Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №352/2271/26
Суддя: ГРИНЬКІВ Д. В.
Справа № 352/2271/26
Провадження № 2-о/352/119/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст вимог заяви.
Заявник звернувся в порядку окремого провадження до Тисменицького районного суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Заява обґрунтована тим, що в трудовій книжці зроблено запис про зміну прізвища заявниці на підставі свідоцтва про одруження з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ». Однак, відповідно до паспорта громадянина України та свідоцтва про народження ім`ям заявника є ОСОБА_4 , натомість у трудовій книжці зазначено ОСОБА_5 , а також прізвище в першому шлюбі « ОСОБА_6 » було замінено на « ОСОБА_3 ».
06.08.1996 року на сторінці 2 трудової книжки робототодавцем було внесено запис "ім`я ОСОБА_4 вважати правильним згідно паспорту НОМЕР_1 ", однак при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України 11.05.2026 заявнику було надано відповідь що до її трудового стажу ними не зараховується період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки запис про зміну імені зроблено з порушенням вимог п.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993р.
Вказана розбіжність має значення для оформлення пенсії та наразі перешкоджає заявнику належним чином реалізувати своє право на пенсійне забезпечення. Тому просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що трудова книжка серії НОМЕР_2 , дата заповнення «08» вересня 1989 року на ім`я " ОСОБА_5 ", належить ОСОБА_1 , народженій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Заявник в судове засідання не з`явилася, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, до суду подала заяву про розгляд справи буз її участі, просила позов задовольнити.
Від представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, до суду 22.09.2026 надійшли пояснення, в яких вказано про те, до заяви ОСОБА_1 не додано доказів того, що вона зверталася за останнім місцем роботи для внесення змін у трудову книжку щодо написання її імені та того факту, що підприємство, організація, установа ліквідовані. Крім цього вказала, що при оформлені документів на призначення пенсії дані прізвища, ім`я та по-батькові особи в інших документах повинні відповідати даним її паспорта. Просила розгляд справи здійснювати без її участі.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд». До суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без їх участі, щодо заяви поклався на розсуд суду.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 07.09.2026 року відкрито провадження в даній цивільній справі.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 10.11.2026 року не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 5 ст.268 ЦПК України зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст.268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, відповідно до записів титульної сторінки трудової книжки серії НОМЕР_2 внесено запис, яким виправлено ім`я « ОСОБА_5 » на ім`я « ОСОБА_4 », на підставі паспорта серії НОМЕР_1 . Крім цього міститься запис про те, що прізвище « ОСОБА_3 » слід вважати вірним згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 21.01.1996 року.
У трудовій книжці серії НОМЕР_2 містяться записи про трудовий стаж ОСОБА_7 з 08.09.1989 по 20.07.2005 року (а.с.13-19).
Згідно паспорта серії НОМЕР_1 зазначено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3-4).
У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_8 , які народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.5).
У відповідності до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 21.02.1996 року розірвано. Прізвище після розірвання шлюбу змінено на « ОСОБА_2 » (а.с.7).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , яке видане повторно 10.03.2026 року, ОСОБА_13 21.07.1996 року уклав шлюб з ОСОБА_8 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 » (а.с.8).
Зі змісту рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 11.05.2026 року №0927500015645 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з тим, що до страхового стажу заявниці не було зараховано періоди роботи, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 , оскільки зміну імені на титульній сторінці зроблено з порушенням вимог п. 2.13 Інструкції, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 року №58 та затвердженої Міністерством юстиції України 17.08 1993 року №110. А також не зараховано період роботи в колгоспі «Тепличний, оскільки ім`я ОСОБА_5 не відповідає паспортним даним, а саме - ОСОБА_4 , не зараховано періоди догляду з 11.09.2008 по 31.12.2008 та з 01.03.2011 по 29.03.2020, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату страхових внесків. Крім цього повідомлено про необхідність надання документів, що підтверджують зміну прізвища з ОСОБА_6 на ОСОБА_2 (а.с.9-10).
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що разом із заявницею тривалий час працювала в колгості "Тепличний," який необноразово перейменовувався. На даний час підприємство ліквідоване. Зазначила, що ій відомо про факти допущення помилок при веденні трудових книжок і в інших працівників колгоспу.
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Вирішуючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, суд виходив із такого.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За правилами частини 2 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до частини 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).
За правилами статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб, наприклад, якщо підтвердження такого акту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника..
Згідно статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
За змістом пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 травня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі ППВСУ №5 від 31 травня 1995 року), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1)згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2)чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3)заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4)встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Суд зауважує, що трудова книжка є офіційним персональним документом, що містить записи про працевлаштування громадянина, підтверджує його трудову діяльність і є підставою для обчислення стажу.
Однією із передумов для встановлення юридичного факту, зокрема, належності трудової книжки, являється те, що чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення такого факту.
Пунктом 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника з огляду на нижчевикладене.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком з причин наявності внесеного запису про зміну ім`я у трудову книжку заявниці з порушенням п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року.
В той же час, на сторінці 2 трудової книжки мітиться виправлення ім`я заявниці з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 » згідно паспорта серії НОМЕР_1 .
Крім того, ТОВ "Єднання", де востаннє була працевлаштована заявниця - ліквідовано, що підтверджується записом у трудовій книжці від 17.05.2004 року про звільнення з роботи у зв`язку із ліквідацією господарства на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Суд вважає, що оскільки зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи, згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, однак таке виправлення з незалежних від заявниці причин було зроблено в порушення вимог вказаної інструкції, зважаючи на інші досліджені судом документи та ліквідацію ТОВ "Єднання", існують підстави для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки.
Відтак заяву слід задовольнити в повному обсязі.
VІІ. Судові витрати.
Відповідно до частини 7 статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 259, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.
Встановити факт належності трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення «08» вересня 1989 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;
заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088;
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, площа Центральна,3, м. Чернівці, 58002, ЄДРПОУ:40329345.
Рішення складене в повному обсязі 11.11.2026 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua