Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №182/6048/26
Суддя: Клименко І. В.
Справа № 182/6048/26
Провадження № 2/0182/7024/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11.11.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Клименко І.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
18.08.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 09.11.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Кредитний договір №223788420, згідно якого відповідачу було перераховано на зазначену ним банківську картку 4 000,00 грн. Відповідач, зі свого боку, зобов`язався повернути кредитні кошти зі сплатою процентів за їх користування та інших платежів, передбачених умовами договору. Однак умови договору не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
13.01.2026 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/84, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема, й до відповідача за згаданим вище договором.
27.05.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №27/0526-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема, й до відповідача за згаданим вище договором.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 до Договору факторингу №27/0526-01, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 13 544,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 304,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 240,00 грн. - комісія за надання кредиту, 2 000,00 - неустойка.
Враховуючи, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором не виконав, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість в загальній сумі 13 544,00 грн., а також відшкодувати судові витрати.
Ухвалою про відкриття провадження від 14.09.2026 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали, на подання відзиву на позовну заяву (а.с.52-53).
Вказана ухвала разом з копією позову з доданими документами була направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача, про що свідчить поштове повідомлення, згідно якого ОСОБА_1 отримав конверт 17.09.2026 року особисто (а.с.55). Своїм правом на подання відзиву не скористався.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У прохальній частині позову представник позивача просив розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.4).
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що 09.11.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір кредитної лінії №223788420, згідно якого кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 4 000,00 грн. Строк дії договору - 5 років (п.11.1 Договору). Процентна ставка фіксована та становить 0,98% на день від суми залишку кредиту. Разова комісія за надання кредиту складає 240,00 грн. Позичальник має право стягнути неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення (а.с.7-19).
Договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «MNUJ», який був надісланий відповідачу на зазначений ним номер телефону НОМЕР_1 .
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 04 грудня 2023 року у справі №212/10457/21.
Враховуючи факт проходження відповідачем ідентифікації через систему Bank ID та підписання ним електронного договору шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що відбулось укладення зазначеного вище договору, що узгоджується зі ст.ст.626,627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу обумовлену суму, про що свідчить платіжне доручення від 09.11.2025 року, згідно якого на зазначену відповідачем банківську картку № НОМЕР_2 хх-хххх-8995 було перераховано 4 000,00 грн. (а.с.20).
Відповідач, в свою чергу, умови договору зі сплати кредитних коштів не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що підтверджується наданими детальним розрахунком.
13.01.2026 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/84, згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема, й до відповідача за згаданим вище договором (а.с.24-26).
27.05.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №27/0526-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема, й до відповідача за згаданим вище договором (а.с.27-31).
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 до Договору факторингу №27/0526-01, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 13 544,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 304,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 240,00 грн. - комісія за надання кредиту, 2 000,00 - неустойка. (а.с.33).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №223788420 від 09.11.2025 року.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Оскільки кредитний договір стороною відповідача з підстав видачі позичальнику кредиту не оспорювався, відповідач користувався виданими йому кредитними коштами, при цьому суму кредиту не повернув, проценти за користування коштами кредитору не сплатив, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією в сумі 11 544,00 (4000+7304+240).
Разом з тим, вимога про стягнення з відповідача 2 000,00 грн. неустойки задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд враховує, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 09.11.2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Тому, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення неустойки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи часткове задоволення позову (85,23%), відповідно до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 836,45 грн. (3 328,00 грн./ 100 х 85,23 (відсоток задоволення позову).
Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 215, 509, 512-514, 516, 525, 526, 546, 549, 550, 610-612, 626, 628, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077,1078, 1082 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №223788420 від 09.11.2025 року в сумі 11 544,00 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок чотири грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 836,45 (дві тисячі вісімсот тридцять шість грн. 45 коп.).
В іншому відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: І. В. Клименко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua