Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №160/4526/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: погашення податкового боргу, з них

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №160/4526/26

Суддя: Озерянська Світлана Іванівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуСправа № 160/4526/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

за участі секретаря судового засідання Буснюк В.В.

за участі:

представника позивача (за первісним позовом) Ярмолич К.І.

представника відповідача (за первісним позовом) Рибіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/4526/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 237 702,66 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг в сумі 237 702,66 грн., а саме заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань, згідно податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4526/26. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.05.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач застосував невідповідні ставки податку згідно рішень Піщанської сільської ради та розрахунок податку проведено на некоректних даних, а саме невірно здійснено обрахунок площі нежитлової нерухомості, яка перебуває у її власності.

18.05.2026 року до суду надійшов зустрічний позов, з урахуванням уточненої заяви, у якому ОСОБА_1 просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про обов`язок ОСОБА_1 сплатити суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020, 2021, 2023, 2024 роки: а саме: ППР від 06.05.2025 № 0735661-2410-0462-UA12100110000043499 за 2020 рік на суму 12 972,66 грн.; ППР від 06.05.2025 № 0735660-2410-0462-UA12100110000043499 за 2021 рік на суму 17 978,40 грн.; ППР № 1423981-2411-0465-UA12100110000043499 від 14.06.2024 за 2023 рік на суму 100 379,40 грн.; ППР від 06.05.2025 № 0735656-2410-0462-UA12100110000043499 за 2024 рік на суму 106 372,20 гривень.

Зустрічна позовна заява обґрунтована незгодою ОСОБА_1 з прийнятими у відношенні неї податковими повідомленнями-рішеннями, якими визначено суми податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, оскільки при нарахуванні сум податку неправильно визначено ставку податку згідно рішень Піщанської сільської ради та невірно визначено площу 1/5 частки нежитлової нерухомості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі №160/4526/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Заперечуючи проти зустрічного позову та заявлених в ньому позовних вимог, 15.06.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду було подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідачем зазначено, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Вказує, що доходів від сільськогосподарської діяльності позивач у спірні податкові періоди не декларувала та не надала до суду доказів того, що протягом спірних податкових періодів була сільськогосподарським товаровиробником.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 02.10.2026 року представник позивача за основним позовом позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

В судовому засіданні 02.10.2026 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити в їх задоволенні. Зустрічний позов просила задовольнити повністю.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що за інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.05.2025 року № 480734902 ОСОБА_1 є власником 1/5 частини комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи несплату відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020, 2021, 2023, 2024 роки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 № 0735661-2410-0462-UA12100110000043499, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у сумі 12972,66 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 № 0735660-2410-0462-UA12100110000043499, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік у сумі 17 978,40 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 14.06.2024 № 1423981-2411-0465-UA12100110000043499, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік у сумі 100 379,40 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 № 0735656-2410-0462-UA12100110000043499, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2024 рік у сумі 106 372,20 грн.

У зв`язку із наявністю податкового боргу контролюючим органом було виставлено податкову вимогу форми "Ф" №000347-1305-0436 від 09.01.2025 року на суму 100 385,92 грн.

Несплата відповідачем за первісним позовом податкового боргу в добровільному порядку стала підставою для звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду.

Водночас ОСОБА_1 не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, звернулась до суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, зокрема, включають: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо); б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Згідно підпункту 266.3.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до цього підпункту.

Згідно з положеннями підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Отже повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, радам об`єднаних територіальних громад.

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Підпунктом "ж" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Аналіз наведених положень податкового законодавства дає підстави вважати, що при отриманні інформації про наявність у власності фізичної особи об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, контролюючим органом виносяться податкові повідомлення-рішення.

Так судом встановлено, що за інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.05.2025 року № 480734902 ОСОБА_1 є власником 1/5 частини комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

Досліджуючи правильність нарахування відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, судом встановлено наступне.

Піщанською сільською радою Самарівського району Дніпропетровської області були встановлені на її території ставки податку, зокрема на будівлі для тваринництва, що перебувають у власності фізичних осіб, рішеннями №1-20/VII від 24.06.2019 на 2020 рік, №26-39/VII від 07.07.2020 на 2020 та 2021 рік, в розмірі 0.03%.

Судом досліджено розрахунки наведених податкових-рішень та встановлено, що за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.05.2025 №№ 0735661-2410-0462-UA12100110000043499 за 2020 рік на суму 12972,66 грн., 0735660-2410-0462-UA12100110000043499 за 2021 рік на суму 17 978,40 грн. Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області при нарахуванні податку невірно враховано ставку для будівлі для тваринництва (1271.1), що перебувають у власності фізичних осіб, а саме замість ставки податку 0,03%, застосовано ставку 0,30%.

Враховуючи викладене, податковим органом невірно визначено суму податкового зобов`язання позивача за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.05.2025 №№ 0735661-2410-0462-UA12100110000043499 за 2020 рік та 0735660-2410-0462-UA12100110000043499 за 2021 рік, що є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування наведених податкових повідомлень-рішень.

Також суд звертає увагу на застосований контролюючим органом при нарахуванні податку розмір площі об`єкта нежитлової нерухомості, а саме 1/5 частини комплексу, який перебуває у власності позивача та визначений як 998.80 м.кв.

Так згідно інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.05.2025 року № 480734902 загальна площа комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 4994 кв.м.

Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наданих до них розрахунків, контролюючим органом при визначенні податкового зобов`язання застосовано площу (частку) об`єкта нежитлової нерухомості, який перебуває у власності позивача, у розмірі 998,80 кв. м.

Відповідно до договору купівлі-продажу 2/5 частини комплексу від 25.11.2005 року №1004 продавець продав, а покупці купили 2/5 частини комплексу по АДРЕСА_1 .

При цьому пунктом 4 вказаного договору прямо визначено склад та площу об`єктів, що входять до придбаної частки. Зокрема, згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, 2/5 частини комплексу складається з цеху по виробництву грибів, літ. «Б» площею 1596,3 кв. м. та цеху площею 244,4 кв. м.

Суд вказує, що визначаючи площу об`єкта оподаткування у розмірі 998,80 кв.м, контролюючий орган не врахував документально підтверджені відомості щодо складу та площі нерухомого майна, яке належить позивачу на праві спільної часткової власності та співласникам 2/5 частин нерухомості, хоча відповідні документи перебували у його розпорядженні.

В даному випадку при визначенні площі об`єкта оподаткування контролюючим органом невірно розраховано розмір площі (частки) 1/5 частини комплексу, який перебуває у власності позивача, що безпосередньо вплинуло на розмір визначених позивачу податкових зобов`язань. Належні та допустимі документи щодо площі та розміру частки нерухомого майна не були належним чином враховані контролюючим органом, внаслідок чого податкові зобов`язання визначені виходячи з неправильно встановленої площі об`єкта нерухомості.

За таких обставин оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки податкові зобов`язання визначені виходячи з площі 998,80 кв. м, яка не відповідає площі нерухомого майна (1/5 частки), яке фактично перебуває у власності позивача.

Вирішуючи питання щодо стягнення податкового боргу, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В даному випадку після скасування податкових повідомлень-рішень, якими ОСОБА_1 було визначено грошові зобов`язання, відсутня одна з обов`язкових умов для стягнення податкового боргу – узгоджене грошове зобов`язання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення первісного позову та стягнення з відповідача заявленої контролюючим органом суми податкового боргу відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2377,03 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією від 18.05.2026 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2377,03 грн. підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 243, 245-247, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.05.2025 року №№ 0735661-2410-0462- НОМЕР_2 , 0735660-2410-0462-UA12100110000043499, 0735656-2410-0462-UA12100110000043499, від 14.06.2024 року № 1423981-2411-0465-UA12100110000043499.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2377,03 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя С.І. Озерянська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua