Вирок від 10 листопада 2026 р. у справі №347/2057/25 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2057/25

Провадження № 1-кп/347/173/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2026 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12025091190000239 від 05.09.2025 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою,одруженого,має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працевлаштованого, депутатом не обирався, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, -

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним факт, що ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

Так, у ранкову пору доби 04 вересня 2025 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, з метою заготівлі дров, вирішив вчинити незаконну рубку дерев у лісовому масиві, у якому постійним лісокористувачем є Рожинське лісництво Косівського районного підприємства «Райагроліс».

У подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи у лісовому масиві в адміністративних межах с. Розтоки присілок «Рабинець» Косівського району Івано-Франківської області, а саме на території виділу №41 кварталу №29 Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», та відноситься до територій природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина» без вилучення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконнупорубку дерев, маючи з собою заздалегідь підготовлену бензопилу марки «STIHL», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісових насаджень, як важливого елементу навколишнього природного середовища, самовільно, без відповідного дозволу, із застосуванням вказаної бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту, незаконно зрубав 1 (одне) сироростуче дерево породи «Ялиця» з діаметром пня біля шийки кореня 64 см.Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 16.09.2025, внаслідок вчинення незаконної порубки дерева у лісовому масиві на території природно-заповідного фонду, в адміністративних межах с. Розтоки присілок «Рабинець» Косівського району Івано-Франківської області, а саме на території виділу № 41 кварталу № 29 Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс» заподіяно шкоду на загальну суму 270 726,40 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

Внаслідок вчинення незаконної порубки лісу, заподіяно шкоду державі в особі Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області в загальному розмірі 270 726, 40 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 246 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.246 КК України, категорично заперечив, та ствердив, що жодного кримінального правопорушення не вчиняв. ОСОБА_4 зазначив, що в той день прийшов до лісу, та побачив вже зрізане дерево. Дерево він почав обчищати від гілок. Пізніше прийшли працівники поліції та почали складати матеріали відносно нього. Інших осіб в лісі, обвинувачений не бачив. Однак чув як на іншій стороні лісу, теж спилювали дерева. Бачив сліди від підводи з конями. Знає, що часто в цьому лісі, інші люди здійснюють заготівлю деревини. ОСОБА_4 зазначив, що проживає в дерев`яному житловому будинку, який опалюється дровами. Однак до сільської ради попередньо з метою отримання дозволу для заготівлі дров, він не звертався, і про таку процедуру не знав. Дерева почав заготовлювати вперше.

Свідок ОСОБА_7 , яка є дружиною обвинуваченого надала суду показання,що прийшла в лісовий масив до чоловіка, та принесла йому їжу. Тоді десь через п`ять хвилин, на місце події прийшли працівники поліції. Коли прийшли працівники поліції, вони представились, встановили особу її чоловіка. Інших осіб у лісі крім її чоловіка, вона не бачила. Також свідок надала показання, що на той час у неї були проблеми зі здоров`я, у зв`язку з вагітністю, вона потребувала коштів на лікування, про, що повідомляла чоловіка. Додатково свідок пояснила, що їй відомо, що чоловік пішов рубати дерево, щоб мати дрова, щоб в зимі палити. При собі чоловік мав бензопилу.

Свідок ОСОБА_8 суду надав показання, що на той час він працював в.о.лісничого Рожинського лісництва, і 04.09.2025 року йому зателефонував ОСОБА_9 про те, що почув в лісі бензопилу, і на місці знайшли зрубану деревину. Коли свідок прибув на місце події, там були працівники поліції, та ОСОБА_4 . На місці події свідок побачив свіжо зрубане дерево, та тирсу. Про те, що дерево свіжо спиляне свідчив свіжий спил. ОСОБА_10 , ні члени його сім`ї, попередньо не зверталися за дозволом для здійснення заготівлі дров. Дерево було зрубане в кварталі 29, ділянка 41 Рожинського лісництва.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні надав показання, що працює начальником сектору реагування патрульної поліції Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області. На час вчинення кримінального правопорушення, працював на той час старшим дільничим офіцером поліції Косівського РВП, та перебував разом із напарником ОСОБА_9 в селі Розтоки, в урочищі Рабинець. Почули звук бензопили, та побачили здалеку як падає спиляне дерево. Коли він з напарником підійшли ближче, то побачили на місці чоловіка, який вже розпилював дерева, та складав гілки. Пізніше вони дізнались, що це був обвинувачений ОСОБА_4 . Коли вони запитали, навіщо він це робить, ОСОБА_4 відповів, що потрібні гроші, оскільки дружина в лікарні має народжувати. На місці події, також була дружина, яка принесла йому їжу. В подальшому про подію було повідомлено на спецлінію 102, та майстра лісу ОСОБА_8 . Пізніше вони чекали слідчо-оперативну групу, які вже складали документи.

Свідок ОСОБА_9 надав суду показання, щона той час в вересні 2025 році працював в поліції, та разом із напарником ОСОБА_11 здійснював патрулювання в с. Розтоки, та почули звук в лісовому масиві. Вони з напарником пішли на звук дерева, де на місці побачили особу, яка здійснює розпилювання деревини, яким виявився ОСОБА_4 . Також на місці була, жінка, яка представилась дружиною ОСОБА_4 , та сказала, що принесла йому обід. Коли свідок з напарником спитались чи є в ОСОБА_12 дозвільні документи, він ствердив що немає. Пояснив, що дерево спиляв, оскільки кошти потрібні на лікування дружини. Свідок пояснив, що дерево було свіже спиляне, оскільки були на місці була тирса, та сік з дерева. На місці ОСОБА_4 пояснив, що це він зрубав дерева.

Представник потерпілої сторони, Кутської селищної ради, ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги заявленого цивільного позову на суму 270 726 гривень підтримала в повному обсязі.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого та заперечення ним своєї вини під час судового розгляду, оскільки з відеозапису огляду місця події, встановлено, що ОСОБА_4 надав пояснення, що рубку дерева здійснював самостійно, інших осіб на місці події не було. Незаконну рубку обвинувачений ОСОБА_4 вчинив, з метою отримання в подальшому грошових коштів. Рубку дерева вчинив за допомогою бензопили.

Надати в судовому засіданні відповідь на те, чому обвинувачений ОСОБА_4 змінив свої покази, останній не зміг.

Заперечення обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, суд розцінює як спосіб його захисту.

При цьому суд зауважує, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 не узгоджується з матеріалами цього кримінального провадження та спростовуються сукупністю наявних у справі доказів.

Так, під час судового розгляду судом перевірялася як обґрунтованість пред?явленого ОСОБА_4 обвинувачення, так і версія сторони захисту, задля чого досліджувались докази, що були подані суду стороною обвинувачення: показання свідків, документи, та висновки експертів.

Крім показань обвинуваченого, та свідків, які були допитані в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження, вина ОСОБА_4 також підтверджується дослідженими судом письмовими доказами в їх сукупності, зокрема:

- фактичними даними зазначеними у протоколі огляду місця події від 04.09.2025 року з диском DVD-R, з якихвстановлено, що 04.09.2025 року при проведенні огляду території лісового масиву Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», що розташований в адміністративних межах с. Розтоки, участок Рабинець, Косівського району Івано-Франківської області, на території обходу №5, кварталу №29 було виявлено самовільну рубку сироростучого дерева породи ялиця. Водночас, на місці події було виявлено особу чоловічої статі, який представився ОСОБА_4 , 1991 р.н., жителем с. Великий Рожин Косівського району, та який пояснив, що через скрутне матеріальне становище спиляв за допомогою бензопили марки «Штіль» одне сироростуче дерево породи ялиця (а.с.109-113);

- заявою в.о. лісничого Рожинського лісництва ОСОБА_8 від 04.09.2025 року про прийняття на відповідальне зберігання одну колоду дерева породи ялиця довжиною 25 метрів, яку було виявлено в ході самовільної рубки (а.с.114).

- відповідно до постанови слідчого про визнання речовим доказом від 05.09.2025 року,бензопилу марки «SHTIL» та одну колоду дерева породи ялиця довжиною 25 метрів – визнано речовими доказами (а.с.115), на які постановою слідчого судді від 05.09.2025 року накладено арешт (а.с.116);

- згідно повідомлення директора НПП «Гуцульщина» за №428/9 від 05.09.2025 року – встановлено, що квартал №29 ділянка №41 Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс» – відноситься до природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина» без вилучення у землекористувачів (а.с.117);

- відповідно до висновку експерта інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19/109-25/13201-ФХЕД від 16.09.2025 року –визначено, що розмір шкоди завданий внаслідок незаконної порубки одного сироростучого дерева породи «ялиця» діаметром пня 60х68 см, складає 270 726,40 гривень (а.с.120-128).

Всі вище перелічені та досліджені в судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі письмові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Щодо доводів захисника.

Що стосується заперечень захисника, щодо протоколу огляду місця події, з тих підстав, що при проведенні такої слідчої дії, ОСОБА_4 нібито не було роз`яснено його права та обов`язки, то суд вважає, такі неспроможними, оскільки при перегляді в судовому засіданні відеозапису проведення огляду події, судом не встановлено порушення вимог ст.236-237 КПК України. Огляд місця події проводився за участю двох понятих, особи яких було встановлено на відеозапис, та особи обвинуваченого ОСОБА_4 . За результатами проведення огляду, ніхто із понятих, та особи обвинуваченого не висловлював будь яких заперечень, чи зауважень щодо проведеної слідчої дії.

Що стосується покликання захисника, на те, що огляд місця події відбувався за участю понятої ОСОБА_13 , яка є тещею обвинуваченого, то суд зауважує, що під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_4 не зміг чітко назвати прізвище, ім`я та по батькові тещі. На уточнюючі запитання суду, обвинувачений ОСОБА_4 плутався у показах щодо по батькові тещі. Водночас суд звертає увагу, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_14 було зареєстровано лише 15.09.2025 року, після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка/дружини- ОСОБА_15 (а.с.139). А відтак, навіть якщо припустити, що понята ОСОБА_13 є тещею обвинуваченого, то така на час проведення огляду місця події 04.09.2025 року (а.с.109-113) не перебувала в жодних родинних відносинах з обвинуваченим, оскільки шлюб був зареєстрований лише 15.09.2025 року, тобто вже після проведення огляду місця події.

За таких обставин, суд відхиляє доводи захисника в частині, щодо визнання недопустимим протоколу огляду місця події від 04.09.2025 року.

Отже, своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці деревана території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.246 КК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.4 ст.246 КК України як незаконна порубка деревана території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Щодо призначення покарання.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді – 5 років позбавлення волі, цивільний позов задовольнити в повному обсязі, та покласти на обвинуваченого судові витрати, речові докази (бензопилу і деревину) конфіскувати в дохід держави.

Захисник обвинуваченого та сам обвинувачений просили суд врахувати всі наведені ними в судовому засіданні обставини та виправдати обвинуваченого. Щодо цивільного позову, то такий не визнали повністю.

Позиція суду щодо призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, на обліку у лікарів психіатра та нарколога обвинувачений не перебуває, по місцю проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, одружений. Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім?ї від 08.09.2025 року, проживає у віддаленому гірському присілку у будинку батьків, ніде не працює, власної земельної ділянки та житлового будинку немає, підприємницькою діяльністю не займається. На обліку у ГУ ПФУ в Івано-Франківській області як одержувач пенсії не перебуває. Згідно інформації наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 10.04.2009 року був знятий з військового обліку рішенням МО України наказу №402 від 2008 року, на військову службу по мобілізації не призивався. Згідно Вимоги ВОІ ГУНП України в Івано-Франківській області, раніше не судимий.

Обставинами, що пом?якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає, активне сприяння розкриттю злочину на стадії досудового розслідування, та правопорушення вчинив через важкі матеріальні умови, проживає в гірському населеному пункті.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст.368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини статті за вказане кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно з приписами ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши наведені обставини суд з урахуванням положень, зокрема ст. 75 КК приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.

Так, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, під час досудового розслідування активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, та злочин вчинив через складні побутові матеріальні потреби.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить переконання, про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, та застосування до нього ст.75 КК України, тобто - звільнення від відбування покарання з випробуванням, що найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Бо контроль над поведінкою, способом життя та роботи, протягом всього строку відбуття покарання із випробуванням, надає можливість органу пробації аналізувати інформацію з метою визначення рівня ресоціалізації (виправлення засудженого).

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Щодо тривалості іспитового строку.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Встановлення в даному випадку судом іспитового строку 2 (два) роки є виправданим з врахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, і достатнім для того щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбування основного покарання.

Щодо цивільного позову.

Вирішуючи цивільний позов Кутської селищної ради про відшкодування матеріальних збитків завданих кримінальним правопорушеннямвнаслідок незаконної рубки дерева у розмірі 270 726,40 грн., суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, передбачена статтею 105 Лісового Кодексу України.

Згідно зі статтею 107 Лісового Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Судом встановлено, що діями обвинуваченого завдано збитків державі незаконною порубкою дерева в розмірі 270 726,40 грн., що випливає з встановлених у суді обставин кримінального провадження та підтверджується висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ Міністерства внутрішніх справ України №СЕ-19/109-25/13201-ФХЕД від 16.09.2025 рокуза результатами проведення інженерно-екологічної експертизи.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що цивільний позов Кутської селищної ради про відшкодування матеріальних збитків завданих кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної рубки дерева у розмірі 270 726,40 грн. – підлягає задоволенню, оскільки винуватість обвинуваченого у спричиненні інтересам Кутської селищної ради злочинними діями матеріальної шкоди у вказаному розмірі встановлена під час судового розгляду кримінального провадження в суді.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід на стадії судового розгляду не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертиз в розмірі 2 674, 20 гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене ст. 75, 76 КК України та керуючись статтями 100, 368,371, 373, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді – 5 (п?ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк – 2 (два) роки.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Кутської селищної ради до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків завданих кримінальним правопорушенням – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Кутської селищної ради (ГУК в Івано-Франківській обл./ТГ Кути/21081100, код ЄДРПОУ 37951998, р/р UA918999980314060542000009646) шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі – 270 726 (двісті сімдесят тисяч сімсот двадцять шість) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення експертизи в розмірі 2674,20 гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05.09.2025 року на речові докази в даному кримінальному провадженні.

Речові докази:

- одну колоду деревини породи «ялиця», довжиною 25 метрів, яка перебуває на відповідальному зберіганні у в.о. лісничого Рожинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_8 - конфіскувати в дохід держави;

- бензопилу марки «STIHL», яка передана на зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області – конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1