Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №489/5219/26 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №489/5219/26

Суддя: Шаманська Н. О.

11.11.26

22-ц/812/2218/26

Провадження №22-ц/812/2218/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Миколаїв

Справа № 489/5219/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шаманської Н.О.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Лівінського І.В.

із секретарем судового засідання – Колосовою О.М.

переглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Акціонерного товариства «Кредобанк»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Моргун Олександр Сергійович,

про

визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за апеляційною скаргою

Акціонерного товариства «Кредобанк»

на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва, ухвалене суддею Костюченком Г.С., 03 серпня 2026 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року,

у с т а н о в и в:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ «Кредобанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначав, що 29 травня 2026 року було заблоковано його розрахункові рахунки з посиланням на постанову про арешт коштів боржника від 28 травня 2026 року у виконавчому провадженні № 76458353. З зазначеної постанови він дізнався, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису № 4323 від 25 жовтня 2024 року, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Моргун О.С.

05 червня 2026 через свого представника – адвоката Сорочана Є.В. він ознайомився з матеріалами електронного виконавчого провадження № 76458353 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) та з вказаним виконавчим написом нотаріуса. Зі змісту виконавчого напису № 4323 вбачається, що нотаріус пропонує звернути стягнення на рухоме майно – транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER VELAR чорного кольору, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Вищевказаний транспортний засіб був переданий ОСОБА_1 в заставу АТ «КРЕДОБАНК» на підставі договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 03 листопада 2021 року за реєстровим № 1961, який укладено в забезпечення виконання зобов`язань Приватного підприємства «ПЕТЧЕНКО С.І.».

10 серпня 2022 року ОСОБА_1 видав довіреність на право керування вищезазначеним транспортним засобом на ім`я ОСОБА_2 та його доньки ОСОБА_3 строком на три роки (до 10 серпня 2025 року), що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №48081212 від 10 серпня 2022 року. З того часу і по сьогоднішній день вказаний автомобіль перебуває у володінні та користуванні цих осіб.

З 2021 року позивач не отримував жодних листів від АТ «Кредобанк» та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Моргун О.С. про існування заборгованості по кредиту чи про повернення заставленого автомобіля. Після того як наприкінці травня 2026 року він довідався про існування виконавчого провадження стосовно нього, він відразу звернувся до ОСОБА_2 з вимогою повернути йому автомобіль та роз`яснити коли ним будуть виконані зобов`язання по кредитному договору, у забезпечення виконання якого передано у заставу спірний автомобіль. Однак ОСОБА_2 уникає розмов та зустрічей з позивачем, а через свої родичів повідомив, що автомобіля в нього вже немає, а щодо кредиту - то ним це питання вирішується. Також позивач від працівників ПП «ОЛД-ТРАНС-К» (колишнє ПП «Петченко С.І.» ) дізнався, що наразі це підприємство перебуває у стані припинення через процедуру банкрутства.

05 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Відділення поліції №2 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області (Інгульський ВП) щодо шахрайських дій ОСОБА_2 , внаслідок яких останній заволодів його майном. Наразі правоохоронними органними проводиться перевірка звернення позивача.

Позивач зазначав, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки при його вчинені приватним нотаріусом не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості. Крім того, виконавчий напис вчинено на підставі нотаріально посвідченого договору застави, проте підставою для винесення оскаржуваного виконавчого напису є заборгованість позичальника перед кредитором за кредитним договором №14-21 від 03 листопада 2021 року, який не є нотаріально посвідчений.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Моргун Олександра Сергійовича № 4323 від 25 жовтня 2024 року щодо звернення стягнення на транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER VELAR чорного кольору, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 серпня 2026 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Моргун Олександра Сергійовича № 4323 від 25 жовтня 2024 року щодо звернення стягнення на транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER VELAR чорного кольору, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі АТ «Кредобанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не довів наявності спірності заборгованості, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність безспірності вимог Банку.

Зазначав, що саме на позивача покладається обов`язок щодо спростування суми боргу та щодо спірності в момент вчинення виконавчого напису.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилався на судову практику щодо виконавчих написів, вчинених на кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі. Однак, зазначена ним практика не регулює спірні правовідносини, оскільки у даній справі виконавчий напис вчинено на нотаріально посвідченому договорі застави транспортного засобу, посвідченому приватним нотаріусом, а не на кредитному договорі, укладеному у простій письмовій формі.

Суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи щодо належного повідомлення позивача про наявність простроченої заборгованості та неправильно застосував норми матеріального права.

Однією з підстав задоволення позову, суд визнав твердження позивача про те, що він нібито не отримував письмової вимоги АТ «Кредобанк» про усунення порушення кредитного договору. Проте, такий висновок є передчасним, не підтверджується належними доказами та зроблений без повного дослідження матеріалів справи. До звернення до нотаріуса, Банк виконав вимоги чинного законодавства та направив позивачу письмову вимогу про усунення порушення кредитного договору цінним листом з описом вкладення за адресою його зареєстрованого місця проживання.

Крім того, відповідач зазначав, що суд першої інстанції помилково ототожнив юридичні поняття «належне направлення письмової вимоги» та «фактичне отримання письмової вимоги» Водночас чинне законодавство України та усталена практика Верховного Суду не ставлять правові наслідки належного повідомлення боржника у залежність виключно від факту особистого отримання ним кореспонденції, якщо кредитором доведено належне направлення такої вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування відзиву зазначав, що підставою для винесення оскаржуваного виконавчого напису є заборгованість позичальника (ПП «ОЛД-ТРАНС-К») перед кредитором (АТ «Кредобанк») за кредитним договором (Генеральний договір про здійснення кредитування №14-21 від 03 листопада 2021 року, укладеному між ПП « ОСОБА_5 » та АТ «Кредобанк»), який не є нотаріально посвідченим. Отже, оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного виконавчого напису № 4323 від 25 жовтня 2024 року, звернуто стягнення на предмет застави (спірний автомобіль) за договором застави від 03 листопада 2021 року за реєстровим № 1961, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А.

Однак, в силу приписів ст.87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи саме на документах, що встановлюють заборгованість, а таким документом є кредитний договір, як основний договір, а не договір застави, як правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання за основним договором.

Системний аналіз положень статей 24, 26, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статті 87 Закону України «Про нотаріат», Порядку та Переліку документів дає підстави для висновку, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. Ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення запеченого обтяженням зобов`язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.

Як на підтвердження відправлення повідомлення про порушення, приватним нотаріусом Моргун О.С. надано опис вкладень у лист, направлений ОСОБА_1 та список згрупованих відправлень 158/ДСТ від 13 серпня 2024 року. Між тим, будь-яких доказів про доставку поштового відправлення або повернення його не врученим суду не надано.

Також ОСОБА_4 у відзиві заявив, що докази на підтвердження розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції будуть подані ними у встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача – ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника позивача – ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 листопада 2021 року між ПП «Петченко С.І.» та AT «Кредобанк» укладено Генеральний договір № 14-2021. Позичальнику встановлено ліміт кредитування 2 447 500 гривень, зі строком повернення 02 листопада 2026 року.

Для забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним договором № 14-2021 від 03 листопада 2021 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 03 листопада 2021 року укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Літвінчук А.А. та зареєстрований в реєстрі за №1961.

Відповідно до п. 1.1 Договору застави, цей Договір забезпечує виконання зобов`язання ПП «Петченко С.І.» та вимог АТ «Кредобанк», які виникають з Генерального договору про здійснення кредитування №14-2021 від 03 листопада 2021 року, укладеного між Позичальником та Заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.2. Договору застави, предметом застави є рухоме майно: автомобіль «LAND ROVER», модель – «RANGE ROVER VELAR», дата випуску 2017 рік, № шасі НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

ПП « ОСОБА_2 » протягом 154 днів не виконуються умови за генеральним договором та Додатковим договором .

13 серпня 2024 року «Кредобанк» направлено позивачу повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання (в порядку ст.27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень), відповідно до якого Банк запропонував ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість за додатковим договором № 1 яка станом на 7 липня 22024 року складає 2 357 616 грн 09 коп.

25 жовтня 2024 року Банк звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Моргун О.С. із заявою про вчинення виконавчого напису за Генеральним договором від 3 листопада 2021 року та додатковими договорами, а також договором застави рухомого майна, укладеного з застоводавцем ОСОБА_1 , в той же день , оскільки станом на 28 серпня 2024 року загальна сума заборгованості, без пені, позичальника за Кредитним лдоговором за період з 01 січня 2924 року по 28 серпня 2024 року включно становить – 2 334 002 грн 01 коп. в тому числі:

- 2 234 840 грн 69 коп – неповернута сума кредиту станом на 28 серпня 2024 року;

- 98 251 грн 90 коп – прострочені відсотки станом на 28 серпня 2024 року;

- 909 грн 42 коп – прострочена сума комісії за вдміністрування кредиту станом на 28 серпня 2024 року.

Для вчинення виконавчого напису представником відповідача надано приватному нотаріусу Моргун О,С. такі документи:

- заяву про вчинення виконавчого напису;

- копія письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором;

- підтвердження надіслання вимоги про усунення порушень кредитного договору;

- завірені копії Генерального кредитного договору № 14-2021 про здійснення кредитування від 3 листопада 2021 року, додатковий договір №14-2021/1 від 3 листопада 2021 року, договір про внесення змін № 1 від 9 серпня 2022 року, договір про внесення змін та доповнень від 21 грудня 2022 року;

- копію меморіального ордеру від 5 листопада 2021 року;

- витяг з особового рахунку з 3 листопада 2021 року по 28 серпня 2024 року;

- завірена копія договору застави:

- витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

25 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Моргун О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4323, яким звернуто стягнення на рухоме майно – транспортний засіб LAND ROVER», модель – «RANGE ROVER VELAR», дата випуску 2017 рік, № шасі НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів отриманих від реалізації рухомого майна задовольнити вимоги АТ «КРЕДОБАНК» у сумі 2 337 302 грн 01 коп.:

1. заборгованість боржника за період 01 січня 2024 року по 28 серпня 2024 року включно в сумі 2 334 002 грн 01 коп., що включає: 2 234 840 грн 69 коп. – заборгованість за кредитом станом на 28 серпня 2024 року;

98 251 грн 90 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 28 серпня 2024 року;

909 грн 42 коп. - сума комісії за адміністрування кредиту станом на 28 серпня 2024 року;

2. Розмір плати за вчинення виконавчого напису – 3300 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. від 04 листопада 2024 року відкрито виконавче провадження №76458353 з примусового виконання спірного виконавчого напису.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. від 28 травня 2026 року накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження №76458353 з примусового виконання спірного виконавчого напису.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках

і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада

2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі№ 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада

2017 року.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Установлені судом першої інстанції обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній.

Надані нотаріусу завірені копії Генерального кредитного договору № 14-2021 про здійснення кредитування від 3 листопада 2021 року, додатковий договір №14-2021/1 від 3 листопада 2021 року, договір про внесення змін № 1 від 9 серпня 2022 року, договір про внесення змін та доповнень від 21 грудня 2022 року, не посвідчені нотаріально.

До того ж, договір застави, укладений між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , забезпечує виконання зобов`язань ПП « ОСОБА_2 » та вимог заставодержателя, які виникають лише з Генерального договору про здійснення кредитування № 14-21 від 3 листопада 2021 року, при цьому не містить жодних посилань на додатковий договір №14-2021/1 від 3 листопада 2021 року, договір про внесення змін № 1 від 9 серпня 2022 року, договір про внесення змін та доповнень від 21 грудня 2022 року, відповідно до яких Банком проводилось нарахування заборгованості.

З огляду на викладене, зазначений договір застави не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Моргун Олександра Сергійовича № 4323 від 25 жовтня 2024 року щодо звернення стягнення на транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER VELAR чорного кольору, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 таким, що не підлягає виконанню.

Доводи відповідача про те, що зазначена позивачем практика не регулює спірні правовідносини, оскільки у даній справі виконавчий напис вчинено на нотаріально посвідченому договорі застави транспортного засобу, посвідченому приватним нотаріусом, а не на кредитному договорі, укладеному у простій письмовій формі, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки в силу приписів ст.87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи саме на документах, що встановлюють заборгованість, а таким документом є кредитний договір, як основний договір, а не договір застави, як правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання за основним договором.

Посилання представника відповідача на те, що суд першої інстанції помилково ототожнив юридичні поняття «належне направлення письмової вимоги» та «фактичне отримання письмової вимоги» не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки зазначені обставини не вплинули на правильність остаточного висновок суду про те, що нотаріусу не були надані документи, які що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» залишити без задоволення.

Рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: Т.Б.Кушнірова

І.В.Лівінський

Повний текст постанови складено 11 листопада 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua