Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №140/9187/26
Суддя: Смокович Віра Іванівна
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/9187/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелсмаш» до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Губар Наталія Всеволодівна в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелсмаш» (далі – ТОВ «Стелсмаш», товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі – ГУ ДПС у Київській області, відповідач 1), Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 2), з врахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 22378 від 08.06.2026; зобов`язати ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «Стелсмаш» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням комісії ГУ ДПС у Київській області від 08.06.2026 № 22378 ТОВ «Стелсмаш» віднесено до платників податків, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Таке рішення уважає протиправним, оскільки воно прийняте без належного врахування поданих товариством пояснень та документів, які підтверджують реальність його господарської діяльності.
Зазначає, що придбання товарів у ТОВ «Аксіома Трейд» здійснювалося на підставі укладеного договору, а відповідні господарські операції підтверджуються видатковими та товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, податковими накладними й документами складського обліку. При цьому на момент укладення договору контрагент не перебував у переліку ризикових платників податків, а його подальше віднесення до таких платників не може бути підставою для автоматичного поширення відповідних негативних наслідків на позивача. Також товариство заперечує зазначену відповідачем інформацію про придбання товарів за кодом УКТ ЗЕД 4407 у самого себе, оскільки такі операції відсутні в даних бухгалтерського та податкового обліку.
Щодо накопичення нереалізованих товарних залишків позивач посилається на наявність орендованого складського приміщення площею 2 302 кв. м, у якому зберігаються придбані товарно-матеріальні цінності. Крім того, за даними бухгалтерського обліку, протягом 2025 року обсяг реалізації товарів перевищував обсяг їх придбання, а залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 05.09.2025 порівняно з початком року зменшилися майже на 64 %, що, на думку товариства, спростовує висновок контролюючого органу про їх накопичення.
Крім того вважає, що відповідачем порушено порядок прийняття рішення, передбачений Порядком № 1165, оскільки в оскаржуваному рішенні не конкретизовано господарську операцію та податкову накладну, за результатами моніторингу яких товариство було віднесено до ризикових. Водночас усі документи, які контролюючий орган зазначив як ненадані, були подані разом із поясненнями від 29.05.2026 № 1, однак залишилися без належного врахування, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-7).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 168).
У відзиві на позовну заяву від 10.08.2026 представник ГУ ДПС у Київській області позовних вимог не визнала, обґрунтовуючи це тим, що за результатами аналізу інформаційних баз ДПС та поданих позивачем документів встановлено ймовірність здійснення ризикових господарських операцій, зокрема придбання у період з 10.03.2025 по 04.09.2025 товарів із кодом УКТ ЗЕД 7302 у ТОВ «Аксіома Трейд», діяльність якого визнана ризиковою, а також реалізації товарів із кодом УКТ ЗЕД 4407. Крім того, позивачем не надано первинних документів на підтвердження наявності складських приміщень, необхідних для зберігання товарних залишків. На думку відповідача 1, наведена податкова інформація є належною підставою для віднесення товариства до платників податків, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості.
Також наголошує, що податкова інформація формується внаслідок здійснення контролюючими органами інформаційно-аналітичної діяльності та може використовуватися під час виконання покладених на них функцій. Водночас саме позивач повинен спростувати таку інформацію та довести реальність господарських операцій належними первинними документами, які мають не лише формально підтверджувати їх здійснення, а й розкривати фактичний зміст операцій, рух товарів та наявність у контрагентів необхідних матеріальних і трудових ресурсів.
Щодо вимоги про виключення ТОВ «Стелсмаш» із переліку ризикових платників податків вважає такий спосіб захисту передчасним, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 виключення платника з відповідного переліку здійснюється комісією регіонального рівня після надходження судового рішення, яке набрало законної сили. На переконання відповідача, зобов`язання вчинити такі дії безпосередньо судом означатиме втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу (арк. спр. 180-189).
Крім того на адресу суду 04.08.2026 представником відповідача 1 подано клопотання про залишення позову без руху, оскільки відповідно до даних ЄСІТС ТОВ «Стелсмаш» не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС (арк. спр. 171-173).
Суд зазначає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки на момент надходження позовної заяви в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі була зареєстрована Губар Наталія Всеволодівна, яка є представником ТОВ «Стелсмаш», крім того саме товариство зареєстровано у вказаній системі 24.09.2026, а тому підстави для задоволення даного клопотання відсутні.
Представник позивача у відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 22.08.2026, підтримала позицію, викладену в позові та додатково зазначила, що аналіз господарської діяльності платника податків з його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки з дотриманням відповідної процедури (арк. спр. 211-213).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 клопотання представника позивача задоволено та залучено до участі у справі як співвідповідача - ГУ ДПС у Волинській області (арк. спр. 221).
Представник ГУ ДПС у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 28.09.2026 заперечила проти задоволення позовних вимог, оскільки ТОВ «Аксіома Трейд» перебуває в переліку ризикових платників податків з 28.08.2025, тоді як ТОВ «Стелсмаш» продовжував придбавати в нього товари й після цієї дати.
Коди податкової інформації 11 та 13 є самостійними підставами для встановлення відповідності платника пункту 8 Критеріїв ризиковості, а тому доводи товариства про неможливість покладення на нього відповідальності за дії контрагента не спростовують наявності відповідної податкової інформації.
Також зазначає, що відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 саме на платника податків покладено обов`язок надати контролюючому органу інформацію та документи, які спростовують наявну податкову інформацію і підтверджують реальність господарських операцій. На думку відповідача, такий обов`язок зберігається і під час судового оскарження рішення про відповідність платника критеріям ризиковості (арк. спр. 226-230).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
У відповідності до витягу з інформаційно-комунікаційної системи «Податковий Блок» ТОВ «Стелсмаш» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області з 07.08.2026 та до вказаної дати перебувало на обліку в ГУ ДПС у Київській області (арк. спр. 207).
За даними класифікації видів економічної діяльності у позивача наявні наступні: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.62 Оптова торгівля верстатами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням.
Судом встановлено, що Комісією ГУ ДПС у Київській області 04.09.2025 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №39053 у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.
Встановлено відповідність платника податку пункту 8 критеріям ризиковості платника податку по наступних кодах податкової інформації:
13 - придбання товарiв / послуг у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийнято рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрацiї в Єдиному реєстрi податкових накладних за операцiєю з придбання припадає на перiод пiсля дати прийняття щодо постачальника рiшення про вiдповiднiсть такого постачальника критерiям ризиковостi платника податку;
11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання товару за період здійснення господарської операції з 10.03.2025 по 04.09.2025 по кодах згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: «7302» у ТОВ «Аксіома Трейд» (код ЄДРПОУ 45432773); придбання товару за період здійснення господарської операції з 10.03.2025 по 04.09.2025 по кодах згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: «4407» у ТОВ «Стелсмаш» (код ЄДРПОУ 42329389) (арк. спр. 11).
Стороною позивача 29.05.2026 до ГУ ДПС у Київській області подано повідомлення про подання інформації та копій документі щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 29.05.2026 №1 із подання документів, у вигляді 34 додатків (арк. спр. 11-16).
Згідно із витягом з Протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Комісія) від 08.06.2026 №203/10-36-18-02-01, прийнято рішення щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Стелсмаш» (арк. спр. 194).
Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.06.2026 №22378 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 29.05.2026 № 1 прийнято рішення про відповідність платника податку пункту 8 критеріям ризиковості платника податку за кодами 13 та 11 по вже зазначених господарських операціях (арк. спр. 10).
Не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Київській області з питань віднесення позивача критеріям ризиковості платника податку від 08.06.2026 №22378, товариство звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), зокрема:
код 13 - придбання товарів / послуг у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку;
код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Як вбачається із рішення Комісії від 08.06.2026 №22378 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, воно прийнято на підставі пункту 6 Порядку №1165 та з урахуванням критерія ризиковості платника податків, передбачено пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додатку 1 до Порядку №1165) у зв`язку із наявністю наступної податкової інформації: код 13 та код 11.
Оскаржуване рішення прийнято у зв`язку із придбанням товарів з 10.03.2025 по 04.09.2025: по коду УКТЗЕД 7302 платник податку, задіяний у ризиковій операції - ТОВ «Аксіома Трейд» (код ЄДРПОУ 45432773), дата включення останнього до переліку ризикових платників 28.08.2025; по коду УКТЗЕД 4407 платник податку, задіяний у ризиковій операції - ТОВ «Стелсмаш» (код ЄДРПОУ 42329389), дата включення останнього до переліку ризикових платників 04.09.2025.
За результатами наданих платником податку інформації та копій документів комісією регіонального рівня зазначено документи, не надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а саме: «первиннi документи щодо постачання/придбання товарiв/послуг; первиннi документи щодо транспортування; складськi документи (iнвентаризацiйнi описи); рахунки-фактури/iнвойси; акт приймання-передачi товарiв (робiт, послуг); накладна; розрахунковий документ» (арк. спр. 10).
Оцінюючи доводи відповідача щодо наявності податкової інформації за кодом 13, суд зазначає, що сама по собі наявність рішення про відповідність контрагента критеріям ризиковості не є достатньою підставою для висновку про ризиковість господарських операцій іншого платника податків.
При цьому визначальним для застосування зазначеного коду є не лише факт придбання товарів у контрагента, якого віднесено до ризикових платників податків, а й дотримання часової умови, відповідно до якої дата подання податкової накладної або розрахунку коригування за відповідною операцією для реєстрації в ЄРПН має припадати на період після дати прийняття рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості.
Як убачається з матеріалів справи, рішення про відповідність ТОВ «Аксіома Трейд» критеріям ризиковості платника податку прийнято 28.08.2025. Водночас відповідач посилається на здійснення позивачем придбання товарів у зазначеного контрагента протягом періоду з 10.03.2025 по 04.09.2025. Отже, наведений період охоплює як господарські операції, здійснені до віднесення постачальника до ризикових платників податків, так і операції після цієї дати. Тому поширення відповідного висновку на весь зазначений період без розмежування конкретних операцій та дат подання податкових накладних не відповідає змісту коду податкової інформації 13.
Зокрема, щодо господарських операцій, здійснених до 28.08.2025, суд враховує, що на момент їх здійснення ТОВ «Аксіома Трейд» не мало статусу ризикового платника податків. Відтак подальше прийняття щодо цього контрагента відповідного рішення не може ретроспективно свідчити про ризиковість раніше здійснених господарських операцій позивача.
Крім того, наведені ГУ ДПС у Волинській області податкові накладні № 3 від 28.08.2025 та № 44 від 04.09.2025 самі по собі не спростовують зазначених обставин. Зокрема, дата складання податкової накладної № 3 збігається з датою прийняття рішення про віднесення ТОВ «Аксіома Трейд» до ризикових платників, однак сама лише відповідність календарних дат не дає змоги встановити, що така накладна була подана для реєстрації саме після прийняття відповідного рішення. Водночас щодо податкової накладної № 44 від 04.09.2025 навіть установлення факту її подання після зазначеної дати підтверджувало б лише наявність господарської операції з відповідним контрагентом, але не доводило б автоматично її ризикового характеру.
При цьому суд зауважує, що посилання відповідача 2 на платіжні інструкції від 28.08.2025 та 03.09.2025 не змінює наведеного висновку, оскільки дата проведення розрахунків за поставлений товар не є тотожною даті подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН та сама по собі не підтверджує наявності ризиковості відповідної господарської операції.
Більше того, суд звертає увагу, що на підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ «Аксіома Трейд» позивачем надавалось із повідомленням від 29.05.2026 №1 та долучено до матеріалів справи долучено договір купівлі-продажу товарів від 01.08.2024 № 01/08/24-П, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, платіжні інструкції та банківські виписки, а також документи складського й бухгалтерського обліку (арк. спр. 17-157).
Зокрема, видаткові накладні підтверджують придбання позивачем у зазначеного контрагента товарів, необхідних для облаштування залізничної інфраструктури, а саме рейок, шпал, рейкових підкладок, костилів, болтів, стрілочних переводів та інших комплектуючих. Фактичне переміщення відповідних товарно-матеріальних цінностей від постачальника до позивача підтверджується товарно-транспортними накладними, у яких зазначено ТОВ «Аксіома Трейд» як вантажовідправника, а ТОВ «Стелсмаш» – як вантажоодержувача, із визначенням місця доставки за адресою: м. Ковель, вул. Варшавська, 1 (арк. спр. 20-42, 98). При цьому документи складського обліку та звіти матеріально відповідальних осіб підтверджують оприбуткування отриманих товарів на складі позивача, що також відображено в оборотах за субрахунком 281 «Товари на складі» (арк. спр. 87-88).
Рух коштів за відповідними господарськими операціями підтверджується банківськими виписками, які свідчать про здійснення позивачем розрахунків із постачальником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок (арк. спр. 60-76).
Крім того, позивачем надано договір від 01.09.2024 № 50/07-41 СТ (арк. спр. 77-79), укладений із ТОВ «Фірма «Восток», специфікації до нього, видаткові накладні, акти приймання-передачі, які підтверджують подальшу реалізацію придбаних товарів (арк. спр. 99-157). Зазначені специфікації містять найменування товарів, їх кількість та вартість, що дає змогу співвіднести придбання відповідних товарно-матеріальних цінностей із подальшим їх постачанням покупцеві. При цьому, як пояснив позивач, переміщення товарів від його складу до будівельного майданчика ТОВ «Фірма «Восток» здійснювалося за допомогою спеціалізованої техніки та вантажних візків, а товарно-транспортні накладні не оформлювалися з огляду на розташування складу позивача та будівельного майданчика покупця за однією адресою – м. Ковель, вул. Варшавська, 1.
Таким чином, подані позивачем документи охоплюють увесь господарський цикл відповідних операцій: від придбання товарів у постачальника, їх транспортування та оприбуткування на склад до подальшої реалізації покупцеві й проведення розрахунків. Наведені обставини в сукупності свідчать про документальне підтвердження господарських операцій, їх економічну спрямованість та фактичний рух товарно-матеріальних цінностей.
Натомість відповідач, посилаючись на податкову інформацію щодо ТОВ «Аксіома Трейд», не навів конкретних зауважень до змісту зазначених первинних документів, не вказав на їх недостовірність чи невідповідність фактичним обставинам та не пояснив, яким чином наведені документи не підтверджують реальності господарських операцій. Саме лише посилання на віднесення постачальника до переліку ризикових платників податків не спростовує фактичного отримання, оприбуткування та подальшої реалізації позивачем придбаних товарів.
У цьому контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.07.2026 у справі № 440/10955/24, відповідно до якої сам по собі факт здійснення операцій із контрагентом, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, не є самостійним і достатнім доказом ризиковості господарських операцій позивача. Для застосування пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має довести не лише факт наявності рішення про ризиковість контрагента, а й зв`язок такої інформації з конкретною господарською операцією платника, її змістом, періодом, обсягом та ризиком порушення норм податкового законодавства. Зазначене узгоджується з правовою природою пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, який стосується наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, а не лише формальної участі в ланцюгу постачання платника, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості.
Зазначений підхід узгоджується також із постановою Верховного Суду від 25.06.2026 у справі № 320/57228/24.
Отже, суд приходить висновку, що посилання відповідача 1 на придбання позивачем товарів у ТОВ «Аксіома Трейд», яке було віднесене до ризикових платників податків, без належного дослідження конкретних господарських операцій та встановлення обставин, які б свідчили про їх ризиковий характер, не є достатнім обґрунтуванням відповідності ТОВ «Стелсмаш» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відтак наведені відповідачем доводи в цій частині не підтверджують правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Оцінюючи доводи відповідача щодо наявності податкової інформації за кодом 11, суд зазначає, що відповідний критерій передбачає встановлення не лише наявності у платника податку залишків нереалізованих товарів, а й обставин, які свідчать про відсутність або недостатність власних чи орендованих місць для їх зберігання та/або відсутність придбання послуг зберігання. Отже, саме по собі існування товарних залишків на певну дату не свідчить про відповідність платника зазначеній ознаці ризиковості без з`ясування можливостей такого платника щодо зберігання відповідних товарів та динаміки їх руху.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності необхідних складських приміщень позивачем надано договір оренди приміщення від 01.01.2024 № А-КР-С-001/01-24 (арк. спр. 80-81), укладений із ТОВ «Компресорна техніка», відповідно до якого ТОВ «Стелсмаш» орендує нежитлову нерухомість за адресою: м. Ковель, вул. Варшавська, 1, а саме склад технологічної оснастки площею 2 302 кв. м. На підтвердження фактичного користування зазначеним приміщенням та виконання умов договору товариством також подано додаткові угоди до договору оренди, щомісячні акти надання послуг оренди за період із березня по вересень 2025 року, а також документи, що підтверджують оплату орендних платежів (арк. спр. 56-76, 82-83).
При цьому, як убачається з доводів позивача, орендоване складське приміщення обладнане двома вантажними візками та стаціонарною кран-балкою, які використовуються для розвантаження, навантаження і переміщення великогабаритних та важковагових товарів. За складом закріплено матеріально відповідальну особу та працівників, які забезпечують приймання, зберігання, відвантаження й охорону товарно-матеріальних цінностей.
Таким чином, наведені документи підтверджують наявність у ТОВ «Стелсмаш» орендованого складського приміщення значної площі, його фактичне використання у господарській діяльності та наявність обладнання і працівників для забезпечення складських операцій. За таких обставин твердження контролюючого органу про відсутність або недостатність місць для зберігання товарів не може ґрунтуватися виключно на аналізі поданої податкової звітності без урахування документів, які безпосередньо підтверджують наявність у позивача відповідних складських приміщень.
Крім того, на спростування висновку про накопичення нереалізованих товарних залишків позивач посилається на показники бухгалтерського обліку, відповідно до яких станом на 01.01.2025 залишок товарно-матеріальних цінностей становив 15 444,7 тис. грн без ПДВ, протягом періоду з 01.01.2025 по 04.09.2025 товариством придбано товарів на суму 33 916,3 тис. грн без ПДВ, тоді як реалізовано – на суму 43 770,3 тис. грн без ПДВ. Станом на 05.09.2025 залишок товарно-матеріальних цінностей становив 5 590,7 тис. грн без ПДВ (арк. спр. 87-88).
Отже, наведені показники свідчать, що обсяг реалізації товарів за відповідний період перевищив обсяг їх придбання на 9 854 тис. грн, а залишок товарно-матеріальних цінностей порівняно з початком року зменшився на таку саму суму, тобто майже на 64 %. Такі обставини не узгоджуються з висновком про накопичення нереалізованих товарів, а навпаки, свідчать про їх постійний обіг та подальшу реалізацію в межах звичайної господарської діяльності позивача.
Водночас відповідач не навів конкретного аналізу обсягу товарних залишків товариства у співвідношенні з площею наявного складського приміщення, не зазначив, які саме товарно-матеріальні цінності та в якій кількості не могли бути розміщені на відповідному складі, а також не спростував поданих документів щодо оренди та фактичного використання складських приміщень. Фактично висновок контролюючого органу ґрунтується на самій наявності товарних залишків, без належного дослідження можливостей позивача щодо їх зберігання та фактичної динаміки придбання і реалізації товарів.
За таких обставин суд зазначає, що наявні у справі документи спростовують доводи контролюючого органу про накопичення позивачем нереалізованих товарних залишків за відсутності або недостатності місць для їх зберігання. Відтак податкова інформація за кодом 11 не підтверджує наявності відповідної ознаки ризиковості у діяльності ТОВ «Стелсмаш».
Щодо зазначеної в оскаржуваному рішенні інформації про придбання товарів із кодом УКТ ЗЕД 4407 у ТОВ «Стелсмаш» суд зазначає, що позивач заперечує факт здійснення таких господарських операцій, оскільки йдеться про придбання товарів товариством у самого себе.
Водночас відповідачами не надано жодних пояснень щодо походження такої податкової інформації, не спростовано доводів позивача про відсутність відповідних господарських операцій та не наведено доказів та пояснень, які б підтверджували достовірність зазначених у спірному рішенні відомостей.
Зазначені податковим органом гіпотези не можуть ґрунтуватись на будь-яких припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Окрім того, поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.
Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.
Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що податкова інформація щодо контрагентів має виключно інформативний характер та сама по собі не є належним доказом порушення платником вимог податкового законодавства.
Більше того, Європейський суд з прав людини у справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), наголосив на принципі індивідуальної відповідальності платника податків, відповідно до якого добросовісний платник податків не може зазнавати негативних наслідків через можливі порушення його контрагентів.
Аналогічна позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2026 у справі № 500/6290/25.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
При цьому, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Таким чином, аналіз господарської діяльності платника податків з його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки з дотриманням відповідної процедури.
До того ж, в даному випадку, контролюючий не вправі вказувати на відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних у ТОВ «Стелсмаш» без проведення відповідної документальної перевірки, оскільки позивачем наданими документами повністю підтверджено як можливість надання своїх послуг, так і наявність матеріальних ресурсів.
Податкова інформація наявна у контролюючого органу щодо накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання та придбання товарів / послуг у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку - є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі 640/10988/20, від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, а також у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №140/8640/23.
Слід зазначити, що відповідач не надав належних доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували для прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не надано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст оскаржуваного рішення контролюючого органу не містить ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків.
Враховуючи наведене, відповідач не довів існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, тобто діяв не у спосіб визначений законодавством, тому оскаржуване рішення, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, є протиправним, що в свою чергу є підставою для його скасування.
Також у відповідності до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Як судом встановлено, в даному випадку жодної з наведених видів перевірок контролюючим органом не проводилось, а тому контролюючий орган не був вправі вимагати жодних інвентаризаційних описів у позивача.
Згідно пунктів 40, 42-46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; у разі виявлення платником податку бажання взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника -надання усних пояснень платником податку в режимі відеоконференції (для комісії центрального рівня); доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Під час розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції процес такого розгляду фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису із зазначенням у протоколі засідання комісії ідентифікатора (посилання) відеозапису відеоконференції або з додаванням до протоколу носія відеозапису відеоконференції.
Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.
При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, зі змісту витягу з протоколу засідання комісії від 08.06.2026 №203/10-36-18-02-01, на якому прийнято оскаржуване рішення від 08.06.2026 №22378 відсутня інформація, що Комісія його прийняла за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
В оскаржуваному рішенні в рядку «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Однак, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації.
Відтак, проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази, можна дійти висновку, що позивач спростував факти, які були підставою для віднесення його до переліку ризикових платників. При цьому слід пам`ятати, що предметом дослідження у цій справі є питання правильності та правомірності віднесення платника податку на додану вартість до ризикових, а не реальність та товарність здійснення конкретних господарських операцій позивача з його контрагентами.
У зв`язку із наведеним рішення ГУ ДПС у Київській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.06.2026 №22378 пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Окрім того, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також, слід зазначити, що за приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «Стелсмаш» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення про віднесення позивача до цього переліку.
Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.
Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та проаналізовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, ГУ ДПС у Київській області діяло всупереч Конституції України та чинному законодавству України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку 08.06.2026 №22378 про відповідність платника податку ТОВ «Стелсмаш» критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач згідно із платіжною інструкцією в національній валюті від 13.07.2026 №39 сплатив судовий збір в розмірі 3328,00 грн (арк. спр. 8), тоді як сплаті підлягав судовий збір в сумі 2 662,40 грн (3328,00 грн х 0,8 = 2 662,40 грн, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Питання про повернення судового збору, надміру сплаченого за подання даного адміністративного у розмірі 665,60 грн, може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів необхідно стягнути судовий збір в сумі 2 662,40 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелсмаш» (43027, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 25, квартира 17, ідентифікаційний код юридичної особи 42329389) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44096797), Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08 червня 2026 року №22378 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелсмаш» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Стелсмаш» з переліку ризикових платників податку на додану вартість.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелсмаш» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелсмаш» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua