Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №160/17083/26
Суддя: Горбалінський Володимир Володимирович
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 рокуСправа № 160/17083/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,,-
УСТАНОВИВ:
18.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_2 щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, викладену у листі Військової частини НОМЕР_2 №855/8081 від 08.06.2026 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наявність у позивача нового контракту, укладеного в умовах воєнного стану, свідчить про повну відповідність усім критеріям, передбаченим Постановою КМУ №153, а тому позивач має законне право на отримання одноразової грошової винагороди. Відмова відповідача у її нарахуванні та виплаті є безпідставною, формальною та такою, що суперечить меті прийняття зазначеної Постанови, яка спрямована на матеріальне стимулювання військовослужбовців, що укладають контракти на проходження військової служби під час дії воєнного стану.
22.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 :
- належним чином засвідчену копію контракту про проходження військової служби, укладеного зі ОСОБА_1 13.05.2020 року строком на 3 роки;
- належним чином засвідчену копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №141 від 13.05.2020 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , призначення на посаду та зазначення строку контракту з 13.05.2020 року по 13.05.2023 року;
- витяг з наказу по стройовій частині / наказу командира військової частини НОМЕР_2 про продовження дії контракту ОСОБА_1 після 13.05.2023 року понад встановлений строк на період дії воєнного стану / до оголошення демобілізації;
- витяг з послужного списку ОСОБА_1 ;
- належним чином засвідчену копію послужної картки ОСОБА_1 ;
- довідку встановленої форми про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення воєнних / бойових дій із зазначенням конкретних періодів такої участі та сукупної кількості днів станом на 13.02.2025 року;
- витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, журналів бойових дій, бойових донесень, рапортів командирів підрозділів або інших службових документів, на підставі яких підтверджується безпосередня участь ОСОБА_1 у бойових діях / заходах у районах ведення воєнних / бойових дій у період з 24.02.2022 року по 13.02.2025 року;
- довідку про відсутність або наявність випадків притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за період проходження військової служби;
- довідку про відсутність або наявність випадків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення;
- довідку про наявність або відсутність чинних дисциплінарних стягнень ОСОБА_1 , строк дії яких не закінчився.
05.08.2026 року Військова частина НОМЕР_2 надала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що відповідно до положень Постанови №153, її метою є реалізація експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження військової служби громадянами України віком від 18 до 25 років під час воєнного стану. Відповідачем зауважено, що положення Постанови № 153 спрямовані лише на осіб, які укладають контракт на військову службу під час дії воєнного стану за спеціальними умовами, передбаченими цим експериментальним механізмом. Згідно військово-облікових даних, військовослужбовець ОСОБА_2 прийнятий на військову службу за контрактом 13 травня 2020 року, тобто до введення воєнного стану та до початку дії експериментального проекту, передбаченого Постановою №153. Як наслідок, на думку відповідача, така дата укладення контракту не відповідає критеріям участі в експериментальному проекті, визначеним Постановою №153.
23.09.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи.
13.05.2020 року у віці 20 років, позивач уклав контракт та почав проходити військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №141 від 13.05.2020 року.
Після спливу строку контракту у 13.05.2023 року, позивач продовжив проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи.
07.05.2026 року представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_2 із адвокатським запитом щодо оформлення та подання документів для здійснення виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень військовослужбовцю ОСОБА_3 .
Листом № 855/8081 від 08.06.2026 року відповідач повідомив, що оскільки контракт військовослужбовця ОСОБА_4 укладено до набрання чинності Постановою №153 та поза межами умов експериментального проекту, передбачені нею виплати не застосовуються по відношенню до військовослужбовця ОСОБА_4 .
Вважаючи таку відмову щодо нарахування та виплати грошової згідно Постанови №153 протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає, зокрема: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби;
Відповідно до частин 2, 6, 7 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом. Видами військової служби, зокрема, є: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу;
Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби: особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу.
11 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова №153), якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Порядок № 153).
Відповідно до пункту 3 Постанови №153 учасниками експериментального проекту є:
громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до пункту 4 Постанови №153 громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абзац третій пункту 4).
Порядок № 153 визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього (пункт 1 Порядку №153).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, … на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 153 окремі категорії громадян укладають контракт, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.
Відповідно до пунктів 13, 15 Порядку № 153 однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.
Військовослужбовцям, які уклали контракт відповідно до цього Порядку, виплачується одноразова грошова допомога після укладення контракту, проходження відповідної підготовки та вступу до виконання обов`язків за посадою у військових частинах відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії або Адміністрацією Держприкордонслужби (далі - одноразова грошова допомога), у розмірі 1 млн. гривень, яка виплачується трьома частинами:
перша частина - 200000 гривень протягом п`яти робочих днів після підписання контракту та вступу до виконання обов`язків за посадою, на яку призначений;
друга частина - 300000 гривень протягом п`яти робочих днів після проходження відповідної підготовки та залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань, про що оголошується наказом командира військової частини;
третя частина - 500000 гривень у день виключення із списків особового складу військової частини, а у разі продовження військової служби за новим контрактом - в останній день дії контракту, укладеного відповідно до цього Порядку.
Суд звертає увагу, що застосовним у даними випадку є саме пункти 3, 4 Постанови №153, оскільки Порядок №153 передбачає укладення контракту за відповідною формою, натомість, вказані пункти Постанови №153 регламентують випадки укладення контракту до набрання законної сили відповідними Постановою та Порядком.
Абзац 2 пункту 4 постанови КМУ №153 встановлює, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Отже, абз. 2 п. 4 постанови КМУ №153 для виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень передбачає зокрема таку умову: у віці до 25 років прийняття або призов на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153, громадянина України.
Відповідно до ст.4 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:
призову (направлення) громадян України на військову службу;
прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Суд вказує, що матеріали справи не містять доказів призову (направлення) ОСОБА_1 на військову службу до набрання чинності постанови КМУ №153 та не містять доказів продовження або укладення нового контракту про проходження військової служби під час воєнного стану.
Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів також свідчить, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн можлива виключно за умови дотримання одночасно встановлених Постановою №153 вимог:
- особа рядового, сержантського і старшинського складу військової служби Збройних Сила Національної гвардії та Держприкордонслужби,
- до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;
- проходять військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності Постанови №153 (13.02.2025);
- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);
- строк участі в бойових діях в сукупності становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою (13.02.2025).
Судом встановлено, що позивач до набрання чинності цією постановою не був прийнятий або призваний на військову службу під час воєнного стану та матеріали справи не містять доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій).
Суд не бере до уваги витяги із наказів командира Військової частини НОМЕР_2 , оскільки згідно вказаних витягів позивача увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , що, в свою чергу, не є тотожним бути прийнятим або призваним на військову службу під час воєнного стану.
З огляду на викладене у суду відсутні підстави для зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову задоволенні позовної заяви.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua