Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №212/4381/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №212/4381/26

Суддя: Швець М. В.

Справа № 212/4381/26

2/212/4232/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Горб В.С., позивачки ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

встановив таке.

До суду звернулася позивач із зазначеним позовом. Суд відкрив провадження у справі, постановив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 17.09.2026 суд витребував докази за клопотанням позивачки та задовольнив клопотання про виклик свідка, допит самої позивачки в якості свідка.

У жодне із судових засідань відповідачка не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомляла; належним чином повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи; будь-які заяви, клопотання – відсутні. Усі повістки, що направлялися їй за зареєстрованим місцем проживання, повернулися з відміткою про відсутність адресата.

На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. В судовому засіданні 05 листопада 2026 року на підставі ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши дату і час його проголошення: 11 листопада 2026 року о 16:55 год.

Позиції сторін.

Позивачка заявила вимогу про визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано таким. Позивачка є наймачем зазначеної квартири за договором найму від 18.02.1988 року. У даній квартирі, окрім неї, зареєстрований також її син ОСОБА_3 та онука ОСОБА_2 (відповідачка). ОСОБА_2 у квартирі не проживає, місце її перебування та проживання позивачці невідоме з 2008 року, з того часу відповідачка не виходить на зв`язок, хоча ніяких перешкод для спілкування не існує. В спірній квартирі ОСОБА_2 не проживає майже 17 років без поважних причин, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, її особисті речі у квартирі відсутні, та вона взагалі не цікавиться квартирою, попри відсутність перешкод для неї у користуванні житловим приміщенням; зазначене створює перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном для позивачки. З урахуванням цього позивачка просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою, у зв`язку з тривалою відсутністю за місцем реєстрації без поважних причин.

Відповідачка своїм правом на подання відзиву тощо не скористалася.

Матеріали, досліджені судом. Фактичні обставини, встановлені судом.

За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 07.04.2026 позивачка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 04.02.1986 року дотепер, відповідачка – з 14.03.2008 року (а. с. 11-12).

В матеріалах справи наявна копія Договору найму житлового приміщення в будинках державного та комунального житлового фонду УРСР від 18.02.1988 року (а. с. 4а-5) відповідно до якого позивачка (та члени її родини), на підставі ордеру на житлове приміщення № 3280 від 23.08.1985 року, виданого Виконкомом Жовтневої ради народних депутатів, є наймачем житлового приміщення, яке складається з двох кімнат з житловою площею 27,4 кв. м за адресою:

АДРЕСА_1 до Акта від 24.02.2026 року, складеного представницею ТОВ «Уют-2011» за підписами мешканців будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1 , з 2008 року дотепер (а. с. 6).

На виконання ухвали суду про витребування доказів, Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надав суду витяг з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» за період з 08.11.2017 до 23.09.2026, згідно якого у базі наявна інформація про виїзд 16.02.2018 року на територію рф та в`їзд відповідачки 01.03.2018 року.

Позивачка ОСОБА_1 під час допиту її як свідка в судовому засіданні 13.10.2026 показала суду таке. Вона сама зареєстрована та проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , з 1986 року. ОСОБА_4 є донькою сина позивачки та, відповідно, її онукою. ОСОБА_5 була зареєстрована у спірній квартирі з самого дитинства, іншого зареєстрованого місця проживання в неї не було, проте в цій квартирі вона ніколи не проживала ні сама, ні з батьками, комунальні послуги не сплачувала; після розлучення батьків проживала виключно з матір`ю. Батьки ОСОБА_6 розлучилися, коли їй було 7 років. Скасувати її реєстрацію не вдалось, оскільки ОСОБА_6 була неповнолітньою, а в її матері відсутнє зареєстроване місце проживання, оскільки весь час проживали на орендованій квартирі. Востаннє спілкувалась з онукою приблизно у 2018 році, коли їй було 10 років; після цього не бачилися та не спілкувалися; її особисті речі в квартирі відсутні. У квартиру вона не з`являлася, бажання проживати в ній не виявляла. Син позивачки та батько онучки служить в ЗСУ приблизно 5 років, до цього проживав разом з позивачкою.

Допитана у судовому засіданні 05.11.2026 за клопотанням позивачки свідок ОСОБА_7 , 1984 року народження, що є колишньою невісткою позивачки, показала суду таке. Вона сама була одружена з сином позивачки ОСОБА_3 ; перебувала в шлюбі з ним з 06.09.2014 до 30.08.2025. У період з 2013 року до 2021 року (у 2021 році свідок придбала власний будинок) вона разом з ним та їхнім спільним сином ОСОБА_8 постійно проживали разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Вона ніколи не бачила за цим місцем проживання ОСОБА_9 , дитина там не проживала, в гості туди не приходила. Знає її особисто як доньку свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 від його першого шлюбу. Познайомилася з нею у 2013 році під час зустрічей батька з дитиною; вона з ОСОБА_3 протягом 2013-2014 років неодноразово забирали ОСОБА_9 з району Соцміста у Кривому Розі, де дівчинка проживала з матір`ю (точної адреси свідок не знає), щоб погуляти разом по місту: в парку, гратися у розважальному центрі. Речей ОСОБА_2 у квартирі свідок також ніколи не бачила. Востаннє випадково бачила ОСОБА_6 у 2020 році в м. Кривий Ріг на Соцмісті.

Зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Житлового кодексу (далі - ЖК), при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

За ч. 3 ст. 71 ЖК визначено підстави для збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Згідно зі ст. 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз ст. 71, 72 ЖК дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у Постанові від 24 жовтня 2018 року по справі № 490/12384/16-ц.

При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2021 року по справі № 759/14973/17.

У справі, що розглядається, мова йде про квартиру, що є не приватизованою, тобто не належить нікому на праві приватної власності. Відповідачка у справі не скористалася своїм правом на участь, поважність причин своєї відсутності не довела, а позивач, в свою чергу, позбавлений можливості оформити право власності на квартиру шляхом її приватизації.

На підставі зібраних доказів суд встановив, що відповідачка перебуває на реєстраційному обліку у житловому приміщенні, а саме у квартирі АДРЕСА_3 , разом з тим безперервно не проживає у ній понад встановлені законом строки без поважних причин, що доводить втрату нею інтересу до такого спірного житла.

У цьому випадку, на переконання суду, за обставинами справи немає законних підстав для застосування положень ч. 3 ст. 71 ЖК, оскільки відповідачкою не було підтверджено жодними доказами наявність підстав для збереження за нею спірного житлового приміщення.

Отже, суд дійшов висновків про доведеність обставин, викладених у позовній заяві, позбавлення права користування відповідачки спірним житлом не порушує її права на житло, оскільки вона втратила інтерес до спірного житлового приміщення.

З урахуванням викладеного позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного, статей 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 244, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 11 листопада 2026 року.

Суддя: М. В. Швець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua