Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №753/4276/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення плати за користування житлом

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №753/4276/26

Суддя: Маркєлова В. М.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4276/26

провадження № 2/753/7432/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Київ Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренко К.А.,

представника позивача (за довіреністю) - Кононенка І.О.,

відповідача-1 ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 14 778,76 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 2527,17 грн, 3% річних у розмірі 664,44 грн;

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 21743,97 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 3718,22 грн, 3% річних у розмірі 977,59 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення в розмірі 9333,74 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 2073,04грн, 3% річних у розмірі 545,94 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 28348,57 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 5172,16 грн та 3% річних у розмірі 1363,90 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26954,96 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 3723,22 грн, 3% річних розмірі 980,99 грн, пеня в розмірі 1193,54 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 23085,36грн;

- інфляційні втрати в розмірі 3472,22 грн, 3% річних у розмірі 909,73 грн, пеня в розмірі 1106,84 грн;

- заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 39,89 грн;

- заборгованість з оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 23,65 грн, що разом складає 152 737,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані таким.

З 01.05.2018 року КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Позивач) є виконавцем комунальних послуг, а саме:

1. З 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ);

2. З 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила 630).

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-УІІІ, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова КМУ від 11.12.2019 № 1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова КМУ від 21.08.2019 року № 830).

Відповідно до вимог вказаних вище нормативно - правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.

На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені:

1. договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085) (надалі - Договір);

2. щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ повідомляємо наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірни відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Свіченням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг Споживачем.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під`єднаний до мереж - тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, Відповідач/Відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, між Позивачем та Відповідачем підтверджується діями сторін, а саме: Позивач щомісячно надає Відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає Відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а Відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість.

Відповідно до вимог законодавства, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачі у порушення вимог законодавства в сфері комунальних послуг своєчасно не сплачували за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.07.2025 складає 87 786,17 грн: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 9333,74 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 28348,57 грн, за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26954,96 грн, заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 23085,36грн.

У відповідачів також існує заборгованість за період з 01.11.2021 заборгованість з оплати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 39,89 грн, заборгованість з оплати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 23,65 грн.

Крім того, Позивач, на підставі Договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 11.10.2018 №602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набув права вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 14 778,76 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 21743,97 грн.

Згідно п. 3.4.2 Договору цесії, Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованості.

Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами 630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).

Факт відсутності письмового договору про надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг (Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 справа 6- 2951цс15).

Відповідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Отже, згідно норм чинного законодавства Позивачем було нараховано розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені на суму простроченої заборгованості.

Ухвалою від 05.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; визнав справу малозначною та призначив в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи; роз`яснив відповідачу, що він має право у строк для подання відзиву подати суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

22.04.2026 до суду від Відповідача-1 у власних інтересах та як представника Відповідача-2 (за нотаріально посвідченою довіреністю) клопотаннями про продовження процесуального строку для подання відзиву, посилаючись на тривалі повітряні тривоги, відключення електроенергії та стан здоров`я, та відзив на позовну заяву.

У відзивах відповідачі зазначили, що розрахунок боргу є неналежним доказом, оскільки позивач вказав лише кінцеву дату нарахування боргу 31.07.2025 та не вказав точну дату початку виникнення заборгованості. Також відповідачі заявили про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, яка виникла до квітня 2017 року, вказуючи, що трирічний строк сплив до запровадження карантинних обмежень та воєнного стану. Відповідачі вказували на заборону нарахування пені та штрафних санкцій у період дії карантину та воєнного стану відповідно до Закону України від 17.03.2020 № 530-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206. Крім того, відповідачі зазначили, що у квартирі був зареєстрований ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим вважають за необхідне скасувати солідарну відповідальність, застосувати принцип часткової відповідальності та виключити частку боргу, яка припадала на ОСОБА_3 .. Також Відповідачі посилалися на неналежну якість надання послуг з опалення через особливості розводки труб у будинку («верхня розводка») та необхідність додаткового обігріву конвекторами.

Також Відповідачі у відзивах просили розстрочити виконання рішення суду зі сплатою по 1 000,00 грн щомісяця, посилаючись на складне матеріальне становище, перебування на утриманні неповнолітніх дітей та важкий стан здоров`я.

24.09.2026 Відповідач-2 подав до суду клопотання, у якому зазначив, що у квартирі, за якою виникла заборгованість, він не проживає.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та зазначив таке.

Щодо періоду нарахувань - дата нарахувань починається з 01.07.2015 по 31.07.2025. Позовна давність переривалась, а штрафні санкції нараховуються після зняття мараторію - 01.01.2024. Щодо розстрочення - відповідачі на будь якій стадії розгляду можуть подати клопотання про розстрочення. Щодо перерахунку у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 - у 2023 було встановлено лічильник у квартирі та раз на місяць - на два місяці відповідачами передавались показники лічильна. Оскільки нарахування відбувалось по лічильнику перерахунок у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 є безпідставним.

Відповідачка-1 ОСОБА_1 пояснила, що коли помер ОСОБА_3 вона встановила лічильник та не заперечує факту, що з 2023 року нарахування по гарячій воді відбувається по лічильнику. Просить розстрочити виконання рішення на максимально можливий строк.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.

На підставі Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюється ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та Постановою КМУ від 21.08.2018 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії».

Відповідно до вимог нормативно-правових актів послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ надаються споживачу згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних послуг, які є договорами приєднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На виконання вказаних вимог підготовлені та опубліковані:

- договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085);

- на веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Відповідач-1 є одноособовим власником квартири, що підтверджується Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі не укладали з позивачем договір, однак відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Отже, відповідачі у спірний період були споживачами послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, які надавав позивач за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі, як споживачі, зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Суд відхиляє заперечення відповідачів щодо неналежності розрахунку через відсутність дати початку нарахування заборгованості, як необґрунтовані, оскільки до позовної заяви додано повні помісячні витяги та розрахунки заборгованості за кожним видом наданих послуг, які містять помісячне розмежування нарахувань, тарифи, обсяги споживання, здійснені оплати та рух сальдо, що відповідає вимогам статей 77, 78 ЦПК України.

Розглядаючи заяву відповідачів про застосування позовної давності, суд керується наступним.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За частиною першою статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Отже, для оплати комунальних послуг строк позовної давності починає спливати з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим, у разі нездійснення оплати за розрахунковий місяць, оскільки за договором про надання послуг застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року на строк дії карантину (п. 12 Прикінцевих положень ЦК України, пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справа № 903/602/24, провадження № 12-19гс25).

В умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану з 24 лютого 2022 року до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився (п. 19 Прикінцевих положень ЦК України, пункт 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справа № 903/602/24, провадження № 12-19гс25).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану (пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справа № 903/602/24, провадження № 12-19гс25).

Водночас Законом України від 14 травня 2025 року №4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», що набрав законної сили 04.09.2025, виключено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого в період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (частина третя статті 263 ЦК України).

Отже, за законодавством України, перебіг позовної давності поновлено 04.09.2025.

Позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема, за послуги з централізованого опалення та за послуги з централізованого гарячого водопостачання, утворені з 07.2015, на які нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі статтею 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (стаття 266 ЦК України).

Суд дослідив наданий позивачем розрахунок заборгованості за послуги, надані до 01.05.2018 ПАТ «Київенерго», право вимоги за яким відступлено позивачу на підставі Договору цесії від 11.10.2018 № 602-18 та встановив такі обставини.

Станом на 01.07.2015 за споживачами за особовим рахунком НОМЕР_1 обліковувалося вхідне сальдо боргу: за послуги з централізованого опалення у розмірі 149,33 грн та за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 110,48 грн (разом 259,81 грн).

Надалі ПАТ «Київенерго» щомісячно здійснювало нарахування вартості наданих послуг.

Централізоване опаленняЦентралізоване постачання гарячої води

Вхідне сальдо149,330,00

ПеріодНараховано, грнСплачено, грнНараховано, грнСплачено, грн

Липень 2015??110,48?

Серпень 2015????

Вересень 2015????

Жовтень 2015191,45???

Листопад 2015436,74???

Грудень 2015478,93???

Січень 2016682,94???

Лютий 2016535,91???

Березень 2016440,35???

Квітень 2016179,30???

Травень 2016????

Червень 2016????

Липень 2016????

Серпень 2016??997,20?

Вересень 2016??997,20 (коригування - 997,20)?

Жовтень 2016388,96?997,20?

Листопад 2016920,17?997,20?

Грудень 20161568,861000,00498,60?

Січень 20171375,30?997,20?

Лютий 20171270,45?997,20?

Березень 2017921,87?997,20?

Всього до сплати8540,566592,28

У грудні 2016 року споживачами було здійснено оплату за послуги з централізованого опалення у розмірі 1 000,00 грн, що відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перервало перебіг позовної давності щодо вимог за послуги з опалення. Після здійснення оплати 1 000,00 грн у грудні 2016 року трирічний строк позовної давності щодо раніше нарахованого боргу за послуги з централізованого опалення розпочався заново та закінчився у грудні 2019 року.

За нарахуваннями вартості послуг з централізованого опалення за січень 2017 року (1375,30 грн) та за лютий 2017 року (1270,45 грн) граничний строк оплати за лютий 2017 року настав 20.03.2017, а трирічна позовна давність закінчилася 21.03.2020.

За нарахуваннями вартості послуг з централізованого постачання гарячої води за період з 01.07.2015 по 28.02.2017 трирічна позовна давність за останнім розрахунковим місяцем (лютий 2017 року) закінчилася 21.03.2020.

Таким чином, за всіма нарахуваннями вартості послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.07.2015 по 28.02.2017 трирічна позовна давність спливла до 02.04.2020 (до моменту запровадження карантинних обмежень за пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Загальна сума заборгованості за послуги ПАТ «Київенерго», нарахована за період до березня 2017 року (з урахуванням вхідного сальдо станом на 01.07.2015 та проведеної у грудні 2016 року оплати у розмірі 1 000,00 грн), становить:

за послуги з централізованого опалення - 8540,56 грн (вихідне сальдо станом на 01.03.2017);

за послуги з централізованого постачання гарячої води - 6592,28 грн (вихідне сальдо станом на 01.03.2017); а всього 15132,84 грн.

Оскільки строк позовної давності за цей період пропущено, а відповідачами заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, суд на підставі частини четвертої статті 267 ЦК України відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення основної заборгованості за послуги надані ПАТ «Київенерго» у розмірі 15132,84 грн (8540,56 грн за централізоване опалення та 6592,28 грн за постачання гарячої води).

За послуги з централізованого опалення сума основного боргу, що перебуває в межах позовної давності (нарахована з 01.03.2017 по 30.04.2018), складає 6 238,20 грн (14 778,76 грн загального боргу мінус 8 540,56 грн боргу за межами позовної давності).

Суд здійснює перерахунок 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за період з 01.01.2024 по 31.07.2025 на належну до стягнення суму основного боргу за послуги з централізованого опалення (до 01.05.2018 ПАТ «Київенерго»), яка складає 6 238,20 грн, що перебуває в межах позовної давності, що становить:

- 3% річних у розмірі 280,41 грн (замість заявлених 664,44 грн);

- інфляційні втрати у розмірі 1 066,74 грн (замість заявлених 2 527,17 грн).

За послуги з централізованого постачання гарячої води сума основного боргу, що перебуває в межах позовної давності (нарахована з 01.03.2017 по 30.04.2018), складає 15 151,69 грн (21 743,97 грн загального боргу мінус 6 592,28 грн боргу за межами позовної давності).

Суд здійснює перерахунок 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за період з 01.01.2024 по 31.07.2025 на належну до стягнення суму основного боргу за послуги з централізованого постачання гарячої води (до 01.05.2018 ПАТ «Київенерго»), яка складає 15 151,69 грн, що перебуває в межах позовної давності, що становить:

- 3% річних у розмірі 681,24 грн (замість заявлених 977,59 грн);

- інфляційні втрати у розмірі 2 590,94 грн (замість заявлених 3 718,22 грн).

Щодо нарахувань за послуги, надані КП «Київтеплоенерго» за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 та з 01.11.2021 по 31.07.2025, строк позовної давності на звернення з позовом про стягнення заборгованості за цими періодами позивачем не пропущено, оскільки за зобов`язаннями з оплати послуг, наданих за період з травня 2018 року по жовтень 2021 року, перебіг позовної давності розпочався після 02.04.2020 або не сплив до вказаної дати, а отже строки звернення до суду продовжувалися на строк дії карантину та воєнного стану та зупинялися з 30.01.2024 по 04.09.2025 за нормами пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім того, з наданих позивачем розрахунків заборгованості судом встановлено, що споживачами у 2024 та 2025 роках здійснювалися часткові оплати в рахунок погашення наявної заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України вчинення боржником дій, що свідчать про визнання свого боргу (зокрема часткова оплата), перериває перебіг позовної давності, після чого строк починається заново.

За зобов`язаннями за період з 01.11.2021 по 31.07.2025 строк позовної давності також не пропущений з огляду на дію воєнного стану, зупинення перебігу позовної давності з 30.01.2024 по 04.09.2025 та дату звернення з позовом у грудні 2025 року.

Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послуги КП «Київтеплоенерго», надані з 01.05.2018 по 31.10.2021 та з 01.11.2021 по 31.07.2025, а також нараховані на них 3% річних, інфляційні втрати, пеня та абонентське обслуговування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів відповідачів про заборону нарахувань пені та штрафних санкцій у період дії карантину та воєнного стану.

Відповідно до статті 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних та інфляційні втрати є особливою мірою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання та засобом захисту майнового права кредитора, а не штрафними санкціями чи пенею, тому обмеження щодо їх нарахування не застосовуються.

Відповідно до статті 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Відповідно до Переліку, період активних бойових дій для міста Києва було визначено з 24.02.2022 до 30.04.2022. Позивач здійснював нарахування пені з 01.02.2024, тобто після скасування карантинних обмежень, а також після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405, якою скасовано мораторій на нарахування пені у регіонах, де не ведуться активні бойові дії, у зв`язку з чим нарахована пеня підлягає стягненню з відповідачів.

Щодо твердження відповідачів про зміну солідарного обов`язку на частковий та виключення частки боргу у зв`язку з проживанням у квартирі ОСОБА_3 до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина перша статті 543 ЦК України).

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади м. Києва відповідачка-1 ОСОБА_1 зареєстрована у спірній квартирі з 30.07.1996, а відповідач-2 ОСОБА_2 - з 10.11.1998. Реєстрація або факт смерті інших мешканців житлового приміщення не припиняє солідарного зобов`язання відповідачів та не позбавляє кредитора права вимагати солідарного стягнення заборгованості з повнолітніх зареєстрованих мешканців квартири.

До смерті ОСОБА_3 нарахування позивачем вартості спожитих послуг здійснювалося, зокрема, з урахуванням кількості зареєстрованих у квартирі осіб. Сам по собі факт смерті однієї із зареєстрованих у житловому приміщенні осіб не звільняє інших повнолітніх дієздатних зареєстрованих мешканців, які несуть солідарну відповідальність, від обов`язку зі сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги, що була нарахована за життя такої особи.

Після дати смерті ОСОБА_3 нарахування позивачем вартості спожитих послуг щодо нього не здійснювалося.

У 2023 році у квартирі було встановлено індивідуальний квартирний лічильник гарячої води, що підтверджено поясненнями представника позивача та визнано відповідачкою-1 ОСОБА_1 у судовому засіданні. Починаючи з дня встановлення лічильника, нарахування плати за послугу з постачання гарячої води здійснювалося виключно на підставі фактично переданих показників обсягу спожитої гарячої води, у зв`язку з чим кількість зареєстрованих осіб на розмір нарахувань після 2023 року жодним чином не впливала. За таких обставин правові підстави для перерахунку заборгованості або її розподілу на частки відсутні.

Положеннями ст. 27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) визначений порядок оформлення претензій споживачів, зокрема у ч. 1 ст. 27 закону зазначено, що разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону, за результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Доводи відповідачів про неналежну якість послуг з централізованого опалення суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні складені у встановленому статтями 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII порядку акти-претензії щодо неналежної якості або ненадання зазначених послуг.

Щодо клопотання відповідача-2 про непроживання у квартирі, у якій утворилась зазначена заборгованість.

Споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII).

Індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором (пункт 11 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII).

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII).

Суд звертає увагу на те, що передбачене пунктом 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII право на звільнення від оплати послуг не поширюється на послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення), оскільки теплова енергія подається на обігрів усього багатоквартирного будинку та відповідного житлового приміщення незалежно від фактичної присутності мешканців.

Щодо послуг з централізованого постачання гарячої води та абонентського обслуговування відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що він своєчасно звертався до позивача із заявою про непроживання з відповідними доказами.

Оскільки факт реєстрації відповідача-2 у квартирі підтверджений матеріалами справи, сам по собі факт можливого непроживання за відсутності належного документального підтвердження та завчасного інформування виконавця не звільняє зареєстровану повнолітню особу від солідарного обов`язку з оплати житлово-комунальних послуг.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів, складає 134 336,97 грн (152 737,90 грн первісно заявленого боргу мінус 15 132,84 грн основного боргу за межами позовної давності, мінус 1 460,43 грн інфляційних втрат за послуги з централізованого опалення, мінус 384,03 грн 3% річних за послуги з централізованого опалення, мінус 1 127,28 грн інфляційних втрат за послуги з централізованого постачання гарячої води, мінус 296,35 грн 3% річних за послуги з централізованого постачання гарячої води).

У задоволенні решти позовних вимог на суму 18 400,93 грн слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.»

Щодо розстрочення виконання рішення, суд керується таким.

Згідно з частиною першою статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідачі просили розстрочити виконання рішення зі сплатою заборгованості по 1 000,00 грн щомісяця.

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

Сплата по 1 000 грн на місяць означала б виконання рішення протягом понад 11 років, що прямо суперечить імперативній нормі частини п`ятої статті 435 ЦПК України та порушує право стягувача на виконання судового рішення упродовж розумного строку.

Суд, беручи до уваги обставини платоспроможності відповідачів, соціальний аспект, складну ситуацію в енергетиці та ті виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, вирішив розстрочити виконання судового рішення за клопотанням відповідача на максимально можливий строк.

Суд враховує, стан здоров`я Відповідача-1 та Відповідача-2, що відповідачка-1 ОСОБА_1 є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком, та факт перебування на утриманні Відповідача-2 дітей.

При цьому суд бере до уваги, що позивач має повне право на негайне та повне виконання судового рішення.

Водночас суд вважає, що розстрочка виконання стане значним стимулом для відповідачів добровільно виконати свої зобов`язання, що забезпечить задоволення вимог позивачки без понесення додаткових витрат, пов`язаних з примусовим виконанням судового рішення.

Таке рішення відповідає головному завданню цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими міркуваннями - забезпечити ефективний захист порушених прав та інтересів, мінімізуючи витрати для обох сторін та забезпечуючи розумний строк розгляду справи.

У зв`язку з зазначеним суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідачів та розстрочує виконання рішення на 12 місяців, а саме - відповідачі зобов`язані сплатити на користь позивача заборгованість однаковими частинами упродовж 12-ти місяців, тобто по 11 194,75 грн щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково (у розмірі 134 336,97 грн від заявлених 152 737,90 грн), відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 663,20 грн, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто по 1 331,60 грн з кожного відповідача.

Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 6238,20 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 1066,74 грн, 3% річних у розмірі 280,41 грн;

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 15151,69 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 2590,94 грн, 3% річних у розмірі 681,24 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення в розмірі 9333,74 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 2073,04грн, 3% річних у розмірі 545,94 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 28348,57 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 5172,16 грн та 3% річних у розмірі 1363,90 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26954,96 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 3723,22 грн, 3% річних розмірі 980,99 грн, пеня в розмірі 1193,54 грн;

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 23085,36грн;

- інфляційні втрати в розмірі 3472,22 грн, 3% річних у розмірі 909,73 грн, пеня в розмірі 1106,84 грн;

- заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 39,89 грн;

- заборгованість з оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 23,65 грн, разом - 134 336,97грн.

Розстрочити виконання рішення на 12 місяців, а саме - відповідачі зобов`язані сплатити на користь позивача заборгованість однаковими частинами упродовж 12-ти місяців, тобто по 11 194,75 грн щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1 331,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1 331,60 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті у період з 01.07.2015 по 01.03.2017 послуги з централізованого опалення у розмірі 8540,56 грн, за спожиті у період з 01.07.2015 по 01.03.2017 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6592,28 грн та нараховані на цю заборгованість 3% річних та інфляційні втрати у сумі 3 268,09 грн, а всього у розмірі 18 400,93 грн - відмовити.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

27.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2026.

Суддя В.М. Маркєлова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua