Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №320/5462/25
Суддя: Горобцова Я.В.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року Київ справа №320/5462/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Маловільшанської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Маловільшанської сільської ради, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Маловільшанської сільської ради щодо невинесення па розгляд сесії Маловільшанської сільської ради подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.12.2023 № 04-17/1258 щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених, його розгляду та прийняття рішення у порядку, визначеному ч.ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України;
- зобов`язати Маловільшанську сільську раду розглянути на сесії Маловільшанської сільської ради подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.12.2023 № 04-17/1258 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позов прокурор зазначив, що, подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 22.12.2023 № 04-17/1258 не було в установленому законом порядку винесено на розгляд пленарного засідання Маловільшанської сільської ради.
У наданому суду відзиві відповідач наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин. Також вказує на відсутність у прокурора правових підстав для звернення до суду з даним позовом.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, до Маловільшанської сільської ради надійшов лист Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 04-17/928 від 27.10.2023, згідно з яким позивач просив віднести земельні ділянки загальною орієнтованою площею 130,2280 га до самозалісених та передати їх у постійне користування Філії «Білоцерківське лісове господарство» державного лісового господарського підприємства «Ліси України».
Маловільшанська сільська рада листом № 1133/07-12 від 29.11.2023 надала відповідь Центральному міжрегіональному управлінню лісового та мисливського господарства та зазначила, що відповідно до п. 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, (реформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі, якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру, а, також, наголосила, що земельні ділянки, які зазначені в листі Центрального міжрегіонального управлінню лісового та мисливського господарства не внесені до ДЗК та підлягають інвентаризації відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» і повідомила, що Філії «Білоцерківське лісове господарство» державного лісового господарського підприємства «Ліси України», згідно з рішенням Маловільшанської сільської ради від 13.10.2023 № 28-1134/2023, було відмовлено в паданні дозволу па розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування па підставі ч. 2 ст. 17 Лісового кодексу України.
Центральним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства до Маловільшанської сільської ради направлено лист № 04- 17/1258 від 22.12.2023, щодо віднесення земельних ділянок загальною орієнтовною площею 840,5999 та, частково чи/або повністю вкритих лісовою рослинністю, залісення яких відбулося природним шляхом, до самозалісених, па підставі аерофотознімання та космічної зйомки.
Маловільшанською сільською радою було отримано запит окружної прокуратури № 50-9640вих-24 від 09.10.2024 про необхідність надання, інформації про вжиті органом місцевого самоврядування заходи для ідентифікації та збереження самостійних лісів.
Маловільшанською сільською радою листом від 04.11.2024 № 1036/07-12 надано відповідь, що на території громади проводиться інвентаризація земельних ділянок лісового фонду. Після закінчення проведення комплексних робіт но землеустрою відповідно до ст. 57 Земельного кодексу України, ст. 17 Лісового кодексу України земельні ділянки лісового фонду будуть передані в постійне користування спеціальному комунальному лісогосподарському підприємству.
В подальшому, Маловільшанською сільською радою було радою було отримано запит Білоцерківської окружної прокуратури № 50-10999вих-24 від 12.11.2024 щодо надання інформації про те, чи виносилось па розгляд сесії Маловільшапської сільської ради питання розгляду вищевказаного подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 840,5999 га, вкритих частково чи/або повністю лісовою рослинністю, до самозалісених.
Листом від 20.11.2024 № 1098/07-12 Маловільшанська сільська рада повідомила заявника про те, що на території громади проводиться інвентаризація земельних ділянок лісового фонду. Після закінчення проведення комплексних робіт по землеустрою відповідно до ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісового фонду будуть передані в постійне користування спеціальному комунальному лісогосподарському підприємству.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Частинами 2 та 3 статті 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно частини 12 статті 1 Лісового кодексу України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Згідно зі статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до Закону України від 20.06.2022 №2321-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», внесені зміни до Земельного кодексу України, а саме главу 11 доповнено статтею 57-1 «Самозалісені землі», якою визначений порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Відповідно до вимог статті 57-1 Земельного кодексу України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського, призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.
Відповідно до частин 3, 4 статті 57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
Відповідно до частини 4 статті 21 Закону «Про Державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який, відповідно до статті 22 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).
Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.
Частиною 15 статті 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесій ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Конституції України, цього Закону, законів України "Про статус депутатів місцевих рад", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та інших законів. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Як встановлено судом, Маловільшапською сільською радою було прийняте рішення № 30-1201/2023 від 22.12.2023 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами, що розташовані на території Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області», згідно з яким було вирішене надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами, що розташовані на території Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області та доручити відділу будівництва, земельних відносин та ЖКГ проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами, що розташовані на території Маловільшанської ради, а розроблену технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації подати на розгляд сесії сільської ради для затвердження.
Також, Маловільшанською сільською радою було прийнято такі рішення:
- № 33-1369 2024 від 27.05.2024 «Про передачу в постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами ЖКВП «Озерняеське» Маловільшанської сільської ради», згідно з яким ЖКВП «Озерняеське» було передано 29 земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами та доручено комунальному підприємству провести реєстрацію крав на вищевказані земельні ділянки в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
- № 36-1.505/2024 від 04.10.2024 «Про проведення державної реєстрації прав комунальної власності за Маловільшанською сільською радою на земельні ділянки сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами», згідно з яким було вирішено провести державну реєстрацію права комунальної власності за Маловільшанською сільською радою на 2 земельні ділянки сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами, які розташовані в межах Маловільшапської сільської ради та доручено сільському голові зареєструвати право власності.
- № 36-1506/2024 від 04.10.2024 «Про передачу в постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами ЖКВП «Озерняеське» Маловільшапської сільської ради», згідно з яким ЖКВП Озерняеське» було передано 3 земельні, ділянки сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами та доручено комунальному підприємству провести реєстрацію прав на вищевказані земельні ділянки в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
- № 37-1556/2024 від 29.11.2024 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності на земельні ділянки», згідно з яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності на 9 земельних ділянок під полезахисними лісосмугами та доручено сільському голові зареєструвати право власності.
- № 37-1557/2024 від 29.11.2024 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності па земельні ділянки та проведення державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки», згідно з яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності на 3 земельні ділянки під полезахисними лісосмугами та доручено сільському голові зареєструвати право власності.
- № 38-1594/2024 від 20.12.2024 «Про передачу в постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами ЖКВП «Озерняеське» Маловільшапської сільської ради», згідно з яким ЖКВП Озерняеське» було передано 12 земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісосмугами та доручено комунальному підприємству провести реєстрацію прав па вищевказані земельні ділянки в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється па підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (па місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється па підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Статтею 35 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення Державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Як встановлено судом з урахуванням наведених вище обставин, Маловільшанською сільською радою, проводиться інвентаризація земельних ділянок лісового фонду, що розташовані в межах Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.
На думку суду, вищевказані дії сільської ради вказують на вчинення останньою заходів (прийняття рішення з метою з`ясування, які саме земельні ділянки можуть бути віднесені до самозалісених земельних ділянок; проведення інвентаризації земельних ділянок лісового фонду; обстеження земельних ділянок на предмет їх ймовірного самозалісення; з`ясування факту чи не перебувають вказані ділянки у постійному користуванні державних чи комунальних підприємств; проведення комплексних робіт по землеустрою відповідно до ст. 57 Земельного кодексу України; передача в постійне користування спеціальному комунальному лісогосподарському підприємству земельних ділянок лісового фонду) з метою належного винесення проекту рішення па пленарне засідання сільської ради та його розгляду па сесії сільської ради з прийняттям рішення у відповідності до Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, Закону України №280/97-ВР та Регламенту Маловільшанської сільської ради, і передачі в постійне користування спеціальному комунальному лісогосподарському підприємству.
З огляду на наведене, на думку суду, відповідач в міру виготовлення необхідного пакету документації із землеустрою вчиняє необхідні дії з метою виконання листа Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №04-17/1258 від 22.12.2023.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах та зокрема, у постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 990/167/24, неодноразово зазначала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тобто бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні були бути вчинені, але не вчиняються суб`єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції.
Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Беручи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача при розгляді подання щодо прийняття рішення про віднесення земель до самозалісених, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Маловільшанської сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua