Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №389/4286/25 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

27.10.2026

ЄУН 389/4286/25

провадження №2/389/1442/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі : головуючого судді - Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 і просить винести рішення яким стягнути на його користь заборгованість за договором позики №73159293 в розмірі 20727,23 грн, та судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 11.02.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №73159293, договір укладено у письмовій формі у виді електронного документа, створеного та підписаного, шляхом використання одноразового ідентифікатора, згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». За умовами договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів з ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕСС», надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 12000 грн, на повідомлену банківську карту № НОМЕР_1 , строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,5% в день, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 12000 грн, однак відповідач умови договору у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка, з урахуванням здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості, становить 20727,23 грн, з яких: 3498,60 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 9550,98 грн сума заборгованості за відсотками, 1800 грн сума заборгованості за комісією, 5877,65 грн сума заборгованості за процентами, нарахованими на понадстрокове користування.

26.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №26/06/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором № 8677394 від 19.03.2025.

Відповідач надала відзив на позов, відповідно до якого заперечила проти позову та визнала його частково. Визнала обов`язок повернути залишок несплаченої суми кредиту у розмірі 3798,60 гривень, тоді як нараховані відсотки у розмірі 9550,98 гривень, комісію у розмірі 1800 гривень та відсотки за понадстрокове користування у розмірі 5877,65 гривень підлягають виключенню, як такі, що нараховані з порушенням законодавства. Також просить зменшити витрати на правничу допомогу до 3000 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву у якій просив розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних бо оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 11.02.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73159293, який підписаний позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору товариство зобов`язалося надати відповідачу позику у сумі 12000 грн, шляхом перерахування на банківську карту (рахунок) № НОМЕР_1 , дата надання позики 11.02.2025, строк договору 30 днів, дата повернення кредиту 12.03.2025, процентна ставка в день 1,00 %, проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00% у день; комісія за надання кредиту 15,00%, що у грошовому виразі складає 1800 гривень. Додатковими угодами до договору №14444744 від 12.03.2025, №14678965 від 11.04.2025, №14912024 від 11.05.2025, 15123463 від 10.06.2025, строк дії договору продовжено на строк 150 днів.

Відповідно до копії платіжної інструкції від 11.02.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від імені платника ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на замовлення 45640265 здійснило грошовий переказ на суму 12000 грн на картковий рахунок номер НОМЕР_1 .

Отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 12000 гривень підтверджується також випискою по рахунку, наданою АТ КБ «ПриватБанк».

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором надання грошових коштів у позику, заборгованість відповідача за вказаним договором складає 20727,23 грн, з яких: 3498,60 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 9550,98 грн сума заборгованості за відсотками, 1800,00 грн сума заборгованості за комісією, 5877,65 грн сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Так, згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

26.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №26/06/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором № 8677394 від 19.03.2025.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Верховного суду України від 17 січня 2020 року, справа №916/2286/16, предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги).

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Щодо незгоди відповідача з нарахованими відсотками та комісією, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору та в період нарахування процентів, встановлено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Національний банк України у листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав розяснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобовязаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Міністерство оборони України у роз`ясненні від 18 лютого 2026 року зазначило, що для військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, кредитна пільга діє з першого дня призову та до моменту звільнення з військової служби. Для підтвердження права на таку пільгу мобілізовані військовослужбовці подають, зокрема, військовий квиток або посвідчення офіцера, довідку за формою 5, а також витяг із наказу про призначення на посаду, якщо вид військової служби не зазначений у довідці за формою 5.

Для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та інших видів військової служби додатково необхідний документ, що підтверджує безпосередню участь у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України (довідка за формою 12 або довідка згідно з додатками 1, 4 або 6 Порядку № 413, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року).

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

З наданих відповідачем документів, зокрема копії контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського і старшинського складу вбачається, що з 22 жовтня 2020 року ОСОБА_2 зарахована до проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу; копії військового квитка серії НОМЕР_2 вбачається, що відповідача прийнято на військову службу за контрактом; копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , в якому матір`ю значиться відповідач – ОСОБА_1 та копію довідки форми Ф5 з якої встановлено, що ОСОБА_1 з 02 жовтня 2025 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України. Так, з вказаних документів не можна дійти висновку, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець за контрактом з 22 жовтня 2020 року приймала безпосередню участь у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України.

Надані відповідачем документи не підтверджують наявність у неї статусу військовослужбовця, призваного (мобілізованого) на військову службу, чи статусу учасника бойових дій, а тому не надають їй пільг передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Комісія також підлягає стягненню, як така, яка нарахована за видачу кредита, а не за його обслуговування.

Що стосується нарахування відсотків за понадстрокове користування, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, додатковими угодами до договору строк кредитування продовжений загалом на 150 днів. Таким чином, кредитор має нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, а саме: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».

Суд зазначає, що нарахування позивачем відсотків більше ніж за 150 днів є необґрунтованим, оскільки здійснено поза межами строку кредитування, передбаченого договором.

Ураховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку дії кредиту, то у задоволенні вимог позивача в частині стягнення відсотків за понадстрокове користування кредитом, які нараховані за період більше ніж за 150 днів, слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, право вимоги до якого перейшло відповідно до договору факторингу, тому суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП, укладений 25.08.2025 між позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О., акт приймання-передачі прав на надання правничої допомоги (Додаток№1), витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від (Додаток №2), платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 27.10.2025, відповідно до яких вартість наданих правничих послуг за даним позовом складає 4500,00 грн.

Клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не обґрунтоване, не доведено що витрати є завищеними. Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу 4500 гривень є адекватним, співрозмірним із заявленими вимогами, відповідає обсягу виконаних робіт та є обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з подачею даного позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 223, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №73159293 від 11.02.2025 у сумі 14849 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн 58 коп., з яких: 3498,60 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 9550,98 грн сума заборгованості за відсотками, 1800 грн сума заборгованості за комісією.

Відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 5877,65 грн заборгованості за процентами, нарахованими на понадстрокове користування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір в сумі 1735 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на правову допомогу в розмірі 3224 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місце знаходження: вул. Садова, 31/33, місто Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Український В.В.