Суд: Херсонський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №521/13830/25
Суддя: Радченко С. В.
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11 листопада 2026 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: № 521/13830/25
Номер провадження: 22-ц/819/1299/26
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого Радченка С.В.
суддів: Бездрабко В.О.,
Приходько Л.А.,
секретар: Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хероні апеляційну скаргу адвоката Склярової Олени Сергіївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 вересня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Зуб І.Ю., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хаджибеївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса ПМУМЮ (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою в порядку окремого провадження.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що її батьки ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 уклали шлюб 30.12.1987 року та 09.02.1995 року цей шлюб було розірвано. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась вона - ОСОБА_4 , про що 01.07.1988 року в книзі записів актів громадянського стану зроблено запис № 1055 та було визначено прізвище « ОСОБА_5 ». Після розлучення батьками позивачки було досягнено домовленостей про зміну прізвища дитини на ОСОБА_6 , про що 08.08.1995 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області видано повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .
Оригінали первинного свідоцтва про народження 1988 року та документів, які підтверджують зміну прізвища, позивачкою були втрачені або не збереглися.
Усі офіційні документи позивачки ОСОБА_1 (паспорт (фото старого зразка, та ІД картка на яку був замінений), ідентифікаційний код, документи про освіту, тощо) оформлені на прізвище ОСОБА_6 .
У зв`язку з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України 24.02.2022, вона була змушена терміново покинути місце свого постійного проживання, що розташоване в зоні активних бойових дій. Під час евакуації не було фізичної можливості взяти з собою всі особисті документи, зокрема - оригінали документів про освіту, які залишилися у м.Херсон, Корабельний район, що перебуває під постійними артилерійськими обстрілами, тому зроблені витягі про освіту з державного електронного сервісу послуг «Дія».
Далі вона звернулась до Маліновського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одеса ПМУМЮ (м. Одеса) щодо отримання повторного свідоцтва про народження, однак вказаним відділом 15.11.2024 року було надано відмову у зв`язку з тим, що за результатами перевірки актових записів виявилось, що актові записи складені на « ОСОБА_7 », та не були внесенні зміни до реєстру актових записів в частині зміни прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Внаслідок цього Позивачка не має змоги отримати свідоцтво про народження, підтвердити свою особу та реалізувати інші права, пов`язані з ідентифікацією, оскільки в реєстрі актів цивільного стану відсутній запис про зміну прізвища.
Позивачка просила, з уточненнями, встановити факт внесення змін до актового запису про народження № 1055 від 01.07.1988 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополь Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, а саме зміну прізвища особи з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03 вересня 2026 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду обґрунтоване тим, що заявницею не надано жодних документів на підтвердження факту зміни нею прізвища.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Склярова О.С., яка діє від імені ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове яким заяву задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Маліновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одеса ПМУМЮ (м. Одеса) 15.11.2024 було надано заявниці відповідь про неможливість видати повторне свідоцтво про народження та роз`яснено щодо наявності актового запису про народження складеного на ім`я заявниці та наданої копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.08.1995, актовий запис №1055 від 01.07.1988 складеного відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополь Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, за результатами перевірки двох актових записів виявилось, що актові записи складені на « ОСОБА_7 », та відсутні внесенні зміни до реєстру актових записів в частині зміни прізвища.
Відповідно до довідки про внесення відомостей до ЄДДР за № 1448571-2023 від 11.08.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась: м. Нікополь, Дніпропетровська область, Україна; місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 документована паспортом громадянина України від 07.06.2023 року № НОМЕР_2 , місце народження: м. Нікополь, Дніпропетровська обл., Україна.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (видане повторно), ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 ; місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровська область; актовий запис № 1055; видано свідоцтво 08.08.1995 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області.
Відповідно до довідки школи № 12 ХМР, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчалась у Херсонській вечірній школі № 12 ХМР з 01.09.2004 року та була відрахована з 11 класу на підставі наказу № 15 від 30.12.2005 року у зв`язку із невідвідуванням школи.
Також долучено копію свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , відповідно до якого 30.12.1987 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 1570, після одруження прізвище дружини - « ОСОБА_5 ».
Також долучено копію свідоцтва про розірвання шлюбу (видане повторно) серія НОМЕР_4 , відповідно до якого шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 розірвано 09.02.1995 року, після розірвання шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_6 ».
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним положенням процесуального закону не відповідає.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України)
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.
В даній справі заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту неправильності в актовому записі про її народження № 1055 від 01.07.1988 року у частині зазначення прізвища, яке було змінено нею в 1995 році, про що було видане повторне свідоцтво про народження, оригінал якого заявницею втрачено, та про що (про внесення змін) відсутній запис в акті громадянського стану, що перешкоджає їй впорядкувати документи та порушує особисте право.
Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (частина перша статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті
Відповідно до частин першої, шостої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Виходячи з наведених вище положень закону, звернення заявника саме до органів державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження заявника є правильним.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил прямо визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.
Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.
Як уже зазначалося вище, ОСОБА_1 звернулась до Маліновського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одеса ПМУМЮ (м. Одеса) щодо отримання повторного свідоцтва про народження, однак вказаним відділом 15.11.2024 року було надано відмову у зв`язку з тим, що за результатами перевірки актових записів виявилось, що актові записи складені на « ОСОБА_7 », та не були внесенні зміни до реєстру актових записів в частині зміни прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .
При цьому, очевидним є факт зміни прізвища позивачки. З матеріалів справи вбачається, що 08.08.1995 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області було видано повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 на ім`я: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цьому свідоцтві зазначено: прізвище - ОСОБА_6 ; ім`я - ОСОБА_9 ; по батькові - ОСОБА_10 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровська область; мати - ОСОБА_2 ; батько - ОСОБА_3 ; актовий запис № 1055. Таким чином, повторне свідоцтво 1995 року стосується саме тієї особи, того самого факту народження та того самого актового запису № 1055, який наразі міститься в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. Водночас, у результаті перевірки, проведеної органом державної реєстрації актів цивільного стану у 2024 році, встановлено, що в наявному актовому записі № 1055 прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_5 », а відомості про зміну прізвища на « ОСОБА_6 » в Реєстрі відсутні. Отже, існує об`єктивна та документально підтверджена невідповідність між актовим записом № 1055, де зазначено « ОСОБА_5 » та повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.08.1995, де зазначено « ОСОБА_6 ».
У пункті 2, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 07.07.1995 р. «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» роз`яснено, що суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в актах цивільного стану у разі відмови органів РАЦС внести виправлення. Питання про неправильність запису суд вирішує на підставі письмових доказів (паспортів, довідок з місця навчання, проживання, свідоцтво тощо), які з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.
Заявницею надано документи, які підтверджують, що вона тривалий час ідентифікується саме як ОСОБА_1 . Зокрема, це паспорт громадянина України; ID-картка; реєстраційні та ідентифікаційні документи; документи про освіту; відомості Єдиного державного демографічного реєстру; повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.08.1995 року.
Суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 01.10.2025 року в справі № 472/882/23.
Зазначені обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції, який помилково вважав, що докази, надані заявницею на підтвердження свої вимог не є достатніми для їх задоволення, що є підставою для скасування судового рішення через його невідповідність нормам процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення заяви.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Склярової Олени Сергіївни, яка діє від імені ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 вересня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт внесення змін до актового запису про народження № 1055 від 01.07.1988 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополь Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, а саме зміну прізвища особи з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.
Головуючий С.В. Радченко
Судді В.О. Бездрабко
Л.А. Приходько
Оригінал: reyestr.court.gov.ua