Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №160/20768/26
Суддя: Царікова Олена Василівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 рокуСправа №160/20768/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
16.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо утримання з додаткової грошової винагороди:
податку на доходи фізичних осіб у сумі 62 978,31 грн;
військового збору у сумі 17 493,98 грн.
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 повернути ОСОБА_1 незаконно утримані кошти в загальній сумі 80 472,29 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що на виконання рішення суду, відповідачем виплачено належне позивачу грошове забезпечення, однак відраховано податок на доходи фізичних осіб, що на думку позивача є протиправним. Також зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем було нараховано позивачу грошове забезпечення з утриманням військового збору, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
23.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №46809/26), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що Військовою частиною НОМЕР_2 у добровільному порядку було виконано вказане рішення суду, у грудні 2025 – січні 2026 були проведені відповідні нарахування, оформлені заявки на додаткове фінансування та отримані кошти і відповідна заборгованість була виплачена на банківський рахунок ОСОБА_1 двома платежами (з урахуванням надходження фінансування): 28.01.2026 за платіжною інструкцією №11503 було перераховано 269 407,21 грн. та 20.02.2026 за платіжною інструкцією №11700 було перераховано 177 689,55 грн. Таким чином, станом ще на 20.02.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/29426/24, виконано боржником в повному обсязі.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 10.11.2026.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був мобілізований з березня 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 до 23.10.2024 р. Звільнений наказом командира НОМЕР_4 окремої бригади оперативного обладнання території (по особовому складу) від 23 жовтня 2024 року №4/РС, у відставку Збройних Сил України за підпунктом "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) вважати таким, що справи та посаду здав та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення з 25 жовтня 2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №160/29426/24 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, з 01.05.2024 року по 25.10.2024 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, а саме з 01.05.2024 року по 25.10.2024 pоку.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №160/29426/24 Військовою частиною НОМЕР_2 на рахунок позивача кількома платежами було здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення двома платежами (з урахуванням надходження фінансування): 28.01.2026 за платіжною інструкцією №11503 було перераховано 269 407,21 грн. та 20.02.2026 за платіжною інструкцією №11700 було перераховано 177 689,55 грн, з одночасним утриманням військового збору та податку на доходи фізичних осіб, що підтверджується випискою з банку про надходження коштів.
Однак, як зазначає позивач, Військова частина НОМЕР_2 відрахувала податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, а також утримала військовий збір.
Не погоджуючись з такими протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З наявних письмових доказів вбачається, що з суми донарахованого грошового забезпечення (на виконання рішення суду) відповідачем було відраховано податок на доходи фізичних осіб.
Суд зауважує, що з додаткової грошової винагороди за постановою КМУ №168 ПДФО утримується на загальних підставах, оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення і підлягає оподаткуванню ПДФО (18%) та військовим збором.
Щодо вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача утриманий військовий збір, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 163.1.2 пункту 163.1 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
Як встановлено судом на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №160/29426/24, відповідач виплатив грошове забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору, що відповідає нормам законодавства, оскільки військовий збір утримується з грошового забезпечення.
Суд зауважує, що з додаткової грошової винагороди за постановою КМУ №168 ПДФО та військовий збір утримуються на загальних підставах.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 10.11.2026.
Суддя О.В. Царікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua