Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: медико-соціальної експертизи
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №300/2700/26
Суддя: Гомельчук С.В.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2026 р. справа № 300/2700/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця Пленюк Мар`яна Дмитрівна, до Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого діє представниця Пленюк Мар`яна Дмитрівна (представниця позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним рішення Центру оцінювання функціонального стану особи №3399/26/180 від 02.03.2026;
- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи вчинити дію – повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 17.02.2026 про скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та сформувати нове рішення з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.01.2026 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради винесла рішення №78/26/167/В, яким відмовила позивачу у встановленні групи інвалідності. Не погоджуючись із вказаним рішенням експертної команди КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради позивач звернувся до відповідача із скаргою. 09.04.2026 позивач отримав рішення Центру оцінювання функціонального стану особи, згідно якого ЕК ЦОФСО дійшла висновку про відсутність підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, у зв`язку з чим відповідач прийняв рішення про підтвердження оскаржуваного рішення. На думку представниці позивача вказане рішення є протиправним, оскільки таке прийняте без повного дослідження всіх обставин справи, медичних документів позивача. Представниця стверджує, що фактичний стан здоров`я ОСОБА_1 свідчить про наявність стійких порушень функцій організму, що значно обмежують життєдіяльність, у зв`язку із чим особі мала бути встановлена інвалідність.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
11.05.2026 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. Представник відповідача зазначає, що 02.03.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного ретельного аналізу медико – експертної справи позивача було встановлено, що «на підставі аналізу наданої медичної документації та довідки ВЛК від 28.10.2024 встановлено, що основним діагнозом є: Поширений міжхребцевий остеохондроз, спондилоартроз, спондильоз другого ступеня шийного, грудного та поперекового відділів хребта, протрузії міжхребцевих дисків IV-VII шийних, VI-VII грудних, III, IV-V поперекових хребців, ретролістез VI шийного хребця І ступеня з больовим синдромом при фізичних навантаженнях та помірним порушенням функції хребта. Хронічнийдискогенний поперековий радикуліт з ураженням V поперекового корінця справа в стадії нестійкої ремісії з незначними руховими, чутливими, трофічними розладами правої нижньої кінцівки. Артроз обох плечових та акроміально-ключичних суглобів І стадії, застарілі пошкодження капсульного апарату плечових суглобів, субхондральні кісти обох плечових кісток з больовим синдромом при фізичних навантаженнях. Деформуючий артроз плесне-фалангових суглобів перших пальців обох стоп І стадії з больовим синдромом. Зміцнілі шкірні рубці після операції (11.06.2024) — артроскопія, сегментарна меніскектомія заднього рогу медіального меніска, абразивна пластика виростка стегнової кістки правого колінного суглоба з приводу застарілого поперечного розриву заднього рогу медіального меніска, хондриту внутрішнього виростка стегна. Хронічний катаральний необструктивний бронхіт, фаза ремісії. Обмежений пневмофіброз (постпневмонічний від 20.10.2022) з незначним порушенням функції зовнішнього дихання. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Дані ЕНМГ від 05.09.2025 свідчать про хронічний радикуло-компресійний синдром на рівні L4-L5-S1 зі змішаним характером ураження (демієлінізуючий компонент великогомілкових нервів та аксональний компонент малогомілкового і великогомілкового нервів) з ознаками корінцевого порушення проведення за F-хвилею та залученням чутливих волокон, а також аксональне ураження рухових волокон правого ліктьового нерва і обох серединних нервів зі зниженням сенсорної швидкості проведення, що відповідає периферичному нейропатичному процесу верхніх кінцівок; висновок: наявні помірно виражені нейропатичні зміни без грубого стійкого неврологічного дефіциту. УЗД правого колінного суглоба від 03.11.2025 — виявляє ознаки деформуючого остеоартрозу з крайовими остеофітами, стоншенням гіалінового хряща до 0,10–0,25 см, дегенеративними змінами менісків без свіжого розриву, незначним реактивним випотом, без кісти Бейкера; заключення: артроз-артрит правого колінного суглоба з ознаками бурситу, стан після оперативного лікування. За даними рентгенографії кульшових суглобів від 01.10.2025 — двобічний коксартроз ІІ ст.; рентгенографія плечових, колінних, гомілковоступневих суглобів і суглобів стоп від 10.11.2025 — деформуючі артрози ІІ ст., плеснофалангових суглобів І пальців обох стоп IV ст.; висновок: генералізований дегенеративно-дистрофічний процес суглобів із переважним ураженням великих та опорних суглобів. Ознак анкілозів, а також різкого обмеження обсягу рухів суставов не має. МРТ шийного, грудного і поперекового відділів хребта від 20.08.2024 — остеохондроз, спондилоартроз, протрузії дисків С4-С5, С5-С6, С6-С7, Th6-Th7, L2-L3, L3-L4, L4-L5, дегенеративний ретролістез С6 І ст. Таким чином у пацієнта встановлено системні дегенеративно дистрофічні зміни опорно-рухового апарату та хронічний вертеброгенний больовий синдром із функціональними порушеннями, без ознак різко вираженого або незворотного обмеження життєдіяльності; Наявні порушення відповідають легкому ступеню обмеження пересування та трудової діяльності, у зв`язку з чим відповідно до Постанова Кабінету Міністрів України №1338 підстав для встановлення інвалідності немає; командою експертів прийнято рішення про підтвердження оскаржуваного рішення».
Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності, згідно з чинним законодавством. У зв`язку із наведеним, експертна команда ЦОФСО прийняла рішення про підтвердження рішення ЕКОПФО, яке оскаржувалось позивачем.
Представник відповідача стверджує, що спірний індивідуальний акт, а саме, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 02.03.2026 № 3393/26/180, яким було підтверджене попереднє рішення ЕКОПФО щодо позивача, у контексті частини 2 статті 19 Конституції України КАС України та частини 2 статті 2 прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024р. № 1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022, а тому є законним та обґрунтованим.
Також звернено увагу, що оскарження позивачем рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 02.03.2026 року № 3393/26/180 за результатами розгляду скарги не призведе до відновлення порушених на його думку прав та законних інтересів в межах даної адміністративної справи, оскільки рішенням, яке впливає на його права та свободи є виключно рішення ЕКОПФО № 78/26/167 від 13.01.2026.
Представниця позивача скористалася правом подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 18.05.2026. Представниця зауважує, що відповідачем не було проведено повного, об`єктивного та всебічного аналізу стану здоров`я позивача, ступеня стійких порушень функцій організму та реального обмеження життєдіяльності. Вважає, що відповідач фактично формально перелічив наявні у позивача захворювання, проте не надав належної оцінки їх сукупному впливу на повсякденне функціонування особи. Представниця вказує, що наявні у позивача захворювання є хронічними, прогресуючими та такими, що мають стійкий характер, а їх сукупність об`єктивно призводить до істотного обмеження життєдіяльності позивача. Однак, відповідач дійшов висновку лише про легкий ступінь обмеження пересування та трудової діяльності, не навівши жодного детального обґрунтування, яким саме чином встановлено такий ступінь обмеження, які критерії оцінювання застосовувалися та чому наявні функціональні порушення не відповідають критеріям для встановлення інвалідності ІІІ групи. Тобто оскаржуване рішення не містить достатньої мотивації та фактично зводиться до загальних формулювань, без належного аналізу медичних документів.
У період з 13.07.2026 по 07.08.2026, з 13.08.2026 по 21.08.2026, з 05.10.2026 по 09.10.2026 головуючий суддя у справі перебував у відпустці, у період з 10.08.2026 по 12.08.2026 на лікарняному за листком непрацездатності та 23.10.2026 брав участь у підвищенні кваліфікації, для участі у семінарських заняттях діяльності органів суддівського самоврядування без відбуття у відрядження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
13.01.2026 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі КНП «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради винесла рішення №78/26/167/В, яким відмовила позивачу у встановленні групи інвалідності (а.с.12 на звороті-13).
17.02.2026 ОСОБА_1 звернувся із скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи, в якій зазначив, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №78/26/167/В є необґрунтованим і передчасним, винесеним без урахування всіх медичних діагнозів, у зв`язку з чим, просив скасувати таке рішення та прийняти нове рішення з урахуванням фактичного стану здоров`я та наявних медичних документів (а.с.14-15).
02.03.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО прийнято рішення №3399/26/180 про підтвердження оскаржуваного рішення (а.с.47 на звороті -49).
Вважаючи рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 02.03.2026 № 3329/26/180 протиправним, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України гарантовано, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 19 КАС України спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Правові засади оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, установ, організацій визначає, зокрема, Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян». Згідно зі статтею 18 цього Закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності повнолітнім особам, а також порядок оскарження рішень експертних команд визначено постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі постанова № 1338; тут і далі у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), якою затверджено, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Положення про експертні команди), Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Порядок № 1338) та критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 постанови № 1338 з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди.
Абзацом третім пункту 3 постанови № 1338 встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.
Згідно з абзацом десятим пункту 3 постанови № 1338 особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.
Відповідно до абзацу другого пункту 5 постанови № 1338 медико-експертні справи, скарги та документи, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я, передаються підприємству, установі або організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я, на які покладені права і обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та відповідного наказу Міністерства охорони здоров`я.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673) та затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі Положення № 2022).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 7 Положення про експертні команди права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи затверджується МОЗ. Відповідно до абзацу сьомого пункту 7 цього Положення склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізацій лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи.
Відповідно до підпункту 5 пункту 8 Положення про експертні команди Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу. У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 1338 рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.
Згідно з пунктами 58, 59 Порядку № 1338 скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії подається скаржником (його уповноваженим представником) у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи або в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості). Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.
Відповідно до абзацу першого пункту 60 Порядку № 1338 скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).
Пунктом 62 Порядку № 1338 передбачено, що у разі подання скарги в паперовій формі скаржник (його уповноважений представник) надсилає підписану скаргу поштовим відправленням до Центру оцінювання функціонального стану особи. Не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання скарги уповноважена особа Центру оцінювання функціонального стану особи розпочинає в електронній системі процес оскарження.
Згідно з абзацом сьомим пункту 64 Порядку № 1338 у разі коли оскаржене рішення та/або документи, на підставі яких його прийнято, зберігаються в паперовій формі, Центр оцінювання функціонального стану особи витребовує рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, в паперовій формі та/або паперові копії оригіналів документів, на підставі яких було прийнято таке рішення.
Відповідно до пункту 67 Порядку № 1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.
Відповідно до пункту 68 Порядку № 1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.
За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення; скасування оскарженого рішення; формування нового рішення щодо результату оцінювання. Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису (абзаци п`ятий дев`ятий пункту 68 Порядку № 1338).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 69 Порядку № 1338 не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи у разі подання скарги в паперовій формі Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає витяг з такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі.
Судом встановлено, що позивач, не погодившись із рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.01.2026 №78/26/167/В, звернувся зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи. Скаргу просив розглядати заочно (а.с. 14-15).
За результатами розгляду зазначеної скарги 02.03.2026 експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи було прийнято рішення №3399/26/180, яким підтверджено попереднє рішення експертної команди (а.с.60-61).
Як убачається із матеріалів справи, при розгляді скарги відповідачем було досліджено надану медичну документацію та довідку ВЛК від 28.10.2024 позивача, оцінено анатомо-функціональні порушення та ступінь обмеження життєдіяльності особи.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарги здійснює перевірку оскарженого рішення, досліджує відповідні матеріали та за результатами такого розгляду має право прийняти рішення про підтвердження, скасування або формування нового рішення.
Отже, законодавством визначено чітку процедуру перегляду рішень експертних команд, яку відповідачем у даному випадку було дотримано.
Суд зазначає, що предметом судового контролю у цій категорії справ є не встановлення наявності або відсутності у особи певного захворювання, визначення ступеня втрати здоров`я чи встановлення конкретної групи інвалідності, а лише перевірка дотримання суб`єктом владних повноважень процедури прийняття відповідного рішення, наявності правових підстав для його прийняття та дотримання визначених законом критеріїв.
Вирішення питань щодо оцінки стану здоров`я особи, характеру та ступеня функціональних порушень, їх впливу на життєдіяльність особи потребує спеціальних медичних знань та належить до компетенції відповідних експертних команд.
При розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2026 року у справі № 360/660/25 , від 10.02.2022 року у справі №160/7153/20.
Оцінка висновку МСЕК, яким, зокрема визначається ступінь втрати працездатності та інвалідність особи, з медичного критерію не вирішується судом, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.
Процедура оцінювання стану повсякденного функціонування особи за змістом є правонаступником МСЕК, в зв`язку з чим відповідні правові висновки підлягають застосуванню і до обставин цієї справи, оскільки за змістом стосуються повноважень суду надавати оцінку висновкам спеціалізованої установи в медичній сфері.
Посилання представниці позивача на неналежну оцінку документів фактично також стосуються саме матеріальної частини спірного рішення, в т.ч. представниця позивача не вказувала конкретних документів, які були у розпорядженні відповідача однак протиправно не були прийняті до уваги взагалі (а не враховані у спосіб, з яким позивач не погоджується).
Разом з тим, суд перевіряє саме процедуру прийняття оскаржуваного рішення та встановлює, чи не було допущено відповідачем порушень, які могли б вплинути на його правильність.
У межах розгляду даної адміністративної справи судом не встановлено порушень процедури розгляду скарги позивача. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем не було досліджено медичні документи позивача, не враховано обставини, які мають значення для прийняття рішення, або допущено інші порушення вимог законодавства.
Посилання позивача на незгоду із висновками експертної команди фактично зводяться до незгоди з медичною оцінкою його стану здоров`я та не свідчать про протиправність рішення відповідача.
Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 02.03.2026 №3399/26/180 прийнято з порушенням вимог законодавства або із перевищенням відповідачем наданих йому повноважень.
Натомість відповідачем доведено, що оскаржуване рішення прийнято компетентним органом, у межах наданих повноважень, у визначеному законом порядку, із дослідженням необхідних матеріалів та з урахуванням обставин, що мають значення для вирішення питання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 02.03.2026 №3399/26/180 є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин, вважаю, що доводи позивача викладені в позовній заяві є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій.
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця Пленюк Мар`яна Дмитрівна, до Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua