Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №190/2184/25 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Суд: П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №190/2184/25

Суддя: Фирса Ю. В.

Справа № 190/2184/25

Провадження №2/190/70/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2026 року м.П”ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 , третя особа П`ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить земельна ділянка площею 6,33 га, кадастровий номер №1224555600:02:004:0276, що розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровській області. Вказана земельна ділянка знаходиться в орендному користуванні, про що 25.12.2014 року між ФОП ОСОБА_5 та його батьком ОСОБА_6 був укладений Договір оренди строком на 49 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, після його смерті він, як спадкоємець, є стороною в договорі. З січня 2019 року він не отримує орендну плату за користування земельною ділянкою, орендар не належним чином виконує умови дорогову оренди, натомість земельна ділянка обробляється. 15 березня 2024 року він дізнався, що орендар помер.

У зв`язку з вищевикладеним, просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2014 року, що укладений між ОСОБА_6 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , зареєстрований 27 січня 2015 року, щодо земельної ділянки загальною площею 6,330 га, кадастровий номер 1224555600:02:004:0276, яка розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

14 липня 2026 року до суду представником позивача ОСОБА_7 подано уточнену позовну заяву до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 , третя особа П`ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить земельна ділянка площею 6,33 га, кадастровий номер №1224555600:02:004:0276, що розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровській області. Вказана земельна ділянка знаходиться в орендному користуванні. 25.12.2014 року між ФОП ОСОБА_5 та його батьком ОСОБА_6 був укладений Договір оренди строком на 49 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, після його смерті він, як спадкоємець, є стороною в договорі. З січня 2019 року він не отримує орендну плату за користування земельною ділянкою, орендар не належним чином виконує умови дорогову оренди, натомість земельна ділянка обробляється.

У зв`язку з вищевикладеним, просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2014 року, що укладений між ОСОБА_6 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , зареєстрований 27 січня 2015 року, щодо земельної ділянки загальною площею 6,330 га, кадастровий номер 1224555600:02:004:0276, яка розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, власником якої є він, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.10.2015 року, виданого державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори Шкуренко В.В., за номером 1-483/а.с.171-179/.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача ОСОБА_7 до суду надала заяву про проведення судового засідання без її участі та участі позивача, заявленім уточнені позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідачу ОСОБА_2 у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду. Вказана судова поштова кореспонденція та інші відправлення повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній»/а.с.198, 211, 221/. Також ОСОБА_2 , про розгляд справи повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив/а.с.217/.

Відповідачу ОСОБА_3 у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду. Вказана судова поштова кореспонденція та інші відправлення повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній»/а.с.198, 211, 221/. Також ОСОБА_3 , про розгляд справи повідомлена належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомила/а.с.215/.

Відповідачу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду. Вказана судова поштова кореспонденція та інші відправлення повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній»/а.с.198, 211, 221/. Також ОСОБА_4 , про розгляд справи повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив/а.с.219/.

Третя особа П`ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки до суду не повідомили /а.с.220/.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6 на праві власності належала земельна ділянка площею 6,330 га, кадастровий номер - 1224555600:02:004:0276, що розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить копія Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДП № 003333 /а.с. 15-16/.

25 грудня 2014 року між ОСОБА_6 та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_6 передав ФОП ОСОБА_5 в строкове платне користування належну йому земельну ділянку загальною площею 6,330 га, кадастровий номер - 1224555600:02:004:0276, що розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 49 років.

Згідно з п. 8 Договору орендна плата виплачується щороку орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від вартості земельної ділянки, що становить 4178,53 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації грошової оцінки сільськогосподарських земель та з урахуванням індексу інфляції (п.9 Договору).

Відповідно до п. 10 Договору орендна плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.

Згідно з п. 35 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін /а.с.9-11/.

Фактичну передачу земельної ділянки загальною площею 6,330 га, кадастровий номер - 1224555600:02:004:0276, що розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 49 років, якою користуються відповідачі здійснено на підставі акту прийняття-передачі земельної ділянки в оренду, копія якого долучена до матеріалів справи /а.с. 12/.

Після смерті ОСОБА_6 спадщину у вигляді земельної ділянки, а саме площею 6,3300 га кадастровий номер - 1224555600:02:004:0276, що розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області отримав позивач ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с.18-19/.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців ОСОБА_5 є фізичною особою – підприємцем , РНОКПП та інших обов`язкових платежів – 3035812098, дані про основний вид економічної діяльності – 01.11 вирощування зернових культур (крім рису),бобових культур і насіння олійних культур /а.с.22-23/.

Відповідно до листа державного реєстратора Сербін Альони № 4/4-517-01-14 від 15.03.2024 року щодо надання інформації про перелік документів, які необхідні для державної реєстрації припинення дії договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224555600:02:004:0276 укладенного 26.12.2014 року роз`яснено, що для проведення державної реєстрації припинення оренди земельної ділянки необхідно надати документ, що підтверджує припинення цього права, який укоадений між ОСОБА_1 та спадкоємцями ФОП ОСОБА_5 .. У разі відсутності вказаного документу, вказане питання може бути вирішено в судовому порядку/а.с. 25/

Згіднолиста Головного управління ДПС У Дніпропетровській області №13990/:/04-36-24-15-11 від 21.02.2025 року отримані відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДПС України про джерела/суми нарахованого /виплаченого доходу ОСОБА_1 від надання майна в лізинг ОСОБА_5 , та нарахованого/перерахованого податку на доходи фізичних осіб і військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2024 року, а саме: 4 квартал 2016 року ( нараховано доходу- 6262,79 грн., виплаченого доходу – 6262,79 грн., сума нарахованого податку – 1127,30 грн., сума перерахованого податку – 1127,30 грн.); 4 квартал 2017 року (нараховано доходу - 6262,79 грн., виплаченого доходу – 6262,79 грн., сума нарахованого податку – 1127,30 грн., сума перерахованого податку – 1127,30 грн.); 4 квартал 2018 року (нараховано доходу - 6262,79 грн., виплаченого доходу – 6262,79 грн., сума нарахованого податку – 1127,30 грн., сума перерахованого податку – 1127,30 грн.) /а.с. 26-27/.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - земельна ділянка площею 6,3300 га, кадастровий номер № 1224555600:02:004:0276, яка розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області належить на праві власності ОСОБА_1 , нормативна грошова оцінка – 262267,59 грн., у розділі «Відомості про оренду, суборенду згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно» зазначено орендаря - ОСОБА_5 /а.с. 28-39/.

Згідно з копією актового запису про смерть №3 від 14 січня 2020 року складеного виконавчим комітетом Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 56/.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №137425/04-36-24-15-11 від 14.04.2026 року станом на 14.04.2026 року згідно даних ІКС ДПС по Задорожньому Станіславу Володимировмчу за кодом класифікації доходів бюджету 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» податковий борг відсутній /а.с. 129-130/.

Згідно з листом Жовтоводської державної нотаріальної контори Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 30/01-16 від 04.02.2026 року спадкоємцями після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 є: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с. 105/.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі №180/1735/16-ц (провадження №61-18013сво18).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17 (провадження №12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №293/1011/16-ц (провадження №61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18), Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року у справі №499/793/21 (провадження №61-8740 св 23).

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі».

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування невиплати орендної плати покладається на орендаря.

Суд зазначає, що у зобов`язанні з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою орендодавець є кредитором, а орендар є боржником. З огляду на це в частині виконання зобов`язання з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою саме орендар зобов`язаний довести його належне виконання, вчинене вчасно та у повному обсязі.

Таким чином, відповідачі не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати за спірним договором оренди землі з 2019 року, у зв`язку з чим, суд вважає відповідний факт несплати встановленим.

Згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, у тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Встановивши факт невиплати орендарем орендної плати з 2019 року по 2025 рік за користування земельною ділянкою площею 6,330 га, кадастровий номер 1224555600:02:004:0276, яка розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що свідчить про систематичне невиконання умов договору оренди землі в частині своєчасного розрахунку за орендною платою, яка мала б виплачуватись орендодавцю щорічно до 25 грудня поточного року, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.128,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 , третя особа П`ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про розірвання договору оренди земельної ділянки – задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2014 року, що укладений між ОСОБА_6 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , щодо земельної ділянки загальною площею 6,330 га, кадастровий номер 1224555600:02:004:0276, яка розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса

Оригінал: reyestr.court.gov.ua