Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №211/3871/26
Суддя: Костенко Є. К.
Справа № 211/3871/26
Провадження № 2/211/4089/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10 листопада 2026 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Костенко Є.К.,
за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,
представника позивача Колосова А.В.,
представника відповідача Ужви К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитним договором №0669-3541 від 09.04.2021 в сумі 28039,37 грн., з яких: 16000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 11200,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги; 698,66 грн. - інфляційні збитки; 140,71 грн. - 3% річних, та заборгованість за договором, укладеним 13.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» №4309081 в сумі 4920,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 3420,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги, загальна заборгованість за вищевказаними договорами становить 32959,37 грн. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідно до умов кредитного договору №0669-3541 від 09.04.2021, відповідачу було надано кредиту сумі 20000,00 грн., а за кредитним договором №4309081 від 13.06.2021, відповідачу було надано кредит у сумі 1500,00 грн. 28.10.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу №02/10/2021, відповідно до якого позивачем набуто право вимоги до відповідача за кредитним договором №0669-3541 від 09.04.2021. 21.01.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №ФК 21-01/22, відповідно до якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача за кредитним договором №4309081 від 13.06.2021. 01.08.2025 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №01-08/25, відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуто право вимоги до відповідача за кредитним договором №4309081 від 13.06.2021. Умови кредитних договорів відповідачем виконувались неналежним чином, кредит та відсотки у встановлені договором строки не сплачені, тому з метою захисту прав нового кредитора, позивач просить задовольнити вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами, судовий збір та витрати на правову допомогу.
Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу надано строк для надання відзиву.
Представником відповідача до суду скеровано відзив на позовну заяву, в якому вони заперечують стосовно позовних вимог частково посилаючись на те, що за кредитним договором №4309081 від 13.06.2021 нарахування відсотків відбувалось поза межами строку кредитування що не відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту звернення відповідача до позивача з заявою для пролонгації даного кредитного договору, отже нарахування відсотків після 13.07.2021 є незаконним та безпідставним. Стосовно кредитного договору №0669-3541 від 09.04.2021 зазначає, що також нарахування відсотків є безпідставним та не співмірним сумі кредиту, вважає, що розмір відсотків нарахованих за даним кредитним договором підлягає зменшенню, а саме не вище 50% від суми кредиту. Також зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу є завищенним та необгрунтованим, не є співмірним з витраченим часом та обсягом виконаних робіт. Зважаючи на зазначене, просить позов задовольнити частково, зменшивши розмір відсотків. Також просить стягнути витрати на правничу допомогу.
Представником позивача надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він зазначає, що кредитні договори укладені відповідно до вимог законодавства в електронній формі. Пунктом 14 кредитного договору №0669-3541 від 09.04.2021 визначено, що позичальник має право пролонгувати договір на строк, що встановлений у п.2 Кредитного договору, на умовах, в порядку та спосіб, що визначені правилами, але не більше 4 пролонгацій. На строк пролонгації процентна ставка складає 2% від неповернутої суми кредиту за кожен день користування, тож заборгованість по відсоткам за даним кредитним договором, нарахована відповідно до умов договору. Пунктом 4.3.2 договору №4309081 від 13.06.2021 передбачена автопролонгація договору. Строк кредитування було продовжено за ініціативою позивача та автоматично у зв`язку із наявною заборгованістю. Відповідач не вчиня дії з метою повідомлення кредитора про небажання продовжувати строк кредитування. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вважає їх обгрунтованими, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, не оспорює факт отримання вдповідачем коштів, але вважає, що відсотки за обома договорами нараховані з порушенням.
Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 09.04.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір №0669-3541, надано кредит в сумі 20000,00 грн., строк кредитування 70 днів, розмір відсотків за користування кредитом 1% в день за фіксованою ставкою, 365% річних.
13.06.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №4309081, відповідно до якого відповідач отримав кредит шляхом перерахування кредитодавцем кредитних коштів на картковий рахунок, в сумі 1500,00 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка 1,90% знижена, 1,425% базова.
Факт отримання кредитних коштів за договором №0669-3541 від 09.04.2021 в сумі 20000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , підтверджується довідкою №17447 від 30.10.2025 та за договором №4309081 від 13.06.2021 в сумі 1500,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , підтверджується довідкою №18864 від 22.12.2025.
Крім того, факт зарахування кредитних коштів не оспорюється відповідачем.
Згідно із частиною 1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті – це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Як передбачено ч. 1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
28.10.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №02/10/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Права вимоги до Боржників, вказаних в Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №02/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №0669-3541 від 09.04.2021 на суму 27200,00 грн.
21.01.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу №ФК 21-01/22 відповідно до якого ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуто право вимоги до відповідача за кредитним договором №4309081 від 13.06.2021.
01.08.2025 між ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» та позивачем укладено договір факторингу №01-08/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» Права вимоги до Боржників, вказаних в Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №01-08/25 від 01.08.2025, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4309081 від 13.06.2021 на суму 4920,00 грн.
Таким чином, суд вважає встановленим, що до позивача перейшли права кредитора за обома кредитними договорами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
З огляду на назначене, суд вважає, доведеним, що між сторонами виникли кредитні зобов`язання та у відповідача, який не у повній мірі проводив оплату за кредитними договорами, наявний доведений обов`язок зі сплати заборгованості за тілом кредиту, тому позовна заява у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо сплати заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Стосовно тверджень відповідача, щодо заборгованості по відсоткам нарахованим за договором №0669-3541 від 09.04.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.4 договору строк кредитування визначенол 70 календарних днів (10 тижнів). Кредит має бути повернутий згідно Графіку платежів до 17.06.2021 року.
Згідно розрахунку заборгованості кредитодавцем здійснювалось нархування відсотків до 15.07.2021 (включно), загальна сума заборгованість по відсотках в сумі 11200,00 грн.
Умовами кредитного договору не передбачено пролонгацію даного договору.
Посилання представника позивача на умови п. 14 Договору як на підставу для пролонгації договору кредитування не відповідають дійсності, оскільки договір №0669-3541 від 09.04.2021 взагалі не містить п. 14, оскільки договір складається з 8 розділів. Правила надання споживчих кредитів, долучені до позову, містять умови відносно можливої пролонгації, але дані правила не були підписані відповідачем, а тому відсутнє належне підтвердження того, що ОСОБА_1 був з ними ознайомлений саме в цій редакції та надав згоду про їх застосування до правовідносин сторін.
Зважаючи на зазначене, суд вважає за необхідне вимоги стосовно стягнення відсотків за кредитним договором №0669-3541 від 09.04.2021 задовольнити частково, а саме до стягнення підлягають відсотки нараховані з 09.04.2021 по 17.06.2021 (включно) в розмірі 5600,00 грн.
Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором №4309081 від 13.06.2021, суд також повинен надати оцінку розрахунку заборгованості.
Щодо заперечень представника відповідча відносно суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за відсотками суд враховує такі обставини.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що строк кредитування складає 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Пунктами 4.1 та 4.3.1 Договору передбачено, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль.
Отже, сторонами погоджені умови щодо пролонгації строку кредитування у разі наявності непогашеної заборгованості.
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Умовами договору передбачено право позичальника на неодноразове продовження строку користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом строк продовження не може перевищувати 90 днів.
З наданого суду розрахунку вбачається, що строк дії договору споживчого кредиту №4309081 від 13.06.2021 було продовжено на підставі пункту 4.3.1.
Як вбачається з розрахунку ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» нарахування заборгованості за відсотками первісним кредитором було зроблено до 11.10.2021 включно, розмір нарахованих відсотків склав 3420,00 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що наданими суду документами підтверджується, що договір споживчого кредиту №4309081 від 13.06.2021 діяв до 11.10.2021 включно на умовах пролонгації (30 днів основний строк+90днів максимальний строк пролонгації), а тому відсотки нараховувались в межах строку кредитування, а отже вимоги позивача за цим договором є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На теперішній момент п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України встановлені обмеження на стягнення нарахувань за ст. 625 ЦК України на період строку дії воєнного стану в Україні. Поряд із цим, відповідно до поданого розрахунку встановлено, що інфляційні втрати та 3% річних нараховані до 23.02.2022, а тому підлягають задоволенню.
Отже, судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем. У результаті чого виникла заборгованість за кредитними договорами, право вимоги за якими, на підставі договору факторингу перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за кредитним договором №0669-3541 від 09.04.2021 становить 22439,37 грн., що складається з: 16000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 5600,00 грн. – заборгованість по процентам на дату відступлення вимоги, 698,66 грн. – інфляційні збитки; 140,71 грн. - 3% річних та за кредитним договором №4309081 від 13.06.2021 становить 4920,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 3420,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги. Загальна заборгованість за кредитними договорами, яка підлягає стягненню становить 27359,37 грн.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн. підтверджуються: Договором про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 , заявкою на надання юридичної допомоги №117 від 02.02.2026; витягом з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026.
Разом із цим, враховуючи, що стороною відповідача заявлено про зменшення витрат на правову допомогу, беручи до уваги складність справи та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає можливим зменшити заявлений позивачем розмір витрат до 8000 грн.
Понесені відповідчем витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. підтверджуються: Договором про надання правничої допомоги від 09.06.2026, актом здачі-прийняття наданих послуг від 18.06.2026, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 18.06.2026.
Розмір витрат на првничу допомгу відповідача суд вважає економічно обгрунтованим та доведеним.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 10 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи, що судом стягнуто з обох сторін на користь одна одної по 8000 грн витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне звільнити сторони від обов`язку сплачувати одна одній цю частину судових витрат.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору у розмірі 2662,40 грн., сплаченого при подачі позовної заяви, однак оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати у розмірі 2210,04 грн. (27359,37 грн. (сума боргу, стягнута судом) х 2662,40 (сума судового збору, сплачена позивачем) / 32959,37 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521) суму заборгованості за кредитними договорами у розмірі 27359 (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 37 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521) судовий збір в розмірі 2210 (дві тисячі двісті десять) гривень 04 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.11.2026.
Суддя Костенко Є. К
Оригінал: reyestr.court.gov.ua