Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил використання об'єктів тваринного світу
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №209/7758/26
Суддя: Левицька Н. В.
Справа № 209/7758/26
Провадження № 3/209/1134/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Кам`янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності ч.4 ст.85 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Кам`янського з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст. 85 КУпАП.
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДП № 010517 від 07.10.2026, вказано, що 07.10.2026 р. о 10 год. 45 хв. Дніпропетровська область, м. Кам`янське, Дніпровський район, Дніпровське водосховище ОСОБА_2 , було виявлено ОСОБА_1 , який здійснював лов водних біоресурсів з човна. Виловлена риба: плітка 20 шт., вагою 6 кг, чим перевищив добову норму вилову на 0.66 кг. ОСОБА_1 залишено 3 кг+1 риба. Спричинив збитки рибному господарству України на суму 4692 грн. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2 п. 5 розділу IV «Правил любительського рибальства», та скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак на адресу суду подав письмову заяву, в якій зокрема вказав, що свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнає повністю, з обставинами викладеними у протоколі згоден. Просив суд його суворо не карати, а також проводити розгляд справи за його відсутності
Враховуючи заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.
Оцінивши зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до наступних висновків.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом..
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ч.4 ст.85 КУпАП адміністративна відповідальність настає за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову
Зі змісту вказаної норми права слідує, що вона є бланкетною і при вирішенні питання про наявність в діянні особи складу адміністративного правопорушення за даною статтею необхідно встановити, вимоги якого нормативного акту були порушені особою, відносно якої складений протокол, з метою притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.
Відповідно до п. 2. Розділу ІІ Правил любительського та спортивного рибальства (далі Правила) любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил».
Відповідно до додатку 1 Правил любительського рибальства, норми добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу інших видів риб, у тому числі карася, складають - 3 кг та 1 шт (особина, будь-якої маси у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил).
Згідно п.п.2 п. 5 розділу ІV «Правил любительського рибальства», затвердженого Наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України 19.09.2022 №700, для забезпечення охорони водних біоресурсів забороняється зберігання, транспортування, утримання водних біоресурсів, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах та вивезення (винесення) водних біоресурсів, як у свіжому, так і в обробленому вигляді незалежно від строку перебування на рибогосподарському водному об`єкті (його частині), у кількості, яка перевищує добову норму улову та у розмірах менших встановленими цими Правилами.
Зі змісту протоколу серії ДП № 010517 від 07.10.2026 вбачається ОСОБА_1 , виловив рибу: плітка 20 шт., вагою 6 кг, чим перевищив добову норму вилову на 0.66 кг.
Відповідно до 1 Правил любительського рибальства ОСОБА_1 залишено 3 кг+1 риба.
Залишок риби, а саме: плітка 3 шт., .вагою 0,400 кг випущена у природнє середовище в живому вигляді.
Відтак вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ДП № 010517 від 07.10.2026; поясненнями останнього у вказаному протоколі, згідно з якими факт вчинення зазначеного адміністративного правопорушення останній визнав та розрахунком збитків.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно вчинила адміністративне правопорушення , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Сумнівів у достовірності, належності та допустимості зібраних доказів у суду не виникло. Обставини, викладені в протоколі, узгоджуються з рештою матеріалів справи та з поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими під час складення протоколу, а також письмовою заявою наданою до суду, а тому суд вважає його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, доведеною.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, у зв`язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення.
При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність.
Обставин, що відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Санкція ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачає накладення на громадян штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, що достатнім і необхідним для виховання правопорушника й запобігання вчиненню ним нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 4 статті 85 КУпАП, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відтак суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави.
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 40-1, ч.4 ст.85, 283, 284 Кодексу про адміністративні правопорушення, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір, що становить 665 (шістсот шістдесят п’ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам`янського.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред`явлення постанови для виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua