Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №749/1243/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1243/26

Номер провадження 2/749/748/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.,

з участю секретаря Михалевич М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновську в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 749/1243/26 за позовом ОСОБА_1 до Сновської територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Сновського районного суду Чернігівської області з позовом до Сновської територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, в якому просить визнати за ним право власності на 1/3 частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що 07 грудня 1993 року виконавчим комітетом Щорської міської ради видано свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 та членами її сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частка в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з належної їй частки у праві власності на зазначений житловий будинок. Позивач фактично вступив у володіння будинком, утримує його в належному стані та сплачує комунальні платежі.

Правовстановлюючий документ на житловий будинок оформлений у вигляді свідоцтва про право власності на житло від 07 грудня 1993 року, виданого виконавчим комітетом Щорської міської ради, яким підтверджується, що будинок належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_2 та членам її сім`ї - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Проте вказаний документ містить нечіткі відомості щодо власника (ім`я та по батькові померлого чоловіка й сина зазначені лише ініціалами), через що державний реєстратор рішенням від 11 серпня 2026 року № 86248868 відмовив позивачу у проведенні державної реєстрації прав на його 1/3 частку.

За інформаційною довідкою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 31 березня 2026 року № 566, право власності на будинок у реєстрі не зареєстровано, а відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Зі свідоцтва про одруження, свідоцтва про народження позивача та домової книги у взаємному зв`язку вбачається, що матір ОСОБА_2 , батько ОСОБА_3 і сам позивач ОСОБА_1 є співвласниками будинку в рівних частках (по 1/3 частці кожен).

Вказане позбавляє позивача можливості в позасудовому порядку оформити свої спадкові та володільчі права, що змушує звернутися до суду.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

13 жовтня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, у позовній заяві просили розглянути справу без їх участі за наявними в справі матеріалами та доказами.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, до суду надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника відповідача та ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами, проти позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 23 грудня 2025 року (актовий запис № 198 від 23 грудня 1974 року). Батьки позивача перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 .

З витягу з реєстру територіальної громади від 11.08.2026 № 2026/013748774 вбачається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 30.07.2019.

Свідоцтвом про право власності на житло від 07.12.1993, виданим виконавчим комітетом Щорської міської ради, підтверджується, що одноквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , приватизований відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та членам її сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Із домової книги вбачається, що за цією адресою були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; у домовій книзі міститься відмітка про власника будинку ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Щорс Чернігівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (актовий запис № 70 від 01 квітня 2004 року).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Чернігів, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (актовий запис № 159 від 14 січня 2026 року).

Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 31.03.2026 № 566, станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради не зареєстровано.

За технічним паспортом від 31.03.2026 (інвентаризаційна справа № 2805) об`єкт являє собою житловий будинок садибного типу (літ. А-1) з прибудовами, верандою та ганком (літ. А1-1, а-1, а1-1, а2), сараєм (літ. Б), вбиральнею (літ. В) та гаражем (літ. Г), загальною площею 88,1 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м.

Із витягу з реєстру територіальної громади від 11.08.2026 № 2026/013748774 вбачається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 30.07.2019.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області Горбатович К.Е. від 11.08.2026 № 86248868 відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 від 07.08.2026 (реєстраційний номер 74530207) у зв`язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам закону, а саме в них відсутні чіткі відомості про власника.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 29.08.2026, виконаного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 88,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , становить 136 343,00 грн. Вартість 1/3 частки становить 45 447,67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна. Спірний будинок розташований у м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, отже справа підсудна Сновському районному суду Чернігівської області.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 5 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором; якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ЦПК України). Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання права віднесено до способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.12.2020 у справі № 753/15989/19, ст. 392 ЦК України не породжує права власності, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення таких прав.

Згідно з ч.3 ст. 10 цього Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Суд установив, що право власності на спірний будинок виникло в сім`ї позивача у 1993 році в порядку приватизації державного житлового фонду. Підставою набуття цього права є свідоцтво про право власності на житло від 07.12.1993, видане виконавчим комітетом Щорської міської ради на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Свідоцтво не скасоване, у судовому порядку недійсним не визнавалося, а доводів про незаконність набуття права власності не наведено. Те, що двох співвласників у свідоцтві зазначено лише за ініціалами, не спростовує належності їм цього права. З сукупності свідоцтва про одруження, свідоцтва про народження позивача та домової книги, за якою за адресою будинку були зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також паспорта позивача суд доходить висновку, що під « ОСОБА_3 » у свідоцтві йдеться про чоловіка ОСОБА_2 та батька позивача ОСОБА_3 , а під « ОСОБА_4 » - про позивача ОСОБА_1 , сина співвласниці, який на той час був повнолітнім членом її сім`ї.

Ці обставини відповідачем не оспорюються: у заяві від 28.09.2026 відповідач прямо зазначає, що свідоцтво видано сім`ї ОСОБА_6 , яка на той час складалася з трьох осіб, до складу якої входив позивач. Інших осіб як співвласників у свідоцтві не зазначено.

Оскільки доказів домовленості співвласників про інший розмір часток немає, а позивач вказує на рівність часток, що відповідач не заперечує, на підставі ч. 1 ст. 357 ЦК України суд визнає частки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у праві власності на будинок рівними - по 1/3 кожному.

Відсутність державної реєстрації права власності на будинок не спростовує права власності, набутого на підставі свідоцтва від 07.12.1993.

Право позивача на 1/3 частку у праві власності на будинок фактично не було визнано при зверненні до суб`єкта державної реєстрації: рішенням від 11.08.2026 № 86248868 у проведенні реєстраційних дій відмовлено через відсутність у правовстановлюючому документі чітких відомостей про власника. Усунути цю обставину поза судом позивач не може: свідоцтво видане органом приватизації у 1993 році, двоє інших співвласників померли. Отже, без судового підтвердження наявного права позивач позбавлений можливості зареєструвати його та розпорядитися належним йому майном.

Відповідач не оспорює права позивача на 1/3 частку у праві власності на будинок та проти позову не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн і просив судові витрати за рахунок відповідача не стягувати.

Оскільки, відповідач прав позивача не порушував, спір виник унаслідок неможливості позасудового оформлення права, не пов`язаних з його діями, і висновки суду ґрунтуються на фактах, які відповідач не заперечував, тому судовий збір належить залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 16, 182, 328, 357, 392 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 30, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сновської територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання права власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), право власності на 1/3 (одну третю) частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (загальною площею 88,1 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набуте на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07 грудня 1993 року, виданого виконавчим комітетом Щорської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев