Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №572/3804/25
Суддя: Хилевич С. В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року
м. Рівне
Справа № 572/3804/25
Провадження № 22-ц/4815/1110/26
Головуючий у Сарненському районному суді
Рівненської області: суддя Березень Ю.В.
Рішення суду першої інстанції ухвалено
23 березня 2026 року в м. Сарни
Сарненського району Рівненської області
без фіксування судового засідання за допомогою
звукозаписувального технічного засобу
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 березня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (далі – ТОВ "Споживчий центр") звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 33 535,22 гривні, з яких: тіло кредиту склало 12 000 гривні, проценти — 15 120 гривні, комісія — 895,22 гривні та неустойка — 5 520 гривень.
Мотивуючи вимоги, позивачем зазначалося, що 28 грудня 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 28.12.2024-100000131. Відповідно до умов договору позичальнику було надано кредит у розмірі 12 000 гривень строком на 140 днів. Процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом застосовувалася протягом всього строку, на який надано кредит. Комісія за надання кредиту становила 15% від суми кредиту та дорівнювала 895,22 гривень. Неустойка становила 120 гривень за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання, а загалом склала 5 520 гривень.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилася спірна заборгованість.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 23 березня 2026 року задоволено позов ТОВ "Споживчий центр".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" 33 535, 22 гривні заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" 2 422, 40 гривні судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, тоді як відповідач зобов`язання не виконував належним чином, погасив лише 3 064,78 гривень, а тому визнаав можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитом, процентами, комісією та неустойкою.
На рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, що полягають у неповному з`ясуванні обставин справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у стягненні неустойки у 5 520 гривень; відмовити у стягненні комісії у 895,22 гривень; зменшити розмір процентів до справедливого рівня.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказувалося, що внаслідок розгляду справи без участі ОСОБА_1 він був позбавлений можливості подати відзив, заперечення та надати докази, що призвело до порушення принципу змагальності, яке, у свою чергу, позбавило права на справедливий суд.
Вважає, що суд незаконно стягнув неустойку, оскільки на період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань, зокрема від сплати штрафів та пені. Нарахування процентів, на думку заявника, є неспівмірним сумі кредиту. Крім того, одночасне нарахування процентів за користування кредитом та неустойки вважається безпідставним збільшенням боргу. Комісія також не була належним чином обґрунтована та фактично вважається прихованим платежем.
У поданому відзиві ТОВ "Споживчий центр", вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
За правилами ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Статтею 10561 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2024 року між сторонами був укладений кредитний договір № 28.12.2024-100000131 шляхом подачі відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, що є невід`ємною частиною договору.
За його умовами ТОВ "Споживчий центр" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 12 000 гривень строком на 140 днів. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 1% за один день користування кредитом, комісію у розмірі 15 % та неустойку в розмірі 120 гривень, що нараховується за кожен день невиконання зобов`язання.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором становить 33 535,22 гривень, що складається із заборгованості по основному боргу у розмірі 12 000 гривень, заборгованості за процентами у розмірі 15 120 гривень, комісії у розмірі 895,22 гривень та неустойки в розмірі 5 520 гривень.
Приходячи до переконання про часткове задоволення апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги, що висновок суду попередньої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, процентами і комісією є правильним.
Так, Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Цим Законом розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 17, згідно з яким тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Оскільки цей Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року, а 2024 рік був високосним (у лютому 29 днів), вказані періоди розподіляються так: перший період за максимальною денною ставкою 2,5% з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року (включно); другий період за максимальною ставкою 1,5 % з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року (включно).
З 20 серпня 2024 року почала діяти базова ставка не більше 1 % на день.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, застосування механізму оспорювання умови чи договору про споживчий кредит або зміни такого договору потребує пред`явлення споживачем відповідної позовної вимоги. Отже, за відсутності такої вимоги саме лише прохання в апеляційній скарзі зменшити проценти з мотивів їх несправедливості не є підставою для застосування пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та довільного визначення судом іншого розміру плати за кредит.
Тобто визначення процентів на рівні встановленої законом максимальної денної процентної ставки саме по собі не утворює підстав для їх зменшення, а посилання відповідача на несправедливість такої плати не наділяє суд повноваженнями переглядати погоджені сторонами умови кредитування на власний розсуд.
Отже, наведені доводи апеляційної скарги не містять належної правової підстави для зменшення нарахованих процентів та підлягають відхиленню.
Крім цього, частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" унормовано, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Виходячи з аналізу норм п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Тобто спеціальним законодавством прямо визначені законні повноваження позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Проте не можна погодитися з висновком суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості за неустойкою за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання у розмірі 120 гривень, а загалом 5 520 гривень, виходячи з такого.
Із положень статті 546 ЦК України видно, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованості за пенею за кредитним договором № 28.12.2024-100000131 від 28 грудня 2024 року у розмірі 5 520 гривень, суд попередньої інстанції вказаних положень закону не врахував, стягнувши на користь ТОВ "Споживчий центр" неустойку за кредитним договором під час дії в Україні воєнного стану.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим заявлені вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Підставою для зміни оскаржуваного рішення відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 березня 2026 року, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" суму заборгованості за кредитним договором № 28.12.2024-100000131 від 28 грудня 2024 року з 33 535 гривень (тридцять три тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 22 копійок до 28 015 (двадцять вісім тисяч п`ятнадцять) гривень 22 копійок.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.В. Боймиструк
С.С. Шимків
Оригінал: reyestr.court.gov.ua