Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №758/13910/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13910/26

3/758/4225/26

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2026 року о 20:20 годині за адресою: пр-кт Європеського Союзу, 3А, магазин Єва, ОСОБА_1 вчинила дрібне викрадення чужого майна, а саме: парфумована вода MM elode msss, кількість 1 шт, сума без ПДВ 2400 грн. (дві тисячі чотириста гривень) 00 коп., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП.

У судове засідання, призначені на 19 серпня 2026 року, 03 вересня 2026 року, 08 жовтня 2026 року, 09 листопада 2026 року ОСОБА_1 не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлялася шляхом надсилання повісток про виклик до суду, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», які не отримані, оскільки одержувач відсутні за вказаною адресою.

Крім того, постановою Подільського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2026 року до ОСОБА_1 , застосовано привід, виконання якого доручено Подільському управлінню поліції ГУНП у місті Києві. Вказана постанова суду про привід не виконана, ОСОБА_1 до судового засідання не доставлена, матеріали здійснення приводу на адресу суду не надходили.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судом враховуються положення ч.2 ст.268 КУпАП відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачена частиною першою ст. 51 КУпАП, розглядається з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з цим, судом створені всі умови та вжито всіх можливих заходів, як для належного повідомлення ОСОБА_1 так і для забезпечення її особистої участі у судовому засіданні. Однак останньою проігноровано обов`язок прибути за викликом до суду для участі у розгляді справи.

Разом з цим, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складений 22.07.2026 року, а скерований до суду лише 05.08.2026 року, тобто не зважаючи на скорочені строки розгляду справи та строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, явка в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , участь якої є обов`язковою, працівниками Подільського управління поліції ГУНП України в місті Києві, не забезпечена.

Отже, орган, який має повноваження на складання матеріалів про адміністративне правопорушення та забезпечення участі особи у судовому засіданні, усунувся від виконання покладених на нього обов`язків, не вжив всіх заходів, в тому числі передбачених ст.260, п.1, з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.

На підставі викладеного, враховуючи що судом вичерпані всі способи забезпечення доставлення ОСОБА_1 до судового засідання, вважаю за можливе проводити розгляд справи за її відсутності, такий розгляд, на думку суду, не є порушенням права особи на захист.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, виходячи з наступного.

Частина 2 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з цим, частина перша наведеної норми передбачає дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.

Вина ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 306165 від 22 липня 2026 року;

- довідкою про матеріальний збиток, у розмірі суми з ПДВ 3000 грн, сума без ПДВ 2400 грн;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , яка зазначила, що невідома особа жіночої статі в стані алкогольного сп`яніння, вчинила крадіжку товару на суму 2400,00 грн, також вона систематично приходить і робить крадіжки;

- рапортом Подільського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до якого до Подільського УП ГУНП в м. Києві надійшло повідомлення зі служби 102, яка зареєстрована ЄО № 42086, про те, що 22.07.2026 року о 20:28 за адресою: м.Київ, пр-кт Європейського Союзу, 3А, магазин Єва, затримано крадійку, яка намагалася винести тестер туалетної води на суму 1000 грн., перебуває у алкогольному сп`янінні. Прибувши на мсце події, встановлено жінку, яка намагалась викрасти товар – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, на переконання суду, дії ОСОБА_1 були умисні та направлені на дрібне викрадення чужого майна.

Водночас, уповноваженою особою до протоколу про адміністративне правопорушення додана довідка, відповідно до якої, встановлено, що вартість викраденого товару без ПДВ більше 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому просить вважати вірним кваліфікацію правопорушення за ч.1 ст. 51 КУпАП.

Разом з цим, довідка інспектора поліції не є самостійним, однозначним чи достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення. Це лише внутрішній службовий документ, а поліцейський є зацікавленою особою, тому такий документ не вважається незалежним джерелом інформації.

Особа має безумовне право чітко знати, у вчиненні якого адміністративного правопорушення його звинувачують. Ця інформація має бути надана своєчасно, у письмовій формі та зрозумілою мовою.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 51 КУпАП, при цьому сума викраденого майна булав дома на час складання протоколу, про що саме зазначено у викладені фактичних обставин складу адміністративного правопорушення. Від підписання протоколу та отримання його копії ОСОБА_1 відмовилась.

Отже, суд не може врахувати довідку інспектора поліції та розглядати справу за ч.2 ст. 51 КУпАП, тоді як протокол складений за ч.1 ст. 51 КУпАП із відповідним викладенням обставин адміністративного правопорушення, оскільки суд не в праві вийти за межі тих фактичних обставин, які були встановлені протоколом про вчинення адміністративного правопорушення. Якщо викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист особи та принципу рівності сторін процесу.

Наявність довідки інспектора поліції не надає суду повноважень на зміну суті обвинувачення або кваліфікації дій особи, які викладені в такому протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення по суті є обвинувальним актом на основі якого, в сукупності з іншими доказами, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини, викладені у протоколі ГП №306165, містять в собі елементи, які відповідають диспозиції ч.2 ст. 51 КУпАП, однак зазначена норма є більш тяжкою, ніж інкримінована ОСОБА_1 за ч.1 ст. 51 КУпАП, а тому суд не може перекваліфікувати її дії.

Положеннями ст. 7 КУпАП регламентовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, 51 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко