Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №946/9476/23 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №946/9476/23

Суддя: Сєвєрова Є. С.

Номер провадження: 22-ц/813/4616/26

Справа № 946/9476/23

Головуючий у першій інстанції Смокіна Г. І.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сєвєрової Є.С. (суддя-доповідач),

Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське Пароплавство»,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2025 року у складі судді Смокіної Г.І.,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» № 81-С від 09.11.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_2 »; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» на її користь сплачену суму судового збору у сумі 1073,60 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що працювала у Приватному акціонерному товаристві «Українське Дунайське Пароплавство» на посаді директора департаменту бухгалтерського обліку з 16.12.2022. 09.11.2023 її ознайомили із наказом №81-С від 09.11.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_2 », яким її притягнуто до дисциплінарної відповідальності. З вищевказаним наказом №81-С від 09.11.2023 не згодна, вважає його незаконним та підлягаючим скасуванню. У наказі зазначено, що директор департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_1 порушила встановлені строки виконання наказу ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 №222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів», згідно з яким їй були визначені завдання щодо актуалізації та забезпечення затвердження у встановлений строк, а саме до 15.09.2023, внутрішніх нормативних документів, згідно з проведеними моніторингами від 09.10.2023 та 02.11.2023 станом на 09.11.2023 до сьогоднішнього дня включно ОСОБА_3 не актуалізовано та не надано на затвердження такі нормативні документи:

- Порядок складання типових форм з обліку та списання запасів ПрАТ «УДП» №Б/К-3-03-ДБО-05;

- Інструкцію про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» №Б/К-3-03-ДБО-03;

- Інструкцію по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-07;

- Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-01.

Дійсно, відповідно до службового листа директора департаменту бухгалтерського обліку від 15.08.2023 за №СЛ/213/04-01 «Щодо пояснень невиконання наказу ПрАТ «УДП», а саме неможливості відновити у визначений у листі №С/Л/53001-01.1 термін виконання до 15:00 15.08.2023 текстів Проекту, які були знищені під час пожежі в Адмінбудівлі №1 ПрАТ «УДП» внаслідок військової агресії проти України 02.08.2023, термін актуалізації внутрішніх нормативних документів за завідуванням було запропоновано перенести до 15 вересня 2023 року. Наказом по ПрАТ «УДП» від 18.08.2023 № 194-АГ «Щодо перевірки бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на ГВСП «КСБСРЗ» її направлено до м. Кілія для здійснення виїзної перевірки стану ведення бухгалтерського обліку та достовірності складання фінансової звітності на ГВСП «КСБСРЗ» за період 01.01.2022-30.06.2023 в термін з 22.08.2023 до 19.09.2023. Термін перебування у відрядженні був подовжений двічі з наступних причин: 1. Відгук до Управління ПрАТ «УДП» 04-05 вересня 2023 року для оформлення остаточного варіанту протоколу інвентаризації ПрАТ «УДП» та надання Генеральному директору на затвердження. 2. Перебування на лікарняному з 15.09.2023 по 09.10.2023. Одночасно зі здійсненням з 22.08.2023 виїзної перевірки на ГВСП «КСБСРЗ» за наказом ПрАТ «УДП» від 18.08.2023 за № 194-АГ, враховуючи великий обсяг роботи з відновлення текстів Проектів (повністю нових за змістом) та необхідність повторного погодження, обговорення, доопрацювання текстів з урахуванням внесених зауважень, не враховуючи період знаходження у відрядженні, їй погоджено перенесення терміну виконання актуалізації внутрішніх нормативних документів до 15 вересня 2023 року.

На виконання наказу «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів» працівниками Департаменту бухгалтерського обліку розроблені наступні документи у таких строках:

- Порядок складання типових форм з обліку та списання запасів ПрАТ «УДП» №Б/К-3-03-ДБО-05 – документ помістили в АСКОД – 31.08.2023, який перебував на стадії погодження відповідним департаментом;

- Інструкцію про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» №Б/К-3-03-ДБО-03 - документ помістили в АСКОД – 28.08.2023, яка перебувала на стадії погодження відповідним департаментом;

- Інструкцію по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-07 – документ помістили в АСКОД – 01.09.2023, який перебував на стадії погодження відповідним департаментом;

- Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-01 - документ помістили в АСКОД – 12.09.2023, яке перебувало на стадії погодження відповідним департаментом.

Після повернення Проектів документів на доопрацювання були виправлені недоліки та відправлені повторно у такі терміни, що також зазначено у поясненнях Головного бухгалтера від 12.10.2023 року № РП/310/04:

- Порядок складання типових форм з обліку та списання запасів ПрАТ «УДП» №Б/К-3-03-ДБО-05 – внесено в базу АСКОД 12.09.2023.

- Інструкцію про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» №Б/К-3-03-ДБО-03 – внесено в базу АСКОД – 28.08.2023. 11.09.2023 вищезазначена інструкція погоджена начальником служби бункерування флоту без врахування і внесення за своїм підпорядкуванням рекомендацій, наданих ДВК та ЗЕП у службовому листі від 24.03.2023 № СЛ/73/01-07, що призвело до непогодження документа та повернення на доопрацювання в системі АСКОД. З 14.09.2023 документ знаходиться на доопрацюванні у начальника СБФ та начальника ВМ СБФ, що не може враховуватися як невиконання посадових обов`язків з боку позивачки.

Згідно із поясненнями позивачки від 09.11.2023 нею були описані усі вищезазначені обставини, а саме, про відрядження до м. Кілія, лікарняний та лікування у лікарні ДЛВ м. Ізмаїл, що не взялися до уваги керівництвом при притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, вважає, що з урахуванням накладення періодів актуалізації внутрішніх документів з періодом перебування позивачки у службовому відрядженні з 22.08.2023, перебування на лікарняному з 15.09.2023 по 06.10.2023, продовження виїзної перевірки з 10.10.2023 по 17.10.2023 з поданням висновків перевірки до 23.10.2023, не можливістю під час відрядження та лікарняного належним чином контролювати хід узгодження документів та приймати участь у доопрацюванні документів згідно рекомендацій та зауважень, а також враховуючи залучення окремих працівників ДБО до розробки внутрішніх нормативних документів, внутрішні нормативні документи були заново розроблені на достатньо можливому рівні при створених умовах для виконання.

Щодо утворених умов для виконання службових обов`язків, зазначила, що наказом Генерального директора від 25.10.2023 №273-АГ визначено робоче місце позивачки за адресою АДРЕСА_1 , що відбулося самостійно, без відділу та підлеглих співробітників, що ускладнює та робить неможливим виконання своїх повноважень, а також функцій стосовно співробітників, що перебувають в її підпорядкуванні.

Вважає, що накладення дисциплінарної відповідальності є безпідставним, оскільки невиконання чи неналежне виконання нею трудових обов`язків не є умисним, крім того в її діях відсутня вина, оскільки позивачкою були виконанні усі дії для досягнення мети цього завдання, але з поважних причин та з причин, що не залежали від неї, наказ не був виконаний вчасно.

Крім того, зазначила про мобінг з боку керівництва, що проявляється через створення напруженої обстановки, психологічного тиску, надання завдань на виконання у короткий, неможливий строк, при цьому не враховуючи інші посадові обов`язки, також переведення на інше місце роботи, зміна істотних умов праці, що перешкоджає в належному управлінні департаментом, що дає підстави вважати, що дії керівника направлені саме на ускладнення трудової обстановки або на примус з боку керівництва та подальше бажання на звільнення. (т. 1, а.с. 1 – 4)

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди та просить визнати протиправним та скасувати Наказ Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» № 219-Б від 01.04.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити її на посаду директора департаменту бухгалтерського обліку у Приватному акціонерному товаристві «Українське Дунайське Пароплавство»; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02.04.2024 до дня винесення судового рішення; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що наказом Приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» № 219-Б від 01.04.2024 її, директора департаменту бухгалтерського обліку, звільнено за пунктом 3 частини першої ст. 40 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, щодо працівника, до якого раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. З вищезазначеним наказом підприємства про звільнення не згодна, вважає своє звільнення незаконним, а оскаржуваний наказ таким, що має бути скасований. У наказі № 219-Б від 01.04.2024 відповідач зазначає, що 14.11.2023 позивачка подала свій висновок на Звіт директора ДБО Хетагурової Наталії Олександрівни, згідно якого остання допустила грубі помилки під час перевірки та відображення її результатів у звіті, чим неналежно виконала поставлене завдання. Стосовно порушень, на які посилається відповідач, зазначає, що із порушеннями ознайомлена не була, такі порушення є вигаданими. На підставі наказу ПрАТ «УДП» від 20.11.2023 № 301-АГ було проведено внутрішнє розслідування. В рамках проведення внутрішнього розслідування було перевірено висновок заступника начальника відділу запобігання економічним правопорушенням департаменту внутрішнього контролю та запобігання економічним правопорушенням Людмили Владимирової на складений Хетагуровою Наталією Олександрівною Звіт щодо перевірки бухгалтерського обліку та достовірності складання фінансової звітності ГВСП «КСБСРЗ» за період 01.01.2022 – 30.06.2023. Таким чином, у наказі зазначено, що 06.12.2023 висновком за результатами внутрішнього розслідування було встановлено та доведено неналежне проведення перевірки бухгалтерського обліку та достовірності складання фінансової звітності. Також у наказі № 219-Б зазначається про те, що 23.11.2023 ОСОБА_1 надано для ознайомлення висновок ОСОБА_4 та запропоновано надати свої пояснення з приводу викладеного у висновку. Ознайомившись зі змістом висновку, ОСОБА_1 відмовилася від надання пояснень без повідомлення причин відмови, про що був складений відповідний акт від 23.11.2023. Однак, стосовно такого твердження у наказі позивачка зазначила, що відповідачем не надано на ознайомлення та вивчення усіх наявних документів для можливості надання нею пояснень, не зважаючи на письмові заяви позивача про надання документів, в тому числі, усіх додатків до висновку внутрішнього розслідування для ознайомлення. Так, службовим листом Голови комісії з проведення внутрішнього розслідування Денисом Фомічовим № СЛ/112/01-12.4 від 01.03.2024, наданим директору ДБО Хетагуровій Н.О., зазначено про використання права на ознайомлення з усіма матеріалами, тому наголошується на наданні ОСОБА_1 пояснень по суті у письмовій формі. Але для надання пояснень по суті позивачка не була ознайомлена з матеріалами, що було зазначено власноручно у примірнику службового листа відповідача.

Отже, згідно з п.5.4 Положення про проведення внутрішніх розслідувань у Приватному акціонерному товаристві «Українське Дунайське пароплавство» (Б/К-3-ДТЗОтаІ-06, вид.2022), позивачка як працівник, у відношенні якого ведеться внутрішнє розслідування, має право ознайомитись з Висновком заступника начальника ВЗЕП ДВКтаЗЕП Людмили Володимирової (СЛ/359/01-07.2 від 14.11.2023), Висновком комісії за результатами внутрішнього розслідування, затвердженим Генеральним директором ПрАТ «УДП» Дмитром Москаленком від 06.12.2023, та документами, які були підставою для їх складення. З Висновком комісії за результатами внутрішнього розслідування, затвердженим Генеральним директором ПрАТ «УДП» Дмитром Москаленком від 06.12.2023, позивачка ознайомилась 28.02.2024 після виходу з лікарняного, на якому перебувала з 25.11.2023 по 26.02.2024. Ніяких документів до Висновку їй не надавалися. В черговий раз своїм зверненням до Голови комісії з проведення внутрішнього розслідування Дениса Фомічова була висунута вимога про надання для ознайомлення документів, на підставі яких були складені Висновки заступником начальника ВЗЕП ДВКтаЗЕП Людмили Володимирової та Комісії з проведення внутрішнього розслідування. У її присутності 01.03.2024 їй зачитали акт про відмову надати пояснення щодо внутрішнього розслідування. Пояснень фактично в неї не брали, ознайомитись з актом відмови не дали, копію акту не надали. Таким чином, вважає порушенням своїх прав ненадання на ознайомлення документів, на підставі яких були складені Висновки заступником начальника ВЗЕП ДВКтаЗЕП Людмили Володимирової та Комісії з проведення внутрішнього розслідування, що призвело до неможливості надання нею пояснень, а отже, висновок за результатами внутрішнього розслідування був складений без пояснень щодо внутрішнього розслідування. Також зазначила, що неодноразово нею подавалася заява про захист її прав до голови профкомітету. Рішенням засідань профкомітету двічі було відмовлено в наданні згоди на звільнення члена профкомітету ОСОБА_1 , а також не погоджено профкомітетом притягнення до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, можна сказати про упереджене відношення з боку роботодавця до позивачки та досягнення поставленої мети роботодавцем про її звільнення.

Крім цього, позивачка зазначила, що перша догана від 2022 року вже не діє за строком давності, а останнє стягнення у вигляді догани було застосовано незаконно, без наявності на те підстав та оскаржено у судовому порядку, тому вважає, що звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП є неможливим. Також не згодна з висновком щодо проведеного внутрішнього розслідування щодо можливого неналежного виконання своїх посадових обов`язків, оскільки для виконання наданих роботодавцем завдань були визначені замалі строки, деякі завдання не відносилися до її прямих посадових обов`язків. Отже, вважає, що вона сумлінно виконувала покладені на неї трудові обов`язки, однак з боку інших контролюючих та перевіряючих підрозділів пароплавства до неї було упереджене ставлення та тиск. Щодо попередньої роботи працівника, вважає за необхідне зазначити висновки, що вказані у протоколі №26 засідання Профспілкового комітету. Так, голова профспілкового комітету у вищезазначеному протоколі вказує на те, що ОСОБА_1 вже вчетверте на профспілкових конференціях обрана членом виборного органу ППО ПрАТ "УДП" у склад профспілкового комітету, має понад 30 років стажу роботи у пароплавстві, є активним членом профспілки та має нагороди від профспілки, неодноразово нагороджувалася почесними грамотами та подяками від пароплавства за сумлінну працю, нагороджена знаками "Кращий працівник УДП", "Почесний працівник УДП", також почесною грамотою Одеської держобладміністрації, подякою від держадміністрації морського та річкового транспорту. На підставі листа ПрАТ «УДП» на голову ППО ПрАТ «УДП» за № 495/01-01/01 від 06.03.2024 «Щодо погодження звільнення директора департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_2 » було проведено засідання Профспілкового комітету та винесений витяг з протоколу №26 засідання Профспілкового комітету від 19 березня 2024 року. Головою профкомітету зазначається про скликання чергового засідання щодо захисту порушених прав та інтересів члена профкомітету ОСОБА_1 . Рішенням засідань профкомітету вже двічі було відмовлено в надані згоди на звільнення члена профкомітету ОСОБА_2 . Також голова профкомітету висловив свою особисту думку про те, що він не згоден на надання погодження на звільнення директора ДБО ОСОБА_2 та вважає, що це є упереджене відношення з боку роботодавця до неї. Вищевказаним витягом з висновку зазначено, що слід звернути увагу роботодавця на низку обставин, які слід враховувати при вирішення питання: працівник тривалий час перебувала на лікарняному восени 2023 року, а також взимку 2024 року; працівник є особою з інвалідністю 3ї групи, а її чоловік 1ї групи (перебуває на утриманні дружини та потребує системного догляду); застосована до працівниці попередня догана наразі оскаржується в судовому порядку; з моменту оголошення догани у лютому 2023 року вже минув рік і вона не може враховуватися на поточну дату; вбачається, що ОСОБА_1 клопотала про необхідність проведення додаткової комплексної перевірки КССБРЗ, роботодавець це не врахував; працівниця зверталася по допомогу до підлеглих працівників та інших структурних підрозділів, але, судячи з результатів, належної допомоги не отримала. Роботодавцем при винесенні стягнення має враховуватися всі обставини, за яких вчинено проступок. Також у витягу з протоколу зазначено, що зважаючи на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3ї групи, вона прикладає багато зусиль для виконання своїх безпосередніх посадових обов`язків як директор ДБО. На що є характеристика її керівника - головного бухгалтера ПрАТ "УДП", який вважає, що вона, маючи багаторічний досвід роботи, повністю відповідає займаній посаді та сумлінно ставиться до виконання своїх трудових обов`язків. ОСОБА_5 також користується заслуженим авторитетом серед підлеглих та колег як керівник підрозділу ДБО. З огляду на вищезазначене, беручи до уваги невизнання працівницею вини в її діях, а також сумнівності врахування роботодавцем всіх обставин при притягненні до дисциплінарної відповідальності, в т.ч. попередньої роботи працівниці й поточних життєвих обставин, питання доведеності вини в її діях тощо, а також зважаючи на ненадання працівниці можливості належним чином ознайомитися з письмовими матеріалами проведеного по відношенню до неї розслідування та надання своїх пояснень, Профспілковий комітет відмовив Приватному акціонерному товариству "Українське Дунайське пароплавство" в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , обраної до складу виборного профспілкового органу Первинної профспілкової організації Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство".

Моральні переживання полягають у тому, що відповідальною за заподіяну шкоду особою, а саме відповідачем, порушені права позивачки як працівника. Звільнення без належних законних підстав призвело до погіршення її стану здоров`я та загострення рівня стресу. З`явилась роздратованість через постійні переживання та турботу про майбутнє. Моральна шкода виражається не лише у втраті робочого місця, а й у важливому впливі на психічне та емоційне благополуччя. Вважає, що справедливим та адекватним розміром відшкодування заподіяної моральної шкоди буде сума у розмірі 500 000 грн.

Відповідач при звільненні позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України порушив вимоги законодавства України та Конституції України в частині ненадання на ознайомлення документів та висновку внутрішнього розслідування; винесення висновку внутрішнього розслідування за відсутності пояснень працівника; не доведення систематичного невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на позивачку трудовим договором; неврахування витягу з протоколу засідання Профспілкового комітету та звільнення без погодження таких дій Профспілковим комітетом; не врахована попередня робота працівника та характеристика.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до вищезазначеного Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, та довідки № УБОтаЗ – 514 від 16.04.2024, середній заробіток становить: середньоденний заробіток із розрахунку нарахованої суми заробітної плати в березні – 58 800,00 грн, в лютому - 8400,00 грн складав: 58 800,00 грн (нараховано за березень) + 8 400, 00 грн (нараховано за лютий) = 67 200,00 грн (загальна сума за останні два календарні місяці роботи). Загальна кількість відпрацьованих днів в лютому та березні 2024 року складає: 2 (відпрацьованих днів за лютий) +14 (відпрацьовано днів у березні) = 16 днів; 67 200,00 грн (загальна сума за два останні місяця) / 16 (загальна кількість відпрацьованих днів) = 4 200,00 грн (середньоденний заробіток). Середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно розрахунку від 28.08.2025, починаючи з 02.04.2024 до 05.09.2025, складає: 4 200,00 грн (середньоденний заробіток) * 375 (кількість днів) = 1 575 000,00 грн. (т. 1, а.с. 119 – 123)

Позиція учасників справи в суді першої інстанції

ПрАТ «УДП» у відзиві на позовну заяву, просило в її задоволенні відмовити. Доводи відзиву обґрунтовані тим, що 16 грудня 2022 року наказом ПрАТ «УДП» № 594-П позивачка була переведена з посади заступника головного бухгалтера – директора департаменту бухгалтерського обліку на посаду директора департаменту бухгалтерського обліку. Згідно з наказом ПрАТ «УДП» від 19.01.2023 № 17-АГ «Про приведення нормативних документів ПрАТ «УДП» відповідно до нової організаційної структури» керівникам структурних підрозділів було доручено до 24.01.2023 надати до служби організації діловодства та якості департаменту мотивації праці та соціально-кадрових відносин перелік нормативних документів, які використовуються структурним підрозділом, з експертною оцінкою доцільності їх перевидання для подальшого користування у ПрАТ «УДП». 26.01.2023 позивачкою було виконано вказаний наказ та надано службовий лист б/н та надано перелік документів, які розробляються у ДБО, у тому числі: Інструкція про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» - в роботі; Порядок розробки типових форм первинного обліку у ПрАТ «УДП» - в роботі; Положення про відрядження – в роботі; Інструкція по списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП » - в роботі. Отже, документи, порушення строків розробки яких стало підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, були в роботі ДБО ще в січні 2023 року. Службовим листом від 10.03.2023 № СЛ/69/04-01 позивачка інформувала про перенесення терміну впровадження вищезазначених документів на 10.04.2023. 14.07.2023 та просила продовжити строки впровадження документів до 04.08.2023 у зв`язку з тим, що вказані проекти перебувають на стадії доопрацювання. 10.08.2023 позивачка звернулась до Генерального директора з інформацією щодо втрати набраних текстів та чернеток у результаті пожежі. Всі документи опрацьовувалися в системі електронного документообігу «АСКОД», тому електронні копії не були знищені, а зберігаються в системі електронного документообігу відповідно до наказу ПрАТ «УДП» від 30.12.2022 № 855 «Про початок проведення дослідної експлуатації у ПрАТ «УДП» системи електронного документообігу «АСКОД». Однак, як вбачається зі службового листа від 15.08.2023 № СЛ/212/04-01 «Щодо пояснень невиконання наказу ПрАТ «УДП», позивачка знову просила погодити термін виконання наказу до 15.09.2023. Враховуючи факт не розроблення та не впровадження ДБО вищезазначених документів з січня до серпня 2023 року, наказом ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів» було визначено директору ДБО Наталії Хетагуровій термін здійснення актуалізації та забезпечення затвердження у встановленому порядку Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП», Інструкції про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП», Інструкції по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» та Порядку складання типових форм з обліку та списання запасів ПрАТ «УДП» до 15 вересня 2023 року, при цьому наголошено, що директор ДБО ОСОБА_1 несе особисту відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього наказу, а також за діяльність або бездіяльність працівників ДБО. 15.09.2023 у службовому листі № СЛ/266/04 позивачка повідомила, що станом на 15.09.2023 проєкти 3697 (Порядок складання типових форм первинного обліку у ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-05), 3474 (Інструкція про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно- мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-03), 3553 (Інструкція по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-07), 3687 (Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-01) поміщені в АСКОД, але не погоджені деякими працівниками. Службовим листом від 09.10.2023 № СЛ/766/01-01.1 Генерального директора було повідомлено про невиконання позивачкою доручень, вказаних у вищезазначеному наказі. 02.11.2023 був проведений моніторинг виконання наказу ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів», в результаті чого т.в.о. Генерального директора було повідомлено, що 4 вищезазначені проєкти досі не доопрацьовані. Службовим листом від 08.11.2023 № СЛ/903/01-01.1.1 начальник відділу контролю та організації роботи зі службовими документами повідомила, що у СЕД «АСКОД» у модулі «Резолюції/Завдання» наявні 8 невиконаних завдань, встановлених резолюціями керівництва ПрАТ «УДП», виконавцем яких є користувач – ОСОБА_1 , у т.ч. резолюція до наказу ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів», яка надійшла на виконання ОСОБА_2 24.08.2023, але станом на 08.11.2023 наказ не взято на виконання, а також не створено підлеглих резолюцій. На підставі вищенаведеного, зважаючи на тривале невиконання доручень щодо актуалізації нормативних документів, 09.11.2023 був виданий оскаржуваний наказ ПрАТ «УДП» № 81-С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_2 », з яким в той же день було ознайомлено позивачку. Вказаним наказом позивачці було оголошено другу догану, роботодавцем були враховані вимоги КЗпП України, у тому числі щодо зажадання від порушника трудової дисципліни письмових пояснень до застосування дисциплінарного стягнення (пояснення надавалися неодноразово у службових листах, в яких позивачка просила відтермінувати строк актуалізації документів з різних підстав); щодо врахування ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника при обранні виду стягнення (роботодавцем було враховано попередню роботу позивача, враховано вже наявну догану, неодноразово надавано відстрочки щодо виконання наданих доручень з актуалізації нормативних актів, які позивач з січня 2023 року по листопад 2023 року так і не виконала); стягнення було оголошено в наказі і повідомлене працівникові під розписку. Враховуючи вищевикладене, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани відбулося у відповідності до вимог трудового законодавства України, оскільки позивач тривалий період часу (з січня по листопад 2023 року) не могла забезпечити виконання поставленого завдання. Щодо твердження про ускладнення виконання доручення у зв`язку з перебуванням у відрядженні зазначив, що розробка усіх чотирьох документів могла бути доручена працівникам, що перебувають у підпорядкуванні позивачки через СЕД «АСКОД». Як вбачається з аркуша ознайомлення з Положенням про ДБО, у підпорядкуванні директора ДБО з січня 2023 року перебувало 25 працівників, однак у СЕД «АСКОД» виконання завдань жодному з них доручено не було, в результаті чого департаментом не було розроблено 4 нормативні документи, необхідні для забезпечення належного бухгалтерського обліку ПрАТ «УДП». У доданих до позову поясненнях позивачка вказала, що виконання наказу від 13.09.2023 № 248 доручила своїй підлеглій ОСОБА_6 . Інших причин для невиконання поставленого завдання з затвердження нормативних документів, які протягом більше ніж півроку перебували у стані розробки, немає. (Т. 1, а.с. 33 – 42)

У відзиві на позовну заяву про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ПрАТ «УДП» просило в його задоволенні відмовити. Доводи відповідача обґрунтовані тим, що 18.08.2023, відповідно до наказу за № 194-АГ «Щодо перевірки бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на ГВСП «КСБСРЗ» ОСОБА_1 було доручено здійснити виїзну перевірку бухгалтерського обліку та перевірки достовірності складення фінансової звітності Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод» (скорочено ГВСП «КСБСРЗ») за період 01.01.2022 – 30.06.2023. При виконанні даного завдання на ОСОБА_1 були покладені відповідні повноваження, зафіксовані в Положенні про ДБО. 23.10.2023 ОСОБА_1 подано на затвердження Генеральному директору ПрАТ «УДП» Звіт за результатами перевірки ГВСП «КСБСРЗ» (надалі – «Звіт»). 25.10.2023 Генеральним директором ПрАТ «УДП» було доручено директору Департаменту внутрішнього контролю та запобігання економічних правопорушень здійснити перевірку Звіту, поданого ОСОБА_1 . Дану перевірку проводила заступник начальника запобігання економічним правопорушенням департаменту внутрішнього контролю та запобігання економічним правопорушенням (скорочено – ВЗЕП) Людмила Владимирова, яка 14.11.2023 надала Висновок щодо перевіреного Звіту, за яким встановлено, що ОСОБА_1 допустила грубі помилки під час проведення перевірки та відображення її результатів у своєму Звіті. 20.11.2023 ПрАТ «УДП» видано наказ за № 301-АГ «Про проведення внутрішнього розслідування». 06.12.2023 Генеральним директором ПрАТ «УДП», затверджено Висновок за результатами внутрішнього розслідування, проведеного на предмет з`ясування обставин можливого неналежного виконання своїх посадових обов`язків директором ДБО Н. Хетагуровою. Даним Висновком встановлено, що Звіт Хетагурової Н.О. не містить результатів перевірки бухгалтерського обліку та достовірності складання фінансової звітності ГВСП «КСБСРЗ» за період з 01.01.2023 – 30.06.2023. Не здійснено всебічної документальної перевірки на предмет (стор. 5 Висновку): дотримання вимог законодавчих та нормативних актів щодо порядку оформлення первинних, зведених облікових, підтвердних документів; відповідності господарських операцій, що зафіксовані первинними, зведеними, обліковими, підтвердними чи іншими документами, нормам, встановленим законодавством та внутрішніми регламентами товариства, прийнятими в межах законодавства; не здійснено вибіркової фактичної перевірки, яка передбачає контроль за наявністю оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, застосування норм витрат сировини і матеріалів, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт. У п.5 Звіту ОСОБА_1 зазначено, що проведеною звіркою даних, наведених в Актах звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» від 31.12.2022 (станом на 01.01.2023) та від 30.06.2023 (станом на 01.07.2023) розбіжностей не встановлено. Але за Висновком Л.Владимирової встановлено, що такі висновки в Звіті не відповідають дійсності. Акти звірок взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» містять численні розбіжності. Так, за даними бухгалтерського обліку ПрАТ «УДП» по субрахунку 683 (Внутрішньогосподарські розрахунки) у квітні 2023 року за розрахунки з ремонту флоту та ПДВ відображена певна сума надходження валюти для продажу за банківською випискою від 20.04.2023. Проте, в актах звірки взаємних розрахунків за квітень, травень, червень 2023 року сторонами не відображено суми цих господарських операцій. (По даному факту головним бухгалтером ГВСП «КСБСРЗ» надано пояснення, що допущено помилку в відображені по бухгалтерському обліку даної операції). Надалі, через дану помилку, при складанні фінансової звітності за 1 півріччя 2023 року, станом на 30.06.2023 необґрунтовано завищена сума Статті «Запаси» (рядок 1100 Балансу – Звіту ро фінансові результати) та Статті – поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (рядок 1615 Балансу – Звіту про фінансовий стан). З пояснень головного бухгалтера ГВСП «КСБСРЗ» встановлено, що у квітні 2023 року нею безпідставно відображено у бухгалтерському обліку збільшення суми малоцінних та швидкозношуючих предметів та транспортно-заготівельних витрат наступними проводками: Дебет рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» з кредитом субрахунку 631.0 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за матеріали». Дебет рахунку 29 «транспортно-заготівельні витрати» кредитом 20 «Виробничі запаси». За цією бухгалтерською операцією в журналі-ордері № 10 не відображені вказані обороти по рахунках. Надалі, дані з журналів ордерів заносяться до Головної книги: за даними головної книги ГВСП «КСБСРЗ» за квітень 2023 року відображено дебітові та кредитові обороти за вищевказаною господарською операцією. Зазначені факти свідчать про те, що дані журналів-ордерів не відповідають даним Головної книги, що в подальшому призводить до викривлення показників фінансової звітності та недостовірності її статей. При складанні акту звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» від 30.06.2023, ГВСП «КСБСРЗ» знов була допущена помилка через не відображення в ньому та в бухгалтерському обліку внутрішньогосподарських операцій за Авізо №ДБО-380 від 30.06.2023. З урахуванням включення до цього Акту операції з коригування доходу по ремонту баржи UDP-C-430 за авізо №031/82(31.05.23) методом «сторно» на суму 18 199,00 грн та суми розбіжності вхідного сальдо за червень 2023 року на 11097,0 грн, показник кредитового сальдо ГВСП «КСБСРЗ» за субрахунком 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» на кінець звітного періоду (30.06.2023) необґрунтовано занижено на суму 197285,75 грн і, як наслідок, викривлення показника фінансової звітності. У липні 2023 року ГВСП «КСБСРЗ» була виправлена помилка шляхом відображення в Акті звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» від 31.07.2023 (станом на 01.08.2023) операція за отримані ТМЦ за повідомленням-авізо № ДБО-380 від 30.06.2023 та до проведені операції з ремонту флоту за травень 2023 року за наступними повідомленнями-авізо для виправлення дебетового сальдо відповідно до даних головної книги: №031/84 (31.05.2023) UDP-C-409-УДП, №031/85 (31.05.2023) UDP-SLG-015-УДП, №031/86 (31.05.2023) UDP-SLG-018-УДП, №031/87 (31.05.2023) UDP-C-447-УДП, №031/88 (31.05.2023) ANR-1085. Такі факти свідчать про систематичне, несвоєчасне відображення внутрішньогосподарських розрахунків, що призводить до спотворення показників статей Балансу та фінансового результату.

Як вбачається з наказу від 18.08.2023 № 194-АГ «Щодо перевірки бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на ГВСП «КСБСРЗ», для здійснення контролю ведення бухгалтерського обліку на даному підрозділі ОСОБА_1 повинна була керуватись у своїй діяльності нормами Положення про ДБО, яким встановлено її функціональні обов`язки щодо своєї діяльності в даному випадку. Обов`язковим для ведення на кожному підприємстві є бухгалтерський облік, на основі якого базується як фінансова, так і податкова, статистична та інші види звітності. Ціллю наданого завдання ОСОБА_1 щодо проведення перевірки бухгалтерського обліку на відокремленому підрозділі було отримання керівництвом ПрАТ «УДП» обґрунтованої впевненості, що фінансова звітність у цілому не містить викривлення, помилки, внесення недостовірних даних, щоб в подальшому обґрунтовано прийняти відповідне економічні рішення на основі цієї фінансової звітності. З Висновком комісії за результатами внутрішнього розслідування, затвердженого Генеральним Директором ПрАТ «УДП» 06.12.2023, Хетагурова Н. була ознайомлена під особистий підпис після виходу з лікарняного 28.02.2024 року, про що сама зазначає в своїй позовній заяві. Висновок для ознайомлення надавався позивачці ще 23.11.2023 та запропоновано надати свої пояснення з приводу викладеного у висновку. Ознайомившись зі змістом висновку, ОСОБА_1 відмовилася від надання пояснень без повідомлення причин відмови, про що було складено відповідний акт від 23.11.2023. Позивачка надумано ставить в вину роботодавцю щодо упередженого ставлення, тиску на працівника, зазначає як причину відмови від пояснень не створення роботодавцем «спеціальних умов» для складання своїх пояснень: проведення додаткової перевірки, отримання додаткової інформації від підлеглих працівників, надання для бухгалтерських документів тощо. 28.02.2024 та 29.02.2024 ОСОБА_1 було надано матеріали, зазначені у висновку за результатами внутрішнього розслідування, але ознайомившись з ними, позивачка ухилилася від відповідей по суті, про що складено відповіді Акти від 28 та 29 лютого 2024року. 29.02.2024 в своєму поясненні, наданому заступнику директора ДТЗОтаІ Горностаєву С., позивачка зазначає про незгоду з деякими висновками Комісії. Але пояснення стосовно невиконання завдання так і не надала. Всі ці дії позивачки дають підстави вважати, що ОСОБА_1 при виконанні своїх трудових обов`язків допускала вчинення неналежних дій та суттєвих помилок, які завдають шкоди Товариству, через що у ПрАТ «УДП» виникло стійке враження, що позивачка не усвідомлює в повній мірі наслідків та відповідальності за власні дії на займаній посаді. 06.03.2024 ПрАТ «УДП» листом за № 495/01-01/01 звернулось до Первинної Профспілкової організації ПрАТ «УДП» щодо погодження звільнення директора ДБО ОСОБА_1 22.03.2024 Первинна профспілкова організація ПрАТ «УДП» листом № 18 повідомила про ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 . При цьому Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки. В даному випадку, Профспілкова організація зосередилась лише на тому, що позичка працювала довгий час на ПрАТ «УДП», зарекомендувала себе з позитивної сторони та є інвалідом 3 групи. Всі ці факти ПрАТ «УДП» знає, навіть визначило ОСОБА_1 як кращого працівника ПрАТ «УДП», перевело на посаду Директора ДБО, довірило відповідальне завдання щодо перевірки відокремленого підрозділу, будучи впевненим, що таке завдання буде виконано якісно, відповідно до кваліфікації працівника. 01.04.2024 видано наказ ПрАТ «УДП» за № 219-Б «Про звільнення ОСОБА_1 », за яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора департаменту бухгалтерського обліку, за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, щодо працівника, до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. Елемент систематичності підтверджується наступними Наказами ПрАТ «УДП», за якими ОСОБА_1 вже притягалась до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани: Наказом ПрАТ «УДП» від 16.02.2023 № 13-С за порушення наказу ПрАТ «УДП» №589 від 30.09.2022. «Про проведення річної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, капітальних інвестицій грошових коштів і документів та розрахунків ПрАТ «УДП» у 2022 році». Головою інвентаризаційної комісії була призначена ОСОБА_1 . Догану оголошено за порушення строку проведення інвентаризації, що вплинуло на забезпечення повноти та достовірності відображення даних у річній фінансовій звітності, та за наказом ПрАТ «УДП» від 09.11.2023 № 81-С за порушення наказу ПрАТ «УДП» №222 від 24.08.2023 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів» оголошено догану за те, що ОСОБА_1 неактуалізовано та не надано такі нормативні документи: порядок складання типових форм з обліку та списання запасів ПрАТ «УДП», інструкція про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням. Переміщенням і списанням паливо-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП», Інструкцію по обліку та списанню товарно- матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП». Станом на момент подання відзиву накази не скасовані. Отже, в доводах, зазначених в позовній заяві позивачки щодо неправомірності її звільнення, вбачається тільки опис нею винуватості, на її думку, роботодавця: керівництво ПрАТ «УДП» здійснювало на неї тиск, мобінг, не брало пояснень з приводу внутрішнього розслідування, порушило порядок застосування дисциплінарних стягнень. Позовна заява не містить фактів та доводів, які б дійсно свідчили про неправомірність дій роботодавця при винесені оспорюваного наказу № 219-Б від 01.04.2024. Щодо зазначення в позовній заві ОСОБА_1 щодо вчинення відносно неї мобінгу, пояснює наступне. Позивачкою не надано фактів, що підтверджують вчинення роботодавцем відносно працівника мобінгу. ПрАТ «УДП» не вимагало від ОСОБА_1 роботу, яка не визначена трудовим договором. З огляду на той факт, що прийняттю рішення ПрАТ «УДП» про звільнення працівника за порушення трудової дисципліни слугували факти систематичного невиконання трудової дисципліни, не виконання покладених на працівника завдань, факт якого ОСОБА_1 не пояснює навіть в позовній заяві, а лише посилається на свої відмови від пояснень як причину неправомірності свого звільнення. Позивач не підтвердив свої заперечення по наказу про звільнення, що спростовали б факти, викладені в результатах службового розслідування, яке стало наслідком для винесення оспорюваного наказу. Позовна заява є узагальнюючою та об`єднує у собі лише наявні факти існування в минулому трудових відносин між працівником та роботодавцем, а натомість факт, який призвів до винесення наказу № 219-Б, є допущення працівником систематичного невиконання своїх службових обов`язків. Роботодавцем було проведено службове розслідування, за результатами проведення якого було виявлено цілу низку порушень, які допущені у роботі, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з функціональних обов`язків працівника та дійшов обґрунтованого висновку про системний характер невиконання позивачкою трудових обов`язків. (т. 1, а.с. 150 – 164)

Згідно додаткових пояснень від 05.09.2025, із сумою середнього заробітку відповідач не згодний з огляду на те, що розрахунок зроблено без урахування графіку роботи підприємства та тривалості судового процесу, що не залежить від вини відповідача. (т. 2, а.с. 81 – 88)

Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» в заяві про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення позову не заперечувало та підтримувало у повному обсязі. (т. 2, а.с. 56 – 57)

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотивування його висновків

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності – задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» № 81-С від 09.11.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора департаменту бухгалтерського обліку ХЕТАГУРОВОЇ Наталії». Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» № 219-Б від 01.04.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора департаменту бухгалтерського обліку Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство». Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1444800 грн, який обчислений без утримання обов`язкових платежів і зборів; Стягнутио з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3800 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у сумі 687 грн. з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» в дохід держави судовий збір в сумі 1073,60 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд мотивував свої висновки тим, що позивачкою нормативні документи, визначені у Наказі ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222, були розроблені та внесені до системи електронного документообігу АСКОД своєчасно, однак не були затверджені відповідними уповноваженими працівниками з різних підстав. З огляду на ненадання відповідачем службових листів, якими вказані акти були направлені на доопрацювання із зауваженнями та пропозиціями, суд позбавлений можливості надати їм оцінку на предмет обґрунтованості. Крім того, суд зазначив, що до повноважень ОСОБА_1 не входить затвердження відповідних нормативних документів. Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконала вимоги наказу ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 щодо розроблення вказаних у ньому нормативних документів своєчасно, однак їх затвердження не відбулось з незалежних від неї причин та таке затвердження не входить до її повноважень.

Крім того, суд звертав увагу, що наказом ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 встановлений строк виконання до 15.09.2023, вказане порушення не є триваючим, отже початком строку для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності є 16.09.2023, який сплив 16.10.2023. Разом із цим, наказ про притягнення позивачки до відповідальності № 81-С видано 09.11.2023, з порушенням строків, передбачених ст. 147 КЗпП України.

Виходячи з вказаного суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ від 09.11.2023 № 81-С винесений із порушенням порядку та строків накладення дисциплінарного стягнення, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи той факт, що суд дійшов висновку про незаконність та скасування наказу ПрАТ «УДП» від 09.11.2023 № 81-С про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, відсутня обов`язкова умова для притягнення останньої до відповідальності у виді звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України як систематичність.

Наявність застосованого до позивачки та такого, що не втратив юридичної сили, стягнення, що передувало застосуванню до неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення, відповідач не довів.

Крім того, встановлено, що 19.03.2024 на засідання Профспілкового комітету постановлено відмовити ПрАТ «УДП» в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , обраної до складу виборного профспілкового органу Первинної профспілкової організації ПрАТ «УДП», про що 22.03.2024 листом за № 18 повідомлено відповідача.

Відмова в наданні згоди на звільнення позивачки, на думку суду, є обґрунтованою.

Таким чином, у порушення вимог ст. 43-1 КЗпП України звільнення позивачки було проведено без згоди на це профспілкового органу.

Враховуюче викладене, суд дійшов висновку про незаконність наказу ПрАТ «УДП» № 219-Б від 01.04.2024, що є підставою для його скасування та поновлення позивачки на посаді.

Доказів чинення мобінгу з боку відповідача позивакою не надано та таких фактів судом не встановлено.

Стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, судом першої інстанції було враховано, що наказом ПрАТ «УДП» від 10.04.2025 № 113-ОП змінено режим роботи працівників берегових підрозділів та з урахуванням п. 1 вказаного наказу вважав, що середній заробіток має становити 4200,00 х 344 (р.д.) = 1444800 грн, який обчислено без утримання обов`язкових платежів і зборів.

Звільнення позивачки без законних підстав призвело до погіршення стану її здоров`я та загострення рівня стресу через постійні переживання про майбутнє, пов`язані з втратою робочого місця, що вплинуло на психічний та емоційний стан позивачки, з огляду на що суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, моральну шкоду в сумі 5000 грн. (т. 2, а.с. 122 – 135)

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське Пароплавство» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивачку.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани відбулося у відповідності до вимог трудового законодавства України з дотриманням всіх норм та процедур, оскільки Позивач тривалий період часу (з січня по листопад 2023 року) не забезпечила виконання поставленого завдання. Твердження та аргументи Позивача, які було враховано судом першої інстанції при винесені рішення, про начебто існування умов, що ускладнювали виконання наказу, не знайшли свого підтвердження ані під час проведення внутрішнього розслідування на підприємстві, ані були належним чином підтверджені під час розгляду справи у суді, та не можуть бути підставою невиконання трудових обов`язків. Cуд першої інстанції повністю не дослідив та не врахував те, що 01.04.2024 було видано Наказ по ПрАТ «УДП» за № 219-Б «Про звільнення ОСОБА_1 », за яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора департаменту бухгалтерського обліку, за пунктом 3 частини 1 ст.40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, щодо працівника, до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, ….звільнення якої відбулося у зв`язку з відсутністю власного правового обґрунтування Профспілкової організації про відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , а також суд першої інстанції приймаючи незаконне оскаржуване рішення не врахував, що оскільки є необґрунтованість рішення Профспілкового комітету, воно породжує відповідне право ПрАТ «УДП» як роботодавця на звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання трудових обов`язків та здійснення нею винного невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Також, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, не враховано, що відповідно до ст.ст.21 та 31 КЗпП України, працівник зобов`язується виконувати роботу, яка визначена трудовим договором, а роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором та те, що ПрАТ «УДП» не вимагало від ОСОБА_1 , роботу, яка невизначена трудовим договором. З огляду на той факт, що прийняттю рішення ПрАТ «УДП» про звільнення працівника за порушення трудової дисципліни слугували факти систематичного невиконання трудової дисципліни, не виконання покладених на працівника завдань, факт якого ОСОБА_1 , не пояснює навіть і в позовній заяві по даній справі, а лише посилається на свої відмови від пояснень, як причину неправомірності свого звільнення.

Також судом не було прийнято до уваги той факт, що 22.03.2024 Первинна профспілкова організація ПрАТ «УДП» своїм листом за вих. № 18 повідомила про ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 , при цьому, Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору є необґрунтованим та те, що в даному випадку, Профспілкова організація зосередилась лише на тому, що Позичка працювала довгий час на ПрАТ «УДП», зарекомендувала себе з позитивної сторони, та є інвалідом 3 групи, без жодного обґрунтування свого прийнятого рішення. Жодних з наведених позивачкою обґрунтувань незаконності дій ПрАТ «УДП» щодо її звільнення з посади не доведені належним чином та не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи, що судом першої інстанції не було взято до уваги. Таким чином, суд у рішенні неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов неправомірного висновку про порушення Відповідачем процедури звільнення, всупереч належним та допустимим доказам та нормам матеріального та процесуального права. Тому, з огляду на вищенаведений алгоритм, звільнення ОСОБА_1 чітко дотриманий ПрАТ «УДП», посилання суду в оскаржуваному рішенні на недодержання Відповідачем вимог трудового законодавства при її звільнені є безпідставними.

Позиція позивача в апеляційному суді

Представник ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи відзиву здебільшого аналогічні позиції позивачки викладені нею в позовній заяві та додаткових поясненнях. Вказувала, що суд першої інстанції при винесенні рішення дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачкою нормативні документи, визначенні у Наказі ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 №222, були розроблені та внесені до системи електронного документообігу АСКОД своєчасно, однак не були затвердженні відповідними уповноваженими працівниками з різних підстав. Суд обґрунтовано зазначив, що до повноважень позивача не належить затвердження відповідних нормативних документів. Також, зазначала, що вірними є висновки суду про видачу наказу про притягнення до відповідальності з порушенням строків, передбачених ст. 147 КЗпП України.

Також позивачка вказує, що безпідставними є твердження апелянта на те, що в її підпорядкуванні перебували інші працівники, оскільки з метою ускладнення виконання поставлених завдань роботодавцем позивача було направлено у відрядження до м. Кілія. Крім того, наказом Генерального директора Москаленка Д.О. від 25.10.2023 N? 273-АГ робоче місце позивача було визначено за адресою: м. Ізмаїл, вул. Набережна Луки Капікраяна, 12-А, при цьому організація роботи відбувалася фактично одноособово, без належного кадрового забезпечення, відділу та підлеглих працівників. За таких умов позивач був об`єктивно позбавлений можливості належним чином організувати роботу підпорядкованого підрозділу, делегувати завдання працівникам та забезпечити своєчасне виконання всіх покладених функцій. Таким чином, наведені апелянтом обставини не свідчать про неналежне виконання позивачем своїх обов`язків, а навпаки підтверджують наявність об`єктивних перешкод, створених роботодавцем, що унеможливлювало належне виконання службових повноважень.

Крім того, позивачка вказувала, що значна частина доводів, на які посилається апелянт, вперше викладені в апеляційній скарзі та не заявлялись під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Позивачка вказувала, що стосовно порушень, на які посилається апелянт, що із порушеннями, про які йдеться у висновку на звіт позивачка ознайомлена не була, тому вважає такі порушення вигаданими, оскільки не має достатніх доказів їх існування. Апелянтом не надано на ознайомлення та вивчення усіх наявних документів, для можливості надання пояснень, не зважаючи на письмові заяви позивача про надання документів, в тому числі усіх додатків до висновку внутрішнього розслідування для ознайомлення. Висновки суду першої інстанції щодо незаконного звільнення є законними та обґрунтованими, та винесені з дотриманням усіх обставин справи.

Явка учасників справи в апеляційному суді

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» - Промах А.В. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Соколова Г.М., в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Представник Первинної профспілкової організації ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» в судове засіданні не з`явився. Про дату, час і місце розгляду сповіщені належним чином.

В письмових поясненнях на апеляційну скаргу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» просило розгляд справи здійснювати без участі представника.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПрАТ «УДП» підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі.

16.12.2022 ПрАТ «УДП» видано наказ № 594-П «Щодо особового складу», яким ОСОБА_1 з 16 грудня 2022 року переведено на посаду директора Департаменту бухгалтерського обліку, з посадовим окладом згідно штатного розпису.

26.12.2022 наказом ПрАТ «УДП» №801 затверджено Положення про Департамент бухгалтерського обліку (надалі – Положення про ДБО) за № Б/К-1-06- ДБО-01, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис 06.01.2023.

Наказом ПрАТ «УДП» від 19.01.2023 № 17-АГ «Про приведення нормативних документів ПрАТ «УДП» відповідно до нової організаційної структури» керівникам структурних підрозділів було доручено до 24.01.2023 надати до служби організації діловодства та якості департаменту мотивації праці та соціально-кадрових відносин перелік нормативних документів, які використовуються структурним підрозділом, з експертною оцінкою доцільності їх перевидання для подальшого користування у ПрАТ «УДП» за формою, що додається у додатку 1.

23.01.2023 позивачкою було надано службовий лист та перелік документів, які розробляються у ДБО, у тому числі: Інструкція про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» - в роботі; Порядок розробки типових форм первинного обліку у ПрАТ «УДП» - в роботі; Положення про відрядження – в роботі; Інструкція по списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» - в роботі.

Службовим листом від 10.03.2023 № СЛ/69/04-01 у зв`язку з участю щодо провадження програми ІСПРО з боку департаменту бухгалтерського обліку, складанням річної фінансової та податкової звітності, участю у підготовці відповіді на заперечення акту фактичної перевірки з юридичним департаментом позивачка просила перенести термін впровадження вищезазначених документів на 10.04.2023.

14.07.2023 позивачка просила продовжити строки впровадження документів до 04.08.2023 у зв`язку із перебуванням документів на доопрацюванні та зазначенням причин неможливості виконати наказ своєчасно.

10.08.2023 позивачка звернулась до Генерального директора з інформацією щодо втрати набраних текстів та чернеток у результаті пожежі в адмінбудівлі 02.08.2023 в результаті військової агресії.

Згідно службового листа від 15.08.2023 № СЛ/212/04-01 «Щодо пояснень невиконання наказу ПрАТ «УДП», позивачка попросила погодити термін виконання наказу до 15.09.2023.

Наказом ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів» було визначено директору ДБО Наталії Хетагуровій термін здійснення актуалізації та забезпечення затвердження у встановленому порядку Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП», Інструкції про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП», Інструкції по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» та Порядку складання типових форм з обліку та списання запасів ПрАТ «УДП» до 15 вересня 2023 року.

15.09.2023 у службовому листі № СЛ/266/04 позивачка повідомила, що станом на 15.09.2023 проєкти 3697 (Порядок складання типових форм первинного обліку у ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-05) поміщено в АСКОД 31.08.2023, 3474 (Інструкція про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-03 поміщена в АСКОД 28.08.2023, 3553 (Інструкція по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-07) поміщена в АСКОД 01.09.2023, 3687 (Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-01) поміщено в АСКОД 12.09.2023, але не погоджено відповідними працівниками.

Службовим листом від 09.10.2023 № СЛ/766/01-01.1 Генерального директора було повідомлено про невиконання позивачкою доручень, вказаних у вищезазначеному наказі. Згідно вказаного службового листа, Порядок складання типових форм первинного обліку у ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-05 був розроблений, але начальник відділу запобігання економічним правопорушенням департаменту внутрішнього контролю та запобігання економічним правопорушенням ОСОБА_7 службовим листом від 13.09.2023 надав зауваження, які не усунені. Проект Інструкції про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-03 був розміщений у системі АСКОД 28.08.2023 та погоджений начальником служби бункерування флоту Мельниковим Д. 11.09.2023, начальником відділу моніторингу Сіларіним В. 07.09.2023 без зауважень. Однак було виявлено, що працівники ДВКтаЗЕП надали рекомендації начальнику СБФ, які не були враховані та внесені до проекту Інструкції. З 14.09.2023 в системі АСКОД у начальника СБФ Мельникова Д., начальника ВМ СБФ Сіларіна В., які на теперішній час знаходяться у відпустках. На повторне опрацювання проєкт інструкції не повертався. Інструкція по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-07 розроблена, але має багато зауважень, рекомендацій та пропозицій, які надані до ДБО службовими листами працівниками ДВКтаЗЕП та начальником УДтаЯ ОСОБА_8 , які досить не усунуті. Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП» № Б/К-3- 03-ДБО-01 розроблено, але має багато зауважень, які ще недоопрацьовані. Проект був розміщений в АСКОД 12.09.2023 без зауважень згідно службового листа від 14.08.2023. Додаткові зауваження УДтаЯ за підписом начальника ОСОБА_9 надані у службовому листі від 13.09.2023, які не усунуті.

02.11.2023 був проведений моніторинг виконання наказу ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів», в результаті чого т.в.о. Генерального директора було повідомлено, що 4 вищезазначені проекти не відкориговані та не подані на затвердження до департаменту.

Службовим листом від 08.11.2023 № СЛ/903/01-01.1.1 начальник відділу контролю та організації роботи зі службовими документами повідомила, що у СЕД «АСКОД» у модулі «Резолюції/Завдання» наявні 8 невиконаних завдань, встановлених резолюціями керівництва ПрАТ «УДП», виконавцем яких є користувач – ОСОБА_1 , у т.ч. резолюція до наказу ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів», яка надійшла на виконання ОСОБА_2 24.08.2023. Станом на 08.11.2023 зазначений документ ОСОБА_3 не взято на виконання, а також не створено підлеглих резолюцій.

Наказом ПрАТ «УДП» від 09.11.2023 № 81-С за порушення наказу ПрАТ «УДП» №222 від 24.08.2023 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів» оголошено догану ОСОБА_1 , згідно з яким їй були визначені завдання щодо актуалізації та забезпечення затвердження у встановлений строк, а саме, до 15.09.2023, внутрішніх нормативних документів згідно з проведеними моніторингами від 09.10.2023 та 02.11.2023. Станом на 09.10.2023 і до сьогоднішнього дня включно ОСОБА_1 не актуалізовано та не надано такі нормативні документи: Порядок складання типових форм з обліку та списання запасів ПрАТ «УДП», Інструкція про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливо-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП», Інструкція по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП», Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-01. Вищезазначені порушення виконавчої дисципліни з боку ОСОБА_2 призвели до відсутності у підпорядкованому їй структурному підрозділі розроблених та затверджених актуальних внутрішніх нормативних документів. З вказаним наказом позивачка ознайомлена 09.11.2023.

Одночасно 18.08.2023 відповідно до наказу за № 194-АГ «Щодо перевірки бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на ГВСП «КСБСРЗ» ОСОБА_1 було доручено здійснити виїзну перевірку бухгалтерського обліку та перевірки достовірності складення фінансової звітності Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод» (скорочено ГВСП «КСБСРЗ») за період 01.01.2022 – 30.06.2023.

23.10.2023 ОСОБА_1 подано на затвердження Генеральному директора ПрАТ «УДП» Звіт за результатами перевірки ГВСП «КСБСРЗ» (надалі – «Звіт»).

25.10.2023 Генеральним директором ПрАТ «УДП» було доручено директору Департаменту внутрішнього контролю та запобігання економічних правопорушень здійснити перевірку Звіту, поданого ОСОБА_1 . Перевірку проводила заступник начальника запобігання економічним правопорушенням департаменту внутрішнього контролю та запобігання економічним правопорушенням (скорочено – ВЗЕП) Людмила Владимирова, яка 14.11.2023 надала Висновок щодо перевіреного Звіту, за яким встановлено, що ОСОБА_1 допустила грубі помилки під час проведення перевірки та відображення її результатів в своєму Звіті.

20.11.2023 ПрАТ «УДП» видано наказ за № 301-АГ «Про проведення внутрішнього розслідування».

06.12.2023 Генеральним директором ПрАТ «УДП» затверджено Висновок за результатами внутрішнього розслідування, проведеного на предмет з`ясування обставин можливого неналежного виконання своїх посадових обов`язків директором ДБО Н. Хетагуровою.

Даним Висновком встановлено, що Звіт Хетагурової Н.О. не містить результатів перевірки бухгалтерського обліку та достовірності складання фінансової звітності ГВСП «КСБСРЗ» за період з 01.01.2023 – 30.06.2023. Не здійснено всебічної документальної перевірки на предмет (стор. 5 Висновку): дотримання вимог законодавчих та нормативних актів щодо порядку оформлення первинних, зведених облікових, підтвердних документів; відповідності господарських операцій, що зафіксовані первинними, зведеними, обліковими, підтвердними чи іншими документами, нормам, встановленим законодавством та внутрішніми регламентами товариства, прийнятими в межах законодавства; не здійснено вибіркової фактичної перевірки, яка передбачає контроль за наявністю оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, застосування норм витрат сировини і матеріалів, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт. У п.5 Звіту ОСОБА_1 зазначено, що проведеною звіркою даних, наведених в Актах звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» від 31.12.2022 (станом на 01.01.2023) та від 30.06.2023 (станом на 01.07.2023) розбіжностей не встановлено. Але за Висновком Л.Владимирової встановлено, що такі висновки в Звіті не відповідають дійсності. Акти звірок взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» містять численні розбіжності. Так, за даними бухгалтерського обліку ПрАТ «УДП» по субрахунку 683 (Внутрішньогосподарські розрахунки) у квітні 2023 року за розрахунки з ремонту флоту та ПДВ відображена певна сума надходження валюти для продажу за банківською випискою від 20.04.2023. Проте, в актах звірки взаємних розрахунків за квітень, травень, червень 2023 року сторонами не відображено суми цих господарських операцій. (По даному факту головним бухгалтером ГВСП «КСБСРЗ» пояснено, що допущено помилку в відображені по бухгалтерському обліку даної операції). Надалі, через дану помилку при складанні фінансової звітності за 1 півріччя 2023 року, станом на 30.06.2023 необґрунтовано завищена сума Статті «Запаси» (рядок 1100 Балансу – Звіту ро фінансові результати) та Статті – поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (рядок 1615 Балансу – Звіту про фінансовий стан). З пояснень головного бухгалтера ГВСП «КСБСРЗ» встановлено, що у квітні 2023 року нею безпідставно відображено бухгалтерському обліку збільшення суми малоцінних та швидкозношуючих предметів та транспортно-заготівельних витрат наступними проводками: Дебет рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» з кредитом субрахунку 631.0 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за матеріали». Дебет рахунку 29 «транспортно-заготівельні витрати» кредитом 20 «Виробничізапаси». За цією бухгалтерською операцією, в журналі-ордері № 10 не відображені вказані обороти по рахунках. Надалі, дані з журналів ордерів заносяться до Головної книги: за даними головної книги ГВСП «КСБСРЗ» за квітень 2023 року відображено дебітові та кредитові обороти за вищевказаною господарською операцією. Зазначені факти свідчать про те, що дані журналів-ордерів не відповідають даним Головної книги, що в подальшому призводить до викривлення показників фінансової звітності та недостовірності її статей. При складанні акту звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» від 30.06.2023 року, ГВСП «КСБСРЗ» знов була допущена помилка через невідображення в ньому та в бухгалтерському обліку внутрішньогосподарських операцій за Авізо №ДБО-380 від 30.06.2023 року. З урахуванням включення до цього Акту операції з коригування доходу по ремонту баржи UDP-C-430 за авізо №031/82(31.05.23) методом «сторно» на суму 18 199,00 грн та суми розбіжності вхідного сальдо за червень 2023 року на 11097,0 грн, показник кредитового сальдо ГВСП «КСБСРЗ» за субрахунком 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» на кінець звітного періоду (30.06.2023) необґрунтовано занижено на суму 197 285,75 грн і, як наслідок, викривлення показника фінансової звітності. У липні 2023 року ГВСП «КСБСРЗ» була виправлена помилка шляхом відображення в Акті звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» від 31.07.2023 (станом на 01.08.2023) операція за отримані ТМЦ за повідомленням-авізо № ДБО-380 від 30.06.2023 та допроведені операції з ремонту флоту за травень 2023 року за наступними повідомленнями-авізо для виправлення дебетового сальдо відповідно до даних головної книги: №031/84 (31.05.2023) UDP-C-409-УДП, №031/85 (31.05.2023) UDP-SLG-015-УДП, №031/86 (31.05.2023) UDP-SLG-018-УДП, №031/87 (31.05.2023) UDP-C-447-УДП, №031/88 (31.05.2023) ANR-1085. Вищевказане свідчить про систематичне, несвоєчасне відображення внутрішньогосподарських розрахунків за повідомленнями-авізо як з боку ПРаТ «УДП» так із боку ГВСП «КСБСРЗ», що призводить до спотворення показників статей балансу та фінансового результату. Таким чином, Звіт містить недостовірні висновки про повноту та правильність складення Актів звірки взаємних розрахунків. Комісією рекомендовано за неналежне виконання своїх трудових обов`язків застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення.

З Висновком комісії за результатами внутрішнього розслідування, затвердженим Генеральним Директором ПрАТ «УДП» 06.12.2023, ОСОБА_1 була ознайомлена під особистий підпис 28.02.2024.

Згідно поясненням ОСОБА_1 від 28 та 29 лютого 2024 року, для надання письмових пояснень щодо висновку необхідно ознайомитися з матеріалами, зазначеними у висновку, у порядку та строки, визначені законодавством.

06.03.2024 ПрАТ «УДП» листом за № 495/01-01/01 звернулось до Первинної Профспілкової організації ПрАТ «УДП» щодо погодження звільнення директора ДБО ОСОБА_1

19.03.2024 відбулось засідання Профспілкового комітету, на якому постановлено відмовити ПрАТ «УДП» в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , обраної до складу виборного профспілкового органу Первинної профспілкової організації ПрАТ «УДП».

22.03.2024 Первинна профспілкова організація ПрАТ «УДП» листом № 18 повідомила про ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 .

Крім того, згідно із постановою Президії Центральної ради ПРМТУ від 12.01.2024 № П-21-1 «Про подання роботодавця на звільнення члена виборного профспілкового органу ППО ПрАТ «УДП» ОСОБА_1 » відмовлено в наданні згоди на звільнення працівника.

01.04.2024 видано Наказ ПрАТ «УДП» за № 219-Б «Про звільнення ОСОБА_1 », за яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора департаменту бухгалтерського обліку за пунктом 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, щодо працівника, до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п. 4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі та відхилення аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Щодо доводів скарги про незаконне скасування наказу ПрАТ «УДП» №81-С від 09.11.2023, колегія суддів виходить з наступного.

Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення, якими є догана і звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За змістом статей 147-1, 149 КЗпП України, статті 81 ЦПК у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника (див. постанову Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 487/1885/17).

Як встановлено матеріалами справи, що наказом ПрАТ «УДП» від 19.01.2023 № 17-АГ «Про приведення нормативних документів ПрАТ «УДП» відповідно до нової організаційної структури» керівникам структурних підрозділів було доручено до 24.01.2023 надати до служби організації діловодства та якості департаменту мотивації праці та соціально-кадрових відносин перелік нормативних документів, які використовуються структурним підрозділом, з експертною оцінкою доцільності їх перевидання для подальшого користування у ПрАТ «УДП» за формою, що додавалась у додатку 1.

На виконання вказаного наказу ОСОБА_1 26.01.2023 було надано службовий лист б/н та надано перелік документів, які розробляються у ДБО, у тому числі: Інструкція про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» - в роботі; Порядок розробки типових форм первинного обліку у ПрАТ «УДП» - в роботі; Положення про відрядження – в роботі; Інструкція по списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» - в роботі.

В подальшому листами від 10.03.2023, 14.07.2023, 10.08.2023 та 15.08.2023 «Щодо пояснень невиконання наказу ПрАТ «УДП» ОСОБА_1 неодноразово інформувала та просила перенести термін впровадження вищезазначених документів, востаннє просила продовжити термін виконання 15.09.2023.

Враховуючи факт нерозроблення та невпровадження ДБО вищезазначених документів з січня до серпня 2023 року, наказом ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів» було визначено директору ДБО ОСОБА_1 термін здійснення актуалізації та забезпечення затвердження у встановленому порядку Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП», Інструкції про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливно-мастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП», Інструкції по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» та Порядку складання типових форм з обліку та списання запасів ПрАТ «УДП» до 15 вересня 2023 року, при цьому наголошено, що директор ДБО ОСОБА_1 несе особисту відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього наказу, а також за діяльність або бездіяльність працівників ДБО.

15.09.2023 у службовому листі № СЛ/266/04 ОСОБА_1 повідомила, що станом на 15.09.2023 проекти 3697 (Порядок складання типових форм первинного обліку у ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-05), 3474 (Інструкція про документальне оформлення операцій, пов`язаних з оприбуткуванням, переміщенням і списанням паливномастильних матеріалів на суднах ПрАТ «УДП» № Б/К-3-03-ДБО-03), 3553 (Інструкція по обліку та списанню товарно-матеріальних цінностей на суднах ПрАТ «УДП» № Б/ К-3-03-ДБО-07), 3687 (Положення про відрядження працівників ПрАТ «УДП» № Б/К-3- 03-ДБО-01) поміщені в АСКОД, але не погоджені деякими працівниками.

Отже, на підставі вищевказаного, колегія суддів дійшла висновку, що документи, порушення строків розробки яких стало підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, були в роботі ДБО ще в січні 2023 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачкою своєчасно були розроблені та внесені до системи електронного документообігу АСКОД нормативні документи, визначені у Наказі ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 №222, оскільки деякі з них були поміщені до системи в строки до кінцевого їх терміну здачі, що позбавляло їх аналізу, крім того, жоден з них не був затверджений, що не може вважатись належним виконанням вищевказаного наказу.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до оскаржуваного наказу ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 №222, на ОСОБА_1 було покладено обов`язок здійснити актуалізацію та забезпечення затвердження (тобто погодження та підписання) у встановленому порядку нормативних документів визначених у вказаному наказі. Крім того, відповідно до вказаного наказу наголошено, що директор ДБО ОСОБА_1 несе особисту відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього наказу, а також за діяльність або бездіяльність працівників ДБО.

Більш того, визначені в наказі від 24.08.2023 №222 нормативні документи, були у розробці ДБО ОСОБА_1 ще з січня 2023 року, тобто у останньої в термін до 15.09.2023 було достатньо часу для виконання покладених на неї службових обов`язків.

Твердження позивачки про неможливість виконання вказаного доручення у встановлений в наказі строк, колегією суддів не можуть бути враховані, оскільки останньою не було належним чином обґрунтовано та доведено вказаних обставин, невиконання покладених на неї службових обов`язків з незалежних від неї причин, та посилання на те, що документи нею були розроблені, однак не були затвердженні відповідними уповноваженими працівниками з різних підстав, не можуть слугувати підставою для скасування відповідного наказу. Оскільки згідно з наказом саме директор ДБО ОСОБА_1 несе особисту відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього наказу.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення відповідачем строків передбачених ст. 147 КЗпП України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Обчислення місячного терміну для застосування стягнення передбачається з дня виявлення не факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 428/6597/19, від 11 вересня 2020 року у справі № 638/14690/18-ц.

У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 359/3716/18, суд зазначав, що норма ст. 148 КЗпП України передбачає обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення саме проступку як такого. Тобто під виявленням проступку розуміється не лише виявлення факту (певного діяння), а й встановлення особи, яка вчинила це діяння, її протиправність, вину, наявність шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками. При цьому день виявлення дисциплінарного проступку не завжди може збігатися з днем його вчинення чи днем виявлення факту. День виявлення проступку може настати значно пізніше від дня його вчинення, а також від дня виявлення факту.

Отже, фактичним моментом виявлення проступку є його фіксація у відповідному документі про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку уповноваженими на те особами, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, матеріалами справи встановлено, що службовим листом від 09.10.2023 № СЛ/766/01-01.1 Генерального директора було повідомлено про невиконання ОСОБА_1 доручень, вказаних у вищезазначеному наказі.

02.11.2023 був проведений моніторинг виконання наказу ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів», в результаті чого т.в.о. Генерального директора було повідомлено, що 4 вищезазначені проекти досі не доопрацьовані. Та було зазначено доречним розглянути питання, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності виконавця за невиконання або неналежне виконання наказу від 24.08.2023 №222.

Службовим листом від 08.11.2023 № СЛ/903/01-01.1.1 начальник відділу контролю та організації роботи зі службовими документами повідомила, що у СЕД «АСКОД» у модулі «Резолюції/Завдання» наявні 8 невиконаних завдань, встановлених резолюціями керівництва ПрАТ «УДП», виконавцем яких був користувач – ОСОБА_1 , у тому числі резолюція до наказу ПрАТ «УДП» від 24.08.2023 № 222 «Про актуалізацію внутрішніх нормативних документів», яка надійшла на виконання ОСОБА_1 24.08.2023, але станом на 08.11.2023 наказ не був взятий на виконання, а також не створено підлеглих резолюцій.

Зважаючи на тривале невиконання доручень щодо актуалізації нормативних документів, 09.11.2023 був виданий наказ ПрАТ «УДП» № 81-С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_2 », з яким в той же день було ознайомлено ОСОБА_1 .

Таким чином, остаточна оцінка діям позивачки, тобто виявлення проступку, була зафіксована в листі від 02.11.2023, а тому строк притягнення позивача до дисциплінарного стягнення, передбачений частиною першою статті 148 КЗпП України, відповідачем не порушено.

Щодо оскарження наказу про звільнення, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом п. 3 ч. 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У справах про поновлення на роботі особи, звільненої за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2021 року у справі №761/7661/20, від 20 січня 2020 року у справі № 466/150/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 760/4126/18-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 643/12579/18, від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18, від 03 червня 2020 року у справі № 766/7760/17.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

Отже враховуючи вищевказане, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, яке повинно бути протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимог п. 3 ст. 40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягають встановленню судом при вирішенні спору про законність звільнення ОСОБА_1 з цих підстав, є такі: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1,148,149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Велика Палата Верховного Суду у справі №9901/743/18 наголошує, що при вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з п.3 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків його не знято і не погашено.

Матеріалами справи встановлено, що 01.04.2024 видано наказ ПрАТ «УДП» № 219-Б «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора департаменту бухгалтерського обліку за пунктом 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, щодо працівника, до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Підставою для видачі наказу від 01.04.2024 №219-Б слугувало неналежне виконання ОСОБА_1 наказу №194-АГ від 18.08.2023.

Відповідно до наказу від 18.08.2023 за № 194-АГ «Щодо перевірки бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на ГВСП «КСБСРЗ» ОСОБА_1 було доручено здійснити виїзну перевірку бухгалтерського обліку та перевірки достовірності складення фінансової звітності Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод» (скорочено ГВСП «КСБСРЗ») за період 01.01.2022 – 30.06.2023.

23.10.2023 ОСОБА_1 подано на затвердження Генеральному директора ПрАТ «УДП» Звіт за результатами перевірки ГВСП «КСБСРЗ» (надалі – «Звіт»).

25.10.2023 Генеральним директором ПрАТ «УДП» було доручено директору Департаменту внутрішнього контролю та запобігання економічних правопорушень здійснити перевірку Звіту, поданого Хетагуровою Н.О. Перевірку проводила заступник начальника запобігання економічним правопорушенням департаменту внутрішнього контролю та запобігання економічним правопорушенням (скорочено – ВЗЕП) Людмила Владимирова, яка 14.11.2023 надала Висновок щодо перевіреного Звіту, за яким встановлено, що Хетагурова Н.О. допустила грубі помилки під час проведення перевірки та відображення її результатів в своєму Звіті.

20.11.2023 ПрАТ «УДП» видано наказ за № 301-АГ «Про проведення внутрішнього розслідування».

Відповідно до акту від 23.11.2023, Хетагурова Н.О. в рамках проведення внутрішнього розслідування, призначеного наказом від 20.11.2023 №301-АГ, ознайомившись з висновком складеним начальником ВЗЕП Владимировою Людмилою щодо звіту ОСОБА_1 за результатами перевірки, 23.11.2023 в кабінеті №202 ВП «Учбовий центр» відмовилась від надання письмових пояснень.

06.12.2023 Генеральним директором ПрАТ «УДП» затверджено Висновок за результатами внутрішнього розслідування, проведеного на предмет з`ясування обставин можливого неналежного виконання своїх посадових обов`язків директором ДБО Н. Хетагуровою.

Даним Висновком встановлено, що Звіт Хетагурової Н.О. не містить результатів перевірки бухгалтерського обліку та достовірності складання фінансової звітності ГВСП «КСБСРЗ» за період з 01.01.2023 – 30.06.2023. Не здійснено всебічної документальної перевірки на предмет (стор. 5 Висновку): дотримання вимог законодавчих та нормативних актів щодо порядку оформлення первинних, зведених облікових, підтвердних документів; відповідності господарських операцій, що зафіксовані первинними, зведеними, обліковими, підтвердними чи іншими документами, нормам, встановленим законодавством та внутрішніми регламентами товариства, прийнятими в межах законодавства; не здійснено вибіркової фактичної перевірки, яка передбачає контроль за наявністю оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, застосування норм витрат сировини і матеріалів, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт. У п.5 Звіту ОСОБА_1 зазначено, що проведеною звіркою даних, наведених в Актах звірки взаємних розраунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» від 31.12.2022 (станом на 01.01.2023) та від 30.06.2023 (станом на 01.07.2023) розбіжностей не встановлено. Але за Висновком Л.Владимирової встановлено, що такі висновки в Звіті не відповідають дійсності. Акти звірок взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» містять численні розбіжності. Так, за даними бухгалтерського обліку ПрАТ «УДП» по субрахунку 683 (Внутрішньогосподарські розрахунки) у квітні 2023 року за розрахунки з ремонту флоту та ПДВ відображена певна сума надходження валюти для продажу за банківською випискою від 20.04.2023. Проте, в актах звірки взаємних розрахунків за квітень, травень, червень 2023 року сторонами не відображено суми цих господарських операцій. (По даному факту головним бухгалтером ГВСП «КСБСРЗ» пояснено, що допущено помилку в відображені по бухгалтерському обліку даної операції). Надалі, через дану помилку при складанні фінансової звітності за 1 півріччя 2023 року, станом на 30.06.2023 необґрунтовано завищена сума Статті «Запаси» (рядок 1100 Балансу – Звіту ро фінансові результати) та Статті – поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (рядок 1615 Балансу – Звіту про фінансовий стан). З пояснень головного бухгалтера ГВСП «КСБСРЗ» встановлено, що у квітні 2023 року нею безпідставно відображено бухгалтерському обліку збільшення суми малоцінних та швидкозношуючих предметів та транспортно-заготівельних витрат наступними проводками: Дебет рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» з кредитом субрахунку 631.0 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за матеріали». Дебет рахунку 29 «транспортно-заготівельні витрати» кредитом 20 «Виробничізапаси». За цією бухгалтерською операцією, в журналі-ордері № 10 не відображені вказані обороти по рахунках. Надалі, дані з журналів ордерів заносяться до Головної книги: за даними головної книги ГВСП «КСБСРЗ» за квітень 2023 року відображено дебітові та кредитові обороти за вищевказаною господарською операцією. Зазначені факти свідчать про те, що дані журналів-ордерів не відповідають даним Головної книги, що в подальшому призводить до викривлення показників фінансової звітності та недостовірності її статей. При складанні акту звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» від 30.06.2023 року, ГВСП «КСБСРЗ» знов була допущена помилка через невідображення в ньому та в бухгалтерському обліку внутрішньогосподарських операцій за Авізо №ДБО-380 від 30.06.2023 року. З урахуванням включення до цього Акту операції з коригування доходу по ремонту баржи UDP-C-430 за авізо №031/82(31.05.23) методом «сторно» на суму 18 199,00 грн та суми розбіжності вхідного сальдо за червень 2023 року на 11097,0 грн, показник кредитового сальдо ГВСП «КСБСРЗ» за субрахунком 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» на кінець звітного періоду (30.06.2023) необґрунтовано занижено на суму 197 285,75 грн і, як наслідок, викривлення показника фінансової звітності. У липні 2023 року ГВСП «КСБСРЗ» була виправлена помилка шляхом відображення в Акті звірки взаємних розрахунків між ПрАТ «УДП» та ГВСП «КСБСРЗ» від 31.07.2023 (станом на 01.08.2023) операція за отримані ТМЦ за повідомленням-авізо № ДБО-380 від 30.06.2023 та допроведені операції з ремонту флоту за травень 2023 року за наступними повідомленнями-авізо для виправлення дебетового сальдо відповідно до даних головної книги: №031/84 (31.05.2023) UDP-C-409-УДП, №031/85 (31.05.2023) UDP-SLG-015-УДП, №031/86 (31.05.2023) UDP-SLG-018-УДП, №031/87 (31.05.2023) UDP-C-447-УДП, №031/88 (31.05.2023) ANR-1085. Вищевказане свідчить про систематичне, несвоєчасне відображення внутрішньогосподарських розрахунків за повідомленнями-авізо як з боку ПРаТ «УДП» так із боку ГВСП «КСБСРЗ», що призводить до спотворення показників статей балансу та фінансового результату. Таким чином, Звіт містить недостовірні висновки про повноту та правильність складення Актів звірки взаємних розрахунків. Комісією рекомендовано за неналежне виконання своїх трудових обов`язків застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення.

З Висновком комісії за результатами внутрішнього розслідування, затвердженим Генеральним Директором ПрАТ «УДП» 06.12.2023, ОСОБА_1 була ознайомлена під особистий підпис 28.02.2024. Крім того, у вказаному акті зазначено, що 28.02.2024 ОСОБА_1 надано всі матеріали зазначені у висновку внутрішнього розслідування призначеного наказом ПрАТ «УДП» від 20.11.2023 №301-Г, остання ознайомившись з ними, в наступному поясненні ухилилась від відповідей по суті.

Згідно поясненням ОСОБА_1 від 28 та 29 лютого 2024 року, для надання письмових пояснень щодо висновку необхідно ознайомитися з матеріалами, зазначеними у висновку, у порядку та строки, визначені законодавством.

01.04.2024 видано Наказ ПрАТ «УДП» за № 219-Б «Про звільнення ОСОБА_1 », за яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора департаменту бухгалтерського обліку за пунктом 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, щодо працівника, до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи той факт, що суд дійшов висновку про незаконність та скасування наказу ПрАТ «УДП» від 09.11.2023 № 81-С про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, відсутня обов`язкова умова для притягнення останньої до відповідальності у виді звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України як систематичність.

Однак, як було зазначено вище, колегія суддів не погодилась з висновками суду про наявність підстав для скасування наказу ПрАТ «УДП» від 09.11.2023 № 81-С про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

З огляду на що в даному випадку наявне систематичне невиконання ОСОБА_10 своїх обов`язків, покладених на неї трудовим договором та відповідними наказами.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 була ознайомлена з відповідними висновками здійснених в рамках внутрішнього розслідування, однак остання обґрунтованого пояснення стосовно невиконання завдання не надала.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 не заперечувала про ознайомлення з Висновком від 06.12.2023, про свою обізнаність щодо невиконання завдання про перевірку бухгалтерського обліку на відокремленому підрозділі, останньою не спростовано факти викладені в Висновку. Остання лише вказує на винуватість роботодавця щодо упередженого ставлення, тиску на працівника, зазначає як причину відмови від пояснень - не створення роботодавцем «спеціальних умов» для складання своїх пояснень.

Таким чином, позивачкою не було спростовано фактів викладених у Висновку за результатами внутрішнього розслідування, проведеного на предмет з`ясування обставин можливого неналежного виконання своїх посадових обов`язків директором департаменту бухгалтерського обліку ПрАТ «УДП» ОСОБА_1 від 06.12.2023.

Вирішуючи питання щодо правомірності звільнення позивачки, колегія суддів виходить із того, що встановлені під час внутрішнього розслідування обставини підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами у справі та з урахуванням визначених законом умов припинення трудових відносин з відповідної підстави.

За наявності належного підтвердження обставин, покладених роботодавцем в основу рішення про звільнення, та дотримання встановленої законом процедури застосування такого заходу, відсутні підстави для висновку про незаконність звільнення лише з огляду на незгоду позивачки з результатами внутрішнього розслідування.

При цьому істотне значення має те, що позивачка, обіймаючи керівну посаду, повинна була забезпечити належне виконання покладених на неї завдань, останньою не спростовано, що поданий нею звіт відповідає всім вимогам.

Висновки комісії щодо виявлених недоліків не спростовано. За відсутності належних доказів, які б підтверджували виконання відповідних доручень у повному обсязі та відповідно до встановлених вимог, доводи позивачки не дають достатніх підстав для визнання висновків роботодавця необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами позивачки про неврахування відповідачем ненадання згоди профспілковою організацією на звільнення ОСОБА_1 ..

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

За змістом зазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

06.03.2024 ПрАТ «УДП» листом за № 495/01-01/01 звернулось до Первинної Профспілкової організації ПрАТ «УДП» щодо погодження звільнення директора ДБО ОСОБА_1

19.03.2024 відбулось засідання Профспілкового комітету, на якому постановлено відмовити ПрАТ «УДП» в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , обраної до складу виборного профспілкового органу Первинної профспілкової організації ПрАТ «УДП».

22.03.2024 Первинна профспілкова організація ПрАТ «УДП» листом № 18 повідомила про ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 .

Крім того, згідно із постановою Президії Центральної ради ПРМТУ від 12.01.2024 № П-21-1 «Про подання роботодавця на звільнення члена виборного профспілкового органу ППО ПрАТ «УДП» ОСОБА_1 » відмовлено в наданні згоди на звільнення працівника.

Суд першої інстанції без наведення мотивів обмежився висновком про те, що відмова профспілкового органу є обґрунтованою.

Проте колегією суддів було проаналізовано вказані рішення профспілкових організацій, та апеляційний суд вважає їх необґрунтованими. Висновки щодо недоцільності звільнення позивачки, наведені у відповідному рішенні мотиви не спростовують установлених роботодавцем обставин неналежного виконання нею посадових обов`язків.

Зокрема, обґрунтовуючи свою позицію, профспілковий орган посилався переважно на тривалий стаж роботи ОСОБА_1 та встановлену їй інвалідність III групи, однак зазначені обставини самі по собі не свідчать про належне виконання нею покладених трудових функцій та не спростовують виявлених під час внутрішнього розслідування порушень.

Водночас профспілковим органом не надано належної оцінки обставинам, пов`язаним із невиконанням позивачкою доручень роботодавця, незабезпеченням належного завершення підготовки відповідних документів, а також виявленими недоліками та невідповідностями у звіті, поданому за результатами виїзної перевірки. Наведені обставини мають істотне значення для вирішення питання про дотримання позивачкою трудових обов`язків, оскільки стосуються безпосередньо якості, повноти та результативності виконання нею завдань, покладених на неї з огляду на займану посаду директора департаменту бухгалтерського обліку.

При цьому колегія суддів наголошує, що тривалість трудових відносин та стан здоров`я працівника можуть бути враховані під час оцінки обставин справи, однак не звільняють від необхідності з`ясування фактичних обставин виконання ним посадових обов`язків і не можуть підміняти собою оцінку встановлених порушень. Вирішальне значення в цьому випадку мають характер допущених недоліків, їх підтвердження матеріалами справи, обґрунтованість висновків внутрішнього розслідування та дотримання роботодавцем установленого законом порядку застосування дисциплінарного стягнення і звільнення.

Відтак відповідні доводи профспілкового органу не спростовують установлених у справі обставин і не дають самостійних підстав для висновку про незаконність оскаржуваних наказів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення у виді догани та порушень при звільнені позивачки, що може бути підставою для задоволення позову останньої, при цьому відповідач довів обґрунтованість підстав для застосування догани та законність звільнення позивача.

Таким чином, враховуючи, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі, а тому також не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» є обґрунтованими, а тому вона підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374, пункту 4 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, за вищевказаного обґрунтування.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст.374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» задовольнити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 вересня 2025 року скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 30.10.2026

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

С.О. Погорєлова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua