Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №192/235/24 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №192/235/24

Суддя: Ковальчук Н. В.

Справа № 192/235/24

Провадження № 2/192/50/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кулак А.М.,

представника позивача – адвоката Шаврової Н.А.,

представника відповідача – адвоката Булкіної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, просить:

зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього, ОСОБА_1 , користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22.05.2015 у цивільній справі № 192/679/15-ц з 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) до 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менш 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до його повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили;

виконавчий лист у цивільній справі № 192/679/15-ц від 12.06.2015, виданий Солонянським районним судом Дніпропетровської області на підставі рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22.05.2015 у цивільній справі № 192/679/15-ц про стягнення аліментів з ОСОБА_1 повернути на адресу суду після набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що він, ОСОБА_1 , проживав однією сім?єю без укладання шлюбу із ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . В подальшому їхнє спільне життя із ОСОБА_2 не склалося і вони почали проживати окремо, при цьому їх син ОСОБА_4 залишився із своєю матір`ю.

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Солонянського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до нього про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22.05.2015 у цивільній справі № 192/679/15-ц позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено та стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 квітня 2015 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу.

12.06.2015 Солонянський районний суд Дніпропетровської області видав ОСОБА_2 виконавчий лист по цивільній справі № 192/679/15-ц.

24.06.2015 ОСОБА_2 подала на виконання виконавчий лист по цивільній справі № 192/679/15-ц до Відділу державної виконавчої служби Томаківського районного управління юстиції щодо стягнення з мене аліментів.

02.07.2015 державним виконавцем ВДВС Томаківського районного управління юстиції Штим О.М. відкрито виконавче провадження № 47991138.

25.10.2019 він уклав шлюб з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про шлюб № 400, зареєстрований Хортицьким районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та Свідоцтвом про шлюб від 25.10.2019 року серії НОМЕР_1 .

Після укладання шлюбу ОСОБА_5 взяла прізвище ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 під час їхнього шлюбу з ОСОБА_7 народилася донька ОСОБА_8 , що підтверджується відповідним актовим записом № 151 від 20.09.2023, зареєстрованим Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Крім того, його мати ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , має хронічні захворювання, а саме гострий гангренозний апендицит, дифузний гнойно-фиброзний перитоніт, тифлит, перетифлит, вправима пупочна грижа та потребує його фінансової допомоги на її лікування.

Позивач також посилається на те, що він призваний на військову службу по мобілізації та в теперішній час перебуває у військовій частині НОМЕР_3 , тобто проходить військову службу в Збройних силах України під час війни.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров?я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дозволяє дійти висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.

Аналогічні правові висновки викладенні Верховним Судом у постановах від 21.07.2021 року у цивільній справі № 691/926/20, від 14.12.2022 у цивільній справі № 727/1599/22, від 30.03.2023 року у цивільній справі № 509/5304/20.

Позивач посилається на те, що враховуючи, що змінився його сімейний стан та матеріальний стан і з метою врахування інтересів його обох, він вважає, що розмір аліментів на утримання мого неповнолітнього сина ОСОБА_3 повинен бути зменшений.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, згідно з яким позов не визнає, посилається на те, що вони з позивачем є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у неї теж змінився сімейний стан. ІНФОРМАЦІЯ_6 вона народила доньку ОСОБА_10 , реєстрація народження якої здійснена за ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, який додається.

Вона, ОСОБА_9 , перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення відповідно до Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім?ям», де отримує соціальну державну допомогу у розмірі 821,51 грн на місяць.

Також відповідачка вважає, що належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану (народження другої дитини від іншого шлюбу), не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20).

Щодо перебування на утриманні платника аліментів батьків (його матері), то позивач взагалі не зазначає чи є вона непрацездатною особою, в зв?язку з чим потребує допомоги, та, навіть, якщо вона і є непрацездатною та потребує утримання та лікування, то само по собі це не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів на дитину без підтвердження погіршення майнового стану платника аліментів. Аналогічний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 травня 2021 року у справі № 552/3611/19 (провадження № 61-2391св21). До того ж крім позивача ОСОБА_9 має працездатного чоловіка, ще, крім позивача, одного повнолітнього сина та має у власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від яких отримує дохід, про що відомо позивачу.

Позивач подав відповідь на відзив, посилається на те, що згідно ч. 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Тобто імперативною нормою чинного законодавства України встановлено розмір аліментів однієї чверті на утримання однієї дитини. За рішенням суду з нього стягується аліменти у розмірі однієї третини.

Також позивач вказує, що дружина та наша донька знаходяться на його повному утримані. Крім того його мати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має хронічні захворювання, а саме гострий гангренозний апендицит, дифузний гнойно-фиброзний перитоніт, тифлит, перетифлит, вправима пупочна грижа та потребує його фінансової допомоги на її лікування.

Позивач вважає, що враховуючи, що змінився його сімейний стан та матеріальний стан і з метою врахування інтересів його обох дітей, розмір на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , визначений рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22.05.2015 року у цивільній справі № 192/679/15-ц підлягає зменшенню.

Позивач також посилається на те, що участь батьків на утримання дитини повинен бути однаковим з боку обох батьків, якщо один сплачує аліменти на утримання дитини, то інший повинен також прикладати зусиль для її утримання в тому ж розмірі.

Позивач посилається на те вказує, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану. Положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.07.2021 року у цивільній справі № 691/926/20, від 14.12.2022 у цивільній справі № 727/1599/22, від 30.03.2023 у цивільній справі № 509/5304/20.

У заяві про збільшення позовних вимог представник позивача посилається на те, що матеріальний стан позивача значно погіршився у зв`язку з тим, що на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2025 року у цивільній справі № 337/747/25 за позовом ОСОБА_7 з нього на користь колишньої дружини ОСОБА_7 стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.02.2025 до повноліття дитини. Також на підставі цього рішення суду з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на її утримання у розмірі також 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12.02.2025 до досягнення донькою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, на даний час згідно з виконавчим листом, виданим Солонянським районним судом Дніпропетровської області на підставі рішення того ж суду від 22.05.2015 у цивільній справі № 192/679/15-ц, починаючи з 29.04.2015 з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини всіх заробітків, що дорівнює 33,33 відсоткам заробітку (доходу) позивача, та на підставі виконавчого листа № 337/747/25 виданого 05.03.2025 р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, з нього на користь колишньої дружини ОСОБА_7 та малолітньої доньки ОСОБА_11 , стягуються аліменти в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) на кожну окремо, що в сумі дорівнює 5/6 часткам або 83,33 процентам його доходу. Зміна сімейного стану позивача та народження у нього ще однієї дитини в інших шлюбних відносинах значно погіршила його майновий стан.

Частиною 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII передбачено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Разом з тим, починаючи з 05.03.2025 року, загальний розмір відрахувань із доходу позивача за місяць становить 83,33 відсотка, що є неприпустимим.

Позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України. Йому під час проходження військової служби у важких умовах воєнного стану залишається на його існування тільки 1/6 частка його грошового забезпечення, коли, в той же час, 1/3 частка його грошового забезпечення продовжується стягуватися на утримання дитини ОСОБА_3 та по 1/4 частки на утримання колишньої дружини ОСОБА_7 та дитини ОСОБА_8 .

Тобто, на утримання дитини ОСОБА_3 аліменти стягуються у розмірі, який в два рази перевищує розмір грошового забезпечення військовослужбовця ЗСУ, який залишається у позивача на його існування.

Син позивача знаходиться в не рівному, набагато кращому положенні ніж сам позивач та його донька ОСОБА_8 , на утримання якої стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки його грошового забезпечення.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення їх матеріального стану та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так зміна і сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів (постанова від 10 жовтня 2023 року, справа № 682/2454/22-ц, провадження № 61-10748св23)

Під час розгляду позовів, заявлених з підстав зменшення раніше встановленого розміру аліментів, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19 від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22, від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23 та інших.

Також представник позивача зазначає, що відповідно до матеріалів справи відповідачка ОСОБА_2 заперечує проти зміни розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в бік їх зменшення, посилаючись на не передбачені законом підстави.

Зокрема, відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позов, як на підставу своїх заперечень проти заявлених вимог, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 вона народила доньку ОСОБА_10 , відомості про батько якої внесені згідно ч. 1 ст. 135 СК України, на те, що вона не має доходу, отримує тільки соціальну допомогу у розмірі 821,51 грн. Таким чином, виходячи зі змісту її заперечень, вбачається , що аліменти, які стягуються з позивача у розмірі 1/3 частки його грошового забезпечення військовослужбовця на утримання його сина, на думку відповідача і надалі повинні стягуватися у тому самому розмірі, виходячи тільки з того, що ІНФОРМАЦІЯ_8 вона народила доньку, по відношенню до якої у позивача відсутній обов`язок на її утримання.

Відповідачка заперечує проти витрат позивача на фінансову допомогу його матері по відношенню до якої він має такий обов`язок, виходячи тільки з того, що аліменти, які він сплачує на утримання свого сина, їй потрібні у зв`язку з народженням її доньки, по відношенню до якої у позивача відсутній такий обов`язок.

Верховний Суд в постанові від 27 листопада 2025 року у справі № 758/5829/24 Верховний Суд зазначає, що аналіз статті 192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22, від 27 листопада 2024 року у справі № 613/1404/23 (провадження № 61-7443св24), від 08 січня 2025 року у справі № 567/1462/23.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції за вказаних обставин справи, установивши зміну сімейного стану позивача, зокрема народження ще однієї дитини, яка перебуває на утриманні батька на рівні із спільними з відповідачкою дітьми, наявність судових рішень про стягнення аліментів дійшов обґрунтованого висновку про те, що є підстави для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь відповідачки з 1/4 на 1/6 частину.

Також представник позивача посилається на те, що діти мають рівні права на забезпечення їх утримання за рахунок батька. Тому стягнення з позивача аліментів на утримання сина у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно не може забезпечити рівні умови для утримання обох дітей, оскільки судами стягнуто аліменти на обох дітей позивача в не однаковому розмірі.

У 2025 році прожитковий мінімум на дитину в Україні становив 2 563 грн для дітей віком до 6 років та 3196 грн для дітей від 6 до 18 років, згідно з Державним бюджетом. Ці цифри використовуються для розрахунку соціальних виплат, аліментів та інших допомог. Ці суми є базовими для визначення розміру допомоги при народженні дитини, допомоги малозабезпеченим сім`ям та мінімальних аліментів (50% від прожиткового мінімуму).

Згідно звіту про здійснення відрахування та виплати військової частини НОМЕР_3 , з позивача за виконавчим листом № 192/679/15-ц, виданим 12.06.2015 року, на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 183 000,00 грн, що в середньому за місяць дорівнює 15250 грн, дана сума майже в п`ять, а точніше 4,8 рази, перевищує прожитковий мінімум на дитину в Україні дітей віком від 6 до 18 років.

Згідно звіту про здійснення відрахування та виплати військової частини НОМЕР_3 , з позивача за виконавчим листом № 337/747/25, виданим 05.03.2025 року, на користь ОСОБА_7 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуто аліментів 88925 грн., що в середньому за місяць дорівнює 11115 грн, дана сума в 4,3 рази перевищує прожитковий мінімум на дитину в Україні для дітей віком до 6 років, такі ж кошти відраховуються і на утримання колишньої дружини ОСОБА_13 . До того ж вона також отримує допомогу від держави на утримання малолітньої дитини.

Окремо того, позивачу доводиться нести додаткові витрати на своє утримання як військового, оскільки в цей тяжкий для країни час військові частини не в змозі в повному обсязі задовольнити потреби військовослужбовців під час проходження ними військової служби. Цей факт є загальновідомим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з викладених в заявах по суті та у заяві про збільшення позовних вимог підстав.

Представник відповідачки проти позову заперечувала, посилаючись на підстави викладені у відзиві.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 15 червня 2015 року Солоняським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист за рішенням суду у справі № 192/679/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 травня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

02 липня 2015 року на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження.

25 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 (після реєстрації шлюбу – прізвище ОСОБА_6 ), про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народилась дитина – донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ).

05 березня 2025 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення, яким суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.02.2025 і до повноліття дитини та аліменти на її, ОСОБА_7 , утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 12.02.2025 і до досягнення донькою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За змістом цього рішення суду ОСОБА_1 повністю визнав позовні вимоги.

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за сума доходу ОСОБА_1 у першому кварталі 2015 року становить 3089,80 грн, у другому кварталі 2015 року – 7640,90 грн (в середньому за місяць за 1, 2 квартали 2015 року – 1738,45 грн), у жовтні 2023 року – 38586,30 грн, у листопаді 2023 року – 20586,30 грн, грудні 2023 року – 235,00 грн, 94499,30 грн (в середньому за місяць за період з жовтня по грудень 2023 року – 31500 грн), у січні 2024 року – 8673,30 грн, лютому 2024 року – 80586,30 грн, березні 2024 року – 34034,58 грн (в середньому за місяць за період із січня по березень 2024 року – 41098 грн).

Згідно зі звітами про здійснені відрахування та виплати ВЧ НОМЕР_3 стосовно ОСОБА_1 за постановою від 21.11.2023 ВП № 47991138, виданою за виконавчим листом № 192/679/15-ц, виданим 12.06.2015, постановою від 15.05.2025 ВП № 77951388, виданою за виконавчим листом № 337/747/25, виданим 05.03.2025, нарахована заробітна плата, інші доходи ОСОБА_1 за квітень 2025 року склали – 29000 грн, травень 2025 року – 20811 грн, 30000 грн, червень 2025 року – 20811 грн, 27000 грн, липень 2025 року – 20944,23 грн, 967,74 грн, серпень 2025 року – 20944,23 грн, серпень 2025 року – 30000 грн, вересень 2025 року – 20944,23 грн, 30000 грн, липень 2025 року – 13548,39 грн, жовтень 2025 року – 20944,22 грн, 30000,00 грн, листопад 2025 року – 20944,23 грн, 30000 грн (в середньому за місяць за період з квітня по листопад 2025 року – 45857 грн).

Згідно з довідкою від 10.11.2023 № 620, виданою військовою частиною НОМЕР_3 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вказаній військовій частині.

У відповідачки ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_9 народилась дитина – донька ОСОБА_10 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 ), відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, сформований 13 травня 2020 року, № 00026323733).

Згідно з довідкою від 18.03.2024 № 164, виданою управлінням соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» знаходиться на обліку та отримує допомогу з 01.02.2024 по 31.07.2024.

Згідно з довідкою від 18.03.2024 № 164 ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення УСЗН Дніпровської РДА та їй відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» нараховано допомогу з лютого по липень 2024 року у розмірі 4929,06 грн (щомісячно по 821,51 грн).

Згідно з довідкою від 16.12.2024 № 16, виданою ТОВ «Заповіт Ілліча», ОСОБА_2 працює у вказаному Товаристві 20.07.2017, та її сукупний дохід у липні 2017 року склав 5315,04 грн, у серпні 2017 року – 5166,68 грн, у вересні 2017 року – 7536,42 грн, у жовтні 2017 року – 5500,12 грн, у листопаді 2017 року – 6470,27 грн, у грудні 2017 року – 3328,36 грн (в середньому за місяць за період з липня по грудень 2017 року – 5553 грн), у січні 2024 – 15122,48 грн, у лютому 2024 року – 9981,00 грн, у березні 2024 року – 4747,32 грн, у квітні 2024 року – 7714,70 грн, у травні 2024 року – 9241,00 грн, у червні 2024 року – 8687,14 грн, у липні 2024 року – 12097,10 грн, у серпні 2024 року – 7399,70 грн, у вересня 2024 року – 8364,96 грн, у жовтні 2024 року – 11140,99 грн, у листопаді 2024 року – 14806,06 грн (в середньому за місяць за період із січня 2024 по листопад 2024 року – 9937 грн).

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 СК України).

Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

За змістом ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 1 ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, зміна сімейного стану платника аліментів є самостійною передбаченою законом підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів.

Водночас сам факт зміни сімейного стану не зумовлює автоматичного зменшення аліментів, оскільки при вирішенні такого питання суд повинен ураховувати сукупність обставин справи та забезпечувати дотримання найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних батьків, інші обставини, що мають істотне значення.

Суд зазначає, що після ухвалення у 2015 році рішення про стягнення аліментів на утримання сина у розмірі 1/3 заробітку (доходу) сімейний стан позивача змінився у зв`язку з народженням доньки, на утримання якої за іншим судовим рішенням, ухваленим у 2025 році, з нього стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).

Оцінюючи матеріальне становище позивача, суд також враховує, що його дохід у грошовому вираженні збільшився порівняно з 2015 роком, коли було визначено розмір аліментів на утримання сина. Водночас суд враховує, що протягом зазначеного періоду відбулося зростання споживчих цін, у зв`язку з чим збільшення доходу в грошовому вираженні саме по собі не свідчить про пропорційне зростання його купівельної спроможності.

Окрім того, як вбачається з наданих суду доказів, грошове забезпечення позивача було нерегулярним за розміром.

Після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів на утримання сина, у позивача виник також обов`язок щодо утримання іншої дитини - доньки.

Судом також встановлено, що позивач проходить військову службу, що підтверджується наданими ним документами.

Суд бере до уваги, що проходження військової служби в умовах воєнного стану пов`язане з виконанням особою особливих обов`язків та залежно від характеру й умов служби може потребувати додаткових матеріальних витрат.

Стосовно стягнення аліментів на утримання дружини, то на час вирішення спору донька позивача досягла трирічного віку, а строк стягнення аліментів на утримання дружини, визначений судовим рішенням, закінчився. Тому ця обставина не може враховуватися як обов`язок позивача, що впливає на його поточне матеріальне становище.

Щодо доводів позивача про необхідність надання матеріальної допомоги матері, то суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Разом з тим, доказів родинних відносин з ОСОБА_9 та витрат у зв`язку з її хворобою, позивач суду не надав, а тому суд не може врахувати такі доводи.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачка також має на утриманні іншу дитину, доньку, та посилається на незначний розмір власних доходів. Ці обставини мають підлягають врахуванню, оскільки відповідачка також зобов`язана утримувати своїх дітей, а зменшення аліментів на утримання сина вплине на обсяг коштів, необхідних для задоволення його повсякденних потреб.

Разом із тим обов`язок утримувати сина покладено на обох його батьків, а тому суд повинен ураховувати матеріальне становище і батька і матері.

Суд зазначає, що врахування судом факту народження у відповідачки іншої дитини не означає покладення на позивача обов`язку щодо її утримання та не змінює правової природи його аліментного зобов`язання щодо спільного з відповідачкою сина.

Зазначена обставина оцінюється судом виключно у взаємозв`язку з матеріальним становищем відповідачки та її можливостями брати участь у забезпеченні потреб сина сторін.

Таким чином, вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, суд виходить із необхідності забезпечення справедливого балансу між матеріальними можливостями позивача, його обов`язком утримувати обох дітей та правом сина на належне матеріальне забезпечення. Суд звертає увагу, що всі діти позивача мають рівне право на належне утримання з боку батька.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання сина. Водночас вимога позивача про зменшення аліментів до 1/6 частини заробітку (доходу) є надмірною з огляду на встановлені обставини справи, зокрема вік сина, його потреби, матеріальне становище відповідачки та реальні матеріальні можливості позивача.

Суд вважає, що зменшення аліментів з 1/3 до 1/4 частини заробітку (доходу) позивача забезпечить належний баланс між його обов`язком утримувати обох дітей та правом сина на належне матеріальне забезпечення.

При цьому загальний розмір аліментів, які стягуватимуться з позивача на утримання двох дітей, становитиме 1/2 частину його заробітку (доходу).

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом зменшення розміру аліментів на утримання сина з 1/3 до 1/4 частини заробітку (доходу) позивача.

Щодо вимоги позивача про повернення до виконавчого листа, виданого на виконання первісного рішення про стягнення аліментів, суд зазначає, що ухвалення рішення про зменшення розміру аліментів не має наслідком скасування первісного судового рішення.

Законодавством не передбачено повернення виконавчого листа до суду як обов`язкового наслідку зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.

Крім того, виконавчий документ може зберігати значення для виконання аліментних зобов`язань, які виникли до набрання законної сили рішенням про зміну їх розміру.

Верховний Суд у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 753/14154/19 дійшов висновку, що рішення про зміну розміру аліментів на утримання дитини спрямоване на забезпечення повного виконання первісного рішення суду і відповідного виконавчого листа та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на зміну матеріального стану сторін. Таке рішення має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов`язковим для державної виконавчої служби при виконанні відповідного виконавчого листа у межах виконавчого провадження. Таким чином, врахувавши стадійність цивільного процесу, процедуру виконання рішення судів у цивільних справах на підставі виконавчого листа, юридичну природу рішення суду про зміну розміру аліментів, вбачається обґрунтованим висновок, що таке рішення не є підставою для відкриття нового виконавчого провадження, а підлягає виконанню у виконавчому провадженні (відкритому на підставі виконавчого листа, який виданий на підставі первісного рішення суду, яким спір вирішено по суті) як процесуальний акт (документ), який лише змінює порядок виконання судового рішення. Отже, рішення про збільшення розміру аліментів не є підставою для видачі нового виконавчого документа, проте може бути підставою для перерахунку розміру стягнутих аліментів державним виконавцем в рамках виконавчого провадження.

За таких обставин правові підстави для задоволення вимоги позивача про повернення виконавчого листа відсутні.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 76 - 81, 83, 95, 141, 258, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2015 року у цивільній справі № 192/679/15-ц з 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) до 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повне рішення складене 11 листопада 2026 року.

Суддя Н.В. Ковальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua