Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №120/7415/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

Суд: Вінницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №120/7415/26

Суддя: Віятик Наталія Володимирівна

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 листопада 2026 р. Справа № 120/7415/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо відмови у видачі довідок про суддівську винагороду станом на 2025 та 2026 роки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Ухвалою від 26.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначає, що статтею 7 Закону № 4695-IX установлено з 01.01.2025 та 01.01.2026 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 грн та 3209 грн. Разом з тим, з 01.01.2025 та 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн. Вказана норма є чинною, неконституційною не визнавались, а тому підлягає виконанню.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Вищої ради правосуддя №2557/0/15-25 від 27.11.2025 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Бершадського районного суду Вінницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025 та 01.01.2026, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного календарного року.

Територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для видачі вказаних довідок, посилаючись, зокрема, на те, що для визначення базового розміру посадового окладу працюючих суддів застосовується прожитковий мінімум у розмірі 2102 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини другої статті 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Статтею 4 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону №1402-VIII.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною третьою статті 4 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» одночасно із встановленням прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн з 01.01.2025 та 3328 грн з 01.01.2026) визначено окрему розрахункову величину, яка застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, тобто на рівні відповідного показника станом на 31 грудня 2021 року.

Закон України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум» не визначає окремого виду прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, та не відносить суддів до окремої соціальної демографічної групи населення, стосовно якої прожитковий мінімум встановлюється окремо.

Отже, між положеннями Закону №1402-VIII, яким визначено базовий розмір посадового окладу судді через прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, та положеннями закону про Державний бюджет України щодо окремої розрахункової величини для визначення посадового окладу судді виникло питання щодо того, яка саме величина має застосовуватися при визначенні суддівської винагороди, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що базовий розмір посадового окладу судді, як складова суддівської винагороди, визначається виключно Законом №1402-VIII через розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Встановлення законами про Державний бюджет України на 2025 та 2026 роки окремої розрахункової величини для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн, тобто на рівні показника 2021 року, за наявності вищого за юридичною силою спеціального регулювання не може змінювати механізм, визначений статтею 135 Закону №1402-VIII.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі №520/32171/24, щодо застосування окремого показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн при визначенні базового розміру посадового окладу судді, який враховується під час обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

У зазначеній постанові Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, та зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні такого утримання, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 16.07.2026 у справі №340/6616/24, предметом якої було оскарження відмови суду у видачі судді у відставці довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відмова суду у виготовленні та направленні до органу Пенсійного фонду України довідки про суддівську винагороду з мотивів того, що розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді, не змінювався, є необґрунтованою та не відповідає вимогам частини другої статті 130 Конституції України і статті 135 Закону №1402-VIII.

Суд також відхиляє посилання відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові у справі №240/9028/24.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 16.07.2026 у справі №340/6616/24, спірні правовідносини у справі №240/9028/24 стосувалися проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема обчислення суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою.

Натомість у справах щодо видачі судді у відставці довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання предмет та зміст спірних правовідносин є іншими. Верховний Суд дійшов висновку, що така відмінність виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №240/9028/24 до спору щодо видачі довідки для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідно до статті 135 Закону України №1402-VIII позивач має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого на 01.01.2025 становить 3028,00 грн та на 01.01.2026 - 3328,00 грн.

Пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку №3-1.

Згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, відповідач як розпорядник бюджетних коштів видає довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, згідно з Додатком 2 до Порядку №3-1.

Відтак, з метою забезпечення ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленої з розрахунку встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць для працездатних осіб.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн та Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити, водночас обравши при цьому правильний і ефективний спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області щодо не видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2025 року та 01 січня 2026 року.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2025 року та 01 січня 2026 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді місцевого суду з відповідними доплатами, визначеними у статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2025 року - 3028,00 гривень та на 01 січня 2026 року - 3328,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Вінницькій області (вул. Р. Скалецького, 17, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 26286152)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua