Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №760/1655/26
Суддя: Українець В. В.
Справа №760/1655/26
2/760/12021/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Київ
Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Гуцало М.В.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
У грудні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивувало тим, що 30 листопада 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 6023006, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3800 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором.
Кредитний договір укладено в електронній формі, відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитні кошти перераховано на рахунок платіжної картки відповідача, зазначеної ним в особистому кабінеті та в кредитному договорі.
26 липня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 101-МЛ, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 6023006 від 30 листопада 2022 року.
Зазначено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 12328 гривень 72 копійки, яка складається з: 2242 гривень - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 9706 гривень 72 копійок - простроченої заборгованості за процентами; 380 гривень - простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту.
Відповідачу надсилалася претензія про погашення кредитної заборгованості від 04 листопада 2025 року, проте заборгованість не погашена.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12328 гривень 72 копійки.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2026 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Відповідач позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 30 листопада 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6023006 (індивідуальна частина), за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 3800 гривень (пункт 1.2 договору).
Договір підписано відповідачем 30 листопада 2022 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z23315, що зазначено на першій сторінці договору та підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан» від 10 вересня 2025 року про ідентифікацію, відповідно до якої одноразовий ідентифікатор Z23315 направлено на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено відповідачем в анкеті-заяві та в розділі 10 договору як його номер мобільного телефону.
Згідно з пунктом 1.3 договору кредит надається загальним строком на 104 дні з 30 листопада 2022 року і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 14 днів та завершується 14 грудня 2022 року (рекомендована дата платежу) (пункт 1.3.1); поточний період складає 90 днів та закінчується 14 березня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості) (пункт 1.3.2).
Пунктом 1.5 договору визначено, що загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1178 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту за пільговий період - 4978 гривень, а за весь строк кредитування - 15238 гривень. При цьому комісія за надання кредиту становить 380 гривень, нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1); проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 798 гривень і нараховуються за ставкою 1,5 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (пункт 1.5.2); проценти протягом поточного періоду становлять 10260 гривень і нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (пункт 1.5.3).
Розділом «Терміни та визначення» договору передбачено, що з дати завершення пільгового періоду строк виконання зобов`язання позичальником вважається таким, що настав, і триває протягом поточного періоду. Водночас пунктом 2.4.1 договору визначено, що завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати інших платежів.
Пунктом 2.3.1 договору передбачено право позичальника неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування шляхом сплати комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 3, 6 або 10 відсотків від суми наданого кредиту за продовження на 3, 7 або 15 днів відповідно та певної частки заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено/поновлено пільговий період, нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 договору.
У графіку платежів (додаток № 1 до договору) зазначено єдиний платіж 14 березня 2023 року на загальну суму 15238 гривень, з яких 3800 гривень - сума кредиту, 11058 гривень - проценти, 380 гривень - комісія за надання кредиту.
Проте, в анкеті-заяві на кредит № 6023006, створеній 30 листопада 2022 року, зазначено: сума кредиту - 3800 гривень; строк кредиту - 14 днів з 30 листопада 2022 року; дата повернення кредиту - 14 грудня 2022 року; сума до повернення - 4978 гривень, складовими частинами якої є комісія за надання кредиту в розмірі 380 гривень та проценти за користування кредитом у розмірі 798 гривень за ставкою 1,5 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. У розділі «Погоджені умови кредитування по заяві 6023006» зазначено: погоджена сума - 3800 гривень, погоджений строк - 14 днів, комісія за надання - 10 відсотків одноразово, ставка процентів - 1,5 відсотка за кожен день користування.
ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за договором, перерахувавши 30 листопада 2022 року на рахунок платіжної картки відповідача № НОМЕР_2 кошти у розмірі 3800 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 88098984 від 30 листопада 2022 року з призначенням платежу «Кошти згідно договору 6023006». Номер картки збігається з реквізитами, зазначеними в пункті 2.1 договору. Факт зарахування коштів у сумі 3800 гривень на зазначену платіжну картку, емітовану на ім`я відповідача, підтверджено відповіддю АТ «Універсал Банк» від 21 березня 2026 року № БТ/Е-9250.
Відповідно до відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 6023006 відповідачу 30 листопада 2022 року нараховано комісію за оформлення кредиту в розмірі 380 гривень, а з 01 грудня 2022 року нараховувалися проценти за користування кредитом.
Згідно з цією відомістю відповідач 14 грудня 2022 року, 27 грудня 2022 року, 10 лютого 2023 року, 10 березня 2023 року та 31 березня 2023 року здійснював платежі, якими сплачував комісію за пролонгацію, частину процентів за користування кредитом та частину суми кредиту, внаслідок чого пільговий період продовжувався. Загалом відповідачем сплачено в рахунок погашення суми кредиту 1558 гривень, у рахунок погашення процентів - 1520 гривень. Після 31 березня 2023 року погашень відповідачем не здійснювалося, залишок заборгованості за сумою кредиту становить 2242 гривні.
Із зазначеної відомості також вбачається, що проценти за ставкою 1,5 відсотка на день нараховувалися за пільговий період та за періоди, на які відповідач продовжував пільговий період. Загальний розмір процентів, нарахованих за ставкою 1,5 відсотка на день, становить 3087 гривень 12 копійок.
У проміжках між цими періодами, а також після завершення останнього продовженого пільгового періоду проценти нараховувалися за стандартною ставкою 3 відсотки на день.
Таким чином, загальна сума нарахованих процентів становить 11226 гривень 72 копійки, з яких відповідачем сплачено 1520 гривень, а залишок у розмірі 9706 гривень 72 позивач просить стягнути з відповідача.
26 липня 2023 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 101-МЛ, за яким кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрі боржників.
Згідно з актом приймання-передачі Реєстру боржників від 26 липня 2023 року новому кредитору передано реєстр щодо 2676 боржників із загальною сумою заборгованості 43887827 гривень 01 копійка. Оплату за відступлення права вимоги в розмірі 1213581 гривні 70 копійок здійснено ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» платіжною інструкцією № 72130 від 26 липня 2023 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 101-МЛ від 26 липня 2023 року (у новій редакції згідно з додатковою угодою № 1 від 04 лютого 2025 року) до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6023006 від 30 листопада 2022 року із загальною сумою заборгованості 12328 гривень 72 копійки, з яких: залишок по тілу кредиту - 2242 гривні, залишок по відсотках - 9706 гривень 72 копійки, залишок по комісії - 380 гривень. У графі «Дата закінчення строку кредитування за кредитним договором» у цьому витягу зазначено 08 травня 2023 року.
Позивач направляв відповідачу претензію про погашення кредитної заборгованості від 04 листопада 2025 року № 22905444/2715.
Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що договір, підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 6023006 від 30 листопада 2022 року укладено в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на номер телефону відповідача; анкета-заява містить персональні дані відповідача, у тому числі його РНОКПП, паспортні дані, адресу та номер телефону; кошти перераховано на картковий рахунок, зазначений у договорі, що підтверджено також відповіддю банку-емітента платіжної картки. Крім того, відповідач здійснював платежі на виконання договору, що свідчить про визнання ним договірних відносин. Відповідач факт укладення договору та отримання кредитних коштів не спростував.
Таким чином, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір, а відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3800 гривень, з яких повернув 1558 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3.2.6 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди позичальника.
Перехід до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 6023006 від 30 листопада 2022 року підтверджується договором відступлення прав вимоги № 101-МЛ від 26 липня 2023 року, актом приймання-передачі Реєстру боржників від 26 липня 2023 року, витягом з Реєстру боржників та платіжною інструкцією № 72130 від 26 липня 2023 року про оплату права вимоги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 3800 гривень та неповернення його частини в розмірі 2242 гривень підтверджено належними та допустимими доказами, а тому вимога про стягнення 2242 гривень заборгованості за сумою кредиту є обґрунтованою.
Крім того, сплата комісії за надання кредиту в розмірі 380 гривень погоджена сторонами як у кредитному договорі (пункт 1.5.1), так і в анкеті-заяві, та включена до суми, яка підлягала поверненню.
Згідно з абзацом 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідач цю умову договору не оспорював. Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення комісія за надання кредиту відповідачем не сплачувалася (здійснені ним платежі зараховувались у сплату комісії за пролонгацію, процентів та суми кредиту). За таких обставин, вимога про стягнення 380 гривень заборгованості за комісією підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 9706 гривень 72 копійок заборгованості за процентами, нарахованими за період з 01 грудня 2022 року по 08 травня 2023 року як за ставкою 1,5 відсотка на день, так і за стандартною ставкою 3 відсотки на день.
Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
За змістом ст. 213, 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється з урахуванням однакового для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйнятого у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за цими правилами немає можливості визначити справжню волю особи, до уваги беруться, зокрема, мета правочину, усталена практика відносин між сторонами, подальша поведінка сторін та інші обставини, що мають істотне значення.
Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 сформулював висновок, відповідно до якого станом на 2021 рік була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит. За відсутності підстав для застосування конструкції нікчемності умови до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит. Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом як тлумачення умов договору про споживчий кредит у разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Натомість оспорюваність умови чи договору або зміну договору суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може.
У зазначеній справі Верховний Суд, установивши, що в договорі сторони передбачили нарахування процентів за зростаючими ставками протягом граничного строку кредитування, а в заяві-анкеті, яка є додатком до договору, погодили конкретну суму процентів, яку позичальник зобов`язується сплатити, дійшов висновку, що такі умови є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру процентів, а тому відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» стягненню підлягають проценти в розмірі, погодженому в заяві-анкеті.
У п. 1.3 кредитного договору зазначено загальний строк кредитування 104 дні, у п. 1.5.3 - проценти за поточний період у розмірі 10260 гривень за стандартною ставкою 3 відсотки на день, а в додатку № 1 (графік платежів) - загальну вартість кредиту 15238 гривень з єдиним платежем 14 березня 2023 року.
Проте, в анкеті-заяві на кредит № 6023006 від 30 листопада 2022 року, на підставі якої укладено договір, визначено строк кредиту 14 днів, дату повернення кредиту - 14 грудня 2022 року, суму до повернення - 4978 гривень, а в розділі «Погоджені умови кредитування» - погоджений строк 14 днів та ставку процентів 1,5 відсотка за кожен день користування.
Наведене свідчить про те, що умови договору щодо строку кредитування та розміру процентів за користування кредитом є нечіткими та двозначними, оскільки допускають кілька варіантів тлумачення: за одним із них позичальник зобов`язаний сплачувати проценти лише за ставкою 1,5 відсотка на день за погоджений строк користування кредитом, за іншим - також проценти за стандартною ставкою 3 відсотки на день протягом поточного періоду.
За таких обставин, відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору підлягають тлумаченню на користь споживача, а тому з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом, нараховані за ставкою 1,5 відсотка на день за пільговий період та за періоди, на які відповідач продовжував пільговий період, у загальному розмірі 3087 гривень 12 копійок. З урахуванням сплачених відповідачем 1520 гривень процентів стягненню підлягає 1567 гривень 12 копійок заборгованості за процентами.
У задоволенні вимоги про стягнення процентів, нарахованих за стандартною ставкою 3 відсотки на день у загальному розмірі 8139 гривень 60 копійок, задоволенню не підлягають.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 4189 гривень 12 копійок, з яких: 2242 гривні - заборгованість за сумою кредиту, 1567 гривень 12 копійок - заборгованість за процентами, 380 гривень - заборгованість за комісією.
З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», пунктом 2.3 якого визначено вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу в розмірі 8000 гривень; ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1408806 від 20 жовтня 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Усенка М.І. № 2093 від 29 вересня 2012 року; акт наданих послуг № Д/9567 від 12 листопада 2025 року та детальний опис наданих послуг до нього, згідно з якими адвокатом надано послуги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 6023006 загальною тривалістю 6 годин 30 хвилин та вартістю 8000 гривень.
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.
Керуючись ст. 204, 207, 213, 512, 514, 526, 530, 610, 627, 629, 637, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 8, 13 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 84, 89, 133, 137, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) 2242 гривні простроченої заборгованості за сумою кредиту, 1567 гривень 12 копійок заборгованості за процентами, 380 гривень заборгованості за комісією, 8000 гривень витрат на правничу допомогу та 2422 гривні 40 копійок судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua