Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №208/2050/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №208/2050/26

Суддя: Похваліта С. М.

справа № 208/2050/26

провадження № 2/208/3338/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`яського Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло», Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» та Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», у якому просить захистити її права як споживача житлово-комунальних послуг шляхом зобов`язання відповідачів виключити з особових рахунків заборгованість попередніх власників квартири, яка виникла до 15 травня 2024 року.

На обґрунтування позову зазначає, що 15 травня 2024 року вона на підставі договору купівлі-продажу набула у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Після набуття права власності на квартиру позивачці стало відомо про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка обліковується за відповідними особовими рахунками та виникла за період, коли власниками квартири були інші особи.

У грудні 2025 року позивачка звернулася до відповідачів із заявами про виключення з особових рахунків заборгованості попередніх власників, яка виникла до дати набуття нею права власності на квартиру.

За результатами розгляду зазначених заяв відповідачі наприкінці грудня 2025 року надали відповіді, якими відмовили у задоволенні звернень позивачки та не погодилися виключити відповідну заборгованість з особових рахунків.

Позивачка вважає такі дії відповідачів неправомірними, оскільки вона не була власником квартири, споживачем відповідних послуг та стороною договірних відносин у період виникнення спірної заборгованості.

Також зазначає, що договором купівлі-продажу квартири на неї не покладено обов`язку сплачувати заборгованість попередніх власників, а будь-яких правочинів щодо переведення боргу вона не укладала.

Позивачка вважає, що наявність у її особових рахунках заборгованості, яка виникла до набуття нею права власності, порушує її права як споживача житлово-комунальних послуг та створює перешкоди у належному оформленні й обліку поточних платежів.

З урахуванням викладеного позивач просить суд:

-зобов`язати АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» виключити з особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість попередніх власників за теплопостачання та абонентське обслуговування, яка виникла до 15 травня 2024 року;

-зобов`язати КП Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» виключити з особового рахунку № НОМЕР_2 заборгованість попередніх власників за теплопостачання та абонентське обслуговування, яка виникла до 15 травня 2024 року;

-зобов`язати КП Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» виключити з особового рахунку № НОМЕР_3 заборгованість попередніх власників за водопостачання, водовідведення та абонентське обслуговування, яка виникла до 15 травня 2024 року.

18 березня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з`явилась, разом з подачею позовної заяви зазначила про розгляд справи без її участі.

У судове засідання представник відповідача Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» Якушина Ю.М. не з`явився, надав до суду відзив, в якому зазначив, що проти задоволення позову заперечив і просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» Гладнєв В.В. не з`явився, надав до суду відзив, в якому зазначив, що проти задоволення позову заперечив і просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» Торішня Г.А. не з`явилась, надала до суду відзив, в якому зазначила, що проти задоволення позову заперечила і просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши доводи позивачки та заперечення відповідачів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судом встановлено, що 15 травня 2024 року ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лозенко Валентиною Володимирівною, зареєстрований у реєстрі №880 та відомостями про державну реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав.

До укладання договору купівлі-продажу власником квартири був ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що за вказаною адресою відповідачами відкрито особові рахунки:

-АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» — особовий рахунок № НОМЕР_1 ;

-КП Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» — особовий рахунок № НОМЕР_2 ;

-КП Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» — особовий рахунок № НОМЕР_3 .

На зазначених особових рахунках обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка виникла до 15 травня 2024 року, тобто до набуття позивачкою права власності на квартиру.

Позивачка не погоджується з віднесенням такої заборгованості до її особового обліку, оскільки відповідні зобов`язання виникли у попередніх власників квартири.

У грудні 2025 року позивачка звернулася до кожного з відповідачів із заявами про виключення заборгованості попередніх власників з відповідних особових рахунків та отримала відповіді.

Відповідно до листа АТ «Дніпровська ТЕЦ» від 04.12.2025 року № ІІІ-430, підприємством зазначено про відсутність правових підстав для списання заборгованості попередніх власників квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас підприємство підтвердило, що не вживає заходів, спрямованих на покладення на ОСОБА_1 обов`язку зі сплати заборгованості попередніх власників, а також не здійснює стягнення заборгованості, яка виникла до моменту набуття нею права власності на зазначену квартиру.

Згідно з листом КП КМР «Міськшляхтепло» від 18.12.2025 року № Ш-639, за вказаною адресою та відповідним особовим рахунком обліковується заборгованість, яка виникла у попереднього власника квартири — ОСОБА_2 . При цьому підприємством повідомлено про намір звернутися до суду з позовною заявою про стягнення зазначеної заборгованості саме з її фактичного боржника. Окремо наголошено, що станом на дату надання відповіді заборгованість за ОСОБА_1 перед КП КМР «Міськшляхтепло» не обліковується.

Водночас, відповідно до листа КП ДОР «Аульський водовід» від 18.12.2025 року № 1-15/01-09/1271, за адресою: АДРЕСА_2 , за особовим рахунком № НОМЕР_4 нарахування плати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до встановлених норм споживання на одну особу, а також нараховується плата за абонентське обслуговування. Разом із тим підприємством повідомлено про неможливість внесення змін щодо власника квартири до облікової бази у зв`язку з ненаданням повного пакета документів, а саме документа, що підтверджує кількість та склад осіб, зареєстрованих за відповідною адресою, із зазначенням дат їх реєстрації та зняття з реєстрації, датованого поточним місяцем.

Відповідачі розглянули звернення позивачки, однак відмовили у виключенні спірної заборгованості.

Таким чином, спір між сторонами виник у зв`язку з обліком за особовими рахунками позивачки заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка утворилася до набуття нею права власності на квартиру, та відмовою відповідачів виключити такі нарахування.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, а також інший спосіб, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Отже, заміна боржника у зобов`язанні не відбувається автоматично внаслідок переходу права власності на нерухоме майно.

Сам по собі факт набуття особою права власності на квартиру не означає переходу до неї всіх грошових зобов`язань попереднього власника, які виникли у зв`язку з отриманням ним житлово-комунальних послуг.

При цьому для переведення боргу необхідне дотримання вимог статті 520 ЦК України, зокрема отримання згоди кредитора на заміну боржника, якщо інше не встановлено законом.

Судом не встановлено, що позивачка укладала з попередніми власниками квартири договір про переведення на неї заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Також матеріали справи не містять доказів укладення між позивачкою та відповідними кредиторами правочинів про заміну боржника у спірних зобов`язаннях.

Відповідачами не доведено наявності передбачених законом або договором підстав для покладення на позивачку обов`язку сплатити заборгованість, що виникла до 15 травня 2024 року.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Разом з тим зазначені положення законодавства не встановлюють автоматичного переходу до нового власника квартири особистих грошових зобов`язань попереднього власника за спожиті ним комунальні послуги.

Обов`язки нового власника як співвласника спільного майна багатоквартирного будинку не є тотожними особистим зобов`язанням попереднього власника з оплати фактично отриманих ним житлово-комунальних послуг.

Тому посилання відповідачів на загальний обов`язок власника утримувати належне йому майно не є достатньою правовою підставою для покладення на позивачку обов`язку сплачувати борги інших осіб.

«Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги — це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг».

Індивідуальний споживач — фізична або юридична особа, яка є власником або співвласником нерухомого майна або за згодою власника користується таким майном та отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб і з якою або від імені якої укладено відповідний договір.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їх якості.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 8 цього Закону виконавець зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги у передбачених законом випадках.

Стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає порядок оплати житлово-комунальних послуг споживачами.

Суд звертає увагу, що обов`язок споживача щодо оплати житлово-комунальних послуг пов`язаний із відповідними договірними правовідносинами та отриманням послуг у встановленому законодавством порядку.

З огляду на встановлені обставини, спірна заборгованість виникла до набуття позивачкою права власності на квартиру.

Отже, заборгованість за період до 15 травня 2024 року є заборгованістю осіб, які були власниками квартири та споживачами відповідних послуг у відповідний період.

Відповідачі не надали належних та допустимих доказів того, що позивачка прийняла на себе відповідні боргові зобов`язання або що такі зобов`язання перейшли до неї на іншій передбаченій законом підставі.

За таких обставин суд доходить висновку, що облік заборгованості попередніх власників як заборгованості за особовими рахунками нового власника без належної правової підстави не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Судом враховано доводи відповідачів щодо пункту 6.1 договору купівлі-продажу квартири.

Водночас сам факт наявності у договорі положення про погодження сторонами питання комунальних платежів не може автоматично свідчити про переведення на покупця боргу попереднього власника.

Для встановлення такого переведення необхідно з`ясувати дійсний зміст відповідної домовленості, наявність конкретного зобов`язання, його розмір, період виникнення та волевиявлення сторін щодо прийняття покупцем саме боргу попереднього власника.

Крім того, необхідно враховувати положення статті 520 ЦК України щодо заміни боржника у зобов`язанні.

За встановлених у цій справі обставин суд не вбачає правових підстав вважати, що позивачка прийняла на себе особисті боргові зобов`язання попередніх власників за спожиті ними житлово-комунальні послуги.

Тому посилання відповідачів на пункт 6.1 договору купівлі-продажу не спростовують доводів позивачки.

Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що чинним законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо такий обов`язок прямо не обумовлений договором купівлі-продажу.

Верховний Суд також зазначив, що обов`язки нового власника як співвласника багатоквартирного будинку не слід ототожнювати з особистими боргами попереднього власника за комунальні послуги.

Суд також враховує постанову Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21.

У цій постанові Верховний Суд наголосив на необхідності забезпечення ефективного судового захисту прав нового власника квартири та визнав обґрунтованою вимогу про виключення з особового рахунку заборгованості попередніх власників.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що висновки про неможливість виключення заборгованості з особового рахунку лише з тієї підстави, що законодавством не визначено окремого механізму списання таких боргів, не можуть бути достатньою підставою для відмови у захисті порушеного права.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 176/552/22 розглянуто спір щодо виключення з особового рахунку заборгованості попереднього власника за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність ефективного захисту прав нового власника квартири.

Зазначені правові висновки є релевантними для вирішення спору, оскільки стосуються аналогічних правовідносин, пов`язаних із відмовою виконавців житлово-комунальних послуг виключити з особових рахунків нового власника заборгованість, яка виникла у попередніх власників.

Відповідно до статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, установленим договором або законом, а також іншим способом, який відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим таким порушенням.

Суд зазначає, що предметом спору є не вимога про стягнення заборгованості з попередніх власників, а вимога нового власника квартири про усунення з його особових рахунків відомостей про боргові зобов`язання інших осіб.

Позивачка звернулася до відповідачів із відповідними заявами, однак отримала відмови у виключенні спірної заборгованості.

Отже, відповідачі не усунули обставини, які стали підставою звернення до суду, а їхня відмова зберегла стан невизначеності щодо особистих зобов`язань позивачки за відповідними особовими рахунками.

Саме по собі посилання на те, що заборгованість фактично виникла у попередніх власників, не усуває порушення прав нового власника, якщо відповідачі продовжують обліковувати відповідні суми на його особовому рахунку та відмовляються привести облік у відповідність до фактичних правовідносин.

Виключення заборгованості попередніх власників із відповідних особових рахунків є способом захисту, який спрямований на відновлення порушеного права позивачки та усунення правової невизначеності щодо належності відповідних грошових зобов`язань.

Суд вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту відповідає характеру порушеного права та забезпечує його ефективне поновлення.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а допустимими є докази, одержані у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачкою підтверджено факт набуття права власності на квартиру 15 травня 2024 року, наявність заборгованості за попередні періоди, звернення до відповідачів із заявами про виключення такої заборгованості та отримання відмов.

Водночас відповідачами не доведено наявності правових підстав для переходу до позивачки грошових зобов`язань попередніх власників.

Доводи відповідачів щодо необхідності оплати комунальних послуг та обов`язку власника утримувати належне йому майно не спростовують висновку суду, оскільки позивачка не заперечує свого обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги, отримані нею після набуття права власності на квартиру.

Предметом спору є виключно заборгованість, яка виникла до 15 травня 2024 року, тобто до виникнення у позивачки права власності на квартиру.

За таких обставин суд вважає, що заперечення відповідачів не спростовують обґрунтованості позовних вимог.

Доказів переведення боргу попередніх власників на позивачку матеріали справи не містять.

Відповідачами не доведено наявності законних підстав для покладення на позивачку особистого обов`язку зі сплати заборгованості за послуги, які виникли до набуття нею права власності на квартиру.

Відмова відповідачів виключити таку заборгованість з особових рахунків порушує права та законні інтереси позивачки як нового власника квартири та споживача житлово-комунальних послуг.

Враховуючи встановлені судом обставини, належним способом захисту є припинення неправомірного нарахування за послугу та виключення з обліку безпідставно нарахованої заборгованості.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачкою доведено обставини, на які вона посилалася як на підставу позову, тоді як відповідачем не доведено правомірність спірних нарахувань у заявленому розмірі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 443,73 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 258–265, 274–279 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 322, 382, 509, 520, 526, 901 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль»,Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло», Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00130820) виключити з обліку за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість попередніх власників за послуги з теплопостачання та абонентського обслуговування, яка виникла до 15 травня 2024 року.

Зобов`язати Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» (код ЄДРПОУ 41005691) виключити з обліку за особовим рахунком № НОМЕР_2 , відкритим за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість попередніх власників за послуги з теплопостачання та абонентського обслуговування, яка виникла до 15 травня 2024 року.

Зобов`язати Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (код ЄДРПОУ 34621490) виключити з обліку за особовим рахунком № НОМЕР_3 , відкритим за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість попередніх власників за послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та абонентського обслуговування, яка виникла до 15 травня 2024 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00130820), адреса: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Заводська, 2 судовий збір в розмірі 443 (Чотириста сорок три) грн. 73 коп. на користь держави.

Стягнути з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло», ЄДРПОУ 41005691, адреса: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, Архітектурна, 1/108 судовий збір в розмірі 443 (Чотириста сорок три) грн. 73 коп. на користь держави.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» ЄДРПОУ 34621490, адреса: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Широка, 16 судовий збір в розмірі 443 (Чотириста сорок три) грн. 73 коп. на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач 1– Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 00130820, адреса: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Заводська,2;

відповідач 2– Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло», ЄДРПОУ 41005691, адреса: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, Архітектурна, 1/108;

відповідач 3– Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», ЄДРПОУ 34621490, адреса: Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Широка, 16.

Суддя Похваліта С. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua