Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №587/1677/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №587/1677/26

Суддя: Косолап М. М.

Справа №587/1677/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Вортоломей І. Г.

Номер провадження 33/816/1571/26Суддя-доповідач Косолап М. М.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М.М., за участю захисника – Жалковського В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 07.09.2026, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 07.09.2026 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

Судом установлено, що 29.04.2026 о 07 год. 21 хв. в с-щі Степанівка, вул. Каштанова (Кооперативна), буд. 4 ОСОБА_2 керував автомобілем Ауді А4, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатор Драгер, результат огляду становить 0,34 проміле, тест № 40 від 29.04.2026. Від керування транспортним засобом водія відсторонено шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 07.09.2026, захисник Жалковський В.Ю. звернувся з апеляційною скаргою і просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на безпідставність зупинки транспортного засобу, не роз`яснення її підстав працівниками поліції відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а відеозаписи не містять фактів порушення п. 2.2 Правил дорожнього руху, що тягне за собою незаконність подальших дій та недопустимість зібраних доказів.

Долучені три відеофайли не є належними та допустимими доказами, оскільки відображають подій від 01.01.2024 замість 29.04.2026, не кореспондуються з обставинами справи, а зазначення в протоколі лише номера приладу 00974 без його належної ідентифікації унеможливлює встановлення походження відеозаписів.

Огляд на стан сп`яніння проведено з порушенням процедури, передбаченої ст. 266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_3 є військовослужбовцем, керував транспортним засобом з іноземними номерними знаками та пояснював, що здійснює рух в службових справах, що підтверджено керівництвом військової частини.

Поліцейські не повідомили ОСОБА_3 конкретних ознак сп`яніння та не зафіксували обставин, які могли б об`єктивно свідчити про наявність законних підстав для проведення такого огляду; неналежно роз`яснили право на огляд у закладі охорони здоров`я, обмежившись твердженням про проведення «такого самого огляду в лікарні», що викривило зміст гарантованого законом права. Відсутні підстави вважати, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 проведено з дотриманням ст. 266 КУпАП та що його результат є належним та допустимим доказом.

За відсутності зовнішніх ознак сп`яніння, послідовного заперечення факту вживання алкоголю та відсутності належної перевірки даних про повірку й калібрування приладу, результат 0,34 проміле не доводить вини поза розумним сумнівом. Вміст алкоголю в повітрі не перевищував граничну допустиму норму, передбачену п. 6 ст. 8 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Української СРСР 25.04.1974 року.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні захисник Жалковський В.Ю. підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити.

ОСОБА_2 у судове засідання вчетверте не прибув, будучи належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду, не повідомив суд про причини свого неприбуття, захисник просив розгляд справи провести за його відсутності, тому відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний розгляд проведено у його відсутності.

Мотиви суду.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла наступного висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на фактичних даних досліджених доказів: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №652623 від 29.04.2026, який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; роздруківки результатів тестування Drager Alcotest 6820, згідно з якими показники алкоголю в крові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 29.04.2026 час 07-22 год становлять 0,34 проміле; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапорту; довідки; диску з відеозаписом вчиненого правопорушення.

На дослідженому судом першої інстанції відеозаписі зафіксовано зупинку транспортного засобу Ауді А4, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 за порушення правил дорожнього руху. Під час спілкування у працівника поліції виникла підозра щодо перебування водія в стані алкогольного сп`яніння. На запитання працівників поліції щодо вживання алкогольних напоїв водій спочатку заперечував цей факт, а пізніше зазначав, що випив пива. Йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820. ОСОБА_2 добровільно погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат технічного приладу показав наявність 0,34% проміле, з яким ОСОБА_2 погодився і у відповідній графі акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поставив свій підпис. Отже, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_2 погодився з результатом огляду на стан сп`яніння. Перед застосуванням Драгера ОСОБА_2 було продемонстровано його готовність до використання, після чого ним було здійснено продуття.

На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку, що 29.04.2026 о 07 год 21 хв в с-щі Степанівка, вул. Каштанова (Кооперативна), буд. 4, ОСОБА_2 керував автомобілем Ауді А4, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатор Драгер, результат огляду становить 0,34 % проміле, тест №40, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу.

Доводи апеляційної скарги захисника про безпідставну зупинку транспортного засобу спростовуються відеозаписамом на якому зафіксована підставу зупинки повідомлену працівниками поліції ОСОБА_2 – транспортний засіб під керуванням останнього проїжджаючи залізничний переїзд не зупинився перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».

А тому доводи апеляційної скарги про отримання доказів з порушенням закону, а саме зупинкою транспортного засобу за відсутності законних підстав, визначених у частині 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення при проведенні огляду.

Відповідно до вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп`яніння проводиться:

1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);

2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Згідно з п. 2,3 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

На досліджених відеозаписах, які долученні до протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 за порушення Правил дорожнього руху, під час спілкування у працівника поліції виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння через запах алкоголю з автомобілю, йому запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. ОСОБА_2 погодився, зазначивши, що сьогодні не вживав, можливо це з вчора. Поліцейський продемонстрував герметично запакований прилад Drager, роз`яснив процедуру огляду, вставив мундштук та здійснив пробу повітря навколишнього середовище, на дисплеї приладу висвітився напис «Готово».

Результат огляду ОСОБА_2 з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 становив 0, 34 проміле, останній погодився з результатом, повідомивши, що випив пива. У відповідній графі Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_2 поставив свій підпис, заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, не висловлював.

Апеляційний суд звертає увагу, що у даній справі підлягав перевірці факт доведеності чи недоведеності перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, тому доводи апеляційної скарги захисника про відсутність фіксації ознак алкогольного сп`яніння є безпідставними.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що прилад Drager Alcotest 6820 ARTA-0140 пройшов повірку і на час вчинення правопорушення був готовий до використання, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифікатом (а.с. 47-49), згідно з Інструкцією до приладу «Drager Alcotest 6820» технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено похибку в залежності від температури навколишнього повітря, тому реальне значення з урахуванням похибки приладу може знаходитися у межах 0,24 + 0,042 проміле, тому доводи апеляційної скарги про відсутність належної перевірки даних про повірку, калібрування, технічну справність і допустиму похибку використаного приладу є необґрунтованими.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність результатів огляду ОСОБА_2 нормам міжнародного законодавства з урахуванням допустимої похибки.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25.04.1974 № 2614-VIII ратифіковано Конвенцію про шляховий рух, підписану від імені Української РСР у Відні 8.11.1968 з застереженням та заявами, пунктом 6 статті 8 якої передбачено, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря що видихається (0,25 проміле).

Результат огляду ОСОБА_2 поліцейським з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 становив 0,34 проміле, тобто більше 0,2 проміле алкоголю в крові, як передбачено пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, що вказує на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги захисника про недостатнє роз`яснення права на огляд у медичному закладі, спростовуються відеозаписом на якому зафіксовано факт роз`яснення ОСОБА_2 права пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та відмову останнього туди прослідувати.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду ОСОБА_2 , як військовослужбовця та є аналогічні доводам, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Згідно зі ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів правдиться огляд, зокрема військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (ч. 2 ст. 266-1 КУпАП).

Посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів проводиться огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (ч. 3 ст. 266-1 КУпАП).

Суд першої інстанції установив, що ОСОБА_2 був зупинений на автодорозі в с-щі Степанівка, Сумського району, поза межами території будь-якої військової частини, у цивільному одязі, зазначив, що є військовослужбовцем. ОСОБА_2 зателефонував своєму командиру, яка прибула на місце події, з`ясувавши, за що саме складають протокол, не повідомляла працівників поліції про те, що він перебуває на виконанні бойового завдання, що спростовує доводи захисника про підтвердження командуванням військової частини виконання обов`язків військової служби.

За встановлених обставин суддя суду першої інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що процедура огляду водія на стан алкогольного сп`яніння проведена в законний спосіб і відеозапис вчиненого правопорушення є належним доказом у справі, здійсненим уповноваженими на те посадовими особами.

Наявність у транспортного засобу іноземних номерних знаків, пояснення ОСОБА_2 про рух у службових справах не підтверджують виконання ним обов`язків військової служби у розумінні ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не звільняють військовослужбовця від обов`язку дотримуватися Правил дорожнього руху.

Отже, працівники поліції були належним суб`єктом складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно військовослужбовця ОСОБА_2 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисника про протилежне є необґрунтованим.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежність та недопустимість відеозапису.

Відеозаписи, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, є допустимим доказом, отриманим у порядку, визначеному ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів. Відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та оцінити поведінку водія і працівників поліції, які брали участь у складанні матеріалів про адміністративне правопорушення. Так, відеозапис підтверджує зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію пройти огляд на місці зупинки, проходження огляду, згоду з результатом, відмову від проходження огляду у медичному закладі.

Необгрунтованими є доводи апеляційної скарги захисника про неналежність та недопустимість відеозаписів з підстав зазначення в них дати - «01.01.2024» замість дати події «29.04.2026».

Так, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення о 07 год 21 хв 29.04.2026 і саме цей час відповідає часу, зафіксованому технічними приладами: в роздруківці результатів тестування приладом Drager Alcotest 6820 – 29.04.2026 о 07 год 27 хв та узгоджується з часом складання протоколу про адміністративне правоопрушення - 07 год 44 хв 29.04.2026.

Отже, відеозапис є належним доказом, а зазначення в ньому дати «01.01.2024» не є підставою для визнання цього доказу неналежним та не спростовує результати огляду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянула справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі п. 1 ч. 7 ст. 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника, без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 07.09.2026 відносно ОСОБА_2 – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Жалковського В.Ю. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua