Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №212/16074/26
Суддя: Власенко М. Д.
Справа № 212/16074/26
2/212/9569/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання – Хімченко А.В., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі – ТОВ «Бізнес Позика») звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 24.01.2022 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 445703-КС-001, підписаний електронним підписом через одноразовий ідентифікатор. За Кредитним договором ТОВ «Бізнес позика» надало відповідачу кредит у розмірі 11 000 грн. зі сплатою відсотків 1, 0839892 % за кожен день користування кредитом. Приймаючи умови Кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, розміщених на сайті ТОВ «Бізнес позика». Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив погашення існуючої заборгованості. Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 26 732, 04 грн., з яких 10 173,06 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 16 099,42 грн. – сума прострочених платежів по процентах, 459,56 грн. прострочених платежів за комісією, які позивач просить стягнути в судовому порядку, а також понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано у АТ КБ "Приватбанк" докази.
Представник позивача не заперечувала проти проведення розгляду справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес позика» за наявними матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання не з`явивсь, вважається належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, правом відзиву не скориставсь, будь – яких клопотань та заяв на адресу суду не направив.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 24.01.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 445703-КС-001 на підставі якого останній надано кредит у розмірі 8 000 гривень строком на 24 тижні зі сплатою стандартної фіксованої ставки в день 1, 08398920% фіксована, комісії за видачу кредиту 1200 гривень, строк дії договору до 11.07.2022 року.
Між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 31.01.2022 року було укладено додаткову угоду 1 до договору № 445703-КС-001 від 24.01.2022 року в якій зазначено, що кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на 31.01.2022 року неповернута сума кредиту становить 8000 гривень, сума нарахованих процентів – 693, 76 гривень, сума нарахованої та несплаченої комісії становить 1200 гривень. Сторони збільшили суму кредиту на 3000 гривень, після збільшення суми кредиту, загальна сума отриманого кредиту становить 11 000 гривень, комісія за зміну умов 450 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 27 153, 40 гривень, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 11693, 96 процентів, погоджено графік платежів.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, позичальник був ознайомлений з основними умовами кредитування: тип кредиту – кредит, сума/ліміт кредиту – 11 000 грн., строк кредитування – 162 дні, мета отримання кредиту – на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, Зазначено графік платежів, процентна ставка відсотків річних 395, 656058 фіксована, комісія за надання кредиту 1650 гривень, реальна річна процентна ставка відсотків річних становить 11693, 96, наведено графік платежів.
Грошові кошти в сумі 8 000 гривень були перераховані на картку НОМЕР_1 , призначення платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 згідно кредитного договору № 445703-КС-001 від 24.01.2022 року, що підтверджено платіжним дорученням 486697424 від 24.01.2022 року та грошові кошти в сумі 3000 гривень були перераховані на картку НОМЕР_1 , призначення платежу: перерахування коштів ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , згідно додаткової угоди до кредитного договору № 445703-КС-001 від 24.01.2022 року, що підтверджено платіжним дорученням 488841992 від 31.01.2022 року .
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» в їх банку на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 була випущена банківська картка НОМЕР_3 до рахунку НОМЕР_4 у гривні, на банківську картку НОМЕР_3 було зараховано 24.01.2022 року грошові кошти в сумі 8 000 гривень та 31.01.2022 року грошові кошти в сумі 3000 гривень.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення статті 12 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України “Про електронну комерцію”).
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ “Бізнес Позика” та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 445703-КС-001 від 24.01.2022 року та додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту № 445703-КС-001 від 24.01.2022 року підписані відповідачем електронним підписом, шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до ч.ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України “Про електронну комерцію”.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписано позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 11.07.2022 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 11.07.2022 року включно, при цьому слід зауважити, що поза межами даного строку позивачем відсотки не нараховувались.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача, відзив на позовну заяву не надав, перевіривши розрахунки позивача в частині основної суми заборгованості, нарахованих процентів та комісії, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом (кредитом), процентів за користування грошовими коштами знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки розмір отриманого та не повернутого вчасно кредиту підтверджено матеріалами справи, а розмір відсотків за користування кредитними коштами, передбачений укладеним між сторонами Договором.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 732, 04 грн., з яких 10 173,06 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 16 099,42 грн. – сума прострочених платежів по процентах, 459,56 грн. прострочених платежів за комісією.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Суд встановив, що понесені ТОВ «Бізнес Позика» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги від 15.05.2026 року, укладеним із АБ «Правовий Баланс» в особі керуючого партнера – адвоката Глуховецького О.С., рахунком – фактурою № 05-445703-КС-001 від 15.05.2026 року в якому визначено єдиний вид послуги, а саме підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 10 000 гривень.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.
Таким чином з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. були доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також дотримані критерії розумності їх вартості, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн., які було сплачено позивачем із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, оскільки позов було подано до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЕСІТС “Електронний суд”.
Загальні судові витрати, що підлягають стягненню з відповідача становлять 12 662, 40 гривень ( 2662, 40+ 10 000).
Керуючись ст. ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 627, 629, 1054-1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” заборгованість за договором № 445703-КС-001 про надання кредиту від 24.01.2022 року у загальному розмірі 26 732 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять дві ) гривні 04 копійки та судові витрати в загальному розмірі 12 662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика”, код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів.
Повний текст рішення складено та підписано 11 листопада 2026 року.
Суддя: М. Д. Власенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua