про наявність відстрочки у зв`язку із вихованням дитини з інвалідністю до 18 років.

Як уже було встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_4 , проводячи мобілізаційні дії стосовно позивача, не досліджував, у межах своєї дискреції, питання відстрочки або відмови у її продовженні на підставі п.5 ч.1 ст. 23 Закону №3543-XII.

Відтак, на переконання суду, зазначені позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги з приводу зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини.

В силу положень конституційного розподілу влад, який закріплено у ст.6 Конституції України та змісту повноважень, передбачених ч.2 ст.2 КАС України, повноваження суду обмежуються надання правової оцінки діям, бездіяльності та рішенням відповідачів.

Підстави звільнення з військової служби передбачені положеннями ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII з наступними змінами та доповненнями.

Саме військова частина НОМЕР_1 у відповідності до вимог чинного законодавства наділена дискреційними повноваженнями розглядати питання наявності підстав для звільнення позивача, а суд, згідно наданих законодавством, повноважень надавати правову оцінку таким діям, рішенням чи бездіяльності.

З урахуванням того, що перед військовою частиною НОМЕР_1 не ставилось питання щодо звільнення позивача з військової служби, розгляд якого залежить від волевиявлення останньої, нею не приймалось жодних рішень та не вчинялось бездіяльності щодо розгляду цього питання, суд уважає вимоги про зобов`язання виключити позивача зі списків особового складу заявленими передчасно.

Відтак, у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

При цьому, передчасність звернення з позовними вимогами не заперечує того, що спосіб захисту порушеного права має бути ефективним.

Щодо твердження відповідача з приводу того, що позивач після закінчення строку дії відстрочки наданої до 04.05.2026 відповідно до пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особисто через центри надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) із заявою на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізації" не звертався.

Відповідно до абзацу першого Порядку №560 за наявності підстав для одержання/ переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона стосується військовозобов`язаних осіб, які звертаються через центри надання адміністративних послуг із заявою для надання їм відстрочки від мобілізації вперше.

Натомість, позивач раніше правом на відстрочку від мобілізації на підставі п.5 ч.1 ст. 23 Закону №3543-XII скористався та мав рішення щодо підтвердження такого.

Відтак, таке твердження не береться судом до уваги.

Інші аргументи сторін спростовується викладеним.

З огляду на викладене адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог з ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки саме ним допущено первинне порушення вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5929 від 22.08.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №244 від 22.08.2026 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн. 96 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович